Наша мета — стати найкращою установою для цифрових лідерів у світі - CEO CDTO Campus
Ексклюзивне інтерв'ю CEO CDTO Campus Галини Пустової агентству "Інтерфакс-Україна"
Текст: Єгор Болтрик, Ірина Дорош
Давайте почнемо з найпростішого: що таке CDTO Campus?
Це національний освітній проєкт, який має низку навчальних програм, заходів та ком'юніті для тих, хто формує цифрову трансформацію в Україні. Але це не університет із дипломами бакалавра чи магістра і не короткострокові курси. Найближча аналогія - executive освіта (форма, що призначена для керівників - ІФ-У).
Створення CDTO Campus ініціювали Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров і заступник Міністра цифрової трансформації України з питань євроінтеграції Валерія Іонан.
Перші програми CDTO Campus були запущені на початку 2024 року. У 2025-му ми розділили нашу діяльність на чотири факультети: GovTech ( Government Technology - ІФ-У) факультет, факультет кібербезпеки, AI факультет і Дія факультет.
Факультет Дії — програми внутрішнього навчання для команд ДП Дія та інших з екосистеми Мінцифри. Три інші спрямовані на розвиток та формування нових лідерів цифрової трансформації.
Усього в CDTO Campus вже понад 20 програм. Частину з них ми розробили самостійно — це тривалі навчальні програми на 4 - 6 місяців. Ці програми вирізняються тривалістю та глибиною — подібного рівня підготовки для цифрових лідерів у державному секторі в світі майже не існує.
Інші програми ми створюємо разом із партнерами — міжнародними організаціями, приватними компаніями, урядами країн. Наприклад, компанія Cisco ( Cisco Systems, Inc. - ІФ-У) розробляє спеціальні курси саме для CDTO Campus — це не адаптація вже готових програм, а індивідуальна розробка.
У 2024 році ми також запустили спільну програму з UNDP ( United Nations Development Programme - ІФ-У) для жінок у сфері цифровізації — вона тривала півроку і користувалася великим попитом. Зараз триває навчання вже другої групи.
Також ми реалізуємо програми в межах Талліннського Механізму. Талліннський механізм — це координаційний формат для посилення підтримки України у сфері кібербезпеки та захисту цивільної критичної інфраструктури, створена з ініціативи Естонії в грудні 2023 року. Його учасниками стали Канада, Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція, Велика Британія, США та Україна.
Яка у вас організаційно-правова форма?
Ми — проєкт, ініційований Міністерством цифрової трансформації України, який втілює Фонд Східна Європа, працюємо за фінансової підтримки донорів, серед яких — Visa, Visa Foundation, GIZ( Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit/ Німецьке товариство міжнародного співробітництва - ІФ-У) та швейцарсько-українська програма EGAP (E-Governance for Accountability and Participation - ІФ-У).
Завдяки партнерам і диверсифікації джерел фінансування ми стабільно розвиваємось та рухаємося вперед.
Фото надане СDTO Campus
Хто ще підтримує навчальний процес?
Ми маємо партнерства з численними міжнародними організаціями. Наприклад, співпрацювали з Школою публічної політики Маккорта при Джорджтаунському університеті у Вашингтоні і Hyper Island. Також запускали лідерську програму для жінок разом із урядом Швеції та UNDP, маємо партнерів з Естонії. Технічним партнером CTDO Campus є компанія Cisco.
Наразі кількість наших партнерів значно зросла, оскільки до співпраці приєднуються не лише урядові структури, але й представники бізнесу та експерти. Ми також активно працюємо над запуском нових ініціатив із кількома великими брендами.
Як саме бізнес бере участь у вашій діяльності?
Ми тісно співпрацюємо з бізнесами, які створюють спеціальні програми для наших студентів. Це дозволяє нам розробляти навчальні курси, орієнтовані на потреби публічного сектору. Нашою метою є підготовка нових цифрових лідерів — CDTO, які зможуть трансформувати державний сектор і впроваджувати цифрові зміни.
Ви не плануєте змінювати модель з часом? Адже зазвичай бізнес-школи існують за рахунок оплати слухачів.
Навчання для кандидатів до державного сектору залишатиметься безкоштовним і базуватиметься виключно на конкурсному відборі. Так само, як зараз. Можливо у майбутньому зʼявляться інші напрямки роботи, але поки про це говорити зарано.
На яку аудиторію спрямований освітній проєкт?
Наші програми орієнтовані на людей, які готові до роботи в сфері цифрових трансформацій. Оскільки попит на таких фахівців уже сформувався, ми готуємо їх до швидкого та результативного включення в цифрову трансформацію на всіх рівнях. Тому ми зосереджені на формуванні CDTO та їхніх команд.
Один з наших основних KPI (Key Performance Indicators -ІФ-У) — це відсоток випускників, які після проходження програм долучаються до процесу цифровізації держави.
Між іншим, чому CDTO Campus, а не запустити подібну історію з тим самим грантодавцем в бізнес-школі?
Наша перевага — гнучкість у формуванні викладацького складу та залучення експертів із різних сфер. У програмах вже взяли участь понад 100 лекторів — переважно практики, безпосередньо залучені до цифрових реформ. За підтримки держави це набагато легше реалізувати.
Ми забезпечуємо дуже специфічні знання, які неможливо отримати в інших місцях. Наші лектори — фахівці з практичним досвідом впровадження цифрових змін на національному рівні. Вони знають, як працює продакт- та проджект-менеджмент в умовах масштабних державних ініціатив, таких як Дія, а також всі нормативно-правові акти та обмеження, пов’язані з цими процесами.
Ми фокусуємося на розвитку практичних навичок, які CDTO можуть одразу застосовувати у своїй роботі. Водночас активно формуємо спільноту, яка сприяє обміну ідеями, досвідом — і саме в цьому середовищі часто народжуються нові проєкти.
Як потрапити на навчання в CDTO Campus?
Щоб потрапити на навчання, необхідно пройти конкурсний відбір. Кожну анкету ми переглядаємо індивідуально, ретельно перевіряючи відповідність критеріям конкретної програми. Також для деяких програм ми проводимо інтервʼю з кандидатами.
Кожна програма має власні умови вступу: для деяких потрібен попередній досвід у відповідній сфері, для інших — знання англійської мови на певному рівні.
Від початку існування проєкту ми вже отримали понад 5 500 заявок, і ця кількість постійно зростає, оскільки кількість навчальних програм розширюється.
Лідери цифровізації
Давайте нарешті поговоримо безпосередньо про суть посади CDTO…
CDTO — це Chief Digital Transformation Officer, або керівник цифрової трансформації. Іноді цю роль титрують Chief Information Officer чи Chief Technical Officer, хоча вони мають різне функціональне наповнення.
У 2020 році Міністерство цифрової трансформації офіційно запровадило посаду CDTO. Вони з'явилися в міністерствах та інших органах влади, щоб впроваджувати цифрові реформи.
Таких людей не готують університети і навчальних програм практично немає, тому створили CDTO Campus, де ми самі готуємо нове покоління цифрових лідерів.
У 2024 році за рейтингом ООН з розвитку цифрових послуг у публічному секторі Україна посіла п’яте місце серед 193 країн, піднявшись одразу на 97 позицій. Ми — перші у світі за рівнем залучення громадян до державних послуг.
Якось один із наших партнерів попросив показати, як працює шлюб онлайн в Дії. Ми демонстрували сервіс, а він сказав: “Я вперше бачу, щоб люди користувалися державними послугами і посміхалися. Такого не буває”. Те, що ми робимо, справді змінює уявлення про державу — і ми точно рухаємося в правильному напрямку.
У чому ж відмінність CDTO у державному та корпоративному секторах?
Якщо говорити з операційної точки зору, ключова відмінність — у вмінні працювати з нормативно-правовими актами. Але в ширшому сенсі головна відмінність GovTech від звичайного Tech — це цільова аудиторія.
У держави — універсальна аудиторія: усі громадяни з різними потребами, контекстами й обмеженнями.
Також – у державі більшість того, що відбувається, стосується держслужби, а не цифрових проєктів. І стандартні корпоративні підходи часто тут не працюють. Адже у держави є певна система стримувань і противаг, яка не дає використовувати країну як стартап. Тут інші алгоритми — від формування ідеї до її реалізації, комунікації та обов’язкового врахування безпекових аспектів, особливо в умовах війни. За кожною функцією стоять реальні виклики, зокрема атаки з боку країни-агресора.
Наприклад, шлюб онлайн в Дії — сервіс, який The Time визнав винаходом року. Я завжди пояснюю: це не просто зручність. Це — потреба. На фронті є люди, які не можуть повернутися і одружитися. І в ситуації, коли твій партнер загине, а стосунки не оформлені юридично, це може спричинити величезну кількість труднощів.
У державному секторі цифровізація майже завжди починається з болю та потреб користувача. Не з того, що приносить задоволення — а з того, що має бути вирішено.
У бізнесі ж можна обирати зручні, привабливі теми, ігноруючи складне. У цьому, як на мене, й полягає принципова різниця.
Ви частково вже згадали про виклики, які стоять зараз перед CDTO. Зрозуміло - військові, безпекові, віддаленість, розпорошеність аудиторії. Яка планка вимог?
Планка надзвичайно висока. Адже коли ти є першим або одним із перших у цифровій трансформації — повторити чужий досвід просто неможливо.
Немає готових рецептів, універсальних відповідей чи готових рішень, які можна просто взяти й імплементувати. Ми винаходимо їх самі.
І саме тому наші CDTO мають стежити за технологіями, бути тими, хто веде за собою. Тому що людям, які прокидаються кожного дня після вибухів, важко. Їх треба мотивувати. Тому, тут ти маєш бути лідером, а не лише менеджером. Бо якщо будеш просто менеджером, в тебе буде велика вигорівша команда. А як цих людей, навіть якщо вони надихаються, правильно спрямувати? Яка потреба є першочерговою? Як залучити підтримку від міжнародних партнерів на втілення цифрових проєктів? Тут потрібне стратегічне мислення, глибоке розуміння процесу, певне відчуття власної відповідальності за нього — а ще вміння досягати потрібних результатів у державному секторі.
CDTO мають змінювати сам підхід до послуги. Знайти рішення, яке ніхто ніколи не пропонував, розуміючи що буде наступним. Потрібно бути стратегом, інноватором, якоюсь мірою мрійником, бо маєш вірити, що це буде класно працювати, навіть якщо цього ще ніхто ніколи не робив.
На старті програми я вже чув, що існує 62 CDTO в країні, потреба в 1500, пройшло більше року, цифри ті самі…
Варто уточнити: під CDTO ми маємо на увазі посадовців у міністерствах, інших ЦОВВ (Центральний орган виконавчої влади - ІФ-У) та ОВА (Обласна військова адміністрація - ІФ-У). Коли йдеться про громади, ми говоримо про цифрових лідерів територіальних громад — це інша категорія, з відмінним функціоналом і сферою відповідальності.
Центральні органи виконавчої влади — це міністерства та інші ЦОВВ. Зараз є 17 призначених CDTO, які втілюють проєкти міністерств. Наприклад, CDTO Міністерства оборони координує Армія+ і Резерв+, CDTO Міністерства охорони здоров’я — eHealth.
Також в Україні є 29 CDTO в інших центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ). Це — Державна міграційна служба, Пенсійний фонд, Державна прикордонна служба, Державна архівна служба і тд.
CDTO у ЦОВВ і ОВА підпорядковуються безпосередньо керівникам і Віцепрем’єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову. Саме за його стратегічною ініціативою була запроваджена посада CDTO на національному рівні — для забезпечення системної, сталої цифровізації державного сектору. Координацію цього процесу на центральному рівні здійснює Мінцифра.
Також в Україні працюють 15 CDTO в обласних військових адміністраціях (ОВА). Вони підпорядковуються своїм безпосереднім керівникам і втілюють реформи на місцях. Їхня діяльність напряму повʼязана з пріоритетами та специфікою роботу конкретної ОВА.
Окрему роль відіграють цифрові лідери територіальних громад — наразі їх понад 1200.
Вони працюють безпосередньо у своїх громадах, з урахуванням локальних викликів. Частина з них функціонує в умовах прифронтових територій, що потребує додаткової стійкості та адаптивності. Децентралізація відкрила нові можливості для громад, а Мінцифра працює над тим, щоб ОВА активніше комунікували цінність цифрової трансформації та підтримували формування локальних цифрових команд.
CDTO Campus пропонує навчання чинним CDTO, їхнім командам і цифровим лідерам територіальних громад, щоб поглибити їхні компетенції. А також готує нових спеціалістів, які будуть втілювати цифрові зміни у майбутньому. Наразі маємо серед випускників 56 CDTO і 20 цифрових лідерів територіальних громад. А також кілька сотень представників їхніх команд.
Ми поставили перед собою амбітну ціль — сформувати кадровий резерв для цифрової трансформації та забезпечити постійне оновлення знань і навичок цифрових лідерів у публічному секторі.
З цією метою ми створили у CDTO Campus дві окремі освітні програми: «Цифрова трансформація у публічному врядуванні» і “Цифрова трансформація у публічному врядуванні для громад”. Обидві програми розроблені з урахуванням специфіки запитів учасників і орієнтовані на практичні потреби тих, хто відповідає за цифровізацію на національному та локальному рівнях.
Щоб підкреслити цінність інституту заступників із цифровізації (CDTO) та демонструвати результати реалізованих цифрових проєктів, Мінцифра щороку проводить CDTO Annual Forum — спеціалізовану подію для обміну досвідом, презентації успішних кейсів і розвитку спільноти.
Якщо говорити про конкурс на місце. Ви згадали десять…
Конкурс на одне місце залежить від конкретної програми та партнера. На це впливають, зокрема, впізнаваність бренду партнера та якість комунікаційної кампанії.
Протягом року ми отримали понад 5 500 заявок на участь у 21 програмі, кожна з яких розрахована в середньому на 50 слухачів. Тобто, конкуренція приблизно 5–7 осіб на місце. І цей показник продовжує зростати. Учасники бачать у навчанні реальні переваги: можливість приєднатися до спільноти, інвестувати час у професійний розвиток і здобути знання без формальностей чи примусу.
Фото надане СDTO Campus
Цифровий вплив та експансія
І ще одне питання, повертаючись до CDTO Campus. Офіс тільки в Києві?
Так.
Плани?
Ми розглядаємо можливість проведення освітніх програм і в інших містах. Досвід проведення навчання у Львові був дуже позитивним: майже вся група була присутня фізично, приїхали партнери з Вашингтона та гостьові лектори. Це надихає на масштабування таких форматів.
Поки що наш офіс у Києві — це найзручніше з логістичної точки.
Формат навчання — змішаний. Ми заохочуємо студентів приїжджати фізично, щоб мати живу взаємодію з лекторами, менторами та партнерами.
До менторських програм ми залучаємо провідних фахівців з бізнесу — це джерело ідей, нових зв’язків і проєктів.
Але важливо й інше: учасники вчаться не лише у викладачів, а й одне в одного. Це одна з головних цінностей бізнес-шкіл, і ми її також культивуємо.
Для нас принципово важливо — допомогти учасникам побудувати спільноту. Адже навіть у складних умовах саме середовище однодумців допомагає зберігати експертизу, розвиватися й розуміти, як і де застосувати знання.
Тому ми й наполягаємо на особистій присутності — це невід’ємна частина навчального процесу.
Але така кількість технарів і лідерів з трансформації у держсекторі не призведе до збільшення різних сервісів із подібним функціоналом, особливо муніципальних?
У CDTO Campus ми не навчаємо програмуванню — тут не пишуть код і не готують “технарів”.
Децентралізація, безумовно, дає громадам право створювати власні рішення відповідно до своїх потреб. Ми створюємо умови, в яких громади можуть спілкуватися між собою, бачити, як легко адаптувати й масштабувати готові рішення, і не залишатися ізольованими.
Ключове — вони отримують доступ не лише до продукту, а й до тих, хто його створив, протестував і впровадив. Наприклад, громади напряму комунікують з Мариною Бобраніцькою, яка відповідає за розвиток мережі ЦНАПів (Центр надання адміністративних послуг - ІФ-У). Вони можуть ставити запитання, отримувати відповіді з першоджерела й адаптувати підхід до власного контексту. Така взаємодія значно спрощує процес: громади бачать, що рішення вже існує, воно доступне — і немає потреби «винаходити велосипед».
Якщо спеціалісти рівня ОВА ще можуть десь зустрітися та поділитися досвідом, то на рівні громад такої можливості може і не бути. А так вони знають, хто що розробляє, і часто в чатах обговорюють свої проблеми. У нас, наприклад, навчався студент з “Укрексіму”, який всіх консультував. Він overqualified (надкваліфікований - ІФ-У), тому допомагав всій групі розібратися зі складними фінансовими сервісами та впровадити їх.
Ви вже згадували, що Україна пята в рейтингу електронного урядування ( E-Government Development Index, EGDI). Як ми стали одним із лідерів GovTech у світі?
Це заслуга Міністерства цифрової трансформації, візії Михайла Федорова та команди.
Мінцифра одразу поставила собі надамбіційну мету — побудувати найзручнішу цифрову державу у світі для громадян та технологічного бізнесу. Якщо ти ставиш таку мету, то у тебе немає вже тих, на кого ти можеш орієнтуватись. Ти вже просто маєш робити щось зовсім іншого рівня. І ми також намагаємося це робити.
Це був свідомий вибір із самого початку. У перший рік існування ми вирішили, що будемо співпрацювати з McCourt School of Public Policy, запросили до виступу у рамках програми колишню CIO ( Chief Information Officer - ІФ-У) NASA. Бо якщо хочеш вийти на інший рівень, треба одразу мислити масштабно. Якщо є компанії, які змогли себе виростити, то чому б і нам не спробувати?
Крім того, в України не було багато часу. Виклики нас дуже сильно прискорили, бо не було 30-40 років на цифровізацію, як в інших країнах. Ми опинилися у ситуації, коли довелося діяти негайно. Повномасштабна війна лише посилила виклики, але ми не зупинилися. Вирішили відповідати цифровим способом на ці виклики також. І розвиток Miltech (Military Technology - ІФ-У), медицини, всього, дуже-дуже сильно прискорився у зв'язку з тим, що ми протистоїмо ворогу.
Але чим український досвід може бути цікавий світові?
Він вже цікавий світові. У Гарварді, наприклад, проводять дослідження цифрових урядів — і до нас дедалі частіше звертаються з питанням: “Як вам це вдалося?” Адже бути п’ятими у світовому рейтингу електронного урядування — це вже рівень, на якому за тобою уважно спостерігають.
CDTO Campus, наприклад, підписав меморандум із німецьким GovTech Campus. Ми консультуємо їх, як організовувати навчання для держслужбовців.
Насправді ніхто не мав готових відповідей на ті виклики, з якими зіткнулися ми. Але ми орієнтувалися на найкраще і в процесі створили те, чого поки що немає ніде. Міжнародні партнери зараз активно запитують наші кейси й освітні програми, щоб імплементувати у своїх країнах.
А які плани у CDTO Campus щодо світової експансії? Будете відкривати офіси?
Звісно, ми прагнемо, щоб CDTO Campus став провідною навчальною установою для цифрових лідерів у світі.
Уже сьогодні ми бачимо інтерес до нашого підходу з боку інших країн. Тому розглядаємо можливість міжнародної експансії — у форматі партнерств, спільних програм або навіть відкриття офісів CDTO Campus за межами України.
Коли?
Поки що рано говорити про конкретні дати. Ми плануємо визначити ключові напрямки міжнародного розвитку на початку наступного року — з фокусом на ті країни, де є запит на системні підходи до цифрового лідерства.
Наш досвід має практичну цінність і потенціал до масштабування. Тож ми бачимо CDTO Campus як платформу, яка може бути корисною в глобальному контексті.
А географія запитів – це Європа, Північна Америка чи ширше?
Охоплення значно ширше. Наприклад, ми нещодавно спілкувалися з японцями, вони сказали: “Це справді цікава модель. У нас подібного немає — хотіли б дізнатися більше”. Такий інтерес підтверджує, що CDTO Campus є конкурентоспроможною освітньою платформою на міжнародному рівні.
Наприклад, візіонери CDTO Campus Михайло Федоров і Валерія Іонан читають лекції нашим студентам — це дуже унікальний досвід для учасників програм. Також представники Мінцифри, Дії, керівники департаментів, CDTO з різних міністерств — фахівці, які безпосередньо впроваджують цифрові трансформації у державному секторі, і викладають.
Але ви синхронізуєте свою експансію разом, наприклад, з Дією? В Дії така ж історія.
Це природно відбувається паралельно. Можливо, ми доповнюватимемо одне одного. Але CDTO Campus — це багато різних кейсів. Зокрема, воєнний досвід України у сфері кіберзахисту даних — унікальний. Для інших країн це можливість вчитися у першопрохідців.
Які найцікавіші кейси студентів CDTO Campus?
Мені дуже подобається історія CDTO Кривого Рогу Євгена Кривенко — він почав працювати над концепцією “Розумного міста”. І це про людину, яка щиро горить своїм проєктом. Було дуже цікаво спостерігати, як він захоплено розповідав про свої ідеї під час навчального туру в Таллінні. Така енергія завжди передається.
Ще один сильний кейс — це CDTO ”Укрексімбанку” Андрій Малахов. Він повністю запровадив систему, в якій левова частка звернень клієнтів обробляється за допомогою ШІ. Це складний фінансовий сервіс, але завдяки цифровим рішенням його вдалося зробити доступним і ефективним.
Третій приклад — Олена Балаболко (в.о. начальника Управління інформаційних технологій, Антимонопольний комітет України) сфокусувалась на кібербезпеці та впровадила нові методи, які вже за кілька місяців підвищили стійкість інституції в півтора раза. Це серйозний результат у такій чутливій сфері.
Насправді подібних історій дуже багато і їх розповідають самі випускники. А ми постійно підтримуємо зв’язок із нашими студентами. Хочемо, щоб спільнота CDTO була такою ж сильною, як, наприклад, мережі випускників Oxford University, де достатньо написати в групу, і тобі відгукуються CEO з усього світу. Ми будуємо схожу модель: хтось тестує ідею, хтось допомагає з АІ-проєктом, хтось з’єднує з партнерами — і ця синергія працює.
Це лише початок, і я вірю, що найцікавіші кейси ще попереду.
