Днями в "Інтерфакс-Україна" провели прес-конференцію на тему “Нові підходи підготовки кадрів для бізнесу, навчальні кейси, і виклики в освіті під час воєнного стану”.

Організатор  – Національний авіаційний університет, який є одним із найбільших авіаційних закладів вищої освіти у світі.

Модератором став телеведучий-блогер, заслужений журналіст України Сергій Дойко.

Голова комісії із реорганізації Національного авіаційного університету (НАУ), виконувач обов’язків ректора НАУ Володимир Шульга зазначив, що команду і процеси, які були запущені з метою реорганізації, очолює віце-прем’єр України Михайло Федорів. А всі інші – тільки члени команди, які виконують певні завдання: "Завдання було дуже просте, оскільки довгий час в структурі НАУ фактично існувало два заклади в системі підготовки авіаційних спеціалістів. Це безпосередньо сам НАУ і льотна академія у місті Кропивницькому, яку всі знають зараз як льотна академія НАУ, то було прийнято логічне рішення розділити два заклади. Причому це були і неодноразові звернення колективу льотної академії з Кропивницького, були рішення обласної цивільної адміністрації і є логіка процеса. Тому рішення логічно правильне. Ми зараз проходимо процедуру. Таку інвентаризацію за взагалі 32 роки незалежності України ніхто ніколи не проводив, тому що одна справа просто взяти бухгалтерські відомості, облік і переписати, знаєте, з однієї сторінки на іншу. Друга справа, коли повністю зробити аналіз юридичний, в тому числі перерахувати кожен комп’ютер, кожну одиницю майна, які є, кожну будівлю, кожну земельну ділянку".

За його словами, наразі демографічно змінилася ситуація, і те, що у нас дуже багато закладів Вищої освіти України, і те, що є питання до того, як бюджетувати всі заклади Вищої освіти, звідки брати гроші, і я вважаю, що дії по оптимізації мережі – вони актуальні, вони нагальні, і це не просто дії по оптимізації: "Я повністю підтримую команду Міністерства освіти і науки в тому, що це повинні бути дії по якості освіти, тому що якість освіти – це найголовніший чинник, для будь-якого роботодавця в Україні не потрібні неякісні, нефахові працівники. І ці спеціалісти, якщо зараз, умовно кажучи, авіаційна галузь, вона знаходиться на етапі паузи, то з закінченням війни в Україні, звичайно, що вся ця галузь, їй буде надано додатковий імпульс, і тому тут перспективи дуже великі".

Тимчасова виконувачка обов’язків декана юридичного факультету НАУ Ірина Сопілко каже, що їхній факультет виходить на рівень, на співпрацю безпосередньо бізнесу і освіти. І саме така колаборація дасть найбільш і найгарніший результат: "У нас розроблений стратегічний план розвитку факультету, в якому безпосередньо вже розписані перші кроки. Це перші кроки для удосконалення наших навчальних планів, наших освітніх програм, і безпосередньо вже з нашими стейкхолдерами, з якими ми будемо співпрацювати і для яких ми будемо готовити наших спеціалістів. У 2024 році, в вересні, ми запускаємо нову освітню програму IT-право. Безпосередньо в залі зараз знаходиться розробник цієї програми. Оскільки всі знають, що IT-сфера зараз, як ніколи, потребує нових кадрів. Безпосередньо в такій колаборації освіта і бізнес, коли наші стейкхолдери, роботодавці є одним із розробників навчальних планів, освітніх програм. Тобто ми вже готуємо конкретних спеціалістів під конкретну сферу. І саме така програма дасть певний успіх і майбутнє працевлаштування наших випускників".

Радник департаменту стратегії Вищого органу аудиту Польщі, експерт програми ЄС із питань державного управління в Україні Пьотр Кульпа вважає, що Національний авіаційний університет перлина цієї системи: "Бачите, він об’єднує технічні, гуманітарні, але головне – об’єднує традиції між тим, що було і тим, що буде. Бачите, ваші батьки займалися чимось рідким на цій землі, космосом. І це буде. Бо випадок України – це саме люди, їхні знання. Фахівці завжди залучаються з університету, і ті кадри, які знаходяться в університеті, вони безцінні не лише для української економіки, а також і залучаються для реалізації таких великих інфраструктурних об’єктів і в інших країнах світу".

Президент Національного експертно-будівельного альянсу України, співвласник експертної організації в сфері будівництва “Проексп” Віктор Лещинський наголошує, що з університетом вони доволі давно співпрацюють: "Наша команда експортує і проєктує в тому числі аеропорти України, їх реконструкції, посадкові смуги. Фахівці завжди залучаються з університету, і ті кадри, які знаходяться в університеті, вони безцінні не лише для української економіки. А також і залучаються для реалізації таких великих інфраструктурних об’єктів і в інших країнах світу. Що стосується нових викликів, які насправді треба бізнесу, тому що сьогоднішній день, знаєте, одна криза була ковід, до цього був економічний спад, колапс. Наразі у нас взагалі все змішано. Додатково у нас величезний фактор – це російська агресія. Кадри повинні не лише бути спрямовані на постійну форму навчання, але й на постійне підвищення кваліфікації кадрів, які вже працюють в компаніях, але сучасна. Кожного місяця, півтора-два, та же зміна до законодавства, та же зміна цифралізації".

Віктор Лещинський впевнений, що Університет багато має нових фішок, які дуже будуть корисні бізнесу, а бізнес – це основний важель замовлень тих же університетів, починаючи від держави, спрямованих на випуск школярів, а уже потім усе заточується на бізнес: "Є такий в нас напрямок як судова технічна експертиза, тобто не лише технічна спеціальність, а вона пов’язана з юридичними аспектами. А це дуже велике спрямування для захисту того ж бізнесу від кримінальних справ будівництва. Тобто, дуже багато таких фішок, які насправді є передовою організацією навчальною і може надавати настільки якісний навчальний продукт у вигляді закінченого фахівця, або його доточить до необхідного моменту, щоб компанія була і захищена в кадровому резерві, і мала максимальний прибуток від своєї продукції. Хай це буде або робота, або послуги. І цей постійний тандем бізнес і освіта держава в першу чергу не повинна заважати".

Також він підкреслив, що система повинна бути адаптована загальним колективам, які не лише знають, як поламати, але і як перенести сьогоднішню ситуацію на новітні рельси. Та ситуація, коли, знаєте, ми, ну не можна сказати, напівкроку до Євросоюзу, але стрімко туди хоча б дивимося, то фахівці – це найцінніше, що може бути в Україні.

Адвокат, представник ТОВ “Файєр Поінт” Олександра Парамонова зазначає, що дуже складно тиснутися в робочий процес, в робочий графік будь-якому теоретику: "До нас приходять люди з червоними дипломами, приходять і дійсно хочуть працювати. Але проблема в тому, що теорія і практика – це зовсім різні речі. Інколи людина, яка має червоний диплом, просто не розуміє, що від неї хочуть. Тому тут, якщо наша країна піде по принципу, як це зараз по-модному називається, дуальної освіти, тобто це коли теоретичні знання людина здобуває з викладачем в інституті або університеті, і паралельно практичні знання вона здобуває безпосередньо, наприклад, на тому підприємстві, де вона хоче працювати або за тим фахом. Тобто паралельно вже зі своїм навчанням. Вона розуміє, що буде фізично робити, що від неї хочуть, коли вона отримує диплом про вищу освіту".

О.Парамонова додала, що як представник товариства "Файерпоінт", яке безпосередньо працює з оборонною сферою держави і їхнє підприємство утворювалося вже під час війни. Найбільшою проблемою були кадри: "Дуже багато людей, які працюють на підприємстві, приходили і просто, навіть маючи там вищу технічну або юридичну освіту, вони повністю перевчалися за тим фахом роботи, який нам потрібен. Тому знову ж таки я наголошую на тому, що дуальна освіта дуже-дуже потрібна зараз. У нас в країні війна, у нас той перебіг подій, який зараз, можливо, багато інших країн проходять за якісь там десятиліття, сторіччя, а ми, на жаль, вимушені наздоганяти технічний процес. Тому я вважаю, що саме підготовка кадрів до конкретного підприємства повинна вже здійснюватись ще під час отримання освіти".

Консультант ТОВ “Global Solutions Group” Галина Єрко переконана, що напрямок освіти в громаді є утворюючим, адже саме ця послуга, якою починають користуватися дітки, починаючи з садочків, школи, профтех, училища, які є також дуже важливою складовою в освітньому процесі, і далі до самого вступу в університети. Тому питання створення політики, розумної політики, створення розумної мережі освітньої – це питання №1 управлінське в громадах. І саме вдале управління, ефективне управління залежить від розроблення цієї концепції: "Органи місцевого самоврядування сьогодні впливають на освітній процес прямим чином, адже є засновниками безпосередньо в вузах, якими опікується. І тут ми маємо розрізняти дві речі. Перше – це створення достойно нормальної бази освітньої, де би було зручно і на сьогодні безпечно займатися".

Юрій Іванов