11:14 06.08.2020

Автор ЮЛІЯ СВИРИДЕНКО

Від радянської спадщини до сучасних стандартів

3 хв читати
Від радянської спадщини до сучасних стандартів

Юлія Свириденко, перша заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

 

Зростання економіки неможливе без впровадження якісних реформ. Дерегуляція є однією з найважливіших реформ для стимулювання конкурентоспроможності української економіки та пришвидшення її зростання.

В рейтингу економічної свободи, який щорічно розраховується Wall Street Journal і Heritage Foundation для більшості країн світу починаючи з 1995 року, Україна в 2019 році посіла 147-е місце, додавши за рік всього лише 3 позиції. Одним із чинників, що впливають на рейтинг є ефективність регулювання (свобода бізнесу, свобода праці та монетарна свобода). Навіть за оцінкою розробників індексу економічної свободи Кодекс законів про працю України є застарілим документом, якому не вистачає гнучкості.

У 2019 році, в рамках комплексної реформи зайнятості в Україні, Кабінетом Міністрів України був розроблений законопроект "Про працю", який, на жаль, був відкликаний у зв’язку зі зміною складу Уряду. Наразі ми продовжуємо працювати над реформою дерегуляції, зокрема трудового законодавства, яке успадкувало ще з радянських часів велику кількість актів законодавства, зокрема й Кодекс законів про працю України, якому вже майже 50 років.

Також ситуація з коронавірусом показала, що необхідно переорієнтуватися та освоювати нові професії, які є найбільш затребуваними сьогодні, однак українське законодавство про працю встановлює ряд бюрократичних перепон на шляху до цього. Зокрема, в Україні існує низка документів, таких як Класифікатор професій, Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП) та інші, які обтяжують доступ до роботи та можливість швидкого кар’єрного зростання працівників. Так, наприклад, за окремими професіями для того аби отримати високий розряд та, відповідно, більшу заробітну плату необхідно пропрацювати 5-6 років. Молодь не готова так довго чекати можливості кар’єрно зростати та легально отримувати достойну зарплату.

Ще одним "головним болем", як роботодавців так і держави є Випуски ДКХП. До речі, жодним законом такий документ не передбачений, також не всі випуски є у відкритому доступі та можуть мати декілька кваліфікаційних характеристик на одну й ту ж професію, і така система працює у нас ще з радянських часів.

У роботодавців виникає безліч запитань щодо цього документа, зокрема яку саме кваліфікаційну характеристику використовувати, де її знайти, чи чинна дана редакція, не кажучи вже про те, що деякі з них написані як мінімум 30 років тому під обладнання та роботи, яких вже давно не існує на ринку праці.

Крім того, чомусь саме в Загальних положеннях Випуску 1 ДКХП з’являється такий документ, як посадова інструкція, яка, як зазначено, повинна розроблятись на основі кваліфікаційної характеристики, а не на основі професійного стандарту, пріоритет якого визначений навіть застарілим КЗпП України.

Створення умов для легкого працевлаштування, комфортної праці та збільшення легальних доходів працівників є вкрай важливим завданням для України. Саме тому Мінекономіки спільно з Національним агентством кваліфікацій, роботодавцями, профспілками та науковцями працюють над дерегуляцією Класифікатора професій та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, вже створено робочу групу та представлено дорожню карту реформування.

Першочергово ми плануємо виключити регулятивну функцію діючого Класифікатора професій шляхом внесення змін до відповідних актів. Надалі необхідно створити та наповнити новий Реєстр професій, який буде доступний для перегляду у зручному форматі таблиць із можливістю фільтрування та іншої автоматизованої обробки інформації. Реєстр складатиметься із "occupation" (видів занять), матиме поділ на кваліфікації, міститиме посилання на професійний стандарт або кваліфікаційну характеристику, буде зв'язок з Національною рамкою кваліфікацій, а також міститиме умови допуску до роботи. Крім того, заплановано визначення галузей/секторів економіки для цілей ведення Реєстру. Запропонована структура буде повністю задовольняти потреби ринку праці.

Отже, реформа дерегуляції трудового законодавства є однією з найбільш очікуваних і потрібних суспільству реформ, оскільки дасть можливість знизити рівень тінізації економіки, створити легальні робочі місця, покращити інвестиційний клімат в Україні та підвищити позиції нашої держави у міжнародних економічних рейтингах.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВАСИЛЬ ХРУЩ

Префекти: хто візьме відповідальність за новий інститут влади?

КАТЕРИНА ЗВЄРЄВА

Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом - прагматизм та захист національних інтересів українських виробників

СЕРГІЙ БИКОВ

Що змінить авіакатастрофа в Чугуєві?

РОМАН ЄРМОЛИЧЕВ

Індикатори освітнього бюджету-2021

ІГОР КЛИМЕНКО

Не шкодую про жодне прийняте мною рішення за цей рік на посаді Голови Нацполіції України

МИХАЙЛО РАДУЦЬКИЙ

Захист від біологічних загроз: в Україні з’явиться аналог американського CDC

МИКОЛА ЛУКАШУК

Рятівні крила санації: як не дати лоукостеру SkyUp впасти (збанкрутувати)

ОЛЕНА ШУЛЯК

Немає куди відкладати: коротко про 3,16 млрд на інфраструктуру

ДЕНИС СЕНЕКТУТОВ

Навіщо Оператор газотранспортної системи лякає владу 6 млрд. боргів

СВІТЛАНА ПАНАІОТІДІ

Євроатлантична інтеграція: мапа реформ для України

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА