Юрій Сивицький, член Української ради бізнесу, співзасновник Intecracy group

 

Проголосувавши за Закон "Про Бюро економічної безпеки", парламент зробив лише перший крок до початку ефективних розслідувань фінансових злочинів. Попереду ще чимало роботи, зокрема, визначити повноваження новоствореного органу. Проте однозначний позитив – що замість кількох розрізнених структур з’явиться одна.

Як було раніше? Під виглядом розслідування економічних злочинів упродовж останніх років плодилися відповідні підрозділи у різних силових структурах. Але їхня основна мета – не розкривати такі злочини і незаконні схеми, а, як кажуть, "обілечувати" бізнес. Цей процес набув нечуваного розмаху: кажуть, в економічних департаментах існують навіть внутрішні плани, скільки треба зібрати за місяць. Відповідно, об’єкти для перевірки обираються не з огляду на ризик, а з точки зору "перспективності" бізнесу: чим він більший та успішніший, тим більше з нього збереш. А підприємці, своєю чергою, змушені "віддячувати" працівникам усіх цих структур. Інакше їм просто не дадуть нормально працювати.

Тому, звісно, Закон про створення БЕБ бізнес сприйняв із полегшенням. Хоча в ньому є як позитивні, так і негативні сторони. Головний позитив – це те, що повноваження для розслідування економічних злочинів передаються в один орган – принаймні в ідеалі. Натомість податкова міліція й економічні департаменти у Нацполіції та СБУ – скасовуються. І це добре. Бо раніше неодноразово траплялися ситуації, коли підслідність злочину неочевидна, і правоохоронці маніпулювали цим, створюючи проблеми бізнесу і не приносячи жодної користі державі. А чим менше органів, які займаються однаковими розслідуваннями, тим менше суперечок, пов’язаних із підслідністю.

Ще один безперечний позитив, який принаймні декларується у прийнятому законі – більш поглиблена експертиза співробітників БЕБ. Це зменшує ризики необдуманого і необґрунтованого звинувачення у порушенні законів у царині економічної діяльності. Зокрема, в останній версії закону закладений ризикоорієнтований підхід до діяльності БЕБ. Це означає, що масові перевірки, "маски-шоу" та бездумне розпорошення зусиль та ресурсів відійдуть у минуле. Натомість більше уваги приділятиметься профілактиці злочинів, визначенні цільових груп і проблемних місць. І вже по них вестиметься "прицільна", більш продумана робота.

Однозначно це збільшить реальну розкриваність справ. Адже менша кількість працівників (за законом – штат співробітників БЕБ складатиметься з 4 тисяч осіб) займатиметься меншою кількістю кейсів, з акцентом на аналітику. А не створюватиме фейкові справи, спрямовані на здирництво бізнесу.

Але є одна умова. Робота БЕБ, яка прописана у законі, можлива лише тоді, коли буде правильно побудований відбір людей. І до нового Бюро не потраплять одіозні схемники та злочинні елементи, які раніше працювали в економічних департаментах Нацполіції, СБУ та у податковій міліції. Наразі є інформація, що вони частково переходять до інших підрозділів – не маючи для цього ані знань, ані досвіду. Не виключаю, що частина з них може перейти і до БЕБ.

Коротко – про негативи закону. З одного боку, добре, що всі повноваження з розслідування економічних злочинів будуть зосереджені в одному місці. З іншого – надмірна концентрація, доступ до всіх комп’ютерних систем та інформаційних даних може бути використаний не зовсім чесно. Регламент роботи Бюро чітко не прописаний, і вони зараз можуть збирати дані фактично з будь-якої компанії, без особливого дозволу. На відміну від європейських країн, в Україні громадяни і компанії не бачать, хто і чому збирає по них інформацію. І цілком можливий ризик створення неправомірного маніпулювання цими даними або використання у власних цілях.

Що може цьому завадити? Громадський контроль. Директор Бюро обирається на конкурсі за представленням Кабінету міністрів. Але крім цього, у відборі повинні брати участь великі об’єднання, бізнес-асоціації. Щоб це був не черговий голова карального органу, а людина компетентна, фахова, яка не стане використовувати свою посаду для власного збагачення. На щастя, бізнес-асоціації стали зараз сильнішими та впливовішими, вони входять до робочих груп, беруть активну участь у законодавчій роботі та обговореннях важливих питань. Бізнесу потрібно об’єднуватися і діяти разом потужною силою.

Звісно, навіть об’єднаний бізнес не зможе оскаржити неправомірні дії БЕБ, якщо ми не проведемо судову реформу, і наші суди не перестануть ухвалювати рішення "за інтересом", а не за законом. Тому судова реформа повинна йти паралельно з набуттям чинності БЕБ. Справедлива і прозора судова система –  істотна частина економічної безпеки держави.