Небо без перепон: як законопроєкт №13463-1 може запустити революцію в персональній авіації України

Володимир Крейденко, народний депутат України

Ще кілька десятиліть тому особистий літальний апарат здавався фантастикою або іграшкою для багатіїв. Сьогодні ж надлегкі повітряні судна - це не тільки про хобі. Це про спорт, технічну майстерність, гуманітарні місії, а в умовах війни - ще й про потенціал оборони. В усьому світі такі апарати давно стали частиною регульованої, але доступної малої авіації. Проте в Україні досі немає зрозумілої законодавчої бази для їхньої експлуатації. Саме тому мною був розробленийта  зареєстрований законопроєкт №13463-1, який покликаний нарешті дати цій сфері чіткі та сучасні правила гри.

Надлегке повітряне судно - це літальні апарати із низькою злітною масою. Йдеться про легкі літаки, планери, параплани, дельтаплани, гідролітаки, аеростати - часто аматорського виробництва. Це не комерційна авіація і не військові дрони, а персональний транспорт або спортивний інструмент, який не повинен нести високих ризиків для повітряного руху.

У багатьох країнах ця сфера розвивається за принципом: "менше обмежень - більше відповідальності". Саме тому в США, наприклад, категорія Ultralight Aircraft регулюється підрозділом Part 103 Федерального управління цивільної авіації, який визнає: надлегке повітряне судно не потребує ліцензії, сертифікації чи реєстрації, якщо воно використовується в рекреаційних цілях. Але там чітко визначено граничні умови: польоти не допускаються над містами, у насичених повітряних зонах або для комерційного використання. Це дозволяє зберігати баланс між свободою і контролем, мінімізуючи ризики для приватності, безпеки та публічного порядку.

Європейський Союз, своєю чергою, створив концептуально складнішу, але водночас досконалішу модель. Регламент ЄС №2018/1139 визначає особливий підхід до аматорських, історичних, експериментальних суден: вони можуть бути звільнені від сертифікації, але тільки в строго окреслених рамках. Наприклад, гуманітарні польоти на несертифікованих надлегких повітряних суднах заборонені - навіть якщо судно технічно здатне виконати завдання. Адже гуманітарна місія - це не лише допомога, це довіра, логістика, системне мислення. Відсутність зв’язку, нагляду або стандартизованої підготовки може перетворити добру ідею на трагічний інцидент. Розуміючи це в ЄС також працюють механізми зонування, інтеграція геопросторових даних у регуляторну базу, а громадські авіаційні асоціації беруть участь у навчанні та перевірці операторів - тим самим формуючи горизонтальну архітектуру відповідальності.

Чинне авіаційне законодавство України не враховує цієї специфіки. Тому власники надлегких повітряних суден змушені дотримуватись процедур, розрахованих на великі комерційні літаки: це й обов’язкова сертифікація, і реєстрація у державному реєстрі, і пілотське посвідчення, і ціла низка дорогих та бюрократично складних вимог. Законопроєкт №13463-1 покликаний змінити цю ситуацію.

По-перше, законопроєкт вводить до Повітряного кодексу окреме визначення: надлегкі повітряні судна - це апарати з максимальною злітною масою до 450 кг, розраховані на двох осіб, призначені лише для спорту та відпочинку. По-друге, вводиться нова стаття 461 "Спрощений режим експлуатації надлегких повітряних суден", яка деталізує правовий статус, правила та обмеження.

Серед ключових положень - норма, що надлегкі судна з порожньою масою до 120 кг не підлягають державній реєстрації, а тільки електронному обліку в спеціальному реєстрі. Адміністрування цього реєстру покладається на центральний орган виконавчої влади у сфері авіації, який також повинен забезпечити відкритий і безоплатний доступ до інформації про зареєстровані повітряні судна. Для надлегких повітряних суден з більшою масою встановлюється вимога обов’язкової реєстрації в обраних організаціях - авіаційних федераціях або уповноважених установах.

Окремо законопроєкт визначає перелік літальних апаратів, на які не поширюються вимоги Повітряного кодексу. Це, зокрема, історичні літальні апарати, випущені до 1975 року, експериментальні або аматорські конструкції, судна для наукових досліджень, повітряні апарати, які не перевищують певні масово-розмірні характеристики, а також точні копії старих моделей. Наприклад, одномісний планер може мати максимальну злітну масу до 250 кг, двомісний - до 400 кг. Для гідролітаків допускається збільшення маси до 480 кг для одномісного і 495 кг для двомісного варіанта.

Також передбачена можливість звільнення певних категорій повітряних суден від дії авіаційного законодавства - але лише після ухвалення відповідного рішення уповноваженим органом. Така діяльність стосуватиметься виключно літаків, вертольотів, планерів та мотопарапланів, маса яких не перевищує 600 кг (або 650 кг для гідро- і амфібійних моделей), і тільки за умови, що вони не підлягають сертифікації за чинним законодавством.

Окремої уваги заслуговує регулювання підготовки операторів. Законопроєкт передбачає, що особа, яка має право керувати надлегким літальним апаратом, повинна бути не молодшою за 21 рік, пройти відповідний курс, затверджений профільним міністерством, і скласти підсумкове тестування. Така особа не зобов’язана мати пілотське свідоцтво чи сертифікат експлуатанта - що значно зменшує фінансовий і адміністративний тиск.

Для гарантування безпеки встановлюється обов’язкова відповідальність виробників за відповідність суден вимогам цивільної авіації, а також за проведення тестового польоту перед введенням у експлуатацію кожного зразка. Така перевірка має бути задокументована, і ця інформація - включена до технічної документації на літальний апарат. Крім того, польоти повинні здійснюватися згідно з вимогами безпеки, заборонено наближення до перешкод ближче ніж на 100 метрів, а також польоти у несприятливу погоду або за відсутності видимості.

Законопроєкт також встановлює, що у період дії воєнного або надзвичайного стану всі польоти надлегких повітряних суден дозволяються лише за спеціальним дозволом Об’єднаного центру управління використанням повітряного простору України та регулювання польотів авіації ЗСУ. Порушення нових вимог тягне за собою адміністративну відповідальність.

Цей закон відкриє шлях для розвитку персональної авіації, стимулює вітчизняне виробництво, дасть поштовх інженерним розробкам і забезпечить більш гнучке та доступне регулювання для аматорських ініціатив. Варто акцентувати увагу на тому, що надлегкі повітряні судна можуть бути корисними і для цілей оборони - як платформи для моніторингу, розвідки, спостереження за місцевістю, а в перспективі - навіть для протидії ворожим безпілотникам. Завдяки малій вазі, низькій вартості й мобільності такі апарати можуть ефективно використовуватись у прикордонних районах або для швидкого реагування в тилу. Їхнє застосування, за умови належного технічного доопрацювання та погодження з військовим командуванням, може стати додатковим ресурсом в умовах війни.

Законопроєкт №13463-1 - це спроба впорядкувати реальність, яка вже існує, і водночас надати державі додаткові інструменти як для регулювання, так і для потенційного залучення надлегких апаратів до служби оборони. Якщо він буде ухвалений, Україна отримає не просто ще один технічний закон - а важливий крок до авіаційної модернізації, доступності неба для громадян і водночас зміцнення національної безпеки.

У країні, яка щодня бореться за право на свободу - і на землі, і в повітрі - врегулювання надлегкої авіації є не просто технічним кроком. Це можливість зробити небо більш безпечним, відкритим і корисним - для кожного, хто готовий цим скористатися з розумом і відповідальністю.