Інтерфакс-Україна
18:12 05.05.2020

Автор ОЛЬГА НАСОНОВА

Ресторани будуть жити!

4 хв читати
Ресторани будуть жити!

Ольга Насонова, ресторанний експерт, директор компанії "Ресторанний консалтинг"

Те, що нас не вбиває, робить сильнішими. І як не намагалися вбити ресторанний бізнес, все одно він буде жити! В Україні не закриється 40% ресторанів. Закриється 5-7% до моменту закінчення карантину по всій країні, а наприклад в Києві не відкриються близько 100 закладів. І це, на жаль, не успішні ресторани. Це ті заклади, які і без карантину відчували себе не дуже добре, були збитковими або з зовсім маленьким прибутком. І може бути, що вони закрилися б і без карантину.

Адже тільки в Києві щорічно закривається майже половина з відкритих закладів. Причини різні: у кого-то непідйомна оренда, або концепція була обрана неправильно, або ресторан застарів і потребує великих вкладень. А карантин просто виявився своєрідним каталізатором. Ніхто не буде закривати прибутковий бізнес після двомісячного простою. Так, ситуація складна, важко всім, але втрачати інвестиції, іноді в сотні тисяч доларів, зовсім нецікаво.

Але післякарантинний ресторанний бізнес, зрозуміло, буде вже іншим. Деякі зміни будуть помітні відразу, а деякі пізніше. Для всіх без винятку закладів після скасування карантину буде актуальним так званий антибактеріальний сервіс. Маски персоналу, санітайзери, пріоритетний розрахунок картками і чистота до блиску - це наші реалії на найближчі місяць-два. Але це лише видима частина айсберга.

Багато закладів, як і їх відвідувачі, почнуть економити, перш за все на персоналі. Багато рестораторів скаржилися на дефіцит персоналу, на занадто високі зарплати і неадекватну поведінку співробітників. Їх молитви були почуті. Тепер в ресторанному секторі залишаться працювати лише дисципліновані, непитущі та старанні працівники, і вони будуть працювати за трьох. А частина працівників галузі, мінімум 20%, залишиться без роботи.

Оренда - це головний біль дрібного і середнього бізнесу, особливо в кризові часи. Частина закладів, яка вже не ніколи не відкриється, отримала від своїх орендодавців рахунки на повну суму оренди. Неважливо, що ресторан не працює - платіть, як завжди. Але оренда не може залишитися незмінною після карантину. Колишнього потоку відвідувачів і колишньої виручки не буде у багатьох закладів. І тому орендодавці не зможуть залишатися в своєму паралельному світі. Так вже було: і в 2009 році, і в 2014. Тоді, вигнавши своїх орендарів і продовжуючи ставити докризові орендні ставки, власники багатьох звільнених приміщень довго не могли знайти нових орендарів. І все одно були змушені знижувати ставки. І якщо до карантину середня ціна оренди приміщення під кафе в Києві становила $ 30-40 на квадратний метр, влітку вона знизиться до $ 20-25. А якщо падіння гривні продовжиться, орендодавці повинні будуть ще знизити ставки.

У 2015 році, хто пам'ятає, заклади по всій країні стали відкриватися на місці зачинених, які не винесли орендного ярма. Але вже за зовсім іншими ставками. І ресторанний бум 2016-2017 років пов'язаний саме з появою вільних приміщень для бізнесу. Інфляція і всім відомі події вичистили ресторанний ринок, але не вбили його.

І під час, і після карантину найбільш уразливими стали маленькі заклади: кафе, кав'ярні, бари. У них немає великої фінансової подушки, щоб і оренду компенсувати, і комунальні послуги, і запуститися після карантину. Навіть якщо оренду не нараховували (а це все-таки буває), залишилися борги перед постачальниками, перед персоналом, які потрібно віддати до відкриття.

І якщо у власників такого малого бізнесу грошей вже не залишилося, виходів два: або закритися, або скоріше почати роботу. Успішні «малюки» звичайно, виберуть друге. З неуспішними зрозуміло.

А ось з елітними ресторанами все буде добре. По-перше, практично всі вони знаходяться на власних площах, а по-друге, їх аудиторія має гроші на харчування в ресторанах в усі чами, і майже не дивиться на цінник. І на відміну від 2014 року, їм нікуди виїхати.

А середньоцінові заклади, основними клієнтами яких був середній клас, повинні будуть стати дуже гнучкими. Взагалі гнучкість бізнесу в нашій країні - одна з основних умов виживання. Після скасування карантину клієнти середньоцінових закладів і тим більше мас-маркету не стали багатшими. Тому вони будуть відслідковувати ціни і миттєво голосувати ногами при неадекватному підвищенні цін на їжу і напої. Так само будуть реагувати на погіршення якості страв і на поганий сервіс, які можуть виникнути через економію на персоналі. Так що ніякого підвищення цін найближчим часом не очікується, скоріше навпаки. Ресторани і кафе будуть намагатися залучити збіднілу за час карантину публіку будь-якою (але не високою) ціною.

І всі вони дочекаються нарешті своїх гостей! Після послаблення, і тим більше після скасування карантину люди, які просто скучили за улюбленими ресторанами та кафе, залюбки побіжуть до них. Звичайно, середній чек стане менше, багато хто не будуть замовляти дорогі страви і взагалі багато замовляти. Клієнтська економія відразу проявиться в середньоцінових і дешевих закладах. Але ж ресторани - це не тільки продаж страв та напоїв. Це й позитивні емоції, які так важливі після цього карантинного кошмару. Багато людей давно мріють сісти за столик в кафе, щось з'їсти і випити, і довго сидіти з абсолютно голим, без маски, обличчям.

Залишилося зовсім недовго!

ОСТАННЄ

ОЛЕКСАНДРА МАРЧЕНКО

Як не дати "поколінню, що народилося зі смартфоном" стати жертвами онлайн-шахрайства

КСЕНІЯ МЕЖОВА

Коли Регулятор виходить за межі - як захиститися від його рішень

ВОЛОДИМИР КРЕЙДЕНКО

Оренда без привілеїв: чому час повернути чесні правила користування державним та комунальним майном

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Сучасні тренди та перспективи розвитку ринку торгової нерухомості України - UTG

ЄГОР ПЕРЕЛИГІН

Коли технології стають геополітичною зброєю

ДАНИИЛ ГЕТМАНЦЕВ

ВВП Польщі перевищив 1 трильйон доларів: роль пенсійних накопичень у цьому успіху

ОЛЕКСАНДР ГАВВА

Як АТ "Оператор ринку" допомагає енергетикам зрозуміти логіку ринку електроенергії

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Два інструменти фінансового суверенітету

ТАРАС ЛИЛИК

Як цифрові сервіси та конкуренція змінюють будівельну галузь

ВОЛОДИМИР ХАУСТОВ

Державна атестація української науки: що далі? Огляд та оцінка

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА