09:00 18.02.2020

Директор "Імперіал Тобакко" в Україні Растіслав Чернак: "Штраф АМКУ на 460 млн грн - необґрунтований"

19 хв читати
Директор "Імперіал Тобакко" в Україні Растіслав Чернак: "Штраф АМКУ на 460 млн грн - необґрунтований"

Інтерв'ю генерального директора "Імперіал Тобакко" в Україні Растіслава Чернака агентству "Інтерфакс-Україна"

У глобальному звіті компанії за 2019 рік було зазначено, що український ринок минулого року мав одне з найбільших падінь по об’ємах виробництва сигарет в Європі. Внесок України до загального падіння європейського ринку в 4,4% склало 1,5 п.п. З чим це пов’язано?

Минулого року в Україні було вироблено 51 млрд штук сигарет і, порівняно з європейськими країнами, зниження обсягів сигаретного ринку, дійсно, йшло швидшими темпами. За нашими даними, падіння ринку склало 15%, порівняно з минулим роком. В 2011 – 2017 роках падіння було меншим, ніж ми спостерігали в 2019-ому. Об’єктивних причин падіння - декілька.

По-перше, підвищились акцизи! У 2018 році ріст акцизного податку на сигарети склав 30%, в 2019 році ми мали два підвищення - у січні на 20%, в липні, додатково - на 9%. Значне зростання акцизного податку призвело до збільшення ціни за пачку сигарет, що, стало причиною зростання об’ємів нелегальної торгівлі.

За останні кілька років, рівень нелегальної торгівлі збільшився вдвічі. За даними досліджень TNS Kantar, у 2019 році рівень нелегальної торгівлі сягнув 7%, тенденція до зростання простежувалась з 2017 року. Такий рівень контрабанди і контрафакту в Україні є найвищим за період з 2013 року.

Серед інших причин – зменшення кількості населення в Україні, іншими словами – робоча міграція. За різними оцінками, упродовж кількох останніх років Україну залишило 4 млн людей або 10% населення. Відповідно, зменшилась кількість людей, які є споживачами.

Але найбільшою проблемою все ж таки залишається нелегальна торгівля!

Ви прогнозуєте в 2020 році збереження динаміки скорочення ринку сигарет в Україні? Який прогноз по нелегальній торгівлі?

- Все буде залежати від законодавчого і регуляторного поля. Якщо темпи підвищення акцизного податку не сповільняться та буде введена фіксована торгівельна націнка, яка неминуче позначиться на ціні продукції - то у 2020 році легальний ринок сигарет скоротиться мінімум до 43 мільярдів сигарет. А ось рівень нелегальної торгівлі виросте до 20%.

Маємо надію на раціональний акцизний податок та передбачуване регуляторне середовище. З січня 2020 року відбулось підвищення акцизу на 20% - для нас це не стало сюрпризом, але ми сподіваємось, що інших підвищень не буде.

Повертаючись до питання фіксованої торговельної націнки, так званої маржі, яка була проголосована парламентом в жовтні 2019 року,  підкреслю, що імплементація цього закону матиме вплив на ціну – в середньому 7 грн на пачку! Це, відповідно, стане додатковим тягарем для споживача. Ми категорично проти цієї ініціативи. Станом на сьогодні, цей сумнівний законопроект (номер 1049) переданий на підпис Президенту - маємо сподівання, що він буде ветований.

Ми мали дискусію з членами уряду, зустрічались з Володимиром Зеленським, як результат - була створена робоча група, підписано Меморандум про співробітництво з Кабінетом Міністрів. Наша компанія сприймає це, як позитивні кроки до вирішення проблемних питань, тому дивимось у 2020 рік з оптимізмом. Маємо очікування, що обидві сторони будуть дотримуватись домовленостей.

Якщо 2020 рік буде більш сприятливим для роботи тютюнової галузі у сенсі прогнозованості та відкритості влади до взаємодії з виробниками тютюнових продуктів, є шанс утримати обсяги ринку на рівні 48 мільярдів сигарет і скоротити частку нелегального ринку. Звісно, такий оптимістичний сценарій можливий за умови, що акцизний податок буде підвищуватися не радикально, а більш зважено і плавно, не більше 10% на рік. А держава буде активно діяти в напрямку боротьби з нелегальним ринком.

Виглядає так, що законопроект про встановлення фіксованої маржі висить над галуззю дамоклевим мечем. Вже пройшли всі терміни по підписанню законопроекту №1049. Чи є якісь запевняння, що найближчим часом у цьому питанні буде поставлено крапку?

- Ми сподіваємось, що цей законопроект не буде підписано. Ми до кінця не знаємо що відбувається у владних кулуарах, які тривають обговорення - але очікуємо  на конструктивне вирішення цього питання якомога швидше. Для нас фіксована торговельна націнка є неприпустимою. Ми її не підтримаємо з будь-якої точки зору. Ми не знаємо жодного ринку в світі, де б така націнка була встановлена законодавством. На ринку в Україні немає жодного іншого продукту, для якого б діяла фіксована торговельна націнка. Дуже дивно, що взагалі така пропозиція існує. Ми отримали запевнення від влади про те, що це питання буде вирішено і торговельна націнка не буде запроваджена.

В Меморандумі про співробітництво з урядом, ми узгодили основні принципи і напрямки, за якими будемо працювати: це питання розвитку конкуренції на ринку дистрибуції сигарет, протидія нелегальній торгівлі та в цілому регуляторне поле тютюнової галузі.

Але ми розуміємо, що таке питання як протидія незаконній торгівлі не може вирішитись протягом кількох днів, це довготривалий процес.

В кінці січня уряд прийняв план заходів щодо реалізації Стратегії в сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів. Наскільки вона відповідає домовленостям в рамках меморандуму?

- Ми підтримаємо і вітаємо це рішення. Наша компанія є однією з тих, хто найбільше страждає від нелегальної торгівлі, яка спричиняє значні збитки для нас  (близько 0,5 мільярдів гривень на рік) і для державного бюджету в розмірі кількох мільярдів гривень. Хотілося б, щоб прийнятий план заходів із реалізації Стратегії не залишився просто на папері, а дійсно виконувався. Зокрема, ми підтримуємо відкриття Реєстру куплених акцизних марок. На нашу думку, це інструмент самостійного контролю індустрії над продукцією, що з'являється на ринку. Буде видно, скільки кожний виробник і імпортер купив акцизних марок і як вони були використані. Ми віримо, що це ефективний механізм протидії нелегальній торгівлі.

Як вам ідея міністра Кабінету міністрів наносити штрих-код на звичайні акцизні марки як альтернатива впровадженню електронної акцизної марки?

- Є різні ініціативи щодо запровадження системи відслідковування переміщення тютюнових виробів (track and trace). Є світові найкращі рішення у цьому напрямку. Нанесення штрих-коду на акцизну марку передбачає зміну її розмірів, а отже переналаштування усього виробничого обладнання, а це суттєві витрати. Тому, ми вважаємо, що зміна розміру паперової акцизної марки не є найкращим рішенням, і ми хотіли б уникнути цього. Рівень виробництва сигарет в Україні продовжує знижуватись, наша фабрика виробляє сигарети і на експорт  - а в деяких країнах існують свої вимоги до того, що повинно бути нанесене на пачку.

Ми підтримаємо запровадження електронної акцизної марки, але не в запропонованому урядом форматі. Ми вважаємо, що потрібно наближатись до європейського досвіду, оскільки він вже імплементований.

Нелегальний ринок має дві складові: нерівна конкуренція з іншими виробниками та контрабанда. Яка динаміка цих двох факторів? За вашими оцінкам Уряд справляється з цими двома частинами проблеми?

- Ви праві стосовно двох складових. На мою думку, уряд та індустрія повинні разом боротися з цими явищами, оскільки вони дуже негативно впливають на економіку. В Україні зараз є  і контрабанда, і локальне виробництво продукції для експорту, що маркується як Duty free, але по факту - лишається на локальному ринку. Останнє явище зросло за останні роки вдвічі.

Є дослідження компанії TNS Kantar, яка щороку, з інтервалом у два місяці, вимірює частку нелегального продукту. Агентство збирає і вивчає порожні упаковки сигарет по всій Україні. Відповідно до цього дослідження, в 2019 році, приблизно 7% сигарет, які споживаються в Україні – або нелегальне виробництво, або контрабанда.

Хотілося б відзначити, що ми бачимо позитивну динаміку. Зокрема, літня хвиля дослідження 2019 року свідчить, що рівень нелегальної торгівлі був 8%, а у жовтні цей показник складає вже 6%. 

З чим на вашу думку пов’язані позитивна динаміка?

- Я вірю в те, що це, в першу чергу, дії влади - в медіа було багато інформації про затримання контрабандних сигарет на кордоні. Рівень нелегальної торгівлі в Україні все ще залишається високим – для зменшення потрібна системна робота. Маємо надію, що набраний урядом темп боротьби, збережеться. Але важливо пам’ятати, що зростання нелегального ринку напряму пов’язане із різким зростанням оподаткування тютюнової галузі. Чим вища ціна на сигарети, тим вигіднішим стає незаконний бізнес на нелегальному продукті!

Але ж уряд знову пропонує пришвидшити темпи зростання акцизів. На якому зараз етапі ці переговори? Чи можливий компроміс? Можливо, їх можна прив’язати до доходів населення, до рівня контрабанди?

- Це дуже важливе питання, одне з найважливіших у тютюновій індустрії. Якщо ми говоримо про план, то два роки тому, урядом і парламентом був затверджений план із 20% зростанням акцизного податку щорічно - до досягнення рівня ЄС. Як я вже згадував, цей план було одразу порушено і темпи росту акцизу були пришвидшені, очікувано для нас, негативний результат не змусив на себе чекати.

Ідея Уряду була в тому, щоб збільшити надходження в держбюджет. Давайте проаналізуємо результати 2019 року? Зростання надходжень до держбюджету було менше за 1%, незважаючи на зростання податку для тютюнової  галузі двічі на рік  - спершу на 20% у січні і потім на 9% у липні! Насправді ж, утворилась прірва в 14 млрд грн між тим, що уряд планував отримати, і тим, що реально отримав. Також, в країні зріс рівень нелегальної торгівлі сигаретами.

Зі свого боку ми вже звернулись до уряду з пропозицією зменшення темпів зростання акцизу з існуючих 20%  до 10% з одночасним продовженням графіку підвищення до 2030 року. Україна вийде на рівень ЄС,  але поступово. Ми віримо, що зважений процес підвищення принесе більше надходжень в бюджет, ніж раптове одномоментне підвищення. А, тютюнова індустрія дійсно робить значні внески до державного бюджету країни. Зокрема, за результатами 2019 року наша компанія посіла 10 місце в списку топ-платників податків.

Ми розуміємо, що уряд зацікавлений в нарощуванні кількості сплачених податків тютюновою індустрією. Але по факту, в результаті значного підвищенням податкового навантаження, надходження не збільшились.  

Крім надходження до бюджету метою збільшення акцизу є і зменшення паління. На скільки ваша пропозиція продовжити графік підвищення ставок акцизного податку вплине на ринок: він буде скорочуватися чи буде стабільним?

- На європейських ринках, де податкове навантаження є значно вищим, рівень куріння зменшується лише на 3-5% щороку. Якщо говорити про Україну, то курці перестають купувати наш продукт не тому, що припиняють курити, а тому, що переходять на більш доступні нелегальні сигарети  - сумнівної якості, походження, з невідомим складом. Нелегальні сигарети більш ризиковані для здоров’я і, до того ж, з виробництва та продажу таких сигарет держава не отримує жодних податків. 

Є ще один резонансний законопроект – №1210. Тютюнові виробники неоднозначно сприймають цей законопроект. Він з одного боку встановлює правила для ринка електронних сигарет, а з іншого - в 4 рази збільшує ставки оподаткування на вироби для нагріву зі зміною підходу до оподаткування цієї категорії. Як ваше ставлення до цього законопроекту?

- Насправді, це є комплексним питанням і воно пов’язане із трансформацією тютюнової індустрії. Те, що ми спостерігаємо сьогодні – не тільки в Україні, а в усьому світі – найбільші в історії індустрії зміни у споживчому попиті, коли багато курців переключаються на потенційно менш шкідливі альтернативи сигаретам. Ми хочемо, щоб курці обирали менш шкідливі для здоров’я продукти і заохочуємо їх до такого роду змін, пропонуючи портфоліо продуктів нового покоління високої якості. Для цього ми потребуємо раціонального законодавства та регулювання і підтримуємо цей процес. Саме тому ми вважаємо, що оподаткування таких продуктів повинно бути нижчим, ніж сигарет. Ми не підтримуємо позицію в законопроекті №1210 по прирівнюванню акцизних ставок для сигарет і систем для нагрівання тютюну, оскільки це зменшує потенціал продуктів з меншим ризиком для споживача і ніби карає курців за вибір менш шкідливих продуктів.

Яка ваша стратегія в просуванні своїх новітніх продуктів в Україні?

- Наша компанія на міжнародному ринку має велике портфоліо продуктів. В категорії вейпів маємо бренд blu, і він є лідером ринку в Європі. В категорії тютюну для нагрівання ми маємо пристрій для нагрівання тютюну Pulze, який був запущений минулого року в Японії, а також нікотинові подушечки zoneX. Компанія на сьогоднішній день не має продуктів нового покоління на ринку України. Але ми бачимо високу зацікавленість українських покупців в нових продуктах, і деякі продукти тут дуже швидко розвиваються.

Ми активно вивчаємо можливість виведення новітніх продуктів на ринок України, вивчаємо середовище, оцінюємо окупність наших можливих інвестицій. В цьому контексті важливим є   принцип передбачуваності і раціонального регулювання, оскільки зараз важко передбачити, чи будуть запроваджені якісь законодавчі обмеження в найближчій перспективі на виведений продукт, чи ні.

Але ж ваші конкуренти вже присутні на цьому ринку. Не боїтесь, що буде пізно заходити?

- В деяких категоріях ми бачимо дуже успішний запуск продуктів нашими конкурентами. Але якщо говорити про нашу продукцію, для того, щоб мати позитивну динаміку повернення інвестицій і бути впевненим в тому, що цей продукт буде доступним за ціною і його можна запускати на ринку, ми передусім повинні чітко розуміти, яке в країні регуляторне поле та оподаткування цього продукту. Наразі, в умовах, що склались на сьогоднішній день в Україні, неможливо спрогнозувати зміни.

Як ви оцінюєте ринок електронних сигарет та систем для нагрівання тютюну в Україні?

Об’єктивно оцінити ринок вейп-продукції в Україні доволі складно, оскільки значна його частина знаходиться в тіні – надзвичайно багато дрібних виробників та продавців, багато нелегальної продукції, яка неконтрольовано потрапляє на ринок у вигляді звичайних поштових бандеролей з Китаю і т.д. Втім, за нашими оцінками вейп в Україні використовують близько 530 тисяч чоловік або 1,7% дорослого населення України (18+). Ринок систем для нагрівання тютюну можна назвати більш організованим і прозорим і його обсяги у 2019 році оцінюються у 2,3 мільярди стіків. Проте з 2021 року динаміка зростання суттєво сповільниться, оскільки з січня 2021 року акцизний податок на стіки для систем нагрівання тютюну зрівняно з акцизом на сигарети, а отже ця продукція суттєво подорожчає. Такі кроки можуть зашкодити розвитку продуктів з потенційно меншим ризиком, оскільки значно зменшать їхню доступність для українських курців.

Стосовно штрафу АМКУ. Ви плануєте його сплачувати? Які ваші наступні кроки?

10 жовтня 2019 року АМКУ виніс рішення щодо накладання на чотирьох міжнародних виробників тютюнових виробів, серед яких і «Імперіал Тобакко», безпрецедентного в історії України штрафу  на загальну суму 6,5 млрд. грн. за антиконкурентні узгоджені дії. Наша компанія була оштрафована на 460 млн. грн. АМКУ звинувачує виробників у нібито змові на користь «Тедіс», що призвела до монополізації ринку дистрибуції сигарет з боку останнього.

Позиція «Імперіал Тобакко» щодо рішення АМКУ є однозначною і рішучою: всі звинувачення на адресу компанії є надуманими, необґрунтованими. Жодних порушень з боку «Імперіал Тобакко» не відбувалося. Як міжнародна компанія з суворими внутрішніми правилами, ми сумлінно дотримуємося чинного законодавства.

Що ж на справді відбулося? Антимонопольний комітет у 2010-2011 роках видав численні дозволи на концентрації компанії «Мегаполіс Україна» (перейменованої згодом в «Тедіс Україна»), внаслідок яких «Мегаполіс» консолідував ринок дистрибуції сигарет. В той самий час ми отримували від своїх численних дистриб’юторів  сигарет листи з інформацією, що вони припинили свою діяльність і продали свій бізнес «Тедісу». Підкреслюємо, що в цей час «Імперіал Тобако» не ініціювала припинення договірних відносин із жодним дистриб’ютором. Компанія не могла вплинути на цю ситуацію, нашої думки стосовно можливих наслідків монополізації ринку дистрибуції в результаті тих подій і концентрацій ні АМКУ, ні будь-які інші органи влади не запитували, і таку кардинальну  зміну структури ринку дистрибуції тютюнових виробів ми мали прийняти як даність – оскільки формально, з точки зору закону, вся перебудова ринку була підтверджена дозволами АМКУ.

І що в 2019 році зробив АМКУ?! Він фактично намагається перекласти відповідальність за всі ці події на нас як виробників, мовляв це не АМКУ своїми дозволами спричинив подальшу концентрацію ринку з боку «Тедіс» – а це виробники нібито змовились. При цьому, звинувачення АМКУ не підтверджені жодними доказами чи хоча б аргументованим економічним аналізом. Наші внутрішні політики щодо ціноутворення та дистрибуції завжди були незалежними і, наприклад, той факт, що жорстка конкуренція між виробниками, яка врешті вилилась у «цінову війну» в 2016 році і суттєве зниження частки ринку «Імперіал Тобакко» був цілковито проігнорований (дивна якась змова виходить, якщо ми, навпаки, знизили ціни і втратили частку ринку).

Станом на сьогодні «Імперіал Тобакко» подала позов до господарського суду міста Києва для оскарження рішення АМКУ. 20 січня у нас відбулось перше підготовче засідання – головуюча суддя у справі ознайомилась з процесуальними клопотаннями сторін, і розуміючи всю складність справи та з метою повного сприяння сторонам у реалізації їх процесуальних прав, надала нам і АМКУ додатковий час на підготовку доказів і обґрунтування правових позицій.

Відтак зараз наша юридична команда дуже активно працює над підготовкою до наступних судових слухань, ми залучили найкращих антимонопольних економістів і експертів з України і ЄС, а також фахівців в праві ЄС, для додаткового обґрунтування нашої позиції захисту. Тому  ми впевнені, що судова система України компетентно і професійно розгляне дану суперечку, належним чином виконає свою функцію та захистить права компанії шляхом винесення законного та обґрунтованого рішення. Разом з тим, паралельно ми опрацьовуємо інші доступні нам юридичні інструменти захисту, зокрема подання позову до Міжнародного Інвестиційного Арбітражу.

Але так чи інакше на ринку дистрибуції є монополіст. Як ви бачите вихід з цієї ситуації? Ви обговорюєте це питання на робочих зустрічах?

- На сьогоднішній день вже немає монополії. Звісно частка "Тедіс" є досить високою: на рівні 62-64%, але це вже не є монополією. Я можу говорити лише за свою компанію - з 2017 року ми співпрацюємо з 21 прямим покупцем. Звісно, ми продаємо продукцію і "Тедіс", але в нас є ще 20 покупців. Зі свого боку, ми оновили  політику співробітництва і відбору дистриб’юторів, але, як і раніше, ми не встановлюємо обмеження в об'ємах і не створюємо жодних вимог, які дозволили б когось виділити. До всіх партнерів у нас рівне, об’єктивне та недискримінаційне відношення. 

Ми робимо все, щоб досягнути максимально конкурентного ринку дистрибуції сигарет  в Україні.

Ми очікуємо від нашого дистриб’ютора доставки нашої продукції до кінцевого споживача у найбільш ефективний спосіб. Це бізнес, який вимагає значних інвестицій – у склади, логістику, працівників, - це неможливо побудувати у короткі строки. І безумовно, питання дистрибуції не можуть будуть вирішені шляхом введення фіксованої торговельної націнки.

В 2018 році ваші компанії в Україні вийшли на прибуток після декількох років невеликого, але збитку. Чи вдалося в минулому році втримати позицію і які плани на цей рік?

- Позитивний тренд компанії продовжується. На це вплинуло кілька факторів: стабільність курсу гривні. Успішні запуски нових лінійок нашого преміального бреду Davidoff та збільшення експортних поставок з нашої фабрики у Києві.

Ви якось відчуваєте на собі зростання доходів населення?

- У нас є аналітичні дані, на основі яких ми відслідковуємо поведінку споживачів нашої продукції. Перед 2015 роком були різні акцизні ставки на фільтрові і безфільтрові сигарети, в 2015 році вони були прирівняні. У нас була велика частка безфільтрових сигарет. На сьогоднішній день цей сегмент практично зник. Якщо проаналізувати сегменти ринку, то видно, що зміна ціни на преміальні продукти не так впливає на ринок, як підвищення ціни на продукцію нижчого цінового рівня. Тобто найбільше страждають споживачі соціальних продуктів.

За результатами 2019 року портфель марок ITU розподілився таким чином: без фільтру – 4,4%, недорогий – 47,5%, середній – 35,9% і преміальный – 12,2%.

Компанія в січні вивела на ринок нову лінійку у високому ціновому сегменті під назвою Davidoff Advance (сигарети ТМ Davidoff silver та ТМ Davidoff blue), і продовжує успішно конкурувати у преміальному сегменті, в якому вони вже були представлені іншою лінійкою -- Davidoff Premium Line

Яка у компанії частка на українському ринку сигарет?

- Минулого року наша частка склала 12,6% в Україні, вона знизилась порівняно з попереднім роком приблизно на 1,5 п.п. Основні причини цього – значне зростання акцизного податку і нелегальної торгівлі. Напевно, ми – компанія, яка найбільше страждає від зростання нелегальної торгівлі і непередбачуваної акцизної політики.

Минулого року ми виробили близько 10,1 млрд штук сигарет, з яких на внутрішньому ринку реалізовано 6,4 млрд сигарет, що на 24,5% нижче ніж у 2018 році. Інше - пішло на експорт. Ми поставляємо продукцію на більш ніж 20 ринків, найбільшим з яких є Саудівська Аравія. Без експорту стояло б питання - чи виживе взагалі фабрика. Зазначу, що потужності фабрики оцінюються в 35 млрд штук сигарет на рік.

Під час нашої зустрічі з Президентом, він виявляв зацікавленість у тому, щоб Україна ставала більш експортно-орієнтованою країною. Наша фабрика готова розвивати експортний напрям, ми бачимо в цьому великий потенціал.

Скільки компанія інвестувала у виробництво минулого року?

- У 2019 році інвестиції у виробництво склали понад $2,5 млн. Левова частка інвестицій минулого року була спрямована на встановлення обладнання для виробництва продукції на експорт, зокрема обладнання для кодування пачок для ОАЕ та продукції в упаковці з функцією "фреш-лок" для країн Близького Сходу. В Україну ми за 25 років інвестували вже $400 млн. Ми є одним з найбільших інвесторів. Ці інвестиції, в основному, вкладені у виробничі потужності.

В структурі Imperial Brands українська фабрика є однією з найновіших. Продукти, які представлені на українському ринку, виготовлені на київській фабриці.

"Імперіал Тобакко" в Україні є частиною групи Imperial Brands, ми є переважно виробником сигарет, але, як вже зазначили, у нас є інші продукти, такі як вейпи, пристрої для нагрівання, нікотиновмісні продукти. Наш глобальний офіс у Британії, Бристолі, наші акції котируються на Лондонській фондовій біржі. У компанії суворі вимоги щодо виконання законодавства в країні присутності і міжнародних стандартів.

 В Imperial Brands працевлаштовано 30 тис. людей, компанія присутня на 160 ринках і на сьогоднішній день володіє 36 фабриками, одна з яких в Києві.

Компанія в Україні представлена двома юридичними особами - це фабрика і компанія з торгівлі та маркетингу. Разом ці дві компанії працевлаштували близько 700 людей.

У нас є своя історія в Україні. Нашим найстарішим брендом є "Прима", який має 65-літню історію. Ми попрацювали над його дизайном, але тим не менше, до сьогоднішнього дня це є популярним брендом. Наша компанія не виробляє "Приму" на інших ринках компанії, цей продукт є лише в Україні.

Ми впроваджуємо соціальні проекти  - кілька років поспіль працюємо з благодійним фондом "Кран", в партнерстві з яким ми надаємо адресну фінансову допомогу учасникам АТО, які потребують спеціалізованої нейрореабілітації після черепно-мозкових та спинальних поранень. Також тісно співпрацюємо з громадою Голосіївського району столиці, де розташована наша фабрика, - відновили перехід на перехресті біля фабрики, яке  вважається одним з найбільш небезпечних в Києві.

Крім того, компанію Imperial Brands на глобальному рівні було включено до престижного А-списку компаній, які роблять найбільший внесок до проекту розкриття вуглецю і зменшення впливу на довкілля. В цей список подавалося близько 8400 компаній, отримали відзнаку - 179, в тому числі і наша компанія. Наша фабрика в 2019 році зменшила викиди в повітря на 20% і кількість відходів на 16%.

Розташування фабрики у Києві це перевага?

- Ми вважаємо, перевага перш за все у тому, що ми можемо залучити на виробництво хороших фахівців, але, з іншого боку, людський капітал у Києві є найдорожчим. У нас працевлаштовані люди не тільки з Києва. Ми маємо торговельних представників в регіонах і останнім часом знайти кваліфікованих людей – це виклик, оскільки багатьом з них  пропонують роботу за кордоном.

Звідки до вас приїжджає тютюновий лист? Зміна ціни на нього впливає на вартість кінцевого продукту?

- На ринку існують різні суміші тютюнового листя. Найкращі використовуються для продукції преміального сегменту. Закупка тютюнового листа здійснюється компанією централізовано на глобальному ринку. Зазвичай, постачальниками є країни Південної Америки, Африки. Зазначу, що тютюн – це рослина, на яку впливають погодні умови, транспортування, зміни клімату, і урожай рік від року може відрізнятися, навіть якщо тютюн був привезений з однієї і тієї ж країни. Задача наших спеціалістів в тому, щоб незалежно від компонентів тютюнової суміші її смак залишався незмінним.

Звичайно, вони завжди пам’ятають про те, що є законодавчі вимоги про вміст нікотину, смол тощо, яких ми маємо дотримуватися.

А Brexit і вихід із зони вільної торгівлі – це не є фактором для вас?

- Чесно кажучи, особисто мене, як керівника української частини бізнесу, більше хвилює стабільність та прогнозованість регулятивного поля  в Україні. Маю велику надію, що плани Володимира Зеленського та членів Кабінету Міністрів України щодо створення сприятливих умов для роботи іноземних інвесторів позитивно вплинуть і на розвиток тютюнового ринку. А це в свою чергу, гарантуватиме високі надходження від тютюнової галузі до державного бюджету.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Пошкодження водопостачання на Донбасі в умовах пандемії може привести до катастрофи - прес-секретар делегації МКЧХ в Україні

Заступник голови Мінекоенерго Чижик: Ми готові на рішення щодо "зеленою" енергетики хоч завтра, але нам потрібен компроміс з інвесторами

Радуцький: Наш законопроект дасть змогу українським лікарям використовувати світові практики під час лікування Covid-19

Передбачена реформою СБУ демілітаризація не знизить ефективність Служби, проте надасть їй додаткові можливості, - спікер реформи СБУ Сергій Пунь

Разумков: Мене влаштовує робота, якою я сьогодні займаюся

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: Коронавірус б'є по фізичному здоров'ю людей і політичному здоров'ю країн і Євросоюзу в цілому

Заступник голови Мінекоенерго Масліченко: ВДЕ вже за кілька років доведуть свої переваги у виробництві електроенергії

Канали експорту-імпорту звузилися, але некритично - глава Держмитниці Нефьодов

Від назви посади залежить набагато менше, ніж від особистості - міністр розвитку громад і територій Чернишов

Голова Інституту нацпам’яті Дробович: Нашою основною цільовою аудиторією має бути молодь

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА