У 2025 році очікуємо на подальше зростання експорту в галузях з сильними позиціями України – президент ТППУ Чижиков

Інтерв'ю з президентом Торгово-промислової палати України (ТППУ) Геннадієм Чижиковим про діяльність та розвиток палати під час війни, глобальну силу бізнес-спільнот, формування пулу друзів України у ділових ком’юніті світу

Текст: Максим Уракін

-- Які ключові ініціативи реалізувала ТПП України в останні роки? Які з них мали найбільший вплив на український бізнес?

Основною стратегічною метою ТПП України є підтримка та просування українського експортера. В останні роки ми реалізували цілу низку ініціатив, спрямованих на розширення міжнародних можливостей для вітчизняного бізнесу. Це – участь у формуванні Національної експортної стратегії, створення масштабних інформаційно-освітніх проєктів для МСБ, розвиток мережі міжнародного партнерства. За останні роки ми провели сотні вебінарів, бізнес-форумів, галузевих конференцій і тренінгів – як онлайн, так і офлайн – які охопили тисячі підприємців по всій країні.

Особливо ефективними стали програми у співпраці з міжнародними організаціями, зокрема ПРООН, GIZ, Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs. Вони надали конкретні інструменти, знання та контакти, які допомогли українським компаніям знайти нових партнерів, вийти на іноземні ринки, а іноді й перенести виробництво в більш безпечні регіони. Один з найуспішніших прикладів – проєкт із Латвією, де понад 30 українських компаній змогли ознайомитися з місцевим бізнес-середовищем та знайти партнерів у сферах зеленої енергетики, деревообробки, переробки відходів.

--  Як палата допомогла українському бізнесу адаптуватися до нових економічних умов, спричинених війною?

Починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення, ТПП оперативно перебудувала свою діяльність на підтримку бізнесу в умовах кризи. Ми зосередили зусилля на допомозі з релокацією підприємств, консультуванні щодо ведення діяльності в умовах форс-мажору, а також сприяли оформленню відповідних довідок та юридичній підтримці. Також палата стала майданчиком для системного діалогу бізнесу з урядом щодо найактуальніших потреб підприємців. Велика увага приділялась також збереженню та розвитку експортного потенціалу. Враховуючи скорочення внутрішнього ринку, експорт став ключовим джерелом доходу для багатьох компаній. Ми допомагали з адаптацією до нових вимог технічного регулювання ЄС, надавали експертні консультації, запускали цифрові сервіси для оперативної підготовки підприємств до роботи на європейському ринку. Водночас ми координували участь компаній у міжнародних виставках та форумах, щоб забезпечити їм присутність у глобальному просторі навіть в умовах війни.

--  У чому сьогодні головні виклики для українського підприємництва, з якими стикаються члени ТПП?

Серед ключових викликів, які нам сьогодні озвучують наші члени, – це безпекові ризики, логістичні труднощі, обмежений доступ до фінансових ресурсів та кваліфікованої робочої сили. У прифронтових регіонах ситуація ще складніша – підприємства часто змушені працювати в умовах постійних загроз, руйнувань та безперервних перебоїв в енергозабезпеченні. Ми активно залучаємо міжнародну підтримку, щоб допомогти цим бізнесам вистояти – як шляхом матеріальних ресурсів, так і менторської підтримки.

Ще один великий виклик – зростання частки сировинного експорту, що зменшує прибутковість економіки. Тому ми заохочуємо підприємців вкладати у виробництво продукції з вищою доданою вартістю. Важливо, щоб саме бізнес був активним учасником діалогу щодо умов для розвитку таких виробництв, і ми як палата створюємо всі умови для цієї дискусії, спираючись на запити наших членів – від крафтовиків до великих промисловців.

--  Як розвивається міжнародне співробітництво ТПП? Які країни сьогодні найбільш зацікавлені в партнерстві з Україною?

Міжнародне співробітництво для ТПП України — один із пріоритетів. Завдяки нашій глобальній мережі представництв у 85 країнах світу, ми змогли забезпечити постійний діалог з іноземними бізнес-асоціаціями, урядами та підприємцями. Ми активно працюємо на ключових ділових платформах ЄС, Азії, Африки, Латинської Америки та Північної Америки. Українська бізнес-спільнота має постійну підтримку через такі організації, як Європалата (Eurochambres), Всесвітня федерація палат (WCF), Міжнародна торговельна палата (ICC). ТПП України вперше в історії представлена у Раді директорів Асоціації європейських палат (Eurochambres) та Всесвітньої федерації палат, які об’єднують мільйони компаній. Саме завдяки цьому зросла довіра до українського бізнесу з боку міжнародних партнерів.

Зараз серед найактивніших країн-партнерів — Чехія, країни Балтії, Франція, а також держави Африки. Особливо динамічно розвивається співпраця з Чехією — ми започаткували Українсько-чеську ділову палату, організовуємо регулярні бізнес-місії. Водночас, ми активно відкриваємо нові ринки. Наприклад, Кенія та Єгипет є ключовими покупцями українського зерна в Африці, а регіон в цілому демонструє значний інтерес до українських агро- та харчових технологій. Це відкриває для нашого бізнесу нові експортні можливості.

--  Палата активно підтримує малий і середній бізнес. Які конкретні програми та ініціативи реалізуються в цьому напрямі?

Підтримка малого і середнього бізнесу — в серці діяльності ТПП України. Ми співпрацюємо з міжнародними партнерами — ПРООН, GIZ, Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs — для реалізації програм з підвищення експортного потенціалу, цифровізації, навчання та фінансової грамотності. Ці програми надають підприємцям інструменти не лише для виживання в умовах війни, а й для масштабування на зовнішні ринки. Особливо активно ми працюємо з крафтовими виробниками, допомагаючи їм презентувати себе на міжнародній арені. Дуже успішним став приклад  участі у Міжнародній інженерній виставці восени 2004 року в Брно, Чехія, де українські компанії не лише презентували свої розробки, а й уклали попередні домовленості з чеськими партнерами щодо постачання технологічного обладнання та спільного виробництва.

 Також при регіональних ТПП працюють Координаціні центри з підтримки експорту. Постійно проводяться тренінги, консультації та освітні заходи для МСБ у регіонах України, зокрема за участю експертів у сфері сертифікації, логістики та бізнес-планування. Наше завдання — створити для малого бізнесу максимум умов для розвитку та експортного прориву, попри складну ситуацію.

-- Як ТПП сприяє залученню інвестицій в Україну? Чи бачите ви зацікавленість іноземних компаній в українському ринку?

ТПП України відіграє важливу роль у залученні інвестицій, виступаючи надійним посередником між українськими компаніями та іноземними партнерами. Ми формуємо позитивний імідж України як країни з потужним експортним потенціалом, динамічними галузями та гнучким бізнесом, здатним швидко адаптуватися до викликів. Одним із важливих інструментів довіри для інвесторів є діяльність Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, визнаного у світі завдяки бездоганній репутації та професіоналізму арбітрів.

Ми також беремо участь у бізнес-форумах, самітах, консультаційних платформах із міжнародними фінансовими структурами, де доносимо позицію українського бізнесу й демонструємо реальні кейси успішної роботи навіть у воєнний час. Наприклад, у ПАР ми провели бізнес-діалог за участі представників урядів обох країн. Це не лише іміджева подія — вона відкриває конкретні інвестиційні можливості для українського бізнесу у сфері агропереробки, машинобудування та логістики.

--  Як змінилися експортні можливості українських компаній? Які нові ринки вдалося відкрити?

Попри війну, українські підприємства продовжують активно експортувати. У 2024 році Україна експортувала понад 100 мільйонів тонн товарів — і це справжнє досягнення. Завдяки зусиллям палати та наших партнерів українським компаніям вдалося диверсифікувати ринки збуту, зменшуючи залежність від традиційних напрямків. Активно розвивається співпраця з ЄС, країнами Африки, Азії та Латинської Америки. Зокрема, Кенія є одним із головних покупців українського зерна на африканському континенті.

Ми постійно працюємо над тим, щоб полегшити вихід українських компаній на нові ринки. Для цього допомагаємо з сертифікацією, технічним регулюванням, створенням презентаційних матеріалів та пошуком партнерів. Також активно розвиваються бізнес-місії та двосторонні проєкти з країнами, що раніше не були у фокусі. Такий підхід дозволяє бізнесу відкривати нові можливості та зменшувати ризики, пов’язані з нестабільністю на окремих ринках.

--  Які кроки робляться для підтримки вітчизняного виробництва, особливо в стратегічних галузях?

Ми приділяємо значну увагу підтримці національного виробника, зокрема в агросекторі, машинобудуванні, енергетиці та фармацевтиці. Один із ключових напрямків — це супровід сертифікації продукції відповідно до стандартів ЄС, що відкриває прямий шлях до Єдиного ринку. Уже понад 60% експорту України спрямовується до країн Євросоюзу, тому відповідність технічним вимогам стала критично важливою умовою для зростання. Для цього ми створили команду експертів, які працюють безпосередньо з підприємствами.

Водночас, ми виступаємо за зміщення акценту з сировинного експорту на продукцію з високою доданою вартістю. На жаль, частка сировини в експорті зросла з 52% у 2021 році до понад 66% у 2024 році. Це змушує нас ще активніше працювати над умовами для розвитку сучасного виробництва. Ми консультуємо компанії, проводимо стратегічні сесії та просуваємо ідеї змін у законодавстві, які могли б стимулювати розвиток інноваційних виробничих кластерів.

Зокрема, ми сприяємо розвитку деревообробної галузі у західних областях України — вже створено консорціум підприємств, які спільно експортують меблі під єдиним брендом. Це дозволяє перейти від продажу деревини до експортної моделі з високою доданою вартістю.

--  В умовах війни багато компаній шукають шляхи релокації або диверсифікації бізнесу. Яку підтримку в цьому надає ТПП?

ТПП України з самого початку вторгнення активно підтримує компанії, які вимушено релокуються або змінюють модель бізнесу. Ми надаємо інформаційну підтримку щодо можливостей релокації у межах країни, консультуємо з питань податкових і регуляторних умов у нових регіонах, допомагаємо знайти партнерів або орендарів на нових локаціях. Особлива увага приділяється малому бізнесу, який найменш захищений у таких обставинах.

Наші регіональні палати також відіграють ключову роль — вони створили оперативні штаби підтримки бізнесу на місцях, організовують нетворкінг, спільні виставки, спрощують доступ до нових ринків. У кількох випадках, наприклад на Волині, реалізовані конкретні програми підтримки українсько-чеської торгівлі, які стали ще й практичним прикладом інтеграції релокованих підприємств у нові економічні умови. Релокація — це виклик, але також і можливість перезавантажити бізнес, знайти нові партнерства й технології.

--  Ваша організація часто виступає посередником між бізнесом і державою. Наскільки сьогодні ефективний цей діалог?

Ми вважаємо себе платформою для інституційного діалогу між державою та підприємцями. Наші експерти беруть участь у робочих групах при Міністерстві економіки, МЗС, профільних парламентських комітетах. Ми систематизуємо запити бізнесу та формулюємо конкретні пропозиції щодо покращення умов діяльності, особливо в частині експорту, інвестування та регуляторного середовища.

В умовах війни цей діалог став ще більш практичним і прикладним.

Окрім участі у законодавчому процесі, ми забезпечуємо індивідуальний зворотний зв’язок: наприклад, в межах програми з GIZ понад 100 підприємств надали свої пропозиції до податкових змін, які ми узагальнили й передали Міністерству економіки України.

Завдяки зусиллям палати, наш голос звучить не лише в Україні, а й на міжнародних платформах, зокрема в Європалаті, яка є консультативним органом Єврокомісії. Ми допомагаємо європейським колегам зрозуміти особливості української економіки, розвіюємо міфи, які нав’язувала російська пропаганда, та формуємо довіру до українського бізнесу як надійного партнера. Це і є суть нашої економічної дипломатії.

-- Які стратегічні пріоритети ТПП України на 2024–2025 роки?

Наш ключовий пріоритет — забезпечити українському бізнесу стабільну та ефективну інтеграцію в Єдиний ринок ЄС. Ми зосереджені на спрощенні процедур експорту, гармонізації технічних регламентів, розвитку цифрових сервісів для підприємств. Вже сьогодні палата супроводжує сертифікацію продукції відповідно до європейських стандартів, що дає компаніям «зелене світло» на ринку Євросоюзу.

Крім сертифікації, ми також допомагаємо компаніям адаптувати свої маркетингові матеріали, етикетки та логістику відповідно до вимог європейських покупців. Наприклад, виробники органічних солодощів з Дніпра завдяки супроводу ТПП вже вийшли на ринки Німеччини та Бельгії.

Другий важливий напрям — посилення міжнародного представництва. Ми продовжимо відкривати нові торгові маршрути для українських товарів, зокрема в країнах Глобального Півдня. Особливий акцент — Африка, Азія, Латинська Америка. Також пріоритетом є підтримка МСБ, створення нових освітніх програм, поглиблення співпраці з донорами та міжнародними організаціями. Ми хочемо, щоб якомога більше українських підприємств отримали доступ до ресурсів для зростання.

-- Які реформи чи законодавчі зміни палата пропонує для поліпшення бізнес-клімату в країні?

Палата активно виступає за дерегуляцію, спрощення дозвільних процедур та адаптацію українського законодавства до європейських норм. Ми наполягаємо на створенні прогнозованого фіскального середовища, де підприємець чітко розуміє правила гри, має можливість планувати та інвестувати. Одним із конкретних кроків є спрощення експорту: уніфікація сертифікацій, електронне оформлення документів, цифровізація процесів.

Також ми просуваємо ініціативи щодо запровадження ефективного страхування військових ризиків для інвесторів та експортерів, що дозволить залучати більше міжнародного капіталу навіть в умовах війни. Участь палати в законодавчих процесах ґрунтується на позиції самих підприємців — ми збираємо зворотний зв’язок, аналізуємо його та формуємо конструктивні пропозиції, які передаємо державним інституціям.

-- Чи планує ТПП нові міжнародні ініціативи або партнерства, які могли б сприяти розвитку українського бізнесу?

Так, ми постійно розширюємо міжнародну співпрацю, адже в сучасному світі саме глобальні зв’язки визначають економічні можливості. У 2025 році особливу увагу приділимо зміцненню регіонального партнерства — зокрема, одним із таких прикладів є підготовка української делегації до участі у масштабній міжнародній виставці «Gulfood» у Дубаї, де агропереробні компанії презентували інноваційні продукти, серед яких — протеїнові батончики та органічні соуси, які вже зацікавили імпортерів із країн Перської затоки.

Ще одним важливим напрямом стане участь у формуванні регіональних продовольчих та логістичних хабів. Ми хочемо, щоб українські компанії брали участь не лише в експорті сировини, а й у створенні спільних підприємств за кордоном — з локалізацією виробництва, постачанням обладнання, технологій. Саме такі проєкти забезпечують довготривалу присутність на ринку та будують довіру до українського бізнесу як до стратегічного партнера.

-- Яку роль ви вбачаєте для ТПП у процесі післявоєнної відбудови України?

ТПП України вже зараз готується до ключової фази — післявоєнної економічної відбудови. Наша роль полягає у створенні ефективних платформ для партнерства між українським і міжнародним бізнесом, а також в інституційному супроводі проєктів, які потребують прозорості, довіри і фахової експертизи. Саме палата здатна стати провідником для інвесторів, яким потрібні чіткі правила, юридичні гарантії та реальні бізнес-можливості.

Крім того, ми бачимо себе активними учасниками формування галузевих кластерів, центрів компетенцій, нових експортних моделей. Відбудова — це не лише відновлення зруйнованого, а й шанс на якісну трансформацію економіки: від сировинної до інноваційної. ТПП має усі інструменти, контакти й досвід, щоби допомогти бізнесу стати рушієм цієї трансформації. Ми вже зараз працюємо над цим — через експортні програми, участь у глобальних форумах, підтримку підприємців у найскладніших регіонах.

--  Як ви оцінюєте перспективи українського бізнесу у 2025 році? Які галузі можуть стати локомотивами зростання?

Я залишаюсь обережним оптимістом, але цей оптимізм базується на реальних процесах. Український бізнес продемонстрував вражаючу стійкість — навіть під час війни ми експортуємо. Торік Україна продала назовні 129,2 млн тонн товарів на суму $41,043 млрд! У 2025 році ми очікуємо на подальше зростання експорту, особливо у галузях, де Україна вже має сильні позиції: агропереробка, харчова промисловість, IT, машинобудування, фармацевтика, деревообробка.

Локомотивами зростання також стануть компанії, які зможуть запропонувати продукцію з високою доданою вартістю. Майбутнє за технологічними рішеннями, екологічними інноваціями та інтеграцією у європейські ланцюги створення вартості. І саме ТПП України буде тією платформою, яка допоможе бізнесу реалізувати цей потенціал. Ми щодня працюємо на те, щоб бачення «України як економічного тигра Європи» стало не просто амбітною метафорою, а конкретною економічною реальністю.