Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, Віце-президент Європейської асоціації платників податків

 

Сьогодні в суспільстві ведуться дуже серйозні дискусії з приводу створення та запуску в Україні нового правоохоронного органу по боротьбі з економічною злочинністю - Бюро економічної безпеки України. Поки початок його роботи  заблоковано, оскільки досі неприйнятий законопроєкт № 3959-1 від 25.08.2020р «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».

Якщо підійти з формально юридичної позиції, не запроваджуючи реформаторську риторику, мінімально, що необхідно зробити для запуску БЕБУ, це внести відповідні зміни до КПК України, щоб визначити його статус як органу досудового розслідування, з визначенням його підслідності. Тобто за якими злочинами він проводитиме розслідування. За такою ж логікою визначити його статус як суб’єкта оперативно-розшукової діяльності внісши зміни до закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а також надати право складати адміністративні протоколи у разі вчинення адміністративних правопорушень у сфері, що охоплюється компетенцією БЕБу.

Формально такий підхід і використовується у законопроєкті 3959-1. Однак якщо врахувати, що коріння усіх проблем криється в діючій системі організації роботи правоохоронних органів та існуючій конструкції організації процесу досудового розслідування, логічним було б у законопроєкті змінити існуючу парадигму використання кримінально-правового впливу, особливо в контексті відверненні кримінальних загроз в економіці. Сьогодні у правоохоронних органах, на жаль, відсутня культура розглядати проблеми в контексті безпекового сегменту. Це тягне за собою відповідно питання побудови стратегічного менеджменту, оцінки ризиків, ідентифікації загроз, оцінки спроможності системи щодо відвернення загроз, оцінки можливостей тощо.

Крім того, треба враховувати те, що в Україні бізнес працює в умовах, які мають високі кримінальні та корупційні ризики. В таких умовах вести чесно бізнес та сплачувати податки не просто не вигідно, а й неможливо. На наше глибоке переконання в цій ситуації кримінально-правовий вплив або діюча система досудового розслідування повинна розглядатися лише як один з елементів втручання в процеси, що сприяють криміналізації економіки. Ми також повинні враховувати те, що будь-яка інституціональна структура самостійно не здатна вирішити існуючи проблеми, лише використовуючи існуючі функціональні повноваження. Тому такі інституціональні можливості БЕБу треба розглядати тільки в системі роботи з іншими органами та гілками влади. В іншому випадку ми знову матимемо корупцію, тиск на бізнес, тінізацію економіки, зменшення надходжень до бюджету та ін., що зведе нанівець усі намагання реформувати правоохоронну систему.

У якості ілюстрації обґрунтованості цих суджень можна навести наступне:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України містить статтю 214, яка регламентує процес внесення інформації про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якої будь-який із правоохоронних органів, що функціонують у державі, зобов’язаний внести відомості, як тільки до нього надійде відповідна заява або повідомлення про кримінальне правопорушення. А це означає, що і після створення Бюро економічної безпеки усі інші правоохоронні відомства матимуть можливість розпочинати кримінальні провадження, віднесені до підслідності даного органу. Не вирішена застаріла проблема, коли дозволяється порушувати кримінальні провадження лише за актом перевірки, хоча його компанія має право оскаржити в адміністративному або судовому порядку, і результати перевірки можуть бути змінені або повністю скасовані, тоді як кримінальне провадження залишається відкритим.

У законопроекті передбачено положення про доповнення Кримінального кодексу України статтею 2222 «Шахрайство з податком на додану вартість». Теоретичний аналіз змісту ст. 2222 показав, що вона має істотні недоліки концептуального характеру:

1) у ній поєднані різні за характером і ступенем суспільної небезпечності діяння (шахрайство, розкрадання та ухилення від сплати податків) та безпідставно запропоновано їх розглядати як однакові, що виражається у встановленні їх однакової караності;

2) вона суперечить системі КК, що може викликати негативні правові наслідки.

Це тільки окремі фрагменти існуючих недоліків внесеного до ВРУ законопроєкту. Насправді ключовою метою створення нового правоохоронного органу по боротьбі з економічними злочинами, є:

• імплементація в систему досудового розслідування та ОРД сучасної моделі правоохоронної діяльності керованою розвідувальною аналітикою з метою підвищення ефективності роботи нового правоохоронного органу та зниження корупційних ризиків в його діяльності;
• запровадження нової методології вивчення тіньових процесів в економіці, особливостей функціонування кримінального середовища та кримінальної інфраструктури, з метою усунення підґрунтя їх функціонування через створення у складі нового органу потужного Аналітичного центру;
• запровадження єдиного ризик-орієнтованого підходу в боротьбі з економічними злочинами, особливо по відношенню до суб’єктів реального сектору економіки, з тим щоб усунути корупційний тиск на бізнес з боку правоохоронних органів;
• в основу роботи нового органу повинна бути покладена превенція процесів криміналізації економіки, яка реалізується через систему оцінки ризиків та загроз, що у недостатній мірі знайшло своє відображення у законопроекті;
• прибрати з економіки професійні організовані злочинні угруповання, які використовують різні організаційні форми підприємництва як інструмент для вчинення злочинів, а також надають кримінальні послуги окремим СПД з метою уникнення або ухилення від оподаткування, легалізації контрабанди тощо;
• надати рекомендації органам влади з усунення фінансового та правового підґрунтя існування системних кримінальних схем.

В умовах запровадженої політики держави щодо тотальної фіскалізації господарської діяльності, створення такого Органу не на засадах, що зазначені вище, може призвести до негативних наслідків для економіки, а також буде мати високі корупційні ризики.

З огляду на вищезазначене, а також усвідомлюючи важливість питань, які піднімаються у законопроєкті «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» № 3959-1 від 25.08.2020р вважаю, що його треба повернути на доопрацювання з проведенням широкого обговорення узгоджених змін серед представників бізнесу та експертів.