Інтерв'ю

Зубко: Держмолодьжитло має стати одним з інструментів стримування трудової міграції

Ексклюзивне інтерв’ю віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка агентству "Інтерфакс-Україна"

Розкажіть, як просувається реформа децентралізації, зокрема, щодо місцевих бюджетів?

У 2018 році встановлено абсолютний рекорд – 234 млрд грн власних доходів місцевих бюджетів. Це результат фінансової децентралізації, яку ми проводимо з 2015 року. На початку 2018-го ми ставили амбітну планку у 230 млрд грн, а закінчили з іще вищим показником. Нагадаю, у 2014 році, коли ми починали реформу, регіони вийшли з показником 68 млрд грн, потім у 2015 році – 98 млрд грн, у 2016 році – 147 млрд грн, у 2017 році – 192 млрд грн, і ось ми вже отримали 234 млрд грн.

Зазначу, що у перші роки зростали обсяги коштів на депозитних рахунках місцевих бюджетів та залишки на казначейських рахунках на кінець року. Але останнім часом бачимо покращення ситуації: обсяги залишків – на рівні 2016 року, хоча доходи значно зросли. Це означає, що муніципалітети вже почали планувати і проектувати, вони відчули, що кошти на проекти будуть. Сьогодні вони вже готують проектну документацію, виставляють пріоритети по проектах: що першочергово потрібно зробити у громаді, в якому обсязі. Тобто місцеві органи самоврядування почали оперувати цими цифрами, планувати на довшу перспективу і підвищувати ефективність використання коштів.

Було рішення Мінфіну щодо заборони місцевому самоврядуванню розміщувати тимчасово вільні кошти загального фонду на депозитних рахунках.

Але цим рішенням ми дали можливість місцевому самоврядуванню, яке хоче отримати фінансовий результат на залишках коштів, купити цінні папери. До прикладу: можна купити ОВДЗ (облігації внутрішнього державного займу). Це теж ефективний фінансовий інструмент. Але не потрібно годувати банківську систему. У 2017 році місцеве самоврядування заробило на депозитних рахунках 2,5 млрд грн, минулого року - 3,4 млрд. Кошти місцевих бюджетів мають працювати на громади.

Мери міст сприйняли заборону як наступ на самоврядування.

Сьогодні уряд через ОВДЗ пропонує найбільшу фінансову ставку – 18%. З того, що ми бачимо по депозитах муніципалітетів у банках, ставка у середньому становить 10,5%. Найбільша ставка, на яку був розміщений депозит, – 14%. Держава хоче залучити ці кошти для ефективного використання і готова заплатити більше. Розуміємо, що таке рішення нове, і є побоювання з боку муніципалітетів. Але це дасть змогу побачити, як працюватиме цей механізм, хоча, можливо, ефективність місцевих бюджетів на початку впаде.

Довгострокове бюджетне планування для місцевого самоврядування – це вже реальність?

Цього року уряд перейшов на середньострокове планування і вже готує Бюджетну резолюцію на три роки. Місцеве самоврядування взагалі не обмежене в питанні бюджетування – вони можуть бачити горизонт 3-5-10 років. Їхні доходи можуть зростати за рахунок аналізу земельного ресурсу та земельних податків, податків на нерухомість. У нас жоден муніципалітет не виставив правильну ціну на житлову нерухомість. За комерційну – так, всі виставили рахунки, а за житло поки дуже стримано. Доки доходи населення зростають, мабуть, так воно й має бути. Але цей податок – теж запас на майбутнє. Коли ми збільшуємо мінімальну заробітну плату – це "плюс" до власних доходів місцевого бюджету. По суті, зараз ми виходимо на те, що муніципалітети разом з нами можуть планувати свої бюджети теж на три роки. До того ж, ми їм дозволили запозичувати кошти від міжнародних фінансових інституцій напряму.

Як зараз триває залучення коштів у міжнародних інституцій на реалізацію, до прикладу, інфраструктурних проектів? Термін будівництва дитсадка становить 1,5 роки, а період його фінансування – 3-4 роки. Тобто ми отримаємо садочок, у кращому разі, через чотири роки, причому під час будівництва вартість зросте, зміняться ціни, вартість заробітної плати, в результаті він буде не 100, а 130 млн грн. Тепер муніципалітети зможуть самі реалізувати проект в будівельний термін, а потім банку повертати кошти. Так, це буде коштувати дорожче, але це дасть можливість швидше рухатись.

Ви почали амбітний проект - будівництво сільських амбулаторій у регіонах. Як швидко він може бути реалізований?

У всіх регіонах на різних етапах - 517 проектів нового будівництва сільських амбулаторій для надання первинної медичної допомоги, перші 11 вже здано в експлуатацію: 10 - на Кіровоградщині, а 1 - на Рівненщині. Та це лише перший крок. Цей проект ініційований президентом Петром Порошенком, його мета – дати абсолютно нову якість первинної медичної допомоги у сільській місцевості, де проживає понад 30% українців.

Ми хочемо відпрацювати нову первинну медичну систему на селі: ось є сімейний лікар, він отримав нову заробітну плату за підписані з пацієнтами декларації, він забезпечений житлом, транспортом для виїзду, сучасними приміщенням та обладнанням. Крім того, за допомогою телемедицини він має можливість зв’язатися з другим рівнем лікарів – для консультації кардіолога, пульмонолога, ендокринолога і дерматолога. Щоправда, дерматолог – це, відверто, важка історія, вона, мабуть, запуститься останньою - у першу чергу запускаємо кардіологію. Ми виставили KPI для цього проекту, тобто, чого саме зрештою хочемо досягти. Адже в Україні щороку діагностується понад 15 тис. інфарктів міокарда у сільській місцевості, 15% з них завершуються смертю. Смертність від серцево-судинних хвороб – на першому місці. Причому третина – це те, що ми знаємо. А насправді скільки людей просто померло, не отримуючи вчасно допомоги, коли не було встановлено причину. І це ще досить оптимістична статистика. Ми розуміємо, що з запуском реформи вона значно погіршиться, коли сімейні лікарі почнуть повноцінно працювати на місцях, вчасно діагностувати й моніторити. Тож наш KPI – зменшити смертність за рахунок попередження і вчасного діагностування, надання допомоги та профілактики.

Протягом попередніх двох років Мінрегіон активно оновлював державні будівельні норми (ДБН). Якщо підсумувати, яких результатів вдалось досягти?

Під час перегляду ДБН ми ставили перед собою чотири завдання: забезпечити безбар’єрність, енергоефективність, безпечність, інклюзію. У 2018 році ми випустили ДБН, якого раніше взагалі не було, – "Інклюзивність будівель і споруд" , який забезпечує фізичну доступність до будівель та інфраструктури абсолютно для всіх маломобільних груп населення.

Ми оновлюємо ДБН, котрі не змінювалися з 2000 року, у 2017-му переглянули 13 ДБН, у 2018-му - 27. Це фактично 500 якісних змін, що стосуються забезпечення безпеки та комфорту на вулицях й дорогах, під час планування територій і забудов, в закладах освіти тощо. Згадаймо трагедію, що відбулася у Харкові (аварія на перехресті доріг). Згідно з новими ДБН, перехрестя, зупинки будуть захищені спеціальними турнікетами. Щодня в Україні люди отримують травми на перехрестях, автомобілі в’їжджають у натовп на світлофорах, це 8-10 випадків кожного дня. Тому наші нові ДБНи наближають безпеку до європейських стандартів.

Що ще важливо: минулого року ми впровадили "будівельну амністію" для самовільно збудованих об’єктів незначного класу наслідків (СС1), тобто садових і дачних будинків. Тепер, за спрощеною процедурою, оформивши техпаспорт, громадяни можуть ввести об’єкт в експлуатацію, зареєструвати свої будинки. Але найголовніше – з’явилась можливість його продати, реалізувати свої майнові права. Через процедуру "будівельної амністії" пройшло майже 9 тис. будинків.

У реформі Держархбудконтролю не все так оптимістично…

Реформа ДАБІ та максимальне усунення чиновника від дозвільних процедур  – одне з ключових завдань. Проводимо децентралізацію повноважень. Уже 100 міст взяли такі повноваження, але темпи нас не влаштовують. Запустили онлайн-платформу "Прозора ДАБІ", але, на жаль, не все так просто. Ми бачимо, що поки "Прозора ДАБІ" все одно певною мірою залежить від чиновників. Зараз ми створили робочу групу, залучивши Офіс ефективного регулювання (BRDO), IDLO, TAPAS,  ініціативу "Разом проти корупції" та Конфедерацію будівельників України. Вона буде займатись питаннями реформування ДАБІ, впровадженням електронного кабінету забудовника в рамках платформи "Прозора ДАБІ" та розробкою необхідних для цього нормативно-правових актів.

Хто буде новим очільником ДАБІ?

Поки що ми не призначаємо очільника, є перший заступник, який фактично виконує обов’язки голови. Далі потрібно оголошувати конкурс на посаду голови. Треба вирішувати питання, які сьогодні не дають можливості рухатися вперед. Бо зараз ми бачимо гальмування тих позитивів, які були у нас в грудні, знову з’явилися відмови в будівництві або затримка надання реєстрації повідомлень, пробуксовки у розгляді документів. Тому зараз потрібно знову сконцентруватись на врегулюванні цих питань.

Так, є забудовники, котрі не хочуть виконувати ДБН, стандарти, думають, що краще домовитися. Але є величезна кількість забудовників, готових працювати за єдиними правилами і, найголовніше, - в одному конкурентному середовищі.

Тому регуляторні та дозвільні процедури мають бути однаковими для усіх. У цій сфері відрегулювати порушення постфактум дуже важко, коли будівлю уже зведено.

З технічним наглядом погані справи? Ще ж накладається той факт, що багато фахових працівників поїхало з країни.

Абсолютно правильно. Але найголовніше, що накладається, – люди, які хочуть купити житло, сьогодні насамперед дивляться на ціну. Вони не враховують, чи є поряд соціальна інфраструктура, паркінги, скільки ігрових, дитячих майданчиків, яка відстань від паркінгів до вікон, чи є круговий проїзд навколо будинку, чи достатня кількість ліфтів, пожежних виходів тощо. От я завжди наводжу приклад ЖК "Манхеттен", що будується біля центрального РАГСу в Києві. Я не уявляю, як буде працювати розв’язка на Повітрофлотському, коли ці будинки буде заселено. Я не знаю, як буде відбуватися виїзд. На цій розв’язці йде виїзд на Борщагівську вулицю, виїзд на проспект Перемоги, на Повітрофлотський міст. При цьому в будинках житиме величезна кількість людей. Де там будуть виховувати дітей, де вони будуть гуляти, яким чином люди будуть відпочивати? Це лише один із прикладів.

У нас досі тривають судові суперечки по наших ДБН щодо планування територій. Забудовники подали в суд 1 вересня, і відтоді тривають п’ять судових справ на рівні перших інстанцій. Ці ДБН с правді вдарили по прибутках забудовників. Бо цими ДБН ми обмежили висотність та щільність забудови, обмежили забудову в зелених зонах, посилили безпекову складову стосовно проїзду пожежних машин, зобов’язали будувати соціальну інфраструктуру, в першу чергу, дитсадки та школи, забезпечити безбар’єрність. Запропонували ще багато інших гарних рішень, які давно вже є в усьому цивілізованому світі, але все ще не діють у нас. Давайте подивимось, як будується Європа та інші країни: є багатоповерховий центр, є малоповерхова забудова для комфортнішого проживання. Ми подивилися на досвід Великобританії, котра визначає кількість юнітів на 1 га, кількість мешканців, які проживають, щільність забудови. І зрозуміли: те, що ми впроваджуємо, – це не найжорсткіша щільність. Тому ми обов’язково маємо довести цю реформу до кінця.

Як міністерство бачить вирішення питання довгобудів?

Це питання ринку, питання інвестицій, фінансування і захисту споживача.

Але колись міністерство вело навіть реєстр довгобудів.

Це здійснювалося в рамках законів про наслідки подолання фінансової кризи, коли місцевому самоврядуванню, котре надавало будівельні майданчики, було поставлено питання щодо розв’язання того чи іншого процесу. Вони шукали іншого інвестора, добудовували. Насправді ж у нас лишилося не так багато недобудованих об’єктів. Мабуть, це частково вирішилося за рахунок підвищення доходів громадян. Людям вдалося знайти інвесторів на ринку і за рахунок залучених коштів добудувати свої будинки. Тому тут особливо нема чого регулювати - це питання лише ринку.

Які плани щодо Держмолодьжитла? Вони оперують зовсім невеликими сумами. Коли бачиш, скільки сімей отримує ці кредити, то розумієш: в масштабах країни - це просто ніщо.

В першу чергу, для того, щоб туди вливати кошти, потрібно розуміти, наскільки ефективно працює установа та її програми. Насправді ми вже підвищили ефективність реалізації прав клієнта. Раніше, наприклад, не було можливості клієнту самостійно обрати будинок. Було державне житло, де людина могла купити квартиру. Обирали його з точки зору відповідності критеріям, але не за вартістю. Житло обиралося не за кількістю потрібних людині квадратних метрів, а яке було в наявності. При цьому держава компенсувала певні кілька метрів. Коли ми це проаналізували, то побачили неефективність. Тепер клієнт сам обирає, де придбати житло. Плюс – ми збільшили компенсацію до 50% для учасників АТО і ВПО. І все одно вважаємо, що орган працює неефективно, він не прозорий.

Зараз Держмолодьжитло працює як банк: у нього є свої відділення, приймаються заявки, формуються черги, клієнт контактує з працівниками. Звідси й непрозорість: ми не бачимо, наприклад, кількості відмов, ми бачимо лише вже зареєстрованих. Тому зараз працюємо з Укргазбанком і Ощадбанком, щоб змінити процедуру за прикладом "теплих кредитів". Коли банки виступають фронт-офісами і кредитують придбання квартири, після чого фонд частину компенсує.

Проте нас стримує відсутність такої норми в законі про Держмолодьжитло і діючий кредитний портфель, закріплений за цим органом. Люди продовжують повертати кошти за раніше виданими кредитами, а фонд, отримуючи їх, знову видає нові. Тому ми з Ощадбанком і Укргазбанком проаналізували цей кредитний портфель на предмет викупу, і він виявився дуже ефективним - практично 99% кредитів є працюючими.

Чому ми проти, щоб фонд працював як банк? Це неефективно. Держава видає кредити під 15%, а через 15 років забере ці кошти у вигляді інфляційних зменшень. Тому кредитувати повинні банки за своєю відсотковою ставкою, а ми повинні...

Компенсувати ставку, так?

Ні, ставку теж важко компенсувати, оскільки у банків з’являється бажання її завищувати. Коли банки розуміють, що ми компенсуємо ставку, вони дадуть не 14, а 16%. Тому ефективніше - грантова допомога на кредит. Вартість кредитної ставки - це ринок. По-друге, нам важко порахувати, скільки потрібно закласти коштів кожного року на відшкодування ставки за кредитами. Ми ж пропонуємо компенсувати кількість встановлених нормами квадратних метрів, хоча людина може придбати й дорожче житло. Так грантова допомога не буде виходити за розумні рамки.

Тому зараз готуємо зміни до законодавства, і коли буде абсолютно прозора грантова політика, можна надавати кошти від держави. Але що ще важливо: кожен такий інструмент має бути стимулюючим і підтримуючим. Потрібна окрема програма для бюджетників - вчителів, лікарів, яку могли б дофінансовувати муніципалітети. Зараз ми визначаємо критерії для клієнта: людина повинна працювати, мати достатній дохід і, що важливо, сім’ю з дитиною. Бо Держмолодьжитло створювалось як фонд для забезпечення молодих сімей. І зараз цей орган має стати одним з інструментів стримування трудової міграції. Ми зараз аналізуємо досвід Угорщини, Словаччини і Польщі. Вони використали це як інструмент для того, щоб залишити молодь в країні.

Ще один інструмент, який ми вивчаємо, – орендне житло. Зараз цей ринок не регулюється, закону немає, дуже багато інструментів не працює. Популярність орендованого житла у світі росте, оскільки росте мобільність населення. Проте в Україні цей ринок повністю в тіні, ні держава, ні муніципалітети не отримують доходів з цього. Тому що договори на оренду не укладаються, бо це податок у 18%, а також права щодо виселення. Це стримує розвиток ринку. Потрібно запровадити інститут орендного житла, наприклад, дохідні будинки. Має бути чітка процедура заселення, компенсації збитків та процедура виселення. Але найголовніше: у своєму законопроекті ми прописуємо, що підприємці, котрі орендують житло і надають його своїм працівникам, можуть закладати це в собівартість виробництва. Якщо ми запустимо цей інструмент, могли б вирішити питання для тих самих бюджетників. В бюджет просто будуть закладатися кошти на оренду житла, але це врегулює взаємовідносини і відкриє ринок. Залишається питання, яким буде розмір податку. З податковим комітетом ми проговорили - 18%, це вигідна ставка. Вона має бути меншою, ніж податок з нерухомості. Тому треба знайти баланс, коли людині стане вигідно здавати житло в оренду.

Реклама
Реклама

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ