Олег Падалка, директор асоціації "Біржові та електронні майданчики"

 

За 4 роки свого існування система Prozorro зекономила для державного бюджету 150 мільярдів гривень. Це різниця між тим, за скільки очікували Замовники закупити послуги чи товари, і за скільки закупили в результаті  конкуренції між Постачальниками. Адже останні на торгах знижували ціни на роботи та послуги, щоб вибороти замовлення.

Щороку удосконалюються не лише сервіси системи та електронних майданчиків, які допомагають у роботі Замовникам і Постачальникам, а й саме законодавство, залишаючи все менше "шпаринок" для недобросовісних учасників публічних закупівель. Тож в останній рік роботи, 2020-й, було зекономлено найбільше коштів: понад 43 мільярди гривень.

Як зазначають у Прозорро, найбільше на тендерах заощадили Оператор газотранспортної системи України (5 млрд грн), Міністерство охорони здоров'я України (1 млрд грн), ДК "Укроборонпром" (600 млн грн).

Значну роль в економії зіграли і зміни у Законі України "Про публічні закупівлі", які почали діяти із 19 квітня 2020-го. Серед головних нововведень було те, що товари та послуги на суму від 50 тисяч до 200 тисяч гривень, а роботи від 50 тисяч до 1,5 млн грн, які вважалися "допороговими", стали обов’язково закуплятися через систему Прозорро. Тож якщо раніше державні замовники підписували угоди на такі суми із обраними самостійно постачальниками, то відтепер усе тільки через прозорі торги. У перший же рік нововведення зекономило 1,7 млрд грн.

До речі, інші зміни Закону також сприяли удосконаленню системи: переможці тепер мають 24 години на виправлення незначних помилок у тендері і не втрачають замовлень. Цією нормою минулого року скористалися понад 7200 постачальників.

Удосконалено і механізм оскарження, що дало ширші можливості постачальникам відстоювати свої права. Зокрема – повертається плата у разі задоволення скарги. Так у 2020-му було повернуто понад 80 млн грн.

Тож, як бачимо, ефективність публічних закупівель зростає із року в рік. Проте ще є напрямки, які варто удосконалювати. Наприклад, один із таких – це закупівля нафтопродуктів та палива. Саме в цих закупівлях постійно виникають потреби вносити зміни до істотних умов договору. І все через складний процес коригування цін природного газу та інших нафтопродуктів. Адже через те, що Закон не встановлює порядку зміни ціни, це слугує передумовою для різних зловживань. Індикатором коригування цін може слугувати рекомендований спосіб цін біржового ринку.

Так для закупівлі природного газу у грудні 2018 року Мінекономрозвитку було розроблено формулу, яка враховує котирування європейського хабу та ТБ "Українська енергетична біржа". Для бензину, дизельного палива та скрапленого газу  відповідну формулу МЕРТ розробило у січні 2020-го. Хоча на відміну від попередньої формули, ця чітко не визначала, яке саме базисне котирування вибере замовник. Ціновим орієнтиром можуть бути будь-які європейські котирування.

В усьому світі біржа є надійним джерелом інформації щодо ринкових цін. Котирування цін, що визначаються за результатами біржових торгів природного газу є визнаними бенчмарками для ринку, оскільки ціни на біржах формуються в умовах конкурентного та прозорого ринку на підставі попиту та пропозиції з забезпеченням механізмів клірингу та управління ризиками.

Єдиним біржовим майданчиком в Україні, що забезпечує ринок інформацією про біржові котирування і який організовує торгівлю широким спектром енергоресурсів є ТБ "Українська енергетична біржа" (www.ueex.com.ua). Ціни на біржі відображають рівень цін на ресурс українського приватного видобутку та трейдингу саме в Україні.

Тож аби уникнути та упередити можливі зловживання, найкраще було б закупівлі нафтопродуктів та палива перенести у площину біржових торгів, зокрема, на ТБ "Українська енергетична біржа". Торги на цій платформі більш оперативні та актуальні, з врахування ситуації сьогодення.