16:46 24.04.2020

Нік Батлер: України важливо скоординувати свої дії з New Green Deal Євросоюзу

7 хв читати
Нік Батлер: України важливо скоординувати свої дії з New Green Deal Євросоюзу

Ексклюзивне інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" Ніка Батлера -- відвідуючого професора і голови Інституту політики в Kings College London, автора щотижневого блогу Financial Times з питань енергетики, старшого радника прем'єр-міністра Великобританії Гордона Брауна

 

В Україні наразі триває дискусія, яке паливо в найближчі 10, 20, 30 років виглядатиме найпривабливішим? На яке паливо робити ставку країні? Ще кілька років тому через конфлікт із Росією Україна робила ставку на вугілля як заміну газу. Але тепер представники Мінекоенерго заявляють, що треба повернутися до газу. Окремо є альтернативна енергетика, є плани модульних ядерних реакторів. Ви відомий експерт в цій галузі, які технології наразі виглядають найперспективнішими?

Україні потрібно скоординувати свою політику з Євросоюзом, і я бачу, що Україна намагається це зробити у різних напрямках. Що стосується енергетики, особливо важливо це зробити, тому що Євросоюз випустив нову угоду -- Зелену енергетичну угоду (New Green Deal). Для України важливо скоординувати свої дії з цією угодою, якщо вона прагне залишитись на орбіті ЄС.

Ця угода дуже важлива – стоїть дуже серйозна мета досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року – і вона буде реалізована. Це дуже серйозний крок, настільки ж серйозний як і Єдина сільськогосподарська політика 50 років тому.

Тому важливо забезпечити співпрацю між ЄС та Україною. А це означає, що треба зменшувати споживання вугілля, як це зробила Німеччина та як роблять інші країни ЄС. Треба також переходити на відновлювальні джерела, з часом треба буде рухатися в бік водню, і Україна може це зробити: вона може досягти в цьому успіхів. Звичайно, це не відбудеться миттєво, на ці зміни потрібно буде років 10-20, але для того, щоб ці зміни відбулися, потрібно щоб уряд почав впроваджувати цю політику, і потрібна підтримка суспільства.

Ви сказали саме водень?

Так. Не все треба електрифікувати. Тому можна використовувати водень для важкої промисловості, для опалення. Ось така тривала відповідь на коротке питання.

Україна нещодавно представила концепцію такого зеленого переходу в Україні, цілі якої збігаються з цілями, які ставить перед собою Євросоюз. Але головне питання -- як зробити цей перехід? Яким чином його профінансувати? Особливо за великого спротиву галузей, які вже існують в Україні, наприклад, атомної.

Ті, хто споживають енергію та енергоресурси все одно змушені будуть платити за це: чи в якості споживачів, чи в якості платників податків. Можливо, вони зараз не дуже розуміють, що цей перехід потрібен. Але якщо Україна не зможе скоординувати свої дії з Євросоюзом, то фактично буде економічно прив’язана більш до Росії, а зв’язки з Європою стануть більш віддаленими. Це політичний вибір, це екологічний вибір: рухатись шляхом, який пропонує Європа, слідувати її прикладу. Звичайно це створює незручності й перехід не відбувається миттєво, але з часом витрати знизяться, і цього можна буде досягти.

Які методи краще використовувати для такого переходу? Це мають бути регуляторні заборони, наприклад, вугільної або атомної генерації? Або це мають бути економічні методи стимулювання: збільшення мит або акцизів, платежів на викиди, податкове стимулювання для альтернативної, водневої енергетики, потужностей з акумулювання?

Все вище перераховане. До кожного сегменту ринку треба застосовувати свій підхід. Один підхід -- для великого бізнесу, інший підхід -- до побутових споживачів. І потрібно захищати бідні верстви населення. На це має бути спрямована ціла низка політик.

Треба компенсувати витрати та допомагати тим, хто втрачає від цього переходу, наприклад, регіонам, де видобувають вугілля, та їхнім громадам шляхом запровадження регуляторних, фіскальних та стимулюючих заходів. Це непросто, але це відбувається в Європі, це відбувається в Німеччині, відбуватиметься у Польщі, і це відбувається частково у Китаї – тобто по всьому світу. Україні потрібно аналізувати ці процеси та інструменти, які для цього використовують інші країни.

Звичайно, треба інвестувати в заміну старого обладнання на нове і певно це буде потребувати субсидій. Але ціна на відновлювальну енергетику знижується і, я думаю, що це не буде в кінцевому рахунку дуже дорого.

Ви були радником прем’єр-міністра Великобританії. Чи виникали там подібні ситуації, коли треба було обирати між регуляторними заборонами та стимулюванням? Які ви давали поради? Чи дослуховувався голова уряду?

Так, прем’єр-міністр, звичайно, дослуховувався до мене і до інших людей. Я не єдина людина, що консультувала його. Але ми почали цей процес -- розвиток вітрової та сонячної енергетики у Великобританії. Ми забезпечили гравцям гарантовану частку ринку і гарантовану ціну постачання. Вони мали контракти, які забезпечували придбання виробленої електроенергії, і це заохочувало їх інвестувати. І це зростання стало чинником зниження витрат. Це було певний час тому, але Україні необхідно зробити висновки з цього прикладу. Я думаю, що цю модель можна застосовувати для розвитку водню.

Витрати на "Зелену угоду" в ЄС оцінюються в один трильйон євро. Для України ця сума виглядає захмарною. Чи може Україна, яка зараз знаходиться далі від кінцевої мети декарбонізації, ніж Європа, розраховувати на допомогу Брюсселю або інших міжнародних партнерів, щоб скоротити це відставання. І чим вона має за це заплатити?

Так, звичайно, я думаю, що допомогу будуть надавати. Хоча ЄС, коли формував цю політику, орієнтувався на 27 держав-членів Союзу, та він вже зараз починає розуміти, що необхідно також дивитися на ситуацію в сусідніх країнах. І це, зокрема, стосується України. Тож, на мою думку, Україна отримає підтримку. Але для того, щоб скоординувати свої дії з ЄС і рухатися в цьому напрямку, Україні потрібно не лише слідувати за ЄС, буде більш цікаво, якщо ви розвиватимете нові сектори. Це може бути водень, це можуть бути системи акумулювання, зберігання енергії. Такі проєкти допоможуть Україні органічно влитися в ту політику, яку реалізує Європа.

Звичайно, один трильйон євро -- це дуже велика сума, але треба розуміти, що якщо не буде здійснено цей перехід, Євросоюз, мабуть, введе тарифи для країн, які не запровадили зміни. І тому Україні необхідно рухатися в цьому напрямку та стати партнером Європи.

Перспектива введення цих обмежувальних мит або тарифів доволі близька? Я чув, що це може бути вже 2023 рік, а не далекий не 2050-й.

Так, може бути. Хоч це ще не погоджено та не має чіткого рішення, що такі тарифи будуть введені. Це скоріше може бути як попередження або як загроза на випадок, якщо країни не вживатимуть заходів щодо такого переходу. Звичайно, такі тарифи буде ввести нелегко, але, мабуть, Європа буде рухатися в цьому напрямку.

Останній блок питань. Енергетика і безпека. Для Україні це дуже актуальна тема. Наскільки повна енергозабезпеченість та незалежність необхідна в ХХІ столітті?

Справа в тому, що ні в кого не має повної енергобезпеки. Україна імпортує газ, нафту, і вона може продовжувати це робити. Але енергобезпека України дуже тісно пов’язана зі стосунками з Росією, й Україні необхідно вирішити це питання. Я не можу точно сказати, як слід діяти в цьому питанні, але якби  я був на місці України, то намагався б зменшити свою залежність від Росії, від її електроенергії, газу та нафти.

Зараз розвиваються відновлювальні джерела, водень, атом -- і всі ці джерела енергії є в Україні. Україна їх не імпортує.

Пане Батлер, можливо ви знайомі із дискусією навколо "зелених" тарифів в Україні? Держава на початку гарантувала високий тариф, але вчасно не перейшла до системи аукціонів, і тепер фінансово енергосистемі складно забезпечити такий рівень тарифів. Якби ви були радником українського прем’єра, яку ви б дали пораду? Як вирішити цей конфлікт з інвесторами?

Можна говорити дуже багато і детально про це. Звичайно конфлікт необхідно вирішувати, без цього неможливо забезпечити подальшій потік інвестицій. І вирішувати його необхідно шляхом переговорів. Компанії хочуть продовжувати вести бізнес в Україні, а уряд – отримувати інвестиції, тому необхідно прийти до якогось рішення.

На вашу думку як довго буде тривати зниження цін на нафту та газ через пандемію COVID-19? Який вплив це матиме на енергетичні ринки у короткострокової та довгострокової

Ціни будуть залишатись на поточному рівні до поки баланс попиту та пропозиції не буде відновлено. Це може статися після закінчення карантину – починаючи з Китаю – коли виробники адаптуються до нового рівня попиту, обмежуючи виробництво відповідно до низки угод, наприклад, оголошеної OPEC Plus на минулому тижні, або комерційним рішенням гравців з країн із відкритими ринковими економіками – США та Великобританія. Деякі виробники вже знизили обсяги виробництва, оскільки це економічно не вигідно. Якщо баланс попиту та пропозиції вдасться відновити, я гадаю, що з червня ціни знову почнуть зростати.

Які заходи мають вжити енергетичні компанії, щоб знизити вплив кризи?

Компанії будуть знижувати витрати та відкладати реалізацію нових проектів. Це вже відбувається, й за оцінками однієї консалтингової компанії, по всьому світу буде втрачено 1 мільйон робочих місць.

Деякі компанії знижують виплату дивідендів. Слабші компанії, що не зможуть обслуговувати свій борг, будуть вимушені визнати свою неплатоспроможність. Проте більшість компаній будуть знижувати витрати й таким чином виживати.

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Глава представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар: Працюємо над видачею фінансування в місцевій валюті за прийнятними ставками

Віце-прем’єр Стефанішина: Україна в глобальному тренді захисту національних економік

Заступник голови МЗС Боднар: ми робимо все для того, щоб показати міжнародній спільноті реальне обличчя російської політики, яке не спрямоване на конструктив

Заступник керівника Офісу президента Жовква: Пріоритет зовнішньої політики президента Зеленського – це економіка

Лазебна: Ми повинні нарешті сказати людям, яким є реальний прожитковий мінімум

Заступник голови Мінекономіки Панаіотіді: Оборонка — це найцікавіше, чим я коли-небудь займалась

Заступник голови МЗС Єнін: Зволікаючи з передачею "чорних скриньок", Іран грає не на свою користь

Посол Польщі в Україні Ціхоцкі: для нас принципова справа - це суверенітет і територіальна цілісність України

Перехід до іншого постачальника має відбуватися в пару кліків - глава газопостачальної компанії групи "Нафтогаз"

Новий голова Держекоінспекції: Штрафи мають бути збільшені в рази

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА