Астрономи вперше зафіксували біля екзопланети кільце, з якого формуються супутники

Астрономи за допомогою комплексу радіотелескопів в пустелі Атакама в Чилі вперше однозначно визначили наявність диска, з якого формуються супутники, біля планети за межами Сонячної системи, повідомляє Європейська південна обсерваторія (ESO) - міжнародна наукова організація, що веде спостереження в небі над Південною півкулею.

"Спостереження проллють нове світло на те, як формуються місяці та планети в молодих зоряних системах", - ідеться в повідомленні.

Навколопланетний диск, про який йдеться, оточує екзопланету PDS 70c, одну з двох схожих на Юпітер гігантських планет, що обертаються навколо зірки на відстані майже 400 світлових років.

Зазначається, що астрономи і раніше знаходили свідчення про існування цього диска, але оскільки вони не могли чітко відрізнити диск від довкілля, підтвердити його виявлення було неможливо.

За допомогою комплексу радіотелескопів в Атакамі вчені виявили, що диск має приблизно такий самий діаметр, як відстань від Сонця до Землі, й достатню масу, щоб сформувати три супутники розміром із Місяць.

Планети формуються в запорошених дисках навколо молодих зірок, планета може отримати свій власний навколопланетний диск, який сприяє зростанню планети, регулюючи кількість падаючого на неї матеріалу.

Водночас газ і пил у навколопланетному диску можуть "злипатися" в результаті численних зіткнень, що в підсумку призводить до народження місяців.

"Досі було виявлено більше ніж 4000 екзопланет, але всі вони були виявлені в зрілих системах. PDS 70b і PDS 70c, які утворюють систему, що нагадує пару Юпітер-Сатурн, є єдиними виявленими досі екзопланетами, які все ще перебувають у процесі формування", - наведено в повідомленні слова одного зі співавторів дослідження Міріам Кепплер з Інституту астрономії Макса Планка в Німеччині.

PDS 70b і PDS 70c, дві планети, що становлять систему, були вперше виявлені в 2018-му і 2019 роках відповідно.

Уточнюється, що у другої планети (PDS 70b) в цій системі навколопланетного диска немає.

Ще більш глибокого розуміння планетної системи буде досягнуто за допомогою телескопа ESO, який наразі будують на Серро-Армазонес у чилійській пустелі Атакама. Зокрема, за допомогою середньо-інфрачервоного тепловізора і спектрографа стане можливим подивитися на рух газу навколо PDS 70c, щоб отримати повну 3D-картину системи.