16:20 30.10.2020

Автор ЮЛІЯ СВИРИДЕНКО

У напівтіні: чому половина українців працює нелегально, наслідки в пандемію та що з цим робити?

5 хв читати
У напівтіні: чому половина українців працює нелегально, наслідки в пандемію та що з цим робити?

Юлія Свириденкоперша заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

 

Завдання держави зробити так, щоб частина тіньової економіки перейшла на світлу сторону і почала працювати для людей і для країни. З урахуванням нової реальності для цього існує два шляхи: проводити роз'яснювальну роботу з роботодавцями та вдосконалювати законодавство.

На початку року ми з колегами в Мінекономіки обговорювали наболілу тему: відсутність законних підстав для реєстрації сучасних форм працевлаштування перетворює технологічний прогрес і глобалізацію в чинники, що підвищують тіньову зайнятість в Україні. Хоча, має бути навпаки. Фрілансери, поціновувачі відділеної роботи, співробітники з декількома роботодавцями та інші змушені приховувати зайнятість, тому що оформити такі трудові відносини не дозволяв застарілий закон - Кодекс законів про працю (КЗпП) 1971 року. Ми планували адаптувати законодавство під сучасні потреби ринку, і напередодні карантину зійшлися в полеміці з опонентами. Ключовим аргументом у суперечці стала сама пандемія, зробивши наші пропозиції більш ніж актуальними – виявилося, що в 2020-му працювати інакше для багатьох стане практично неможливо. Мова про дистанційну зайнятість, гнучкий графік роботи, позмінну і погодинну оплату, зарплату від виробітку та інші форми трудових відносин, які дозволяють зберегти зайнятість і дати людям можливості для заробітку в обставинах, що склалися.

Крім того, пандемія і карантин оголили очевидне – люди без офіційно оформлених трудових відносин або ті, що оформлені на мінімальну зарплату, а решту отримують у конверті швидше за інших втрачають роботу і не можуть розраховувати на соціальну допомогу або на виплату її в повному обсязі, яку заслужили – пропорційну офіційному заробітку на попередньому місці. З приходом пандемії навіть байдужі до офіційних трудових відносин працівники відчули власну вразливість – ти не просто втрачаєш роботу, тобі в рази складніше її знайти, а взяти грошей на "пересидіти" ніде. За даними соціологічних досліджень, проведених в період карантину компанією Research&Branding Group, майже у половини українців (40%) немає фінансових заощаджень.

Скільки людей працюють офіційно.  Красномовний показник на початок року: з 28,9 мільйонів українців працездатного віку лише 12,5 мільйона працевлаштовані офіційно, при цьому близько 40% "оформлені" на мінімальну заробітну плату.

Зараз, через економічні наслідки "коронакризи" ситуація погіршилася. Підприємці скаржаться на високі податки і не поспішають їх сплачувати, щоб хоч якось компенсувати зниження доходів. До того ж, в нашому суспільстві несплата податків зазвичай не вважається значним порушенням. Це викликає ланцюгову реакцію негативних наслідків: несплата податків та ЄСВ – одна з причин, за якими держава змушена ще більше підвищувати фіскальне навантаження на той бізнес, який платить повні зарплати і всі податки. Оскільки виплати пенсій, лікарняних, обслуговування соціальної сфери повинні здійснюватися, незважаючи на кризу. І зростання ще вище податків для такого бізнесу тягне за собою їх неконкурентоспроможність з нелегальним або напівлегальним сектором, а також мотивує йти в тінь – втрачати легальні робочі місця, і така політика не допоможе захистити права працівників.

Відхід у тінь тягне наслідки не тільки для економіки в цілому, але і для конкретного роботодавця: ризик незапланованих перевірок і штрафів, відсутність можливостей для кредитування, зростання і масштабування бізнесу, брак кваліфікованих кадрів, які прагнуть до офіційного працевлаштування як до надійного джерела заробітку і соціальних гарантій.

Виходь на світло: За даними Держстату найбільший рівень "чорного" найму зосереджений в сільському господарстві, оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, транспорті та кур'єрській діяльності. Щоб стимулювати роботодавця до оформлення працівників, Держпраці проводить кампанію "Виходь на світло".  Перевірки проведені в рамках кампанії показали несумлінність роботодавців в 92% випадків зі 100%: серед 576 відвідувань інспекції виявлено 534 порушення. Це 2,200 незадекларованих працівників – по 4 працівники на підприємстві. До речі, під час кампанії понад тисяча роботодавців погодилися оформити трудові відносини.  Шістнадцять наймачів, які не дослухалися до рекомендацій інспекторів, були оштрафовані сумарно майже на 4 млн грн. Відносно решти порушників проводяться остаточні процедури перевірок, кампанія триває.

Неофіційний найм обіцяє економію як мінімум 1 тисячі гривень на місяць з зарплати працівника, якщо відштовхуватися від "мінімалки". Однак постійний ризик "тіньової" роботи – раптово втратити 150 тисяч гривень. Це розмір штрафу за неоформленого працівника.

Реальність поза законом: Карантин рано чи пізно закінчиться, припиниться дія тимчасових постанов про віддалену роботу та інших нововведень карантинного періоду. Ми повернемося до регулювання зайнятості тим самим КЗпП 1971 року.  Але розвиток технологій і еволюція професій роблять ринок праці все більше варіативним, формуючи запит на альтернативну зайнятість та дистанційні команди. Згідно з даними дослідження Global Human Capital Trends, що проведене у 2019 році, 41% українців відносять питання регулювання альтернативної зайнятості до категорії важливих. Аналітики компаній, що надають можливості віддаленої роботи, прогнозують, що до 2030 року віддалені працівники будуть складати близько 80% глобальної робочої сили. Україна ж входить в топ-5 найбільш швидкозростаючих ринків фрілансу в світі. І не тільки за рахунок IT-індустрії. Це і дизайнери, маркетологи, копірайтери, журналісти і т.д. Але фріланс – лише один приклад того, наскільки за 50 років запит пошукачів відійшов від традиційної системи. У той же час 47% компаній мають культурні бар'єри щодо неповної зайнятості та дистанційної роботи, які підживлює, в тому числі, негнучкий державний підхід.

Трудовий кодекс зразка 1971 року створювався для великих підприємств, які складали основу планової економіки. На них працювали великі колективи працівників, націлені, як правило, на пожиттєве працевлаштування.

Минуло майже півстоліття, і ми живемо за нормами іншої реальності. У період інтенсивного розвитку малого і середнього підприємництва держава не повинна намагатися загнати роботодавців під радянський шаблон. Сучасні форми працевлаштування – дистанційна, строкова, контракт з неповною зайнятістю або гнучким робочим графіком, а також швидкий доступ до робочого місця та стрімкої кар'єри – вимагають нових законодавчих норм, які спростять їх регулювання і будуть стимулювати роботодавців до легалізації трудових відносин.

В даний час спільно з експертами ми ведемо активну роботу з підготовки конкретних законодавчих ініціатив, покликаних дати відповіді на порушені вище питання. Результатом цієї роботи в сфері зайнятості має стати створення гнучких умов для бізнесу і забезпечення максимального соціального захисту працівників, а також надання конкурентних умов для легального бізнесу, який платить зарплати "по-білому".

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА