Інтерфакс-Україна
17:52 10.08.2021

Встановленню промислових пасік в Україні заважає неготовність бджолярів залишити бізнес і перейти до найманої праці - думка

2 хв читати

Київ. 10 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Встановлення великими агропідприємствами пасік на полях соняшнику дає змогу підвищити врожайність і доповнити виробничий ланцюжок новим продуктом, проте реалізувати цей проект заважає неготовність професійних бджолярів залишити свій бізнес і перейти до найманої праці, вважає власник ПП "Медовий Бджоляр" і засновник ТМ "Знатний Мед" Валерій Курейко.

"Пасічники обговорюють дуже давно, чи витіснять нас (вертикально інтегровані холдинги - ІФ). Щоб працювала фабрика на 1-3 тис. вуликів, потрібно до десяти бджолярів. Наразі бджолярі перебувають на рівні любительських пасік. Усі "промислові" бджолярі або ті, хто так себе називає, вони в перший рік гублять ввірену їм промислову пасіку, ми це вже спостерігали неодноразово", - зазначив він під час прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".

Курейко наголосив, що виробництво меду "проситься" у виробничі ланцюжки великих агровиробників, це загальносвітова практика, оскільки за рахунок запилення врожайність соняшнику можна збільшити до 30%. Овочеві та баштанні культури також демонструють значне збільшення врожайності після розміщення поруч із ними пасік.

За його словами, наявна нині група 30-45-річних пасічників, які володіють власним бізнесом на 500-1000 бджолосімей, не погодяться піти працювати найманими бджолярами в агрохолдинги в разі реалізації проектів великих бджолиних ферм.

"Тому, наприклад, "Кернел", так, може (організувати великі бджолині ферми - ІФ). Але після цього йому потрібно побудувати професійно-технічне училище, забезпечити бджоляра автомобілем, житлом та іншим, щоб він не був зацікавлений в еміграції в Канаду, тому що він здобуде професійні навички й туди емігрує", - уточнив Курейко.

Експерт уточнив, що тренд укрупнення пасік існує в усьому світі. За його даними, в Україні промисловою пасікою вважається підприємство з тисячею вуликів, тоді як, зокрема, в Канаді - 10-15 тис. вуликів.

За даними Курейка, щорічно на ринок України входять одна-дві великі бджолині ферми виробничою потужністю до 100 тис. вуликів, інвестиції в які становлять орієнтовно 200-300 млн грн, проте вони стикаються з тим, що за першу зимівлю гине до 90% бджолосімей через недостатній професіоналізм спеціалістів, котрі там працюють.

Як повідомлялося, експерт під час прес-конференції спрогнозував нинішнього сезону недобір весняних і ранньолітніх сортів меду порівняно з 2020 роком майже наполовину, зокрема меду з акації - до 40%, з липи - до 50%, із соняшнику - до 30%. Отже, у 2021 році в Україні збір меду може становити 80-100 тис. тонн меду на рік, але цього недостатньо для задоволення внутрішнього та зовнішнього попиту, зумовленого зростанням споживання меду як засобу зміцнення імунітету під час пандемії коронавірусу.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Як українці сприймають світ: результати соціологічного дослідження

НААН закликає уряд і ФДМ конструктивно обговорити питання передачі сільгоспземель академії державі

Підсумки 2024 року: на Київщині представили нове видання рейтингу "ТОП-100 найвпливовіших людей"

Дописи блогера Лаченкова про Єрмака можуть свідчити про наміри стати політичним гравцем, вважають політологи

Мисливці закликають до оновлення законодавства у сфері розвитку ловецтва

Знизилася частка переконаних, що попри перешкоди, Україна має бути незалежною - опитування

Близько половини українців сприймають США як стратегічного партнера - опитування

Близько чверті українців проголосували б за Зеленського, якби вибори були проведені найближчим часом - опитування

Понад 70% українців вважають, що Україні потрібен мир, але не будь-якою ціною - опитування

Відсоток людей, які вважають, що Україна стала єдиним цілим, протидіючи російській агресії, з кожним роком зменшується - опитування

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА