Український бізнес, українська легка промисловість сьогодні при відповідному плануванні, прозорих процедурах та вимогах до постачальника має всі можливості забезпечити всіх українських військовослужбовців - учасників оборонного сектору - речовим майном, заявив генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов на прес-конференції "Легка промисловість - за прозорі закупівлі" у прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".

Кожна гривня, яка сьогодні вкладається в економіку, майже на 40% повертається у вигляди податків. Щорічно більше 30 мільярдів гривень йде на забезпечення речового майна, з них більше 12 мільярдів гривень повертається у вигляді податків, які йдуть також на фінансування оборонного сектору України. Легка промисловість має близько 20 тисяч робочих місць, і це дуже важливо сьогодні для економіки та міст країни, де розташовані підприємства -  це питання економічної і національної безпеки, уточнив Іллічов.

Заступник міністра оборони України Віталій Половенко зазначив, що для виготовлення форми для українських захисників будуть залучатися українські виробники.

“Я хочу повторити стосовно основного питання, що міністр оборони зазначав і постійно зазначає те, що для річового забезпечення українських захисників буде залучатися наш виробник і наша форма одягу буде відшиватися безпосередньо в Україны,” - наголосив В.Половенко.

Заступник міністра економіки України Надія Бігун підкреслила, що позиція Мінекономіки послідовна - перемогти без грошей в бюджеті, які беруться з податків,  буде неможливо. Потреби безпеки і оборони фінансуються за рахунок податків і зборів, які збираються всередині України. Міністерство намагається кожну копійку, яка витрачається з бюджету, витрачати в середині країни, не витрачаючи на імпорті, щоб профінансувати потреби безпеки і оборони. Збільшити обсяги надходження податків до бюджету міністерство, як закупівельник, може лише за рахунок збільшення споживання продукції, виготовленої в Україні, і це питання виживання для незалежної країни.

"І щоб були гроші, щоб купувати форму, треба купувати форму українського виробництва. Все виглядає ніби просто, але коли ми доходимо до реалізації цього питання, в нас виникає багато підводних каменів. І тут ми розуміємо і колег з Міноборони, тому що задачі стоять і задачі змінюються дуже часто", - додала Надія Бігун та уточнила, що зараз напрацьовується новий інструмент закупівель.

Вимоги для виробників продукції, що постачається для армії, мають бути чіткі, зрозумілі й однакові для всіх, закупівлі мають бути систематизовані, їх необхідно зробити прозорими і мінімізувати корупційні ризики, сказав голова Комітету оборонних закупівель легкої промисловості Федерації роботодавців України Олександр Соколовський.

Він проілюстрував свою думку прикладом про підхід до авансування виробників продукції для ЗСУ.

"Ми кажемо, що потрібні єдині умови: або всім давати передоплату, або нікому не давати. У чому тут може бути ризик: хтось виходить, хтось дає найкращу пропозицію, отримує передоплату, а потім ви будете їх шукати, бо це може бути або шахрайство, або робота на ворога. Люди отримають передоплату і не будуть постачати продукцію - Міноборони отримає дірку в бюджеті. Тому порада всій галузі - не робити це, як би нам (виробникам - ред.) не хотілося отримати передоплату", - сказав Соколовський.

"Бізнес і громадськість мають право знати і розуміти, яким критеріям мають відповідати постачальники збройних сил. Друге, ми потребуємо рівних правил і прав для українських і іноземних підприємств. В тому числі у сфері податкового, митного регулювання оплати, критеріїв прийомки готової продукції, встановлені часових рамок виконання контрактів, а також процедури визнання форс-мажорних обставин. Не може бути і не має бути ніяких преференцій ні для кого. І третє, це 100% прозорості закупівель", - підкресли Соколовський.

В разі потреби зберегти секретність закупівель українські підприємства завжди йдуть на зустріч державі, але вимагають поваги для себе, своїх працівників і врахування інтересів української економіки, додав голова Комітету оборонних закупівель легкої промисловості Федерації роботодавців України Олександр Соколовський.

Генеральний директор державного підприємства "Державний оператор тилу" Арсен Жумаділов переконаний, що попередня оплата є звичайним механізмом при закупівлях і не становить небезпеки.

"Аванси самі по собі не є зло. Якщо ми розуміємо, що у нас або відсутня конкуренція, або вона вузька. (...) Коли касовий розрив є досить суттєвим, не всі виробники його можуть закривати за рахунок власної ліквідності. Ми будемо авансувати на підставі й у спосіб, який наразі погоджується з Міністерством оборони - там має бути окреме рішення, зміни до відповідного наказу, який би це врегулював", - сказав Жумаділов.

Він додав, що аванси - це нормальна практика, тут лише важливо, щоби ризики невиконання контрактів і неповернення коштів були мінімальними.

"Тут у тому, що стосується оборонної сфери, є хороша новина: всі кошти, які стосуються авансування йдуть на небюджетний рахунок у Держказначейській службі, і ці кошти стають доступними для виробника, тільки коли він підтверджує те чи інше виконання державного контракту", - зазначив Жумаділов.

“Прямі договори ми (Державний оператор тилу, - ред) застосували у виключних випадках, по тому що нам було вказано як потреби січня, на лютий воно не може бути перенесено, цю потребу ми отримали у останній декаді грудня. Ми зайшли в прямі договори як виняток. Все те що планово (закуповується для війська, - ред) і надалі буде торгуватися у ProZorro”, заявив він і зауважив, що зрозумілими є певні перестороги, оскільки "всі травмовані досвідом взаємодії з тими замовниками, де є корупційні практики".

Питання щодо необхідності авансування при закупівлях для армії викликало дискусію. Проти авансування при закупівлі речового забезпечення для армії виступила член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Богдана Ярова.

"Ми жодного постачальника у цьому році не проавансували: після того як здавали продукцію на склад і отримували акти, тоді тільки йшла оплата. І я вважаю, що це правильна історія. Якщо наш виробник працює з Міноборони, то тут нема проблеми. А якщо ми завозимо імпорт і даємо компанії, яка займається будівництвом, договір на постачання форми, тоді потрібне авансування, так. Тоді потрібно докинути обігових коштів, щоб люди, які будують, могли купити куртки в Туреччині. Але давайте не забувати, що тоді ми підіймаємо економіку Туреччини, а не України", - сказала Ярова.

Голова Асоціації ветеранів-підприємців Сергій Позняк подякував Міністерству економіки за дієву підтримку ветеранського бізнесу. Програма гарантування ветеранського бізнесу від Міністерства економіки на сьогодні є найсильнішою підтримкою ветеранів-підприємців, які повертаються.

Він додав, що займається снайперським напрямком і це дуже затратно. Наприклад, приціли коштують 10 тисяч доларів, а ще треба забезпечити все інше, починаючи від зброї, транспорту, зв'язку, екіпіровки – доводиться працювати постійно в умовах дефіциту ресурсів.

"І ці ресурси компенсуються бізнесами, волонтерами. Тобто волонтери все це забезпечують, купують, а бізнес за це все платить. Тому він повинен генерувати ці потоки для того, щоб закуповувати все це, " – уточнив Позняк.

"А до нас йдуть сотні тисяч нових бійців, і вони мають бути адекватно забезпечені нашим військовим виробництвом, а забезпечені вони будуть, якщо ці виробництва, ці бізнеси матимуть спроможність заробляти, працювати, сплачувати податки і доступ до вже існуючих прозорих платформ, таких, як Prozzoro," – підкреслив голова Асоціації ветеранів-підприємців.

На прес-конференції Олександр Соколовський анонсував звернення підприємств легкої промисловості до Уряду щодо важливості забезпечити чесні і оперативні закупівлі всього необхідного для фронту.