WWF-Україна розпочинає проєкт з відновлення старовинного закарпатського болота Глуханя
Всесвітній фонд природи WWF-Україна розпочав спостереження за цим водно-болотним угіддям кілька років тому, а у 2022 році проведе основні наукові дослідження і підготує детальний план наступного етапу – обводнення та відновлення Глухані, повідомив фонд у офіційному пресрелізі у вівторок.
Болото Глуханя – найбільше з боліт масиву Ґорґан у Закарпатській області, яке щороку втрачає 5% вологи через господарську діяльність і може бути втрачено протягом найближчого десятиліття.
Увага WWF до збереження боліт України, яких за останні 100 років було осушено понад 1 млн га, пов’язана з особливою роллю цих екосистем у формуванні здорового довкілля. Збереження та відновлення боліт може суттєво допомогти українцям в адаптації до зміни клімату та запобігти дефіциту води. У своєму природному стані болота, зокрема і Глуханя,мають цілу низку переваг: від забезпечення чистою прісною водою до стримання повеней, оскільки кожне болото вбирає у себе воду і “віддає” її у річки та озера поступово. Натомість, осушене болото є потужним джерелом парникових газів, здебільшого вуглекислого та метану, що сприяє глобальному потеплінню.
“Болота є одними з найбільш цінних для забезпечення якості життя екосистем і водночас – недооцінених у нашій країні. Ми хочемо це змінити, – каже Інна Гоч, керівниця напряму “Вода” WWF-Україна. – Наша кінцева мета – не тільки відновлення біорізноманіття унікальної екосистеми болота Глухані, а й покращення екосистемних послуг, які ця територія може надавати людям, починаючи з відновлення площ для випасання худоби, розвитку зеленого туризму внаслідок покращення інфраструктури аж до пом’якшення та адаптації до зміни клімату.”
Збереження боліт стає світовою тенденцією на тлі усвідомлення їх ролі для здоров’я людей та природи. Так, з 2021 року в Євросоюзі на підтримку Зеленого курсу розпочато амбітний проєкт вартістю 23 мільйони євро з відновлення цінних боліт у країнах Європи, які деградують через господарську діяльність. Загалом з 1970 року у світі було втрачено 35% усієї території водно-болотних угідь.
Болота формуються тисячоліттями – вік українських боліт сягає 5-12 тисяч років (експерти з експедиції WWF-Україна до Глухані визначили, що його вік складає 5 тисяч років), тому й відновлення – довготривале.
“Чи не найважливішим етапом відновлення є глибоке дослідження “життя болота”, яке враховує ситуацію з водними ресурсами у цілому басейні, особливості господарського використання, потреби громад, ступінь зміни болота, – додає Інна Гоч. – Перша фаза проєкту включає польові дослідження рослинності, мікрорельєфу, стану торф’яних покладів та грунтових вод.”
Крім того, заплановано провести гідрологічні дослідження, щоб дізнатися більше про водний баланс, тобто про надходження води з джерел та стік з болота, просторовий розподіл болотних вод, присутність органічного вуглецю у елементах дренажної мережі. Ці методи дадуть змогу в майбутньому науково-обґрунтовано і результативно обводнити осушену територію.
