Євгенія Божко, засновник та CEO ПРРО Є-ЧЕК, засновник ЕТМ НЕБ

 

Після початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України проблема забезпечення достатніх і регулярних податкових надходжень до державного бюджету набула неабиякої пріоритетності. Питання підвищення податкового навантаження, зокрема у межах наближення українського законодавства до EU acquis, є частиною зобов’язань України перед ЄС (Ukraine Plan) та перед МВФ (Ukraine. Fourth Review of the Extended Arrangement under the Extended Fund Facility).

Нещодавно відбулось прийняття закону, яким передбачається підвищення прямих податків та військового збору на декілька пунктів. Уряд покладає на цей закон значні сподівання – він має забезпечити покриття значної частини дефіциту державного бюджету. Проте, на мою думку, його фіскальний ефект може бути дещо перебільшеним і, можливо, працюватиме тільки на короткострокову перспективу.

Для забезпечення достатніх і регулярних надходжень необхідне вирішення системних проблем, пов’язаних з адміністрування податків і зборів, що характеризуються двома крайнощами:

• недостатнім податковим контролем за “сірим” та “чорним” бізнесом, з одного боку, та
• надмірною прискіпливістю до “білого” бізнесу, зокрема у вигляді невизнання витрат для цілей зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств та/або для формування податкового кредиту з ПДВ та отримання бюджетного відшкодування, з іншого.

За даними експертів, у 1 кварталі 2024 року тіньова частка у нафтогазовій галузі склала 18%, 38% - у тютюновій галузі, 41% - в алкогольній галузі. Середні втрати державного бюджету через обіг тіньового алкоголю оцінюються на рівні 7-8 млрд грн на рік. Надходження до державного бюджету зі сплати ПДВ з вироблених в Україні товарів / робіт / послуг (без врахування бюджетного відшкодування), відповідно до openbudget.gov.ua, скоротились з 11,5 млрд доларів США у 2021 році (станом на 31.12.2021 р. за офіційним курсом НБУ) до 9,1 млрд доларів США у 2023 році (станом на 31.12.2023 р. за офіційним курсом НБУ). Так само, відповідно до openbudget.gov.ua, зменшились надходження зі сплати акцизного податку: податок з вироблених в Україні підакцизних товарів скоротився з 3 млрд доларів США у 2021 році (станом на 31.12.2021 р. за офіційним курсом НБУ) до 2,4 млрд доларів США (станом на 31.12.2023 р. за офіційним курсом НБУ). Податок на прибуток підприємств зменшився з 5,4 млрд доларів США у 2021 році (станом на 31.12.2021 р. за офіційним курсом НБУ) до 3,7 млрд доларів США у 2023 році (станом на 31.12.2023 р. за офіційним курсом НБУ), відповідно до openbudget.gov.ua.

Для вирішення проблеми фіскального дефіциту, одночасно з підвищенням податків потрібно провести реформу системи податкового контролю. При чому, кінцевою метою реформи має стати збільшення фіскального ефекту, водночас зі зменшеним адміністративним навантаженням на бізнес. Хочу зазначити, що одним із шляхів покращення податкового адміністрування та розширення оподатковуваної бази може стати перегляд регулювання ринку програмних РРО.

Асоціація провайдерів програмних РРО України об’єднує надавачів (провайдерів) програмних РРО із загальною кількістю користувачів, у тому числі органів державної влади та місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, більше 300 тис., що становить 70% ринку ПРРО, та сукупним обсягом проведених розрахункових операцій з використанням їхніх програмних реєстраторів у розмірі 25 млрд грн на місяць. Проте, незважаючи на значний позитивний фіскальний ефект від діяльності провайдерів програмних РРО, правовий статус виробників та провайдерів програмного РРО досі залишається неврегульованим, відсутнє ліцензування їхньої діяльності та спеціальні права таких суб’єктів. Через це вони не можуть повною мірою реалізувати свій потенціал.

Крім того, досі на рівні закону діє заборона на використання програмного РРО на АЗС (при оптовій/роздрібній торгівлі пальним), незважаючи на те, що провайдери ПРРО мають готові інноваційні рішення саме для цієї сфери, які зможуть як підвищити рівень фіскалізації, так і полегшити життя АЗС та їхнім клієнтам. Наприклад, одне з рішень пропонує розрахунок за паливо через мобільний застосунок, не виходячи з авто.

Підсумую – відповідь на питання держави: "Де знайти кошти на покриття дефіциту державного бюджету?" криється певною мірою у секторі програмного РРО, який може задовольнити як державні, так і приватні інтереси. А передусім – інтереси споживачів. Очікуємо, що реформа регулювання ринку ПРРО забезпечить збільшення податкових надходжень від прямих та непрямих податків щонайменше на 30%.