Світлана Денисенко, директорка Благодійного фонду KSE Foundation

Довіра та репутація – головний актив благодійних ініціатив. Тисячі благодійників, які перераховують гроші на порятунок життів, особливо у період воєнного стану, мають чітко знати куди та як використовуються наявні ресурси. Тому вкрай важливо проводити незалежні аудиторські перевірки благодійних некомерційних організацій – це сприятиме не тільки забезпеченню прозорості та підвищенню їх інституційної спроможності, але і підвищуватиме довіру до сфери благодійності вцілому.

Війна – це час, що об’єднує та акумулює ресурси. У тому числі, підвищує рівень впливовості некомерційних структур громадянського суспільства, як то волонтерські об’єднання та благодійні організації. Проте з підвищенням впливу, зростає і відповідальність. Адже, вцілому, українці не вельми схильні довіряти благодійним фондам. Згідно досдідження, “Благодійність очима українців 2021” рівень довіри до БФ був посереднім (Оцінка 2,66 балів з можливих 5-ти), а кожен четвертий вважав їх роботу незначною. Довіру не надається per se, але її можна завоювати: роботою, результатами та прозорістю – від прозорості у моменті, до прозорості як керівного принципу існування. 

Для благодійних, і у більш широкому сенсі – некомерційних, організацій проведення аудиту вирішує одразу декілька ключових завдань. З однієї сторони, аудиторські висновки дозволяють діагностувати можливі проблеми в операційній діяльності та отримати рекомендації для підвищення організаційної ефективності. Фактично проведення аудиту – це інвестиція у вдосконалення якості управління благодійною організацією

З іншого боку, аудиторські перевірки – це інструмент побудови стійкої довіри між благодійниками та благодійною організацією і водночас механізм укладання нових партнерств. Крім того, для невеликих благодійних фондів, які перебувають лише на етапі становлення, регулярні аудиторські перевірки та донесення інформації про їх результати каналами масової комунікації (медіа, соціальні мережі) у максимально зрозумілому для широкої аудиторії форматі є засобом інституціоналізації та масштабування власних проектів.

Кожен донор має розуміти структуру та принципи роботи благодійної організації, цільове призначення витрат, строки виконання контрактів, адресний характер допомоги, яка надається коштом пожертв. Простіше кажучи – стільки зібрав коштів благодійний фонд, стільки та з якою метою витратив і як забезпечено доставляння благодійної допомоги до цільових груп. Особливо важливими результати аудиторських перевірок є для великих донорів з-поміж міжнародних інституцій та бізнесу, для яких фактор репутації та прозорості є однією із найважливіших мотивацій при прийнятті рішення надати кошти конкретній благодійній організації.

Показово, що у більшості країн Європейського континенту існують досить жорсткі вимоги до функціонування та звітності благодійних організацій. Серед іншого, санкції за порушення законодавчих вимог можуть передбачати ліквідацію організації, довічну заборону їх засновникам і топ-управлінцям займатися благодійністю та примусове повернення коштів донорам. Зокрема, такий підхід застосовується у Великобританії, де існує спеціальний орган – Charity Comission, який виконує функції урядового регулятора благодійної діяльності. Зазначені кроки спрямовані убезпечити донорів від можливих фактів шахрайства, нецільового використання коштів та сприяють підвищенню якості надання благодійником соціальних послуг.

У цьому розрізі українське законодавство станом на сьогодні значно більш ліберальне – проте вітчизняні благодійні фонди мають самостійно прагнути до високих стандартів звітності та прозорості, які імплементовані у країнах Західного світу.

Своєю чергою, наш Благодійний фонд KSE Foundation, який входить у п’ятірку найбільших благодійних ініціатив України, прийняв рішення про проведення аудиту, який триватиме близько 3 тижнів. Одразу по завершенню аудиту його результати будуть загальнодоступними на офіційних сторінках фонду. Для нас це про:

 

• довіру великих жертводавців
• відчуття впливу та долученості індивідуальних благодійників
• розуміння розподілу ресурсів отримувачами допомоги
• нарис з покращення процесів
• подальшу підтримку

 

Після перемоги України у війні благодійна діяльність у нашій державі має структуруватися та виходити на принципово новий рівень. Це потребуватиме вдосконалення законодавчого регулювання, опрацювання питань податкового режиму, регламентацію відповідальності засновників та керівників благодійних структур. Як результат, має бути створено саморегулівний механізм здійснення благодійності, де будуть захищені інтереси всіх сторін - донора, благодійника та отримувача соціальних послуг.

Впевнена, що соціальна енергія українського суспільства та самовідданість десятків тисяч волонтерів благодійних ініціатив, які щодня наближають нашу спільну перемогу, стануть запорукою швидкої післявоєнної відбудови та стрімких перетворень в Україні. Проте після цієї перемоги існуючі БФ та ініціативи підуть своїм шляхом – хтось повернеться до/ продовжить  свою основуу діяльность, хтось будуватиме себе у владі, а хтось розбіжиться “по дерусифікованим містам”. І головне, не стратити знову той кредит довіри, який ми зараз разом напрацьовуємо для сфери благодійності в Україні.