Наталія Петрівська, керівник GR-напрямку Асоціації рітейлерів України, член Української ради бізнесу

 

Меморандум про зниження банківської комісії інтерчейндж, підписаний між Нацбанком та керівниками Visa і Mastercard, не лише не встановлює справедливу ставку комісії, але й переносить акцент дискусії із законодавчого поля – у площину домовленостей.

Текст Меморандуму між НБУ та двома міжнародними платіжними системами ще не оприлюднений. Проте із заяв представників НБУ та новин у пресі можемо констатувати: монополісти Visa та Mastercard знову всіх переграли. Вони погодилися на зниження ставок інтерчейндж до рівня, що втричі перевищує європейський. І прописали цю згоду у документі, який фактично їх ні до чого не зобов’язує.

Отже, про що домовилися сторони, якщо вірити повідомленням у пресі? Платіжні системи після згоди Антимонопольного Комітету України погодилися знизити комісію інтерчейндж з 1 липня 2021 року – не більше ніж до 1,20%; з 1 липня 2022 – не більше ніж до 1,00%, з 1 липня 2023 – не більше ніж до 0,90%.

Позиція Асоціації рітейлерів (RAU) у цьому питанні незмінна. У разі врегулювання лише комісії інтерчейндж її граничні розміри мають поступово наближатися до європейських ставок. Тобто, не перевищувати 0,3% для кредитних та 0,2% для дебетових карт. А цифри, які запропонували платіжні системи – якраз збігаються з тими, до яких наша Асоціація пропонувала знизити ставки по торговельному еквайрингу. Тобто, маємо справу з типовою підміною понять.

Український бізнес авторитетно заявляє: положення Меморандуму аж ніяк не враховують інтереси рітейлу. Ми й далі наполягатимемо на тому, щоб ставки інтерчейндж були приведені до європейських стандартів, передбачених Регламентом 2015/751 ЄС: 0,2% – для дебетних карток, 0,3% – для кредитних. Оскільки ринковими механізмами цю ситуацію виправити неможливо – у діях двох монополістів є очевидна антиконкурентна змова, - доводиться вирішувати питання законодавчими механізмами. І з листопада минулого року RAU та інші асоціації, які представляють понад 300 тисяч роботодавців, публічно відстоюють необхідність законодавчого обмеження розміру комісії інтерчейндж, а також вартості торговельного еквайрингу. Бізнес готовий до компромісу. Так, минулого місяця рітейлери запропонували розумний еволюційний шлях: з 1 липня 2021 року інтерчейндж знижується до 1%, з 1 липня 2022 - 0,75%, з 1 липня 2023 - 0,50%. Ми написали десятки листів до представників законодавчої і виконавчої влади. І сподіваємося, що нас все ж таки почують.

Натомість сторони підписали Меморандум, який не враховує інтереси рітейлу, суперечить Регламенту ЄС, жодним чином не встановлює справедливий розмір міжбанківської комісії. І, що найгірше, фокус дискусії перейшов із законодавчого – на чому наполягав увесь бізнес, - у площину домовленостей. І це половинчасте рішення дає можливість у майбутньому сторонам-підписантам не виконувати цих домовленостей.

Адже саме по собі укладання меморандуму не зобов’язує до жодних юридичних дій або дотримання його усіма суб’єктами фінансового ринку. Тим більше, що наразі документ підписали лише дві платіжні системи. І хоча вони посідають майже 99% ринку, залишається ще 1% для інших сервісів. До того ж, міжнародний досвід показує, що фінансовий ринок доволі жорсткий, і подібні перемовини рідко призводять до порозуміння між сторонами.

Тому RAU за підтримки інших провідних бізнес-асоціацій і в подальшому буде наполягати на законодавчому врегулюванні питання зниження вартості еквайрингу. Це можливо тільки шляхом внесення відповідних змін до профільних законів. І перший крок у цьому напрямку – законодавче приведення ставок інтерчейндж до європейського рівня.