Український інститут майбутнього (UIF) презентував масштабне дослідження “Розширення співробітництва між Україною та США: стратегія win-win”, яке визначає чотири конкретні напрямки для взаємовигідної співпраці. Завданням дослідження, як додають автори, було знайти точки, де країни можуть бути рівноцінними партнерами.

Дослідження демонструє, що попри наявність стратегічних документів, Україна і США ніколи не були стратегічними партнерами на практиці. Частка України в імпорті США становить лише 0,02%, а український експорт переважно складається з сировинної продукції. Щодо сфери науки і технології, співпраця між країнами носить переважно декларативний характер.

Згідно з дослідженням, найбільш ефективною та успішною була допомога США Ізраїлю та Південній Кореї. Ці країни змогли ефективно використати допомогу США та перетворились з бідних країн в інноваційні економіки з високим ВВП на душу населення.

Експерти визначили чотири ключові напрямки для розширення співробітництва між Україною та США в наступні 5-10 років.

Перший напрямок — розвиток сфери критичних матеріалів. Україна має великі запаси корисних копалин, які США визначають як стратегічно важливі і від імпорту яких США сильно залежать, у тому числі від Китаю. Створення повного циклу видобутку, переробки та виробництва готової продукції за участі американських інвестицій оцінюється в $2-4 млрд упродовж наступних п'яти років.

Другий напрямок — торгівля продукцією гірничо-металургійного комплексу (ГМК) через лібералізацію умов імпорту української металопродукції на ринок США. “Україна могла б наростити експорт ГМК, не зашкодивши виробникам у США, і водночас підтримати свою економіку та знизити залежність від допомоги США”, – зазначають в Інституті.

Третій напрямок — поглиблення співпраці в агропромисловому секторі. Незважаючи на статус України як великого агроекспортера, її частка в імпорті агропродукції США складає лише 0,1%. Потенціал нарощування експорту оцінюється в $1-5 млрд щорічно упродовж наступних 5-7 років. Крім того, як результат співпраці – зниження залежності України від зовнішньої фінансової допомоги, зокрема бюджетної підтримки США. Водночас посилення глибини переробки агропродукції в Україні з її можливим подальшим експортом в США відкриває додаткові можливості для експорту американського високотехнологічного устаткування та інвестицій до України, що свідчить про взаємовигідність поглиблення такої співпраці.

Четвертий напрямок — створення в Україні інноваційного кластера для США та їхніх союзників, що стане майданчиком для розробки, тестування нових технологій та обміну досвідом.

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії (2020–2023) Вадим Пристайко, вважає, що простіше всього працювати з американською економікою через відкриття власного ринку. “Оборона, безпека, космос, ракетні технології — це очевидні сфери контролю держави. Все інше — бізнес має штовхати уряд”, – зазначив він.

Реалізація цих ініціатив принесе відчутні переваги обом країнам. США посилять свою глобальну роль та економічні позиції, зміцнять безпеку в регіоні. Україна ж отримає гарантії безпеки, статус стратегічного партнера США, фінансову стійкість та інноваційний розвиток.

5 лютого запланована презентація дослідження у Вашингтоні, що, як додають у UIF, має важливе значення для зміцнення двосторонніх відносин між Україною та США.