Ексклюзивне інтерв’ю "Енергореформі" в.о. директора Фонду енергоефективності Юлії Головатюк-Унгуряну.

Розкажіть, будь ласка, про поточний стан справ з запуском Фонду енергоефективності.

Після прийняття закону та розробки нормативних актів, перший найважливіший крок ми зробили – зареєстрували Фонд як юридичну особу, відкрили рахунок в казначействі, надали Мінрегіону реквізити для поповнення статутного капіталу і чекаємо надходження першої частини коштів. 26 липня Кабміном було прийнято постанову про збільшення статутного капіталу Фонду на 1,5 млрд грн, тобто зі 100 млн. грн. до 1,6 млрд. Повне його формування (тобто перерахування усіх коштів до  статутного капіталу) повинне відбутися поетапно до кінця року.

Згідно з угодою між Мінрегіоном та ЕС, нашими партнерами ЕС та урядом Німеччини, створено мультидонорський трастовий фонд, яким управляє IFC. З цього фонду буде надаватися додаткове фінансування до грантів Фонду енергоефективності. Також IFC буде надавати консультаційну та експертну підтримку, забезпечуватиме діяльність регіональних консультантів для ОСББ, допомагатиме у проведенні інформаційної кампанії. Наразі ми починаємо з ними формувати пропозиції до структури Фонду, формування менеджменту, операційних процесів щодо співпраці з банками. Перед нами стоїть завдання запустити діяльність Фонду якомога швидше.

Як саме працюватиме Фонд?

Модель буде схожою до того, як працювали "теплі кредити". Але банки-партнери будуть обрані на конкурсних засадах.

Світовий банк разом із групою аналітиків віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка  розпочав ще минулого року роботу над так званим "хенд-буком" – посібником, в якому прописана процедура співпраці ОСББ. Всі процеси і внутрішні положення та документації Фонду, з врахуванням тих, що закладені у даному посібнику, повинні бути згодом затверджені наглядовою радою. Мінрегіон планує опублікувати його, щоб громадськість і ОСББ ознайомилися з тим, як саме працюватимуть програми Фонду.

Також відпрацьовуємо інформаційну кампанію і разом з німецькою стороною формуємо вимоги до технічного персоналу, який потрібно буде відібрати на конкурсних засадах та підготувати за стандартами роботи європейських фондів. Більше того, вони проведуть навчання енергоаудиторів, які необхідні для запуску програм. Довкола Фонду зараз відбувається великий обсяг роботи.

Розкажіть детальніше про те, як здійснюватиметься фінансування програм і самого Фонду?

Фонд буде фінансуватися державою. Кошти донорів будуть направлятися виключно на конкретні проекти ОСББ і супутні заходи по налагодженню роботи Фонду. Кожен окремий проект, в якому бере участь ОСББ, буде фінансуватись через один банк, але з двох гаманців –державного і мультидонорського. Фактично кошти ЄС не будуть перераховуватись на рахунок Фонду енергоефективності. Таким чином буде забезпечений баланс і взаємний контроль.

Які головні етапи ще треба пройти до повноцінного запуску програм Фонду і коли це може відбутися?

Наступного тижня Геннадій Зубко затвердить склад комісії, яка відбиратиме незалежних представників в наглядову раду. У вересні має бути прийнято рішення про проведення конкурсу та опубліковано оголошення, після цього розпочнеться процедура відбору двох незалежних членів наглядової ради Фонду енергоефективності. Комісія складатиметься з трьох представників уряду – Мінфіну, секретаріату Кабміну, Мінрегіону – і трьох представників партнерів. Європейська комісія та Німеччина вже надали своїх представників.

Після публікації оголошення про конкурс буде відведено 65 днів, тобто наглядова рада має бути сформована орієнтовно в листопаді-грудні. В неї увійдуть також два представники уряду і один представник від донорів.

Ми розраховуємо, що наглядова рада вперше збереться в грудні (або ж на початку січня) і прийме перші рішення: щодо затвердження організаційної структури, формування штату, відпрацює попередні пропозиції щодо затвердження самих програм, і почне відбір членів дирекції, зокрема, технічного та фінансового директорів, які очолять відповідні офіси Фонду.

Наглядова рада – це ключовий орган, який приймає рішення і затверджує всі програми. Але оцінку заявок від ОСББ з точки зору відповідності критеріям буде здійснювати дирекція. Сподіваємося, що з початком наступного року Фонд зможе вже приймати перші заявки.

Як працюватимуть технічний та фінансовий офіси Фонду?

Згідно з законом про Фонд енергоефективності, технічний і фінансовий офіси діють незалежно один від одного. І на початковому етапі ми передбачаємо, що все-таки сам Фонд буде проводити верифікацію проектів. Тобто технічний офіс на етапі подання заявки оцінює, чи проект відповідає технічним характеристикам, а на завершальному етапі – проводить верифікацію, іншими словами, підтвердження, що технічно і документально все виконано так, як потрібно. Це перший елемент верифікації, другий – виїзд на місце для підтвердження факту, що все дійсно зроблено правильно. В перспективі, ми розуміємо, що ринок буде більш готовий і фахівців стане більше в Україні, тоді, можливо, верифікація буде передана приватним компаніям на аутсорсинг.

Як виглядатиме робота Фонду на місцях?

В регіонах вже є консультанти IFC, які співпрацювали за «теплими кредитами». Вони мають відпрацьовані канали комунікації з банками, регіональними відділеннями, тому будуть допомагати Фонду. Регіональних відділень Фонд не матиме. Всі заявки будуть прийматися через банки-партнери, які будуть виступати фронт-офісами Фонду. Органи місцевого самоврядування, зможуть швидко удосконалювати свої місцеві програми так, щоб вони могли працювати разом із програмами Фонду, наприклад, дофінансовувати, або ж компенсувати відсотки за кредитами.

Коли відбудеться відбір банків-партнерів? Це будуть ті ж установи, що беруть участь в програмі "теплих кредитів", чи є й інші зацікавлені?

Звичайно, банки, які беруть участь у "теплих кредитах", вже мають відпрацьовані інструменти. Хоча на відміну від "теплих кредитів" програма Фонду енергоефективності не прив’язана до кредитного продукту. Тобто для того, щоб отримати компенсацію, не обов’язково буде оформлювати кредит, потрібно тільки відкрити рахунок в банку-партнері та подати заявку. ОСББ, яке самостійно накопичило кошти і хоче встановити, наприклад, ІТП (індивідуальний тепловий пункт) – а це не дуже коштовний захід в порівнянні з комплексним утепленням – може відразу сплатити всю суму і по завершенню проекту - отримати компенсацію на свій рахунок в банку. Це важливо, адже ще на початку програми "теплі кредити" ОСББ часто не розуміли, нащо їм брати кредит, якщо у них є власні кошти.

Банкам це буде вигідно?

Сума відшкодування без кредиту буде така ж сама. Ймовірно, буде певна комісія банку за послугу. Зараз відпрацьовуються рішення, які ляжуть в основу угоди між Фондом енергоефективності та банками.

Чи є вже розуміння, яку компенсацію зможуть отримувати ОСББ за програмами Фонду?

Це вирішить наглядова рада – орієнтовно 40-50%, як і в "теплих кредитах". При цьому "теплі кредити" передбачають компенсацію лише на будматеріали, тоді як програми Фонду – і на виконані роботи також. При утепленні значно більш затратною є все ж робота, тому в нашому випадку сума буде більшою. А також буде компенсація енергоаудиту (до проекту) і енергетичного сертифікату (по його завершенні). Також є пропозиції компенсувати розробку технічної документації.

Фонд пропонуватиме два пакети послуг, чим вони будуть відрізнятися?

Так, будуть "легкий" ("А") і "комплексний" ("Б") пакети. У них передбачається обов’язковий перелік послуг та додатковий. Наприклад, у пакеті "А" обов’язковим є лічильник, це визначив закон про комерційний облік і директива ЄС № 27, які є основою. Однак у багатьох будинках вже є лічильники, в такому разі з цього обов’язкового переліку лічильник виключається. Але, до прикладу, залишається ІТП, а у випадку автономного опалення, пакет передбачає модернізацію котла, чи обладнання. Дуже важливо попередньо зробити аналіз необхідних заходів. Був досвід, коли встановлювали ІТП по "теплих кредитах", а економії в результаті не відчувалось. Все тому, що потрібно збалансувати всю систему.

Пакет "Б" обов’язково включає перелік заходів із пакету "А" та утеплення зовнішніх стін будинку, тобто утеплення стін, покрівлі, підвалу та цоколя. Передбачається, що для осіб, які отримують субсидії і є більш соціально вразливими, будуть діяти умови програми із збільшеною сумою компенсації.

Які етапи проходження програм?

Спочатку – ініціалізація проекту. Навіть зараз, до запуску Фонду, ОСББ, або будинки, які планують його створити, повинні вже говорити зі співвласниками, переконувати йти цим шляхом. Насправді це досить важливий і складний етап. З досвіду "теплих кредитів" найважче було переконати розпочати проект. Люди боялись, що їм доведеться платити банку за недобросовісних сусідів, які накопичують борги. Але зараз більшість співвласників мають глибоке розуміння, що це їхній будинок і навіть швидше віддають кредити, і вони повертають кошти за рахунок економії, а не додаткових внесків.

Наступний етап – енергетичний аудит будинку. Передбачається, що це буде сертифікація, або ж, як альтернатива, наприклад, затверджені умови до звіту з енергетичного аудиту, дуже близькі до сертифікації). Тобто енергоаудит буде обов’язковим, але чи це буде саме сертифікація – вирішить наглядова рада.  Аудит потрібен, щоб зрозуміти, які показники енегоефективності будинку, тобто скільки енергії і на які потреби він споживає "до" і "після". Для цього треба, щоб підрахунки йшли за однаковими критеріями, тому вимоги до енергоаудиту синхронізуватимуться з тією методикою збору інформації, яка буде використовуватися у кінці. А кінцеві результати будуть фіксуватися у енергетичному сертифікаті будівлі Далі подається заявка у банк, після її затвердження Фондом, відбудеться компенсація частини вартості проведеного енергоаудиту. Зараз опрацьовується те, який відсоток буде компенсуватись, попередньо – до 80%. Після цього йде розробка проектної документації, частина вартості якої також буде відшкодовуватись Фондом. Далі – реалізація проекту, верифікація і компенсація 40-50 % його вартості. Тобто, по суті, на відміну від "теплих кредитів", участь у проектах Фонду гарантуватиме фінансову компенсацію на кожному етапі.

Чи проводили ви аналіз, який зараз об’єм ринку для Фонду енергоефективності? Адже наразі в Україні не так багато створено ОСББ, та й частина з них вже провела енергоефективні заходи.

Наразі діє 33 тис. створених ОСББ в Україні. Але перспективи великі, адже ОСББ – найефективніша форма управління. Одним із компонентів технічної підтримки донорів Фонду – виділення коштів на формування ринку ОСББ в Україні. Тобто, окрім того, що буде надаватись фінансування діючим об’єднанням, ПРООН (Програма розвитку ООН) буде працювати над популяризацією створення нових ОСББ.

І все ж, чи передбачає Фонд, що вибірка коштів з боку ОСББ може бути невеликою?

Навіть якщо на початковому етапі вибірка буде невеликою, кошти нікуди не зникнуть, вони залишаться на рахунках. Я не думаю, що може скластися ситуація, при якій ці кошти будуть не використані у повному обсязі. Це довгострокові кошти.

Енергетична сертифікація – обов’язкова умова участі у програмах Фонду, але чи достатньо буде енергоаудиторів на етапі запуску Фонду? Хто проводить їхню підготовку?

В першу чергу, уже є механізм порядку проведення атестації, затверджений Кабміном 26 липня. Закон передбачив, що атестацію будуть проводити вищі навчальні заклади. Також закон передбачив, що вже атестовані енергоаудитори, або фахівці з обстеження інженерних систем, можуть також створити саморегулівні організації (СРО), які також зможуть здійснювати таку атестацію. Процес підготовки до атестації фахівців уже давно розпочався. Мінрегіон з Держенергоефективності провели переговори, уже укладено меморандуми із 16 вищими навчальними закладами в різних регіонах України, в основному, технічними. Для того, щоб проводити навчання енергоаудиторів, навчальний заклад повинен мати ліцензію на магістерські програми, для навчання спеціалістів по обстеженню інженерних систем достатньо і бакалавра.

Обстеження інженерних систем – це також елемент програм енергоефективності?

Це ще один інструмент, який передбачив закон Про енергетичну ефективність будівель. Обстеження системи опалення, кондиціонування повітря передбачено 31 Директивою ЄС. Інженерні системи теж мають певні показники енергоефективності і потрібно перевіряти, чи збалансована ця система, в якому вона стані. Тобто обстеження інженерних систем і енергоаудит – це два окремі процеси, які виконують різні спеціалісти. З липня 2019 року обидва аудити будуть необхідною умовою для участі у наших програмах.

Бази даних енергетичних сертифікатів та звітів про результати обстеження інженерних систем будуть відкритими на сайті Держенергоефективності та Мінрегіону. Будь-хто бажаючий зможе зайти і подивитися, скільки споживає його будинок, скільки – сусіда. Це стимулює, в тому числі, проводити енергоефективні заходи. Навіть просто усвідомлення того, скільки ми споживаємо, впливає на поведінку, і економія може відчувається на рівні до 10%.

Коли розпочнеться сертифікація будівель енергоаудиторами?

Держенергоефективності буде вносити дані про атестованих фахівців в загальнодоступну базу даних. Не зважаючи на те, що наразі немає атестованих енергоаудиторів, закон дозволив до 22 липня 2019 року проводити сертифікацію діючим на ринку інженерам-проектувальникам. Їхня база є на сайті Мінрегіону. Інженер-проектувальник, який має бажання здійснити таку діяльність, може подати інформацію про себе до Держенергоефективності для включення в базу даних. На сьогодні це означає, що у серпні-вересні, цілком ймовірно, буде проведена перша сертифікація і видано перший енергетичний сертифікат.

Яка приблизно буде вартість аудиту?

В ЄС це приблизно EUR400-500. Ми очікуємо на такому ж рівні. Але все залежить від розвитку ринку, ОСББ самостійно відбирає енергоаудитора, проектувальника та виконавця робіт. 

З 2019 року сертифікація має бути обов’язковою, в тому числі, для новобудов. Вона буде відбуватися на етапі проекту чи введення будинку в експлуатацію?

Сертифікат має бути частиною проектної документації. Хоча вже зараз діють ДБНи, в яких є енергетичний паспорт. До них мають бути внесені зміни. Сертифікат, який зроблений вкінці, за фактом реалізованого будівництва, мусить відповідати проекту. Якщо дані в ньому різняться в гіршу сторону від закладеного в проект, то згідно з законом "Про енергоефективність будівель", забудовник зобов’язаний компенсувати збитки інвесторам. Офіс підтримки та впровадження реформ при Мінрегіоні (RST) і сам Мінрегіон пропонували депутатам дещо вдосконалити законодавство в сфері енергетичної ефективності і розглядають варіант, що, можливо, на етапі проектування це не буде сертифікат, а лише обов’язок вказувати певні показники енергетичної ефективності. Адже, по суті, має значення сертифікат уже на реальну будівлю. Поки це на етапі обговорення законодавчої ініціативи. Але, дійсно, наразі закладається модель, коли оцінка енергоефективності новобудов буде проводитись на двох етапах – "до" та "після" введення в експлуатацію. У будь-якому випадку, форма сертифікату вже затверджена, і забудовник може вже замовляти цю послугу.