Київ. 9 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Викликане пандемією коронавірусу зростання попиту на мед на зовнішньому та внутрішньому ринках, а також зростання недобору весняних та ранньолітніх сортів меду може створити ситуацію, коли ця продукція закінчиться у пасічників до кінця нинішнього року, а на складах - до кінця зими 2022 року, повідомив засновник ТМ "Знатний Мед" Валерій Курейко під час прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у понеділок.

За його словами, в нинішньому сезоні недобір весняних та ранньолітніх сортів меду зріс порівняно з 2020 роком майже наполовину, зокрема меду з акації - до 40%, з липи - до 50%, з соняшнику - до 30%, при цьому очікується зростання обсягів збору гречаного та рапсового меду на 20-30%. Отже, у 2021 році в Україні збір меду може становити 80-100 тис. тонн меду в рік, але цього недостатньо для задоволення внутрішнього та зовнішнього попиту, викликаного зростанням споживання меду як засобу зміцнення імунітету під час пандемії коронавірусу.

"У 2018 році обсяг експорту меду з України становив 49,4 тис. тонн на суму $98 млн, у 2019 році - 55,7 тис. тонн на $101,8 млн, а у 2020 році 80,8 тис. тонн на суму $139,8 млн, тобто середня ціна за тонну весь час зменшувалася. За перше півріччя 2021 року було експортовано 25,9 тис. тонн (це менше, ніж за аналогічний період минулого року), але при цьому сума валютної виручки становила $56,87 млн, тобто, мед був проданий за вищою ціною, ніж минулого року", - уточнив Курейко.

При цьому, за його даними, у 2020 році основними покупцями українського меду стали Польща (26% від загального обсягу експорту), Німеччина (19%), США (10%), Бельгія (10%) та Литва (6%).

Курейко зазначив, що імпорт меду до України у 2020 році становить приблизно 2 тис. тонн і не має значного впливу на ринок меду в Україні.

За словами керівника інтернет-магазину ТМ "Знатний Мед" Руслани Плис, до країни ввозяться переважно екзотичні сорти меду, такі як манука з Нової Зеландії.

Вона також повідомила, що в 2021 році мед подорожчав у середньому на 50-100 грн/кг через складні погодні умови протягом останніх двох років, а також у зв'язку з відсутністю перехідних запасів торішнього врожаю, які могли б згладити ціни на початку літа. Також на подорожчання меду вплинуло зростання цін на бджолопакети, пасічницький інвентар (вулики, рамки, костюми, інструмент тощо), препарати для профілактики та лікування хвороб бджіл.

"Меду стає менше, а дається він пасічнику складніше. Так, цієї весни вперше за багато років виник справжній дефіцит бджолопакетів - незважаючи на збільшення ціни до 1,6-1,8 тис. грн за пакет, вони розкуповувалися, як то кажуть, "із коліс". Ще приклад: раніше бджіл підгодовували раз за сезон, під час підготовки до зимівлі. Наразі доводиться проводити підгодівлю двічі - навесні перед початком сезону та наприкінці літа. Це суттєво збільшує витрати пасічника", - уточнила Плис.

За її словами, вартість меду не могла залишитися незмінною в умовах постійного зростання цін на електроенергію, паливо, продукти харчування та інші статті витрат пасічників. Цього року роздрібні ціни на мед зросли в середньому на 20-30% - до 130-150 грн/л на мед із соняшнику, 150-180 грн/л на мед із різнотрав'я, 200-300 грн/л за липовий і гречаний, 300-400 грн/л - за акацієвий мед. Також на 20-40% подорожчають і продукти бджільництва.

"Схоже, епоха дешевого меду минула. Треба визнати, що український мед був недооцінений і на міжнародному ринку, і на внутрішньому", - наголосила експерт.

Плис уточнила, що надалі продукти переробки меду (пилок, перга, забрус, прополіс, підмор, віск та ін.) теж збільшуватимуться в ціні, оскільки обсяг збору таких продуктів завжди обмежений, а процес збору досить трудомісткий.

У свою чергу Курейко відзначив вплив фактора зміни клімату на галузь бджільництва, оскільки порівняно теплі безсніжні зими з частим переходом від мінусових до плюсових температур вкрай негативно впливають на зимівлю бджіл. Різкі зміни погоди вносять зміни в терміни початку та закінчення медозбору, часто він переривається раптовими похолоданнями або тривалою спекою, суховіями тощо.

За словами експерта, 2021 рік за непередбачуваністю погодних факторів "перекрив" для бджолярів всі попередні: періоди з дощами змінювалися похолоданнями та спекою, до них додавалися сильні вітри, гради та інші катаклізми.

Він уточнив, що в 2021 році збір меду з соняшнику суттєво скоротився, оскільки в багатьох областях України аграрії посіяли швидкодозріваючий гібрид соняшнику, який цвіте всього п'ять-сім днів, тоді як звичайний період цвітіння соняшнику - три-чотири тижні, що сильно скоротило час медозбору з нього.

Курейко зазначив, що за останні п'ять років споживач меду в Україні помітно "помолодшав" - пенсіонери вже давно не займають першу позицію серед активних покупців меду. Також змінилася мотивація до його купівлі: якщо раніше основною мотивацією була профілактика та лікування простудних захворювань, то наразі багато хто розглядає мед як натуральний екопродукт повсякденного вжитку, важливу складову здорового способу життя.

ТМ "Знатний Мед" належить пасіці "Медовий Бджоляр" (с. Яблунівка Київської області). Компанія виробляє різні сорти меду - і монофлорний, і різнотрав'я: травневий, акація, липа, соняшник, гречка, луговий, лісовий, польовий. За даними на сайті ТМ "Знатний Мед", виробничі пасіки компанії розміщені на декількох майданчиках у Київській, Житомирській та Чернігівській областях.