НААН закликає уряд і ФДМ конструктивно обговорити питання передачі сільгоспземель академії державі
Національна аграрна академія наук (НААН) закликає чинну владу та Фонд державного майна (ФДМ) України до конструктивного діалогу щодо земель сільгосппризначення, які знаходяться у підпорядкуванні академії.
Про це на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" заявив головний учений секретар НААН, директор ННЦ Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва доктор технічних наук Валерій Адамчук.
Він нагадав, що НААН – державна самоврядна наукова організація, до складу якої входить 82 наукові установи, у тому числі вісім національних наукових центрів, 32 науково-дослідних інститути, 39 науково-дослідних станцій, біосферний заповідник "Асканія Нова", 91 юридична особа – це державні підприємства. Із загальної кількості 175 юридичних осіб наразі в окупації перебувають 12, ще вісім у стадії банкрутства, неактивні – сім державних підприємств.
"НААН, станом на 1 січня 2025 року, виконала свої зобов'язання перед державою, які мали передувати оптимізації земельних ділянок, які були та є на балансі академії. Якщо в минулому році у нас було 462 тис. га землі, то після виконання відповідних розпоряджень уряду до сфери управління Фонду державного майна було передано 210 тис. га. Таким чином у НААН залишилося у використанні 276,7 тис. га, у тому числі 217 тис. га ріллі", - наголосив представник президії академії.
Адамчук акцентував увагу на тому, що ФДМ ініціював підготовку проєкту розпорядження Кабінету міністрів, яким передбачається вилучення земельних ділянок не тільки у дослідних господарств НААН, але й у науково-дослідних установ і передача їх у постійне користування ДП "Резерв". Він вважає, що це призведе до обезземелення наукових установ, яким залишаться винятково будівлі і території, на яких вони розташовані. При цьому всі питання із закладанням дослідів, веденням селекційної роботи опиняються під загрозою. Наукові заклади, президія НААН провели відповідні засідання, обговорили ситуацію щодо намірів ФДМ вилучити у НААН 135 тис. га і направили відповідні звернення до органів влади.
Головний учений секретар НААН привернув увагу до того, що Україна в умовах повномасштабного вторгнення відкрила свої кордони, скасувала системи контролю для безперешкодного ввезення у державу всіх складових аграрного виробництва: імпортних добрив; пестицидів; насіння; техніки; паливно-мастильних матеріалів тощо. Натомість Європа не поспішає відкрити свій ринок для української агропродукції. Подібна залежність від імпорту, особливо під час війни, створює високі ризики для аграрної країни та її продовольчої безпеки.
Сільгоспземлі НААН по співвідношенню до земель України, за оцінкою Адамчука, складають менше 0,5% і їх вилучення не принесе суперефекту для держави. Крім того, він наголосив на тому, що наразі ФДМ не оприлюднив інформацію щодо приватизації та її ефективності вже переданих раніше державі сільгоспземель академії.
Директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, доктор сільгоспнаук Олександр Корнійчук розповів, що інститут знаходиться у Вінниці, впродовж багатьох років акумулював 1669 га землі, з яких близько 180 га лісових насаджень. Уся земля використовується для проведення наукових досліджень, зокрема, дослідів по створенню нових сортів, розробки нових технологій, зокрема, у насінництві. Інститут створив близько 210 сортів, з яких 130 наразі внесено у Державний реєстр рослин, придатних для поширення в Україні. Інститут веде селекцію 30 різних сільгоспкультур і є провідною установою, що спеціалізується на розвитку кормовиробництва.
Корнійчук зазначив, що науковці інституту надають послуги дорадництва у Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській областях. Лише у Вінницькій області працює близько 274 одноосібників в аграрному секторі, близько 2,4 тис. фермерів, приблизно 800 господарств середнього і більшого рівня та агрохолдинги, які користуються послугами науковців.
"Для інституту важливе збереження земельного ресурсу у тій кількості, яку установа має на сьогоднішній день. Його обмеження зменшить об'єми наукової роботи. У цілому все це призведе до великих збитків у майбутньому для нашої держави. Головне завдання, яке сьогодні вбачаємо: створення нових інновацій, їх поширення і впровадження у сільськогосподарське виробництво", - сказав він і закликав ФДМ та Кабмін переглянути проєкти рішень і зберегти земельний ресурс за науковими установами, дати можливість зберегти трудові колективи.
Корнійчук підкреслив, що передані ФДМ 210 тис. га земельного ресурсу, який належав НААН, не повністю використано. Наразі на аукціони виставлено близько 40 тис. га. Держава досі не отримала очікуваний результат.
"Земля пустує, вона не приносить прибутку і таким чином втрачає свою головну, будемо говорити, ефективність - родючість ґрунтів", - наголосив науковець.
Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець зазначив, що його наукова установа та її дослідні підприємства є єдиним елітрепродуктором по свинарству у регіоні. Інститут володіє 287 га землі, на яких веде селекцію гречки та конопель. Після проведення опитування низки господарств, що займаються рослинництвом і тваринництвом, Інститут порівняв їх та свої результати роботи та дійшов висновку, що ефективно господарює. Наукова установа сплачує державі податки та оплачує 9 тис. грн за оренду 1 га, а її дослідні господарства – 6-6,5 тис. грн за 1 га, тоді як показник комерційних аграрних підприємств становить 5-7 тис. грн за 1 га.
Він висловив занепокоєння долею стада, яке вирощує інститут, адже при вилученні в установи 100% ріллі, повністю зникне кормова база для тварин.
Кабанець зауважив, що будь-яка реформа має бути зрозумілою: мати початок, алгоритм дій і прогнозований результат. Перш ніж її реалізовувати, має відбутись обговорення проблеми, пошук компромісів, щоб вся країна отримала позитивний результат.
Директорка Носівської селекційно-дослідницької станції Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла НААН Наталія Буняк повідомила, що станція працює у Чернігівській області уже 114 років. Спеціалізується на селекції жита, вівса, ячменю, багаторічних трав. Упродовж останніх п'яти років до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, внесла 19 сортів. Станом на 1 січня 2025 року установа представлена у Держреєстрі 45-ма сортами по 13 культурах.
При цьому держава виділила на утримання Носівської станції у 2021 році 611 тис. грн, а 2023 року – 348 тис. грн. Установа, своєю чергою, за п`ять років перерахувала у спецфонди держави 158 млн грн, тобто у середньому 31,6 млн грн на рік, з яких щорічно сплачувалось 24,2 млн грн податків. У 2024 році ця сума становила 5,7 млн грн, що у середньому на розрахунок на 1 га становило 5,8 млн грн при мінімальному податковому зобов'язанні – 1,3 млн грн. Станція протягом 2018-2024 років витратила на науку близько 95 млн грн і одночасно забезпечувала аграріїв високоякісним насінням.
Носівська селекційно-дослідна станція у січні 2025 року аналогічно з усіма науковими установами аграрного профілю пройшла державну атестацію. Її колектив сподівається, що всі непорозуміння будуть вирішені під час конструктивних обговорень. Науковці залишаться із акумульованою землею і зможуть і надалі забезпечувати товаровиробників якісним насінням, завдяки якому заробляє і на фінансування своєї роботи, і на утримання землі, що є в їх користуванні.
Головний учений секретар НААН Валерій Адамчук та очільники наукових установ сподіваються на конструктивне обговорення проблеми з урядом і ФДМ до прийняття будь-яких рішень.
