Питання: Пандемія коронавірусу Covid-19 вносить зміни до міжнародної співраці. Протекціонізм набуває ваги в усьому світі. Як ставитеся до віддалення від глобалізації ви як голова міжнародної фінансової установи?

Пандемія сама по собі не змінює природи чи масштабів міжнародної співпраці. Вона має тимчасовий негативний вплив на міжнародні економічні відносини, торговельні та інвестиційні потоки, проте водночас посилює співпрацю та координацію дій у сферах охорони здоров'я та безпеки. Це глобальна проблема, що потребує скоординованого об'єднання зусиль на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Ця пандемічна криза певним чином змушує нас ізолюватися, але з іншого боку зближує усіх нас.

Я б не називав це протекціонізмом. Існують захисні заходи, спрямовані на стримування поширення хвороби. Ми також спостерігаємо перебої у ланцюгах постачання через обмеження економічної дяльності у країнах, що потерпають від коронавірусу.

Виробництво скорочується внаслідок запроваджених урядом обмежень задля забезпечення "соціального дистанціювання", а також через падіння попиту на споживчі товари тривалого користування, промислові товари, інвестиції та непершочергові послуги.

Протекціонізм, щодо якого може бути безліч аргументів "за" і "проти", є характерним явищем останніх років, і можна окремо обговорювати подальший перебіг подій, проте ми маємо розрізняти заходи політичного характеру та заходи медичного характеру, спрямовані на захист здоров'я.

Реагування на кризу, яку спричинила пандемія серйозної коронавірусної хвороби із дуже високим рівнем зараження та значним рівнем смертності, не слід розглядати у контексті дискусій про протекціонізм та глобалізацію. Усі країни вживають захисних заходів, щоб у першу чергу захистити здоров'я, а головне – життя своїх громадян. У такій ситуації економічні міркування залишаються на другому плані.

Міжнародні фінансові установи, у рамках власного мандату та можливостей, по-перше, намагаються продовжувати обслуговування своїх клієнтів, а по-друге, вживати виняткових заходів, спрямованих на підтримку малого та середнього бізнесу, органів охорони здоров'я, виробників медичного обладнання та медикаментів, комунальних підприємств та інших установ з метою підтримки зусиль уряду щодо захисту найуразливіших серед них. Проте ми мусимо визнати, що такий раптовий та потужний удар впливає на всіх, включаючи міжнародні фінансові установи, яким також доводиться ставити на перше місце здоров'я та безпеку власного персоналу, захищати інтереси акціонерів та забезпечувати безперервну роботу бізнесу в умовах напруженого фінансового стану в усьому світі. Ми не прибульці з іншої планети, що є нечутливими до хвороб та мають ресурси, які легко врятують світ. Ця криза впливає на нас усіх.

Питання: Маємо надію, що незабаром розповсюдження вірусу вдасться взяти під контроль. Проте пандемія вже послабила світову економіку і перший квартал провалено. Чи вважаєте ви, що це може бути початком глобальної рецесії? Якої кризи нам слід очікувати?

Хочеться вірити, що спалах коронавірусу буде взято під контроль досить скоро. Відверто кажучи, я вважаю, що ніхто насправді не знає, коли і як завершиться ця пандемічна криза. Ми всі сподіваємось, що дуже жорсткі заходи щодо стримування спалаху коронавірусу, запроваджені в таких широких масштабах, виявляться ефективними для припинення поширення вірусу. Я б не хотів висловлювати припущення щодо того, чи змусять ці заходи його зникнути до того, як вакцину винайдуть і зроблять доступною в усьому світі. Ми всі сподіваємось, що кількість інфікованих не вийде за межі можливостей національних систем охорони здоров’я і це дасть змогу лікувати інфікованих та ізолювати їх від населення, доки не буде розроблено ефективну вакцину або не зникне коронавірус.

Ми стоїмо на порозі глобальної рецесії. Зрозуміло, що зниження економічної активності, закриття магазинів і фабрик, майже повне припинення діяльності туристичного та готельного бізнесу і транспортних послуг серйозно вплинуть на економічну діяльність, а також погіршать стан державних та корпоративних финансів. Врешті решт, финансова криза може початися у другій половині цього року або в наступному році. Економічну діяльність легше зупинити, ніж перезавантажити та почати заново. Це потребує часу.

Deutsche Bank прогнозує зниження ВВП США приблизно на 13% у другому кварталі, а Міністр фінансів, пан Мнучін, очікує стрибок рівня безробіття до 20%. У ЄС падіння ВВП буде навіть стрімкіше, адже Fiat і Volkwagen вже оголосили про закриття своїх заводів, і це вплине на тисячі постачальників. Ці закриття відбудуться на фоні сфери послуг, що вже зупинилася.

Таке падіння економіки стане, мабудь, найсильнішим в історії з часів Великої депресії. Відновлення залежить від того, як довго триватиме ізоляція та яких збитків вона завдасть ланцюгам постачання та державним фінансам, а також від того, скільки триватиме її вплив на споживацький попит. Якщо пандемія відступить до кінця червня, маємо хороші шанси на швидке та стрімке відновлення, завдяки якому економічна та фінансова активність повернеться до норми протягом наступних 12 місяців.

Питання: Усі основні центральні банки вже максимально знизили базові ставки. Отже, в їх розпорядженні залишається дуже мало інструментів для подолання кризи. Наскільки небезпечна ця ситуація з низькими показниками в усьому світі? З якими ключовими викликами ми стикаємося?

Ставки залишаються низькими вже тривалий час. Криві прибутковості вже кілька разів були увігнутими. Гонитва за прибутковістю зменшила розрив між безризиковими та ризикованими інструментами на користь більш ризикованих інструментів та ймовірно нижчого очікуваного доходу, ніж прийнятий при інвестуванні в такі інструменти. Ця ситуація небезпечна сама по собі.

Якщо пандемію коронавірусу вдасться подолати швидко і з мінімальними збитками для людства, то позитивним є те, що всю надлишкову ліквідність буде знищено, а всі бульбашки луснуть. Тож ми можемо говорити про новий початок без тягаря дисбалансів, які загрожували фінансовому сектору. Це може бути початком нового і ефективного циклу реконструкції, зростання та розвитку.

Основними ризиками, перш за все, є те, що:

- сучасні заходи соціального дистанціювання можуть виявитись неефективними для стримування поширення хвороби;

- вірус зберігає свою вірулентність у теплий період року;

- служба охорони здоров'я буде перевантажена і працюватиме на межі своїх можливостей;

- на розробку, тестування та розповсюдження нової ефективної вакцини по всьому світу може знадобитися більше, ніж 6-9 найближчих місяців;

- урядам не вистачить грошей на підтримку фіскальної експансії, щоб допомогти малому та середньому бізнесу триматися на плаву, субсидувати найбільш постраждалі галузі та надати життєво важливу підтримку домогосподарствам;

- фінансовий сектор руйнується під тягарем неефективних позик та браку ліквідності.

Але замість того, щоб налаштовуватися на найгірше, пропоную сподіватися, що:

- заходи, вжиті урядами в усьому світі, є ефективними;

- медики та державні механізми функціонують з хорошими результатами;

- вакцину винайдуть і доставлять перш ніж трапиться найгірше.

Будемо сподіватися, що до того, як рецесія перетвориться на депресію, як я вже згадував, кожна країна та світова економіка повернуться до нормального життя, почнуть новой цикл реконструкції, росту та розвитку, залишивши позаду збитки, завдані пандемією.