Безпека на колесах, у небі й на морі: як один закон може змінити все

Володимир Крейденко, народний депутат України

В Україні питання безпеки на транспорті стає дедалі важливішим. Війна, економічні виклики, потреба в інтеграції до європейського простору - усі ці фактори змушують Україну мати чітку і прозору систему розслідування транспортних подій. Йдеться не лише про авіацію чи залізницю, а й про морський, автомобільний та міський транспорт. Адже кожна аварія чи інцидент - це не тільки людські жертви й матеріальні збитки, а й репутаційний удар по державі. На жаль, досі в Україні немає незалежного органу, який би професійно займався такими розслідуваннями. Саме тому і з’явився законопроєкт № 13674-1 "Про Національне бюро розслідувань на транспорті".

Його головна ідея полягає в тому, щоб зробити розслідування транспортних випадків системними, прозорими і незалежними. Причому завдання цього органу  -  не шукати винних і карати, а передусім виявляти причини та запобігати новим трагедіям. Це європейський підхід, який відрізняється від радянської логіки "знайти винного будь-якою ціною". Адже безпека досягається не покараннями, а аналізом і усуненням ризиків.

Необхідність такого закону продиктована не лише здоровим глуздом, а й міжнародними зобов’язаннями України. Угода про асоціацію з ЄС, Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію, Угода про спільний авіаційний простір - усі ці документи прямо вимагають від нашої держави створення постійно діючого органу з розслідування аварій і інцидентів. Європейські директиви та регламенти встановлюють однакові стандарти для всіх країн-членів Союзу. Якщо Україна прагне інтегруватися в європейський транспортний простір, то має виконувати ці стандарти.

На практиці ж сьогодні ми бачимо зовсім іншу картину. У різних законах є розпорошені норми про розслідування, але вони не утворюють єдиної системи. Немає незалежної інституції, яка б займалася виключно цим питанням. Через це розслідування часто затягуються, а їх результати залишаються закритими. Це впливає не тільки на безпеку, а й на міжнародний імідж країни. Коли стаються такі катастрофи, як збиття малайзійського Boeing рейсу МН17 чи падіння літака МАУ поблизу Тегерана, Україна опиняється в ситуації, коли її можливості брати участь у міжнародних розслідуваннях обмежені.

У країнах ЄС давно зрозуміли: лише незалежний орган може проводити розслідування об’єктивно і викликати довіру. Такий орган не підпорядковується ані державним регуляторам, ані компаніям, які управляють інфраструктурою чи виконують перевезення. Він не має конфлікту інтересів, а отже, може говорити правду навіть тоді, коли вона незручна для влади чи бізнесу. Саме цей принцип і закладається в законопроєкті "Про Національне бюро розслідувань на транспорті".

Документ пропонує реорганізувати вже існуюче Національне бюро, яке зараз займається розслідуванням авіаційних подій, і зробити його універсальним органом для всіх видів транспорту. Таким чином, держава отримає єдиний центр компетенцій і відповідальності. Бюро матиме повноваження розслідувати транспортні випадки, захищати матеріали розслідувань, готувати рекомендації для запобігання новим трагедіям і надавати інформацію суспільству та міжнародним партнерам. Окремо прописуються вимоги до керівника установи, гарантії її незалежності та підзвітності. Передбачено також внесення змін до базових транспортних законів, щоб зробити правову систему єдиною.

Важливо, що цей законопроєкт відрізняється від законопроєкту "Про Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті", зареєстрованого українським Кабміном у серпні 2025 року. Там пропонується ліквідація діючого бюро і скорочення чисельності Державної служби з безпеки на транспорті. Натомість законопроєкт № 13674-1 "Про Національне бюро розслідувань на транспорті" іде шляхом оптимізації - він не руйнує те, що вже створено, а розвиває й удосконалює. Крім того, він враховує ширше коло міжнародних документів, зокрема керівні матеріали Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО). Це робить його більш системним і наближеним до реальних стандартів.

Ще одна перевага законопроєкту № 13674-1 - відсутність додаткового навантаження на бюджет. Адже створення Бюро відбуватиметься на базі існуючої установи. Мова йде про реорганізацію, а не про нові витрати. У нинішніх умовах це важливий аргумент: держава отримує сучасний механізм забезпечення транспортної безпеки без додаткових фінансових ризиків.

Що ж зміниться після ухвалення закону? Передусім, розслідування стануть більш прозорими й ефективними. Це дозволить швидше виявляти системні проблеми та усувати їх. Зросте довіра до державних інституцій як у суспільстві, так і серед міжнародних партнерів. Україна виконає свої міжнародні зобов’язання, а отже - зміцнить позиції у переговорах з ЄС. Бізнес отримає зрозумілі правила, а громадяни - більше безпеки.

У результаті йдеться не лише про транспортну політику, а й про стратегічний напрям держави. Адже безпека на транспорті  -  це частина національної безпеки. Це питання довіри між державою та громадянами, між Україною та її міжнародними партнерами. Прийняття закону № 13674-1 "Про Національне бюро розслідувань на транспорті" стане показником того, що Україна готова не просто декларувати європейські прагнення, а й впроваджувати їх у життя.

Справжній сенс цього законопроєкту полягає в зміні підходу: від культури покарання - до культури запобігання. І саме ця зміна здатна врятувати тисячі життів у майбутньому.