Артем Коханевич, CEO GigaCloud

 

Анонсований Мінціфрою проект спеціальної економічної зони в онлайні ― потрібна та правильна ідея. Проте «народитися» б вона мала років зі 3-4 тому. Тоді сьогодні ми б дійшли до реалізації перших необхідних для її втілення законодавчих змін.

За останні місяці Мінціфри навчилося створювати цифрові сервіси практично з ринковою швидкістю. Шкода, що інші держоргани за ними не встигають...

У квітні цього року Україна стала першою країною у світі, де цифровий паспорт можна використовувати без паперового. Це прорив. Але ж приймають цифрові паспорти аж ніяк не скрізь. З ідентифікацією клієнтів не завжди справляється навіть державна «Укрпошта», що вже й казати про бізнес-логіста.

Дозвіл користуватися цифровими паспортами під час внутрішніх перельотів Кабмін схвалив лише недавно. Знати б ще, коли його приймуть в Раді ... Сьогодні ще не в кожному українському місті є сканери ID-паспортів. Але ж вони введені з січня 2016-го.

Тому говорити про державу в смартфоні та тотально цифровізувати держпослуги рано. Спочатку потрібно вирішити більш глибокі, стратегічні завдання. Глобально змінити модель держструктури, її взаємовідносини з бізнесом та людьми. І Дія.City яскраво демонструє, що змінювати це потрібно було вже «на вчора».

Гаряча тема ― хантинг айтішників із Білорусі. Вони готові до релокації, ми прийняли імміграційні квоти, чекаємо 5000 IT-професіоналів ... Але диявол причаївся у законодавстві про працевлаштування іноземних IT-фахівців.

Секретар білоруської компанії заповнює кілька папірців і відправляє їх у відповідне відомство. В Україні ― це тяганина за участю фахівця, який готовий до релокейту  (забирає робочий час), юрвідділу його компанії та кількох держорганів. Я сам чекав дозволу на імміграцію рік і потім ще 3 місяці ― посвідчення на проживання!

А ще наші держоргани функціонують виключно в робочий час. І щоб взяти «направлення на отримання довідки для заповнення форми», людина бере відгули на роботі. Іноземним компаніям в Україні дуже незручно. Зовсім інша річ у Естонії! Це єдина країна у світі, де бізнес можна вести повністю online. Ні для реєстрації, ні для супроводу компанії їздити туди не потрібно. А в Україні шлях до світлого цифрового майбутнього перегородила монументальною фігурою діловод Петрівна з чортовою дюжиною бланків (заповнити тільки вручну).

Як її посунути? Вводити пілотні проекти з юридичного супроводу релокації з боку держави. Скликати круглий стіл із міжнародними компаніями та знайти рішення разом. А імміграцію з отриманням дозволу на проживання віддати компанії-роботодавцю. Адже за часткою досить помірної вартості життя, ринкових зарплат та купівельною спроможністю Україна перед Європою виграє в рази (а то і в десятки разів). Тому залучити й утримати зацікавлених в релокації фахівців ми більше, ніж здатні. І це хороша новина.