Інтерв'ю із заступницею директора Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні Маріанною Ворд

Текст: Оксана Руженкова

 

- Розкажіть, будь ласка, про ідею Grain from Ukraine: скільки країн беруть участь в цій ініціативі? Який її бюджет? Який принцип визначення країн, яким спрямовується допомога?

- Сама ідея програми Grain from Ukraine належить президентові України Володимиру Зеленському й була озвучена ним у вересні 2022 року на Генеральній асамблеї ООН. З листопада 2022 року, а потім листопада 2023 року проводилася низка зустрічей, щоб зосередитися на адвокації цієї програми, її підтримці. Все оберталося навколо ідеї голодомору, від якого в ХХ столітті серйозно постраждала Україна. Мета програми – подбати про інші країни та їх людей, зарадити, щоб вони не зазнали голоду, як колись Україна, щоб продовольчі товари з України могли до них потрапити.

Всесвітня продовольча програма (ВПП) від самого початку стала технічним партнером цієї ініціативи й допомагає її втілювати. ВПП працює безпосередньо з українським урядом. Ми визначаємо ті країни, які найбільше потребують продовольчої безпеки, з одного боку. З іншого – в нас є країни-донори, які виділяють кошти на закупівлю продовольчих товарів і на їх доставку. Безпосередньо в програмі беруть участь 24 країни.

ВПП надає послугу під ключ, тобто займається всіма процесами – закупівлею, транспортуванням, розповсюдженням продовольчих продуктів у країнах, до яких вони прямують. Водночас ми приймаємо прямі внески від українського уряду.

Ми вже наближаємося до 200 тис. тонн продукції, яку передали нужденним країнам, на суму $275 млн. В цю суму входить як закупівля продовольчої продукції, так і доставка. Маємо 14 країн-реципієнтів, серед них Ефіопія, Сомалі, Кенія, Ємен, Судан, Малайзія, Мавританія, Палестина та ін. Нещодавно до них додалися Танзанія і Замбія. Можна також додати, що три країни – Ефіопія, Сомалі та Нігерія – отримали продовольчі продукти безпосередньо від уряду України. Це зерно, яке Україна мала як резервну продукцію та зберігала в державних сховищах. Воно було придбане українським урядом і передане цим державам у загальній кількості 35 тис. тонн.

- Як відбувається закупівля продуктів в Україні?

- Більшість закупівель проходять через ВПП. Ми працюємо з акредитованими продавцями. Завжди шукаємо більшу кількість продавців. Ми проходимо через процес тестування продавців на прикладі організації продовольчих кошиків для мешканців прифронтових регіонів. Якщо постачальники гарно себе зарекомендували, то переходимо до процесу їх акредитації, щоб вони могли продавати свою продукцію на міжнародному рівні. Також проводимо й відвідуємо різні ярмарки, наприклад, в Одесі, Києві. Працюємо з різними асоціаціями виробників і перевізників.

Якщо якась компанія хоче брати участь у наших програмах, то передусім вони мають бути зареєстрованим постачальником у ВПП. До речі, їхня реєстрація дозволить брати участь не тільки в програмі Grain from Ukraine, але й в інших діючих програмах, адже ми продовжуємо закуповувати продовольчі продукти в Україні, і це не тільки зернові. За час війни ми вже вивезли 1 млн тонн продовольства.

- Доволі серйозне питання, яке аграрії порушують і на нарадах в Міністерстві аграрної політики, і в уряді, й коли збираються поміж собою – це військові ризики під час транспортування продовольства. Як ви допомагаєте їх знизити?

- Ми використовували порти Одеси. І почали ними користуватися з того моменту, як вони відкрилися. Ми вже відвантажили 25 суден. Ще одне судно буде відправлене цього місяця, а також одне судно в серпні. Ми регулярно працюємо саме в портах Одеси. Звичайно, ми не змогли експортувати в період від закінчення дії Чорноморської зернової ініціативи до напрацювання Україною альтернативного зернового коридору, тобто між липнем і жовтнем 2023 року.

Звісно, нас хвилюють будь-які пошкодження, яких зазнає портова інфраструктура. Це важливо й для ВПП, й для світу, щоб доступ до українського продовольства залишався. Україна годує близько 400 млн людей по всьому світі. Важливим прикладом є той факт, що з початком війни в лютому 2022 року, коли порти були заблоковані, ціна на зернові в світі в березні підвищилася на 35%. Це означає, що не лише наші бенефіціари, тобто найбільш вразливі верстви населення з нужденних країн, не змогли отримати українські продукти, а постраждав також більш широкий спектр країн, які залежать від українського зерна, бо там майже на третину піднялась вартість борошна, хліба й хлібобулочних виробів. Отже, для світової безпеки, продовольчої безпеки доступ до українського продовольства є принципово важливим.

Водночас, мушу зауважити, що ми обов`язково страхуємо всі наші вантажі й кораблі проти військових ризиків.

За часи роботи ініціативи Graine from Ukraine ми вже відвантажили 160 тис. тонн. Незабаром до них додадуться ще 40 тис. тонн. Цим продовольством ми нагодували приблизно 12 млн людей.

- Якою буде найближча поставка вантажу із України? Які країни отримають від нас продовольство і що саме це буде?

- Наприкінці липня відправимо вантаж кукурудзи до Малайзії та Мозамбіку. Крім того, нещодавно ми відправили вантаж до Гази – 1 тис. тонн борошна. Проте поставки сюди триватимуть – упродовж кількох місяців буде відправлено 6164 тонн пшеничного борошна і 765 тонн соняшникової олії. Тобто ми закуповуємо пшеницю, мелемо її на борошно, яке напряму поставляємо до пекарень, з якими вже працювали і добре їх знаємо. Там печуть хліб і він роздається людям у Газі, які через конфлікт опинилися на межі голоду.

- Запитання про невеликих фермерів. Ви плануєте налагодити з ними співпрацю?

- Для ринку необхідно підтримувати всі бізнеси – і великі, і малі. Але дійсно, малі підприємства, особливо такі, які працюють на рівні домогосподарств, виробляють 30% продовольства в Україні. Тобто, перш за все, вони важливі для самої України. Ми постійно працюємо з маленькими постачальниками, і намагаємося допомогти їм потрапити до наших тендерів.

Крім того, ми хочемо співпрацювати з Міністерством аграрної політики в напрямку програми відстежуваності. Маємо таку ідею, щоб у тому, що великі постачальники закуповують і постачають до Всесвітньої продовольчої програми, містилася третина продовольства, залученого від малих господарств, які мають в обробітку менше 300 гектарів. Ми хочемо проводити сертифікаційну програму, де будемо співпрацювати з міністерством і ФАО, і це допоможе нам налагодити надійні зв'язки з малими фермерами та великими постачальниками. Такий підхід добре працював у інших країнах і ми сподіваємося, що спрацює в Україні.

Наразі ми вже інвестували в Україну $1,2 млрд – це те, що безпосередньо було відправлено в Україну, а також надано у вигляді грошової допомоги та продуктових кошиків, які роздаємо людям на прифронтових територіях, де їжу важко знайти або вона дуже дорога. Тому $1,2 млрд – це, так би мовити, ін’єкції в українську економіку, це з грошовою допомогою українським людям у вигляді того, що ми закуповуємо в Україні для України.

- Ви зауважили, що Всесвітня продовольча організація закуповує в Україні не лише зернові культури, але й готова розширити асортимент. Про що йдеться?

- Ми закуповуємо та експортуємо пшеницю, кукурудзу, горох, рослинні олії, а ще йдеться про борошно. Ми б дуже хотіли вивозити з Україні дороблену продукцію - борошно, а не змелювати його в інших державах. Зараз підбираємо такі підприємства, які можуть це зробити в Україні. Придбані товари ми фасуємо в продовольчі коробки й постачаємо їх людям біля лінії фронту. В цьому наборі фактично всі продукти українського виробництва, крім солі, до якої наразі в України немає доступу. Але і м'ясо, і борошно, і вівсянка, і гречка, і цукор – це все українського походження.

До речі, маємо команду спеціалістів з безпеки та якості продовольчої продукції. Вони перевіряють постачальників продукції на відповідність міжнародним стандартам. Придбану в сертифікованих постачальників продукцію легше експортувати і до Європейського Союзу в тому числі.

Хочу також акцентувати на тій допомозі, яку ми разом із ФАО надаємо малим підприємствам, що мають до 300 гектарів в обробітку, і домогосподарствам – це розмінування сільськогосподарських земель. Вони є дуже важливими, адже постачають свою продукцію на внутрішній ринок України. Крім того, необхідно, щоб люди залишалися в сільській місцевості, працювали в себе на присадибних ділянках і великих агрокомпаніях. Таку роботу наразі проводимо в Харківській і Миколаївській областях.

- Пані Маріанно, наскільки ви задоволені програмою Green For Ukraine? І які поради могли б дати українській стороні?

- Ми у Всесвітній продовольчій програмі дуже задоволені тим, як йде процес, і ми горді бути партнером українського уряду. Це була дуже цікава й ефективна співпраця з Офісом президента, Міністерством аграрної політики, Міністерством закордонних справ і з усіма іншими донорами. Це зусилля багатьох людей, які зробили цю програму успішною.

Насамкінець два моменти, чому ця програма така важлива. Перш за все, мільйони людей у найбідніших країнах отримують доступ до продовольства. До того, як приїхала в Україну, я була в Судані. Там якраз ті продовольчі товари, які експортуються з України, потрапляли до біженців, які постраждали від війни. Власне, весь Судан повністю не працює: у людей немає роботи, уряд не може надавати їм послуги. Отже, їжа, яку Україна надає цій країні, є для них справжнім спасінням.

По-друге, ця програма – дуже сильний меседж для світу, який наочно доводить, що Україна потрібна світові. Без України світ буде голодний.

Допомога ВПП - свого роду рятувальний круг для українських аграріїв. Маю на увазі, що світ не може дозволити, щоб аграрії припинили виробництво й аграрний бізнес зупинився. Якщо ми можемо бути маленьким рятувальним кругом з нашими закупівлями на $530 млн, щоб аграрії продовжували працювати й виробляли ще більше продовольства після війни - це критично важливі інвестиції не лише для ВПП, але й для світу.

- Це фактично другий рік роботи програми. Буде вона продовжена, чи ні? Які плани в донорської організації на майбутнє?

- Деякі донори вже запитують, чи можна продовжити програму. Проводимо переговори з різними донорами про те, як вони зможуть далі брати участь у цій програмі. Сподіваємося, що програма буде продовжена. Втім, є такі моменти, які ще не чітко розуміємо, тобто який буде бюджет в українського уряду, які поставки в натуральній формі можна робити, скільки зерна доведеться закуповувати за гроші донорів – ці нюанси наразі під питанням. Важливе питання - чи буде готова Україна продукувати ще більше продуктів харчування після війни. Це в багатьох випадках і питання безпеки. Але ми сподіваємося на продовження програми.