13:56 26.11.2020

Автор ОЛЕКСІЙ ШАБАН

Початок революції на платіжному ринку

7 хв читати
Початок революції на платіжному ринку

Олексій Шабан, заступник Голови Національного банку України

 

Українці дуже легко і швидко сприймають нові технології. Якщо вони зручні, то рівень їхнього використання стрімко зростає. Таким прикладом стали безконтактні розрахунки. Половина операцій (54%) у pos-терміналах в Україні цього року здійснюється безконтактно.

Водночас зараз значна частина нових інноваційних платіжних послуг потребують змін чинного законодавства.

Після понад року роботи Національний банк передав до Верховної Ради свої пропозиції до регулювання платіжного ринку – законопроєкт про платіжні послуги. Він уже зареєстрований у Парламенті під номером 4364. Цей законопроєкт здатний повністю змінити платіжний ландшафт в Україні.

Нова ера цифрових фінансів

Нинішній закон про платіжні системи та переказ коштів морально застарів. Він ухвалений майже 20 років тому. Важко повірити, але у 2001 році платіжну картку мав лише кожен 15-й українець. Випуском карток займалося близько третини банків. А електронна комерція та інтернет-банкінг були скоріше  екзотикою, бо інтернетом користувалося близько 5% українців. Правилами здійснення платежів того часу ми продовжуємо жити і сьогодні.

За 20 років ситуація змінилась докорінно. Вже більшість українців мають хоча б одну платіжну картку, а дуже часто – декілька для різних цілей або від різних банків. І не обов'язково ці картки лежать в звичайному гаманці: останніми роками популярними стають віртуальні та токенізовані картки. Майже всі українські банки емітують платіжні картки та є членами карткових платіжних систем.  

71% українців регулярно користуються інтернетом, водночас майже половина з них мають дохід середній або вище середнього. Тож не дивно, що 2020 року кожна третя безготівкова операція з платіжною карткою – це операція в інтернеті. Це понад 455 млрд гривень (за січень-вересень цього року).  

За ці роки сталося й те, що у 2001 році було важко й уявити. Смартфони увійшли у наше життя і змінили його назавжди. Саме смартфон – основний пристрій для виходу в мережу для понад половини українських користувачів інтернет. І для безготівкових оплат сьогодні нам часто теж достатньо лише смартфона: завантажте мобільний додаток, токенізуйте свої платіжні картки – і традиційний гаманець вам вже не потрібний. У 2020 році в Україні кожна дев’ята операція у роs-терміналах здійснювалася за допомогою смартфонів та інших гаджетів. Цьогоріч за три квартали у такий спосіб було витрачено майже 70 млрд гривень. Це, зокрема, покупки у супермаркетах, розрахунки у кафе, ресторанах та готелях, оплата послуг.

Зелене світло для відкритого банкінгу

Ухвалення нового платіжного законодавства призведе до ще більш кардинальних на платіжному ринку. Ймовірно, ми вже на порозі ери цифрових фінансів.

Нагадаю, що саме цього року фінансовий ринок отримав можливість впровадження інструментів для віддаленої ідентифікації клієнтів. Наприклад, тепер відкрити рахунок у банку чи стати клієнтом страхової компанії можна не виходячи з дому чи офісу. Уже щонайменше три банки – а це більше ніж 25 млн клієнтів – мають можливість дистанційно відкривати рахунки. В умовах пандемії це допомагає зберегти здоров’я громадян та мінімізує їхні соціальні контакти, не обмежуючи їхню фінансову свободу. Національний банк продовжує обговорювати з банками і небанківськими фінансовими установами ці моделі і регуляції для їхньої можливої оптимізації у майбутньому. Також Національний банк активно розвиває державну систему віддаленої ідентифікації Bank ID НБУ. Клієнти вже 23 банків - учасників системи мають можливість отримувати віддалені цифрові послуги як у державному секторі, так і комерційному.

Наш наступний крок – імплементація в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що надасть користувачам фінансових послуг безліч нових можливостей. 

У цій моделі лише клієнт вирішує, хто має отримати доступ до його рахунку та інформації про нього. Саме власник рахунку зможе надати такі дозволи тим установам, які найкраще, найшвидше, найдешевше (бажане підкресліть) задовільнять його потребу. Наприклад, допоможуть вести сімейний бюджет, або на основі аналізу доходів підкажуть, який кредит обрати, або зекономлять час та дозволять автоматично здійснювати регулярні платежі.

І не факт, що це буде банк. Також вести рахунки і ініціювати платіжні операції зможуть небанківські надавачі платіжних послуг, які отримують на це право відповідно до нового законодавства.

Маючи у смартфоні зручний мобільний додаток, ви зможете переказувати гроші зі свого рахунку на рахунок продавця безпосередньо у магазині – без платіжної картки чи pos-терміналу, без витрат часу на заповнення реквізитів тощо. Зникають витрати на pos-термінал, а це здешевить безготівкову операцію.

Безпечний відкритий банкінг

Яка основа цих революційних змін? Банки повинні будуть відкрити свої API для інших надавачів платіжних послуг. Іншими словами, надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними, кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора.

Велика увага приділятиметься безпеці платежів та захисту персональних даних клієнта. Посилені вимоги до інформаційної безпеки будуть єдиними для всіх учасників ринку і жорстко контролюватимуться Національним банком.

Захист онлайн-платежів забезпечить автентифікація користувачів під час надання згоди на платіж. Для посвідчення особи клієнта  у мобільному додатку потрібно буде застосувати щонайменше два з трьох компонентів:

- щось, що знає тільки клієнт (наприклад, PIN-код або пароль);

- щось, чим володіє тільки клієнт (наприклад, мобільний телефон або платіжна карта);

- щось, що ідентифікує клієнта (наприклад, відбиток його пальця чи FaceID).

Українському платіжному ринку ще потрібно буде виробити єдині стандарти та домовитися, як повинні виглядати відкриті API. Над цим Національний банк працюватиме спільно з учасниками ринку упродовж наступних кількох років. Це буде вільний та конструктивний діалог, щоб ринок отримав справді зручні, зрозумілі та прийнятні для всіх учасників стандарти. Тоді закон досягне своєї мети: споживач отримає справді конкурентні платіжні послуги та високий захист власних прав, а учасники платіжного ринку – динамічний розвиток новітніх інструментів та зростання доходів.

Зміна платіжного ландшафту

Крім відкритого банкінгу цей законопроєкт принесе платіжному ринку й інші можливості та перспективи для розвитку.

По-перше, розшириться перелік платіжних послуг. Зараз існує одна послуга – переказ коштів. У новому законі їх з'явиться дев'ять, з них сім – фінансових, дві – нефінансові.

По-друге, з'являться нові типи учасників ринку, наприклад, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків. Нові учасники ринку зможуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробці крутих сервісів саме для неї. Уявіть, що ви зможете в одному додатку стежити за інформацію про всі ваші рахунки в різних фінансових установах. 

Третє, ми суттєво переглянули роль небанківських надавачів платіжних на платіжному ринку. Зараз надавати послуги з переказу коштів можуть банки або небанківські установи за умови їхньої участі у платіжній системі. Завдяки майбутнім змінам ринок трансформується і участь у платіжних системах від надавачів платіжних послуг не вимагатиметься. Вони зможуть самостійно працювати на платіжному ринку, це спростить їхню діяльність.

Законопроєкт же визначає дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них – поштові оператори, філії іноземних платіжних установ і навіть органи державної влади за певних умов.

Оновляться й підходи  до платіжних інструментів та операцій. Сплатити податок за землю можна буде просто і швидко на сайті місцевої державної адміністрації без посередників, а інтернет-провайдер зможе за вашим дорученням списувати кошти за надані послуги.

Також у небанківських надавачів платіжних послуг з'явиться можливість відкривати платіжні рахунки. Сьогодні можливість відкривати та вести рахунки клієнтів мають лише банки. Після ухвалення нового закону учасники фінансового ринку зможуть відкривати рахунки, що використовуватимуться виключно для платіжних операцій: зараховувати гроші, знімати їх готівкою або виконувати платіжні операції. На них не можна буде накопичувати кошти, нараховувати відсотки на залишок, вони не гарантуватимуться Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Проте це розширить спектр послуг та можливості небанківських компаній на платіжному ринку. Клієнтів такі рахунки можуть привабити, наприклад, простішою та швидшою процедурою відкриття або вигіднішими тарифами на обслуговування.

Вільна конкуренція

Ключова ж перевага нового регулювання платіжного ринку – фінтех-компанії зможуть налагодити взаємовигідну співпрацю з банками та отримати більше можливостей для розвитку бізнесу. Це сприятиме появі нових платіжних стартапів та забезпечить здорову конкуренцію на платіжному ринку.

Чи програють банки від нових правил гри та втратять клієнтів? Ні, навпаки. Технологічні банки отримають нові можливості. Класичним банкам зазвичай потрібен час та значні ресурси, щоб впроваджувати новації. У співпраці з небанківськими компаніями вони зможуть швидко розробляти потрібні клієнтам послуги і цим зберегти їхню лояльність.

Роль банків на фінансовому ринку важко переоцінити. Їхня головна перевага – це довіра клієнтів. Українці довіряють банкам свої кошти, маючи упевненість у їхньому збереженні та примноженні. Навіть у розпал коронакризи лише у березні 2020 року був невеликий відтік депозитів із банківської системи. Водночас уже у травні кошти повернулися до банків.

Якщо на додачу до гарантій безпеки своїх коштів клієнти банків отримують ще й сучасний і технологічний платіжний сервіс, небанківським фінустановам потрібно буде гарно попрацювати, щоб зацікавити та переманити їх на свій бік.

Саме таку ідею ми і закладали у нове регулювання – постійний пошук кращих рішень для клієнта та стимулювання інновацій. Від цього не відмовиться ні споживач, ні учасники ринку. Упевнений, що учасник ринку, який на перше місце ставить клієнтоорієнтованість – банк чи фінтех-компанія – завжди залишатиметься у виграші та матиме палких та відданих клієнтів.

 

 

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА