20:46 16.06.2020

Автор АРТЕМ КОХАНЕВИЧ

Хмари не допоможуть Україні стати сучасною державою, якщо не дозволити ними користуватися

4 хв читати
Хмари не допоможуть Україні стати сучасною державою, якщо не дозволити ними користуватися

Артем Коханевич, CEO GigaCloud  

 

Корупція ― старий добрий друг будь-якої бюрократії. Сучасні цифрові інструменти зводять до мінімуму взаємодію людей та інформації, а значить ― зменшують можливість виникнення корупційних ризиків. У той же час, бюрократична система щосили бореться з усіма проявами сучасності, побоюючись втратити настільки звичну для себе «годівницю». 

По суті, все вищевикладене і є тією причиною, по якій законопроект № 2655 «Про хмарні послуги», підготовлений Міністерством цифрової трансформації, ніяк не може дістатися навіть до першого читання.

Звичні для чиновників схеми «бюджетних розпилів» при закупівлі серверного обладнання за завищеними цінами можуть зникнути, якщо дозволити державним органам користуватися хмарними сервісами приватних провайдерів. А разом з ними зникнуть також десятки, а може навіть сотні паперових копій різних документів, заради яких щорічно вирубуються гектари українського лісу. Зникнуть черги в приймальних, створювані необхідністю «відсканувати та роздрукувати» чергову копію довідки для подальшого передання з рук в руки і фінального складування на архівній полиці до кращих часів.

З метою реалізувати все вищеописане, Міністерство цифрової трансформації запропонувало втілити в Україні т.зв. принцип Cloud First, що визначає для держорганів пріоритет у закупівлі хмарних послуг замість власного серверного обладнання. А також запропонувало ввести певні вимоги до постачальників хмарних сервісів, покликані гарантувати високу якість і безпеку наданих державі послуг.

Перший пункт викликав цілком очікуваний опір перекупників комп'ютерного обладнання. Їм є що втрачати ― корупційно-відкатні схеми при закупівлі серверів для державних потреб оцінюються в сотні мільйонів гривень. Тим часом, приватні хмарні оператори здатні забезпечити більш високі стандарти безпеки цифрової інфраструктури, безперебійності доступу та гнучкості управління ресурсами, ніж сервери державних компаній.

Альтернативою ж роботі «в хмарі» чиновники називають серверне обладнання держкомпаній, закуплене десятки років тому. Таке «залізо» значно відстає по продуктивності та надійності, часто виходить із ладу, а фахівців, які знають, як все влаштовано в системних протоколах двадцятирічної давності ― вже не знайти.

За другим сперечаються вже самі провайдери хмарних послуг, адже цей ринок в Україні досить великий і неоднорідний за своєю структурою ― лише третина його належить національним хмарним провайдерам, решта ― великі закордонні корпорації.

Представники держави коментують законопроект досить стримано. Але навіть вони не заперечують той факт, що законодавче поле, в якому працює хмарний бізнес в Україні, дійсно потребує врегулювання. І велика частина зауважень по тексту легко знімається доопрацюванням формулювань при підготовці законопроекту до другого читання.

Навіщо українським чиновникам хмарні технології?

Відповідь на це питання лежить на поверхні ― вся справа у спрощенні та прискоренні їхньої роботи, що закономірно призводить до поліпшення держпослуг для простих громадян. Одна з ключових переваг хмарних технологій перед традиційною інфраструктурою в тому, що хмари дозволяють стандартизувати застосовувані рішення. Вигоду від стандартизації давно зрозуміли комерційні структури: сьогодні ситуація, коли відділи продажів і маркетингу однієї і тієї ж компанії впроваджують різні CRM-системи ― банально неможлива. Стандартизація ― один з найпоширеніших в бізнесі способів оптимізації процесів, результатом яких стає значна економія грошей і висока швидкість запуску нових сервісів.

І знову приклад: проблема з недавнім витоком даних, в якій звинуватили «Дію», насправді ― в нестандартизованому «зоопарку реєстрів», який сьогодні існує в нашій країні. Багато з цих реєстрів не виконують вимоги не тільки безпеки, але й елементарного здорового глузду. А частина компаній, через застарілу інфраструктуру, фізично не здатна забезпечити безпечне зберігання не тільки клієнтських, але й власних даних. Так, в кінці червня 2019 року Ukrainian Cyber ​​Alliance оприлюднив і направив до правоохоронних органів інформацію про доступну для хакерів критичну інформацію ряду держпідприємств і навіть систем водопостачання окремих українських міст. 

Законопроект № 2655 висуває вимоги до стандартизації діяльності постачальників хмарних послуг для держави, гарантуючи надання дійсно якісних IT-послуг і збереження персональних даних їхніх користувачів. Розвинені країни, що впровадили у себе стратегію Cloud First, не просто ухвалили відповідний закон. Вони розробили великий пакет регламентуючих документів із вимогами до операторів і ввели обов'язкову сертифікацію з допуску операторів хмарних сервісів до роботи з державними структурами. Українська ж система регулювання хмарного ринку, існуюча на сьогодні, таких норм не містить взагалі.

Тому ситуація з «хмарним» законопроектом влаштовує всіх можливих учасників «невидимого корупційного фронту». Продавці обладнання зберігають статус-кво. Невеликі хмарні провайдери (які не бажають інвестувати в розвиток захищеної інфраструктури) зберігають можливість отримувати держзамовлення. Держава робить вигляд, що проблеми не існує, частково знімаючи з себе відповідальність за майбутнє IT- сервісів і збереження персональних даних своїх громадян.

Немає закону ― немає проблеми. Знайома по іншим галузям ситуація, чи не так?

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕКСАНДР СКІЧКО

Мультимодальність та реалізація Угоди про Ассоціацію з ЄС у сфері транспорту

РОМАН БАБІЙ

Судова система: урізати не можна дофінансувати

АЛЬОНА ШМИГЕЛЬ

Мораторій за валютною іпотекою: зняти не можна залишити

ЮЛІЯ МЕНДЕЛЬ

Україна отримала ефектні заголовки в британських ЗМІ

ОЛЕГ КОЗАЧУК

Енергетичний "пазл": як скласти з вигодою для всіх?

ВОЛОДИМИР ПРИХОДЬКО

Українські пасажирські вагони за бюджетні кошти –  у виграші буде вся Україна

ТАРАС СЕМЕНЮК

Україна шукає альтернативні фінансові запозичення

ЯРОСЛАВА ЛОПАТІНА

Давайте лікувати людей, а не хвороби: людино-орієнтований підхід у медицині

ОЛЕКСІЙ СОБОЛЕВ

Слова нічого не варті, або чому вам не вдасться домовитись під час аукціону

ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ

Підвищення тарифів на електроенергію - це крах для економіки і збільшення безробіття

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА