Олег Падалка, директор асоціації "Біржові та електронні майданчики"

Ринок необробленої деревини знаходиться у тривалому процесі реформування, але нажаль фундаментальні зміни тільки попереду.
Ще років з 10 назад, необроблена деревина продавалася лісгоспами за посередництвом місцевих товарних бірж в режимі голосових торгів. Може на той час такий механізм торгів й був актуальним, але сьогодні це виглядає дещо відсталим, адже голосові торги мають купу недоліків: обов’язковість особистої присутності покупців та продавців (або їх представників) необхідність отримання допусків до торгів, або інших фізичних обмежень та звісно необхідність оформлення купи паперових документів перед та після торгів.
Все це не дозволяло говорити про відкритість ринку необробленої деревини та формування справедливих ринкових цін на наше національне багатство.
Спроба перевести всі продажі на підконтрольне ДП «ЛІАЦ» не увінчалося успіхом, адже система, що була запропонована учасникам ринку не відповідала ні високим технічним вимогам, а ні антикорупційній політиці більшості учасників ринку необробленої деревини.
Наприкінці 2019 року Кабінетом Міністрів України було погоджено пропозицію Міністерства енергетики та захисту довкілля та винесено постанову про проведення експерименту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини. Згідно постанови КМУ, в електронній торговій системі Prozorro.Продажі має виставлятися щонайменше 25% щомісячних обсягів заготівлі необробленої деревини лотами, сформованими із деревини одного сортименту, в обсязі не менше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота не менше ніж 200 тис. гривень. Решту можуть виставляти на інших електронних майданчиках і тут починається найцікавіше.
У системі Прозорро.Продажі вся інформація про виставлені лоти, учасників торгів, хід торів та їх результати доступні всім користувачам мережі Інтернет, а результати торгів на інших електронних майданчиках невідомі нікому, окрім самих торгівців та того самого майданчика. При цьому, торги на Прозорро.Продажі врегульвані відповідними нормативно- правовими актами, а ось як проходять торги на електронних майданчиках, де продається 75% необробленої деревини залишається відкритим питанням.
За інфомацією, що надходить від учасників ринку, деякі лісгоспи дозволяють собі неформально «наполегливо рекомендувати» той чи інший електронний майданчик.
Члени нашої асоціації є організаторами торгів на ринку необробленої деревини та майже всі вони використовують технологію торгів Прозорро.Продажі. Результатом такої роботи є висока вмотивованість кліентів товарних бірж, високий рівень конкуренції на торгах та суттєве підвищення ціни на природний ресурс.
З іншого боку, ми чуємо заклики до скасування пілотного проекту, через те, що він не довів свою ефективність, але учасники ринку навпаки звертають увагу на те, що саме застарілі механізми торгів призводять до втрати ділової репутації та вимушені простої національних виробників меблів та лісопилок.
ТОВ "Українські лісопилки" звертає увагу на те, що деякі аукціони оголошуються таким чином і в такі терміни, що дізнатися про них можуть тільки ті, "для кого аукціон спеціально проводиться". «Формально ніби все чесно: є офіційне оголошення і проходить аукціон, але проблема в тому, що дізнатися про його проведення може тільки той, для кого цей аукціон спеціально проводиться, не передбачаючи інших учасників», - зауважують на підприємстві.

Ця ситуація вкотре демонструє необхідність глибинних реформ та змін як у побудові бізнес-процесів, так і побудові державних інституцій. Лісгоспи не мають бути «касирами» необробленої деревини, а мають створювати умови, які змішуватимуть учасників ринку боротися за той ресурс, яким вони розпоряджатимуться.
Ціна питання на ринку необробленої деревини – це десятки мільярдів гривень щороку. Міністерство екології України взяло дуже добрий темп реформування ринку необробленої деревини і наша асоціація повністю підтримує рух до підвищення прозорості та відкритості. Якщо сьогодні 25% ринку торгується на Прозорро.Продажі і я можу перевірити хто купив той чи інший лот та за якою ціною, то за якими цінами купляються 75% української деревини? Яка там залишається корупційна маржа? Чому замість розвитку національного лісу ми стимулюємо розвиток японського, чи німецького автопрому (іноді – англійського)?
Відповідь на ці питання очевидна: потрібно змінювати умови пілотного проекту. Якщо прозорість та єдині правила з'явились на 25% ринку, то необхідно збільшувати цю частку до 100%. Чому весь ринок не може бути прозорим та зрозумілим для всіх його учасників? Що, звичайно окрім корупційних інтересів цьому заважає?