Дмитро Осика, директор з інформаційних технологій ДТЕК, керівник програми цифрової трансформації MODUS

 

Глобальна пандемія коронавірусу надала потужний імпульс розвитку цифрової економіки. Незважаючи на те, що енергетика є досить консервативною галуззю, процеси цифрової трансформації не обійшли стороною і її. Як саме – розповімо на прикладі ДТЕК в матеріалі нижче.

Програма MODUS з цифрової трансформації ДТЕК була запущена на початку 2019 року, а всі проєкти в рамках цієї програми мають горизонт планування в 3-7 років. Ми розділили процес цифрового перетворення компанії на три хвилі. Якраз проекти першої стартували до пандемії COVID-19. Мова про цифрову трансформацію напрямків "Цифрова шахта", "Цифрова логістика", "Цифрова ТЕС", "Цифрові мережі" і "Цифровий HR". Запуск другої хвилі збігся у часі з поширенням пандемії, однак у ДТЕК ми якщо і відчули її вплив, то мінімально: система роботи за рік була налагоджена і продовжила працювати згідно з планом.

Наші проєкти другої хвилі – це "Цифрове родовище", "Цифрова аналітика", "Цифрові закупівлі" та "Цифровий офіс". Загалом стратегія програми MODUS налічує 11 напрямків (третя хвиля – "Цифрові ВДЕ" і "Цифровий клієнт"), і сумарно це більше як 30 проєктів з цифрової трансформації. Зазначу, що тільки економічний ефект від впровадження технологій в ДТЕК до початку нинішнього року склав понад 320 млн гривень. Для порівняння: 2019, наш перший рік цифрової трансформації, ми завершили з економічним ефектом в 100 млн грн.

Ефективніше, безпечніше, швидше

Мета нашої програми цифровізації – поліпшити операційну ефективність, гнучкість і управління бізнесом, умови безпеки на виробництві, підвищити розуміння ринку і зв'язку з клієнтами. Щоб стати конкурентоспроможною і відповідати викликам часу, в енергетики України немає іншого шляху, крім проходження шляху цифрової трансформації. За останні півтора року ми впровадили поки що єдину в країні підземну цифрову систему позиціонування в шахті "Ювілейна" на основі раніше запущеної інфраструктури зв'язку на базі Wi-Fi. Ми почали автоматично розпізнавати дефекти за допомогою комп'ютерного зору та лідарного сканування мереж, що дозволило підвищити безпеку виробничого процесу.

Наступний приклад – в проекті "Ведення режиму" в рамках "Цифрової ТЕС" ми диджиталізували процес аналізу роботи енергоблоків, а саме створили систему підказок машиністам за допомогою інструментів і методів машинного навчання (штучного інтелекту). Таким чином, за допомогою технологій в режимі реального часу зараз можна аналізувати сотні параметрів і розрахувати оптимальний режим на основі історичних даних роботи енергоблоку, і надавати машиністам підказки, наприклад, про те, де є можливість економніше використовувати паливо. За два роки роботи цієї системи в ДТЕК ми досягли економічного ефекту понад 170 млн гривень.

Для "Цифрового родовища" наша команда створює його цифровий двійник, що дозволить оптимально вести процес моделювання і видобутку, досягати  максимальних результатів роботи родовища. У наш цифровий двійник входять гідродинамічна модель, модель багатофазного руху флюїду стовбуром свердловин, модель наземної мережі збору і модель вуглеводневої продукції. Їхній запуск допоможе максимально розкрити технологічний потенціал, оптимізувати витрати і раціонально розробляти родовища.

Для цифрових мереж і проєкту "Мобільні бригади" (цей проєкт також запущений і для "Цифрової ТЕС" і для "Цифрової шахти") ми автоматизували обслуговування обхідними і ремонтними бригадами. Для цього був розроблений програмний комплекс, що дозволяє здійснювати планування і постановку завдань, ведення обліку виконання робіт, списання матеріалів, оптимізацію маршрутів. Цифровий продукт складається з мобільного додатку, а також модуля з планування SAP MRS. Головними змінами в процесі ведення ремонтних робіт та огляду обладнання стали відмова від паперової звітності і перехід до системи планування онлайн. Крім простоти управління цифровими запитами, замість паперових, в базі даних системи зберігаються і інші дані, наприклад, фотофіксація ушкоджень, вимір і, звичайно ж, звітність. На базі "ДТЕК Київські електромережі" ми отримали можливість на 15% швидше виконувати ремонти на мережі, а, отже, скоротити час перебування клієнтів без світла під час аварійних відключень.

Цифровий ривок ВДЕ

Відновлювана енергетика – наймолодша з усіх енергетичних галузей в країні, але поступово займає все більшу питому вагу в структурі української генерації. Можна погодитися, що відновлювана енергетика від самого початку більше digital-born, ніж вугільна або гідро, але і тут є над чим працювати з точки зору цифрових трансформаційних процесів. Наприклад, наші дата-інженери в секторі ВДЕ розробляють і впроваджують єдину платформу даних, яка покликана вирішити завдання операційної аналітики – описові, прогнозні і розпорядчі.

Ідея в тому, щоб консолідувати в одному місці всі необхідні показники роботи обладнання різних виробників і проводити моніторинг ефективності функціонування в режимі онлайн, а також створювати інші аналітичні моделі, зокрема, щодо попередження поломок, прогнозування вироблення тощо.

Платформа створюється за допомогою дата-озер, на основі яких можна розгортати системи інтелектуального (прогнозу) виявлення поломок, визначати рівень навантаження на сонячну панель або вітряк. Адже, наприклад, при однаковому світлі або силі вітру ККД у них може бути різним. Тому це предмет вивчення ситуації для підвищення ефективності. Дані не дарма називають золотом ХХI століття, їхня коректна інтерпретація здатна збільшити цінність використання сонячних панелей і вітряків, підвищити ефективність і знизити витрати на їхню експлуатацію.

Цифровізація – один з інструментів реалізації корпоративної стратегії ДТЕК, в рамках якої передбачається збільшення частки виробництва електроенергії з поновлюваних джерел до рівня не менше 33% до 2030 року.

Вперед в цифрове майбутнє

Ще на ранньому етапі розробки стратегії цифрової трансформації ми для себе виділили чотири сегменти цифрових технологій:

1) "залізо" – тобто все, що пов'язано з фізичним світом, зокрема робототехніка та фізична автоматизація;

2) дані і їхня обробка – блокчейн, digital twin, AI та інше;

3) процеси і ПЗ – мобільні та веб-додатки, доповнена та віртуальна реальність тощо;

 4) датчики і зв'язок між ними – NFC, RFID, Інтернет речей, геомітки і інше.

Список - не константа, адже ми живемо у світі, коли нові технології можуть з'явитися і в корені дуже швидко змінити правила гри. Тому ми постійно придивляємося до нових.

Найсвіжіший приклад – 5G. В кінці червня ДТЕК спільно з Vodafone Україна та Ericsson оголосили про початок проєкту Smart Factory 5G на машинобудівному заводі "Корум Світло шахтаря" в Харкові, який виробляє гірничо-шахтне обладнання. В рамках проєкту компанії починають розвиток приватної технологічної мережі (Private Network) зв'язку 5G, в яку будуть інтегровані мобільні пристрої, виробниче обладнання, різні керуючі пристрої та системи віддаленого і автоматизованого управління.

З 5G ми плануємо використовувати дрони для обстеження важкодоступних місць на підприємстві, поліпшити для клієнта процес онлайн-здачі обладнання. У перспективі ми плануємо випробувати 5G, щоб дистанційно отримувати дані з комбайнів, які працюють в шахтах, а також вести повний моніторинг роботи верстатів на заводі для оптимізації завантаження обладнання. Це лише перші пілотні напрямки, але насправді можливості 5G набагато ширші.

Наприклад, за прогнозами Світового економічного форуму, 5G може генерувати цінностей на $ 13 трлн в глобальній економіці і створити 22 млн робочих місць вже до 2035 року, технології штучного інтелекту – і того більше, а саме $ 15 трлн до 2030 року. Китай і США кажуть про великі інвестиції в ці сфери, що вказує на значну геостратегічну роль, яку ці технології  гратимуть  найближчим часом.

Наголошуючи на ролі нових технологій в енергетиці, зазначу, що галузь завдяки їм рухається шляхом підвищення стійкості. Очікується, що до 2050 року в стійкій енергетиці працюватимуть 42 мільйони людей у порівнянні з сьогоднішніми 11 мільйонами. Тому час починати опрацьовувати питання кваліфікованих кадрів, незабаром воно буде вкрай актуальним.