Віталій Коваль, Голова Фонду державного майна України

 

У другій половині літа 2024 року ФДМУ планує провести перші аукціони в межах великої приватизації. Продаж невеликих та середніх держактивів, який відновили у вересні 2022 року, вже приніс до бюджету більш ніж 4 мільярди гривень, понад п'ять сотень лотів за цей час знайшли нових власників. На черзі – реалізація крупних державних об'єктів.

Фонд запропонує учасникам потужні активи, які можуть зацікавити внутрішніх та зовнішніх інвесторів своєю перспективністю, можливістю отримати ресурс, що дозволить стати помітним гравцем на тому чи іншому ринку.

Старт великої приватизації вже має законодавче підґрунтя: весною 2023 року український парламент ухвалила проект закону, який відновлював цей процес. Відтоді тривали аудити, визначення початкової вартості, підготовка перших об'єктів тощо. Точні дати аукціонів стануть відомі тоді, коли Кабмін затвердить стартові ціни та умови продажу перших лотів.

Мала та велика приватизація: спільне та відмінне

Питання щодо механізмів, обмежень та інших аспектів як малої, так і великої приватизації загалом регулює Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Основна відмінність великої приватизації полягає в тому, що це продаж об'єктів державної або комунальної власності, ціна активів яких перевищує 250 млн гривень. Для малої – початкова вартість майна має бути меншою за цю суму. Також перелік об’єктів великої приватизації, як і їхню стартову ціну,  обов'язково має затверджувати Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

Спільне для обох типів приватизації те, що вони проходять за принципами відкритості, прозорості та доступності для всіх охочих. Торги відбуваються в електронній системі Prozorro.Продажі. Перемагає в них учасник, який за результатами останнього раунду запропонував найвищу ціну. Учасники аукціону не розкриваються до оголошення результатів.

Перші лоти великої приватизації

Загалом у переліку об'єктів великої приватизації будуть активи із різних ринків, серед них будуть об'єкти, що історично були державними, а також конфісковане санкційне майно. Перші лоти, які ФДМУ планує реалізувати вже за декілька місяців – ТРЦ «Ocean Plaza», готель «Україна», АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та завод будівельних матеріалів «АЕРОК».

ТРЦ  «Ocean Plaza» фактично належить ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь», якими володіли російські бізнесмени Аркадій та Ігор Ротенберги. Оскільки вони потрапили під санкції, їхнє українське майно конфіскували та передали в управління ФДМУ. Тепер дві третини статутного капіталу ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь» Фонд держмайна пропонуватиме інвесторам для приватизації.

«Ocean Plaza» – це один із найбільших ТРЦ в Україні та столиці зокрема, що працює більше десяти років. Його площа – 160 тис. м кв., він вигідно розташований поблизу метро у розвиненому районі Києва, через що наразі він майже на 100% орендований. У ньому є 300 магазинів, гіпермаркет «Ашан», до 30 ресторанів, парк розваг та кінотеатр, паркінг на 1,4 тис. місць. А на даху ТРЦ розташований літній комплекс відпочинку City Beach Club площею понад 3 тис. м кв.

У середині квітня ФДМУ провів засідання аукціонної комісії, на якій визначив стартову ціну цього активу – 1,65 млрд гривень. Останній етап перед підготовкою та оголошенням аукціону – погодження цієї ціни та умов продажу Кабінетом міністрів України.

Державний готель «Україна», що знаходиться в 200 метрах від метро «Майдан Незалежності» і поряд з багатьма історичними пам'ятками, має стати дуже вигідною інвестицією для майбутнього власника. Він має 365 номерів, 8 конференц-залів, бізнес-центр, ресторан та інші об'єкти інфраструктури (парковка, салон краси, пральня тощо). Стартову ціну готеля «Україна» Фонд держмайна визначив на рівні 1,05 млрд грн.

АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» – найбільше в Україні підприємство з видобування та збагачення концентратів титанових руд. До складу компанії входять Вільногірський гірничо-металургійний комбінат в Дніпропетровській області та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат в Житомирській області. Підприємство має всі шанси стати стати світовим лідером титанової індустрії. Восени минулого року «ОГХК» відновила відвантаження ільменітового концентрату на європейський ринок. Аукціонна комісія Фонду держмайна визначила вартість державного пакету акцій компанії на рівні 3,9 млрд грн.

Компанія «АЕРОК» – ще один конфіскований актив і один з перших майбутніх лотів великої приватизації. Раніше ним володів підсанкційний російський підприємець Андрій Молчанов. Підприємство має виробничі потужності у Київській та Львівській областях. Компанія є одним з найпотужніших виробників будівельних матеріалів в Україні і має високотехнологічні виробничі лінії з Німеччини та Нідерландів. Вона працює на ринку майже 20 років. До складу активу входять дві торгові марки, 18 об’єктів нерухомості, 20 транспортних засобів тощо. Станом на сьогодні ФДМУ завершив процес очищення активу: зняті всі арешти, накладені на корпоративні права підприємства, 100% частки в статутному капіталі товариства зареєстровано за державою в особі ФДМУ, фінансово-господарська документація підприємства та установчі документи відновлені та підготовлені до проведення процедури приватизації. Стартова ціна активу на приватизаційному аукціоні може скласти біля 960 млн грн.

Чому велика приватизація – необхідна і своєчасна?

Україна з рівнем руйнувань та втрат від війни станом на зиму 2024 року потребує орієнтовно $400-500 млрд на післявоєнну відбудову.  Фундамент в нашу економіку, яка повинна мати такі ресурси, потрібно закладати вже зараз.

Поточні потреби, щоб забезпечувати Сили оборони та соціальні виплати, також зростають та наразі не витримають без зовнішнього фінансування. За два роки, за даними Мінфіну України, міжнародні партнери надали нам бюджетну підтримку в понад $70 млрд. Але цьогоріч дефіцит бюджету перевищить $40 і надія знову є лише на підтримку союзників.

У таких умовах Україна має відповідально ставитися до кожної можливості, яка допоможе наповнити бюджет та стимулювати розвиток економіки. До того, що даватиме нові можливості для відкриття нового та масштабування наявного бізнесу, для створення нових робочих місць. І все це – про приватизацію загалом та її  «великий» напрямок зокрема.

Такий підхід підтримує і МВФ, який позитивно оцінив напрямок руху нашої економіки. Його представники наголошують на тому, що Україна має продовжувати реформи, виконувати Національну стратегію надходжень. Це допоможе сформувати ресурс для підтримки поточних витрат, утримувати стабільність боргу, покращити репутацію нашої держави перед донорами і партнерами та привести нас до ЄС.

Оскільки велика приватизація – це про крупні, потужні об'єкти, не можна допустити, щоб вони простоювали, руйнувалися,  неефективно працювали і зрештою були продані за ціною земельної ділянки. В руках інвестора, зацікавленого у прибутку, вони можуть генерувати мільйони податків та загалом допомагати роботі економіки. А кошти від їхнього продажу, які можуть вимірюватися мільярдами гривень, – вкрай необхідна підтримка нашого бюджету вже сьогодні. 

Тож відновлення великої приватизації – може стати локомотивом для того, щоб наша держава в економічному напрямку стрімко рухалася вперед.