Олексій Резніков, Міністр оборони України

У п‘ятницю я розповів про те, чого нам з командою вдалося досягти за ці 100 днів. Викликів було багато, попереду - ще більше. Тож, тепер хочу перейти до конкретних напрямів роботи, які ми визначили на 2022 рік.

Вони збудовані на основі 5 стратегічних цілей розвитку сил оборони, визначених у Стратегічному оборонному бюлетені.

Перша ціль – це забезпечення ефективного оборонного менеджменту. Цей напрям включатиме:

• впровадження нової структури Міністерства. Зокрема, формування згаданих вертикалей управління ресурсами та людським потенціалом в порядкуванні окремих заступників міністра, створення окремого підрозділу по наближенню до НАТО, створення внутрішньої системи безпеки та інше;
• формування відповідно до рекомендацій стратегічних радників горизонтальних систем взаємодії – комітетів за принципами НАТО;
  • комітети включатимуть представників Міноборони, Збройних Сил, народних депутатів, інших фахівців, які необхідні для підготовки якісних рішень;
• синхронізацію структур МОУ та ЗСУ;
• комплексний аудит діяльності МОУ силами Держаудиту, Рахункової палати та міжвідомчої робочої групи відповідно до протокольного рішення РНБО;
• інвентаризацію, автоматизацію обліку активів МОУ та ЗСУ, перехід обліку активів до режиму "реального часу";
• концентрацію ресурсів на пускових об’єктах, мета яких – підвищення обороноздатності;
• перехід на планування виключно в режимі формування державних цільових програм з одночасним забезпеченням бюджетного фінансування Міноборони на рівні не нижче ніж 3% ВВП;
• створення та запуск централізованої закупівельної організації на кшталт NSPA з прозорими принципами і процедурами.

В особливому фокусі перебуває цифрова трансформація сектору оборони, зокрема:

• прийняття на озброєння систем АСУ стратегічного і тактичного рівня;
• розроблення, впровадження та масштабування систем управління ресурсами на основі моделі ERP.

Друга ціль – це формування якісного людського капіталу. Зокрема, забезпечення переходу до професійної армії та створення необхідного резерву. Цей блок включатиме:

• поступове підняття мінімального грошового забезпечення до двократного мінімального рівня заробітної плати протягом 2022 року;
• створення підвищеної системи мотивації для тих, хто укладатиме довгострокові контракти з 1 січня 2023 року;
• розробку та прийняття нового закону про грошове забезпечення військовослужбовців, який буде чітко прив’язаний до системи навчання та розвитку особистості;
• впровадження прозорої системи управління військовою кар’єрою, зокрема впровадження системи рейтингового просування по кар’єрному треку;
• впровадження системи “розвивайся або йди”;
• запуск принципово нової накопичувальної системи забезпечення житлом;
• спрямування усіх внутрішніх ресурсів (інвестиційне будівництво, договори обміну тощо) на забезпечення службовим житлом з одночасним переглядом стандартів будівництва гуртожитків та покращених гуртожитків для солдат- контрактників;
• впровадження моделі інтенсивної військової підготовки (3-4 місяці) для скасування призову з 1 січня 2024 року.

Третя ціль. Забезпечення високого рівня боєздатності за рахунок переозброєння та розвитку військової техніки включатиме:

• впровадження системи трирічного плану закупівель;
• відкриття частини оборонних закупівель з метою формування конкурентного ринку та залучення міжнародного капіталу;
• уточнення повноважень Міністерства оборони і профільного Комітету Верховної Ради України у процесі прийняття рішень щодо цін та номенклатури, створення процедури екстрених закупівель;
• проведення комплексної перевірки всіх дослідно-конструкторських робіт (ДКР), закриття всіх неефективних ДКР, забезпечення концентрації ресурсів на визначених ДКР (в першу чергу РЕБ, автоматизація та роботизація), тощо;
• затвердження Державної цільової оборонної програми розвитку озброєнь і військової техніки на період до 2026 року;
• затвердження Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2026 року;
• затвердження Державної цільової програми розвитку ракетного озброєння на період до 2031 року;
• системний розвиток спроможностей ВМСУ;
• створення ефективної системи ППО/ПРО;
• розвиток компоненти БПЛА за рахунок закупівлі іноземних та інвестицій у виробництво вітчизняних систем;
• проведення відбору уніфікованої платформи вантажного автомобіля з подальшою локалізацію виробництва на території України;
• проведення відбору уніфікованої платформи легкого автомобіля підвищеної прохідності в якості основного легкого автомобіля;
• активізацію міжнародного військово-технічного співробітництва.

Стратегічна ціль 4 - це вдосконалення військової інфраструктури, логістики, резервів тощо.

Перший етап за цим напрямом - будівництво 2 військових баз (у Маріуполі та Береговому на Закарпатті) і 2 військово-морських баз – в Бердянську та Очакові, розвиток інфраструктури закладів охорони здоров’я ЗСУ, вирішення проблеми арсеналів, та інше.

Зараз ми отримали додатковий імпульс, який, з одного боку, стосується розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Це 176 військових частин у 155 локаціях. Ця робота триває цілодобово.

З іншого боку, це системна ініціатива Президента України Володимира Зеленського протягом чотирьох років збільшити чисельність Збройних Сил на 100 тис. осіб, яка має бути реалізована через ухвалення відповідного закону Верховною Радою України. Ми будемо готові розпочати практичну роботу негайно після відповідних рішень Парламенту та Уряду.

П’ята стратегічна ціль - інтеграція оперативних (бойових та спеціальних) спроможностей сил оборони, досягнення фактичного рівня відповідності до вимог НАТО. Вона включатиме:

• набуття здатності діяти непередбачувано, інноваційно та асиметрично для нівелювання чисельної і технологічної переваги противника;
• нарощування спроможностей Сил спеціальних операцій та руху опору, Сил територіальної оборони ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, прихованого управління військами (силами);
• удосконалення доктринальних документів щодо підготовки та застосування сил і засобів;
• запровадженням визначених стандартів НАТО;
• розвиток тренувальних місій держав – членів НАТО у сфері підготовки сил оборони.

Ми розглядаємо цей план як фундамент і як стартовий етап перетворень, які за 5-7 років мають забезпечити Україні якісно вищі спроможності у сфері оборони. Щоб наша держава з опорою на свій народ і свою економіку могла дати відсіч будь-якому агресору.

Проілюструю на прикладі Указу Президента від 1 лютого 2022.

Ми з командою сприймаємо його як свідчення підтримки нашого бачення реформ сектору оборони з горизонтом дій на 4 роки для вирішення тих завдань, які визначає Президент. Це само по собі є результатом. Але ми сприймаємо це як кредит довіри і шанс для країни, який треба реалізувати.

Даний Указ концентрує зусилля Парламенту, Уряду, Міністерства оборони на підготовці та реалізації рішень, які забезпечать:

• підвищення протягом 2022 року мінімального грошового забезпечення у Збройних Силах на 40% (з приблизно 10 тис. грн. до мінімум 14,4 тис. грн.). З відповідними коефіцієнтами за тарифною сіткою;
• мінімальне грошове забезпечення за довгостроковими контрактами на рівні від 21,5 тис. грн (близько $750) протягом 2023 року;
• збільшення бюджету Міністерства оборони з 1 січня 2023 року до мінімум 3% ВВП, орієнтовно на 40-43 млрд. грн. Тобто на третину від показників затвердженого у 2021 році. Остаточна цифра буде залежати від показників ВВП.

У оборонного сектору буде більше можливостей. Протягом року ми повинні максимально оптимізувати усі процеси, позбутися того, що гальмує. Запустити кадрову реформу. Запустити процес ліквідації черги на квартири. Перейти до моделі всеохоплюючої оборони. Надати поштовх нашому ОПК.

Щоб армія стала драйвером модернізації всієї країни.

Впевнений, що за такого підходу нам буде простіше залучати допомогу на пріоритетні напрями і формувати союзи.

Україна стане донором безпеки для всієї Європи. Це вже багато хто розуміє.

Отже, план сформовано, завдання визначені. Я не буду давати прогнозів і обіцянок.

Краще звітуватиму результатами.