14:05 25.06.2021

З випуском єврооблігацій вирішимо восени - голова правління "Нафтогазу"

19 хв читати
З випуском єврооблігацій вирішимо восени - голова правління "Нафтогазу"

Друга частина ексклюзивного інтерв'ю з головою правління НАК "Нафтогаз України" Юрієм Вітренком

Текст: Дмитро Кошовий

 

-- Перейдемо до корпуправління. Номінаційний комітет досі не поновив роботу через позицію міжнародних учасників (місцеві представники МВФ, IFC, Світового банку та бізнес-омбудсмен), хоча було вже кілька нарад, у тому числі із участю прем‘єра, а потім -- першого віце-прем‘єра. Зараз припис НАЗК щодо вашого звільнення, який уряд оскаржив у суді, та позиція голови наглядової ради Клер Споттісвуд про ваше відсторонення. Як на мене, все це тільки віддаляє пошук компромісу із західними партнерами. Про що в цих умовах можна говорити?

-- Ми не беремо участі (у перемовинах щодо номінаційного комітету). Наскільки я знаю, є ціла низка питань, зокрема, технічних, щодо поновлення його роботи, але не можу коментувати.

Я проводив дуже дружні зустрічі у Вашингтоні з МВФ і Світовим банком. Там мені здавалося, що у нас було порозуміння. По-перше, щодо того, що я є людиною, яка цю реформу корпоративного врядування починала і активно рухала, в тому числі у "Нафтогазі". Коли ви починаєте реформу, це сумно, але доволі очікувано, що є її неправильні повороти, тож потрібно вносити корективи, щоб забезпечувати необхідні результати. Ми якраз обговорювали реальну проблематику, яка є. З цих зустрічей я роблю висновок, що нема такого, що Захід нас не сприймає. Є проблема нестачі відвертої розмови. Захід каже, що потрібно більше розмовляти: якщо ви щиро хочете проводити реформи і у вас є проблеми з ними, то давайте ці проблеми обговорювати відверто і спільно вирішувати. (Звичайно, якщо ми не хочемо проводити реформи, то тоді є проблема у відносинах з нашими міжнародними партнерами. Але у цьому випадку ми справді хочемо проводити реформи, хочемо, щоб ця реформа була дієвою і приносила результати для України.) Просто не помічати проблеми було б неправильно і контрпродуктивно.

 

-- За вашою інформацією, є чи немає умов про повернення статус-кво у "Нафтогазі" – ситуації, яка була до вашого призначення урядом наприкінці квітня?

-- Взагалі немає. Це точно я вам кажу після всіх моїх зустрічей як в Україні, так і за кордоном. Немає навіть натяку. Навпаки, є чітке розуміння, що не може нічого бути повернуте. Україна - це суверенна країна і це обґрунтоване рішення уряду, яке розуміється всіма.

Питання не в тому, чи мав уряд право на таке рішення. Зрозуміло, що мав. Ніхто не ставить це під сумнів. Питання лише в тому, що наші західні партнери хочуть бачити, з одного боку, відданість цим реформам і бажання їх проводити, а, з іншого, розуміння нами проблематики і її вирішення.

До речі, дуже важливий момент. Як наслідок маніпуляцій є неправильне розуміння, що критика Заходу стосувалася конкретно якихось особистостей у цій ситуації. Ні. Навпаки, вони кажуть: дивіться, це ж ви не проводили конкурс (на голову правління та членів наглядової ради – ІФ, уточнити) і вчасно не вирішили проблему. Тому Захід закликає замість того, щоб не вирішувати проблеми, а потім просто рубати вузол, краще вирішувати проблеми і не допускати таких кризових ситуацій, які потім призводять до втрати довіри.

 

-- Якими, за вашою інформацією, є умови повернення довіри та відновлення роботи номінаційного комітету?

-- Це прийняття законопроекту, який вдосконалить корпоративне врядування держкомпаній, вчасне проведення конкурсів. Проблема з номінаційним комітетом виникла не після "Нафтогазу".

 

-- За нашою інформацією, вже близько 20 компаній "зависли" без наглядових рад.

-- Так, є така проблема. Так от вони кажуть, що давайте це розв’язувати.

 

-- Але не хочуть поновлювати роботу номінаційного комітету? Це якесь замкнене коло.

-- У цьому також проблема. Бо поки ми обговорюємо, як проблеми розв’язувати, ці проблеми поглиблюються. Уряд як раз і пояснює, що у ситуації з "Нафтогазом" просто не міг чекати. В цьому сенс цього обговорення. "Нафтогаз" -- це найбільша українська компанія, можливо, найважливіша національна компанія. І, відповідно, "Нафтогаз" є певним символом тих складних реформ, які має робити Україна, тому до нього прикута найбільша увага.

Підсумую. Є загальне питання відновлення довіри із Заходом щодо корпоративного врядування. Про це говорив держсекретар Блінкен, коли приїздив в Київ, не про проблему зі змінами в "Нафтогазі", а про проблему з корпоративним врядуванням в принципі. І ми, підтримуючи цю реформу, також вважаємо, що з нею є проблема. І давайте цю проблему вирішувати.

 

-- Повернемося до припису НАЗК. Воно грунтується на тому, що ви на посаді голови Міненерго могли впливати на діяльність "Нафтогазу". І це справді така світова корпоративна норма. Ми знаємо, наприклад, що пані Гонтарєва казала, що рік не може розглядати посади у комерційному фінансовому секторі.

-- Це зовсім не так. Порівняння неадекватне. НБУ є регулятором банківської системи. Регулятор енергетичного ринку - НКРЕКП. Я там не працював. В НКРЕКП є чітка вимога, яка прописана в законі, що якщо ви член НКРЕКП, то ви, дійсно, не можете працювати (у комерційному секторі). Але це зовсім інша ситуація…

 

-- Міністерство в даному випадку не виступало регулятором?

-- Ні, не виступало. Міністерство не виступало власником. На відміну, наприклад, від ситуації в Мінінфрастуктури, де перший заступник міністра Євген Кравцов опікувався "Укрзалізницею" і був призначений її головою правління. І це не викликало проблем ані у міжнародних партнерів, ані у НАЗК.

 

-- Тоді вже була сформована наглядова рада "Укрзалізниці" на чолі с екс-головою представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунером?

-- Так. "Укрзалізниця" отримувала кредити ЄБРР, і це також не викликало питань. Всі казали, як покращується корпоративне управління "Укрзалізниці" і таке інше… Не було жодних проблем!

Важливо зазначити, що пан (голова НАЗК Олександр) Новіков у своєму інтерв’ю прямо каже, що вони "не знайшли жодних конфліктів інтересів діяльності Вітренка". Жодних!

 

-- Він посилався на норми закону.

-- По-перше, є сутність певного закону. По-друге, є інтерпретація закону. Вони дуже дивно його інтерпретували, тоді як правильна інтерпретація -- з точки зору суті закону. І вона має полягати в тому, що якщо є певний конфлікт інтересів, тоді це створює проблему, яка має бути врегульована за рахунок того, що людина рік не працює. А якщо немає конфлікту інтересів, то немає проблеми і немає чого врегульовувати. В цьому сенс. Я впевнений, що з точки зору закону не було жодних порушень рішення уряду.

 

-- У будь-якому випадку ми бачимо, що конфлікт зберігається: з усією наглядовою радою чи тільки з головою—це ми подивимось, коли буде засідання, та як там розподіляться голоси. Які ризики такий конфлікт несе для компанії, наскільки вони серйозні?

-- Давайте будемо відвертими. Коли голова наглядової ради робить заяви, створюється враження, що це заява не одного з членів ради, а всієї наглядової ради… В цій заяві стверджується, що наглядова рада розглядає питання та пропонує відсторонити Вітренка. Звичайно, це погано впливає на імідж компанії, на її діяльність та роботу із стратегічними партнерами, на діяльність компанії. Це шкодить компанії. Принаймні у поточний період часу.

Конкретний приклад: я в понеділок (21 червня, розмова велася 18 червня – ІФ) лечу у відрядження проводити дуже важливі перемовини щодо масштабних, на мільярди доларів, інвестицій в український нафтогазовий комплекс. Перед цим виходить новина, що голова наглядової ради ставить питання про відсторонення голови правління. Складно їхати на закордонні переговори з найбільшими глобальними інвесторами в такій ситуації. На щастя, це питання було відтерміновано, а переговори не відміняються і інвестори їх проводять.

Так само коли наглядова рада критикує публічно уряд, бо уряд – це вищий орган компанії. Коли наглядова рада каже, що уряд щось не так робить з точки зору корпоративного врядування компанії, це не допомагає іміджу компанії, це шкодить йому.

На щастя, більшість партнерів, які дійсно розбираються в роботі компанії, знають мене особисто, знають мої результати роботи, зокрема, в "Нафтогазі". Вони позитивно сприймали кадрові зміни, не дивлячись на заяви про те, що якісь інвестори якось негативно реагуватимуть. Насправді, чи не єдиний індикатор реального ставлення інвесторів до змін в "Нафтогазі" -- це котирування його єврооблігацій. І що ми бачимо? Дохідність зменшується. Тобто інвестори позитивно ставляться до цих змін, і спростовують цю чергову спекуляцію.

 

-- Чим поганий варіант, щоб ви пішли тимчасово з посади – добровільно, до поки суд не поставить крапку щодо цього припису НАЗК?

-- По-перше, я прийшов у "Нафтогаз" працювати, тому що в цій компанії, на жаль, багато проблем, які потрібно терміново вирішувати. Компанія у минулому році була збиткова. Фактори, які зробили компанію збитковою, це проблеми з розрахунками, з видобутком. Вони залишаються, і тому їх потрібно терміново вирішувати.

Дещо я вже зробив: ми кардинально змінили структуру реалізації газу для тепловиків. Вперше за 30 років в Україні держава не регулює ціни на газ для теплогенеруючих компаній. Тепер ми це робимо без державного регулювання у набагато більш ринковий спосіб. Але при цьому забезпечуючи як безпеку постачання газу для тепловиків, так і прийнятний рівень цін. Хтось мав це зробити у "Нафтогазі", хоча могли зробити і півроку тому, і рік тому. Але продовжували ПСО (режим спецобов‘язків – ІФ). Чому? Тому що "Нафтогаз" не міг запропонувати альтернативу. А ми запропонували. Тому уряд, нарешті, зміг не продовжувати ПСО. Це важливо, бо навіть наприкінці травня багато зацікавлених сторін хотіли продовжити ПСО, лякали колапсом на ринку. Ми зробили так, що і ПСО немає, і колапсу немає. Тож має хтось робити роботу.

Я, можливо, і хотів би піти у відпустку безвідносно, чесно кажучи, рішення наглядової ради, бо літо і хочеться у відпустку. Але доводиться працювати.

Інша проблема, яка мене іноді дивує. Я зараз голова правління, щодо мене є припис НАЗК – Нацагентства запобігання корупції. Тобто тут мова про запобігання корупції, а не про її наявність. І в мене є перший заступник голови правління – пан Сергій Перелома, щодо якого НАБУ (Національне антикорупційне бюро України – ІФ) вже давно передало в антикорупційний суд обвинувальний акт, тобто обвинувачує його у вже здійснених корупційних діях. Його справа розглядається. І наглядова рада не ставила питання про його відсторонення, він працює. Тож виникає питання: я маю піти у відпустку (чи мене мають відсторонити) для того, щоб мої обов‘язки виконував пан Перелома?

Ще одна дивна ситуація. У нас був топ-менеджер, щодо якого міжнародна аудиторська компанія, найнята "Нафтогазом", підтвердила наявність конфлікту інтересів. На відміну від моєї ситуації, в якій навіть пан голова НАЗК пан Новіков говорить про відсутність жодних конфліктів інтересів, тут було знайдено як реальний конфлікт інтересів, так і потенційний конфлікт інтересів. Його також наглядова рада не відстороняла свого часу від виконання важливих обов’язків в компанії, хоча вона бачила звіт аудиторів, де йшлося про конфлікт інтересів.

 

-- По ціні газу. Ми бачимо, що спотова ціна в Європі б‘є багаторічні максимуми, хоча ще рік тому ціни були на мінімумі. Тоді говорилось про те, що це надовго, що нарощування видобутку не настільки доречно і необхідно переглядати стратегію. Наскільки довгостроковим може бути новий ціновий тренд? Як це може позначитися на діях компанії та її стратегії? Чи будете щось змінювати у видобуванні, в продажу?

-- Ми будемо змінювати. Перш за все, ми будемо збільшувати видобуток, і вже найближчим часом. Для цього зараз переглядаємо наші плани буріння, проведення відповідних робіт на існуючому фонді свердловин.

З одного боку, вища ціна означає, що певні роботи/операції, які не мали економічного сенсу при низькій ціні, зараз мають економічний сенс. Більш того, ми в принципі переглядаємо підхід, тому що раніше (за того менеджера, прізвище якого не хочу згадувати) він був спрощений і неправильний. Дивилися на термін окупності, при чому штучний і надто агресивний, який має сенс для маленьких комерційних компаній, а не для великих компаній. Зазвичай дивляться не на термін окупності, а дисконтований грошовий потік. Це більш складне моделювання, але більш правильний підхід.

По-друге, маємо враховувати, що ми національна компанія. Якщо для приватної комерційної компанії бурити або робити якісь операції може не мати економічного сенсу, враховуючи повну суму ренти, яку потрібно сплачувати, то для національної компанії зрозуміло, що навіть якщо на окремій свердловині вона не досягає позитивного економічного ефекту з урахуванням ренти, то все одно є позитивний ефект для держави. Тож це все одно має сенс робити. Ми можемо і маємо бути набагато більш агресивні, ніж приватні комерційні компанії щодо збільшення видобутку. На жаль, було не так. У нас приватні компанії збільшують видобуток, тоді як національна зменшувала. Але ми будемо робити все можливе для того, щоб у найближчий час почати збільшувати видобуток.

 

-- Вам для цього потрібне погодження від наглядової ради?

-- Скоріш за все, так. Тому що це означає перегляд і фінансового плану, і стратегії.

 

-- Коли ми з вами говорили минулого разу наприкінці квітня, ви говорили, що розглянете можливість зниження ціни річної для населення, яка встановлена на рівні 7,96 грн/куб. м. Зараз ціни зросли так, що поточна ціна вже перевалила за 11 грн. Ви ще вбачаєте можливості для зниження, чи вашим клієнтам треба радіти, що її зафіксували на рівні 7,96?

-- По-перше, ми вже зробили зниження. Це я про продукт, підхід та структуру контракту, який ми запропонували для тепловиків. А тепловики – це наймасштабніший і найпроблемніший сегмент ринку газу, тому що більшість людей отримує опалення через централізоване постачання і залежить від теплокомуненерго щодо комфорту і тепла в своїх домівках. Газ є основним джерелом енергії для вироблення цього тепла, і фактично ми постачаємо цей газ в домівки людей, але через централізоване опалення. Так ось, не дивлячись на те, що зараз склалась спотова ціна на рівні вище 11 грн, ми за нашим контрактом для тепловиків зробили ціну на рівні 7,4 грн. Тобто ми обіцяємо і ми робимо. Ми тримаємо ціну 7,96 в річних контрактах, коли постачається безпосередньо газ населенню через збутові компанії. Але цей контракт був укладений до мене. Ви знаєте, що я пропонував ще нижчу ціну. Але та ціна, яка була визначена попереднім керівництвом, залишається в контрактах.

 

-- На вебінарі U.S. - Ukraine Business Council минулого тижня ви говорили про можливий субхолдинг з опалення – англ. Heating. Це мова про проблемні державні ТЕС Фонду держмайна чи ширше? Ви почали уважно дивитись на весь сегмент теплокомуненерго і готові брати інші компанії, які неспроможні, на баланс або в управління? У вас ця концепція сформована?

-- Ви дуже влучно зрозуміли про те, що я казав. Менеджерів вчать дивитись на весь, так званий, ланцюг утворення цінності. Тобто від початку до кінця: як кінцевий споживач отримує певний продукт і як цей продукт взагалі виробляється, видобувається, поставляється – на всі процеси, з цим пов’язані. Так от, коли ми дивимось на газовий ринок, то маємо розуміти весь цей ланцюг. Ми не можемо, як страус, що ховає голову, не помічати проблеми, що ми видобули газ, хочемо отримати якусь високу ринкову ціну та взагалі не хочемо думати про те, куди цей газ постачається і чи може він оплачуватись у повному обсязі тим, хто цей газ фізично відбирає із системи. Як ця система взагалі фізично працює. Це неправильно з менеджерської точки зору, це популізм.

Так ось ми розуміємо, що весь ланцюг зараз працює погано. Тому що на кінці цього ланцюга є тепловики, які енергонеефективні в порівнянні із будь-якими країнами. У яких споживачі також енергонеефективні. Мало того, ми розуміємо загрози енергетичної бідності в країні, і як національна компанія не можемо ці проблеми ігнорувати. Наше завдання ці проблеми вирішувати.

Що це означає. Що у нас вже є дві ТЕЦ, якими ми зараз управляємо і забезпечуємо людей теплом. І у нас були успіхи на цих двох ТЕЦ, коли ними повністю займався Віталій Щербенко. Він доводив на ділі, що ми можемо краще і правильніше оперувати, ніж приватні компанії. Я хотів би сказати, що ми не крадемо, і відповідно результати кращі, хоча нещодавно був випадок, коли менеджера, найнятого при попередньому керівництві, затримали на хабарі. Принаймні ми не покриваємо корупцію і боремося з нею.

Далі, державні ТЕЦ, які у ФДМУ. Ми кажемо: передавайте нам, бо це найпроблемніший сегмент на цьому ринку. Вони на рівні розрахунків навіть гірші, аніж приватні ТЕЦ, або ті, якими управляють приватні компанії. Тобто, ще раз. Найгірша ситуація у ТЕЦ, якими керує ФДМУ, посередині – приватні, а у нас ситуація краще: і з точки зору розрахунків, і з гарантування безпеки постачання. Тож ми кажемо: державні ТЕЦ віддайте нам, краще в статутний фонд, щоб ми могли інвестувати. Бо вирішення цієї проблеми з енергоефективністю – це не слова з декларації, це реальні інвестиції, які допомагають менше використовувати газу і виробляти таку ж кількість тепла: залатати дірки в тепломережах, щоб ми гріли не асфальт і навколишнє повітря, а дійсно тепло доставляли в будинки.

Далі приватний сегмент. Там ми кажемо, що, в принципі, нічого не хочемо ні в кого забирати та готові просто продавати газ за цим трирічним контрактом - прозорим, ринковим. В ньому є компонент довгострокової ціни і спотової ціни та дуже зрозумілі і комфортні для тепловиків умови оплати. Ми спеціально з ними сідали і дивились, як вони отримують гроші від своїх споживачів, щоб їм комфортно було ці гроші платити нам. Ми все це продумали. Але якщо, все одно, у них будуть проблеми, або якщо їм потрібні потужні партнери, то "Нафтогаз" готовий інвестувати у енергоефективність. Готовий вкладати кошти в те, щоб ці компанії менше споживали газу, виробляючи стільки ж тепла. Це означає на практиці, що, скоріш за все, Нафтогаз буде не лише брати в управління ці державні ТЕЦ, а й буде брати (виступати партнером, можливо, десь ставати власником) і приватні ТЕЦ. І таким чином вся ця діяльність з вироблення генерації, постачання тепла буде розвиватись.

 

-- Питання щодо "Укрнафти". Пан Коболєв говорив, що вже був у особистих перемовинах з Ігорем Коломойським щодо можливого розділу "Укрнафти". Після вашого приходу ці перемовини припинилися чи продовжуються? Ви вже сформували власну пропозицію щодо майбутнього співробітництва? До речі, позиція Коболєва щодо розподілу "Укрнафти" пройшла наглядову раду?

-- Позиція щодо розділення обговорювалась на раді "Нафтогазу" і правлінні. Я не хочу зупиняти опрацювання цього варіанту і тому воно триває. Але при цьому я поставив задачу опрацювати інший варіант: це об’єднання "Укрнафти" і "Укртатнафти", але таким чином, щоб не допустити контролю з боку Коломойського за цією об’єднаною компанією. Щоб цей контроль був за "Нафтогазом", за державою. "Укртатнафта" – це єдиний нафтопереробний завод в Україні. Ці два варіанти зараз опрацьовуються.

Я не хочу у даному випадку зупиняти той варіант, який був вже обговорений і попередньо погоджений наглядовою радою, який є частиною планів "Нафтогазу". Я просто хочу, щоб ми принаймні подивилися на альтернативу. І обрали найкращий варіант.

 

-- За цей період ви не проводили переговорів з Коломойським?

-- Не було ніяких переговорів, тому що потрібно підготувати відповідні матеріали. З тої інформації, що мені надають відповідальні працівники самого "Нафтогазу", роблю висновок, що вони ще мають завершити відповідні розрахунки і проробку деталей. Тому є обговорення прогрессу, але немає переговорів щодо будь-яких конкретних параметрів, тому що просто цих параметрів я поки не бачив. Триває важлива робота щодо опрацювання цих параметрів – фінансових, технічних…

 

-- Є якісь терміни?

-- Я не хочу брати на себе зараз відповідальність за конкретні терміни. Працюють потужні іноземні компанії, які роблять оцінку певних основних засобів. Люди дивляться на юридичну сторону. Найближчим часом можна очікувати якихось попередніх результатів. Але це велика робота: бо розділення або об’єднання – це не так просто.

Я також поставив задачу провести конкурс з відбору голови правління, оскільки ця робота реалізується у специфічній ситуації з корпоративним врядуванням. Це окреме питання. Тому що ми можемо і не роз’єднатися, і не об’єднатися…

 

-- До цього етапу якось можливо збільшити ефективність керування 43% "Укртатнафти", якими володіє "Нафтогаз"?

-- Я поки не ставив якихось таких нових завдань щодо цього. Моє все ж таки розуміння, що ми маємо об’єднати ці активи і таким чином отримати контроль над переробкою "Укртатнафти". Тобто ці 43% запрацюють, або вони мають увійти у певний периметр цих розділень, які обговорюються.

 

-- Євробонди. "Укравтодор" 17 червня залучив $700 млн під 6,25% на термін до семи років. І навіть президент привітав їх з цією угодою. Ставка, як кажуть експерти, хороша, хоча це запозичення під держгарантії.

-- Я хочу привітати колег з "Укравтодору", я не хочу применшувати їхні перемоги. Але якщо ми подивимось на котирування єврооблігацій "Нафтогазу", то вони зараз торгуються, приблизно, на схожому рівні при тому, що у нас немає держгарантій на відміну від "Укравтодору". Це означає, що інвестори не менш позитивно оцінюють перспективи "Нафтогазу". Таким чином ми можемо розраховувати на відносно вдале розміщення єврооблігацій, до якого підготуємося до осені. І будемо вирішувати восени, хочемо ми чи ні розміщувати єврооблігації.

 

-- Ці гроші вам потрібні будуть більш для видобутку чи для закупівлі газу?

-- Закупівля газу вже до осені буде завершена. Ці гроші можуть бути нам потрібні для оптимізації кредитного портфелю в Україні: ми будемо заміщувати більш дорогі кредити, якщо буде сприятлива кон’юнктура, більш дешевими єврооблігаціями. Ми можемо оптимізувати свій портфель єврооблігацій для того, щоб у нас погашення були більш розтягнені у часі, щоб більш комфортний був кредитний портфель.

Але також ми будемо проводити інвестиції і не лише в видобуток, а, наприклад, в сектор теплокомуненерго. Інвестиції, які будуть орієнтовані на енергоефективність. Вони можуть приймати таку форму, як інвестиції в виробництво тепла з біомаси. Або, наприклад, якісь програми фінансування, інвестування індивідуальних теплових пунктів, які дозволяють більш ефективно використовувати тепло ОСББ. Ми дивитимемося на ті сфери, які найбільш потребують участі національної компанії для вирішення цієї національної задачі.

Національна задача полягає у підвищенні рівня енергоефективності, у скороченні неефективного споживання і використання потенціалу України для імпортозаміщення. Якщо у нас є локальна біомаса і ми можемо розвивати місцевий бізнес, який її вироблятиме, то це треба робити. Починаючи з того, що солома, яка гніє на наших полях, буде збиратись і використовуватись як сировина. Це і енергорослини, і щепа, пелети з них-- різні види біомаси можуть бути, але це все не імпортується, це все місцеве виробництво, робочі місця і місцеві інвестиції. І це відповідальність громад, де приватні малі бізнеси інвестують кошти у виробництво тепла з біомаси. Їм просто потрібна якась допомога та партнерська програма, і це те, що ми можемо робити. То громада потім буде відповідально ставитись до цього підприємства теплокомуненерго, до організованого опалення цього містечка.

В Україні є різні програми, які налаштовані на енергоефективність. Є Фонд енергоефективності, але він фінансує програми, пов’язані лише з ОСББ, бо там є вимога наших іноземних інвесторів. Є окремо Держенергоефективність, у них є "зелені" кредити. "Нафтогаз" – це буде ще одне джерело.

 

-- Біля $2 млрд або більше 50 млрд грн на рахунках "Нафтогазу", які, за словами пана Коболєва, могли бути однією з причин зміни керівництва. Вони у компанії залишаються чи вже витрачені?

-- Там різні суми називались. Все залежить від того, коли сплачуються податки і відбуваються надходження. Але, приблизно, 50 млрд грн у нас зараз залишаються – така сума, яку ми витрачаємо на закупівлю імпортованого газу. Тому що це наша основна діяльність закуповувати газ влітку, щоб постачати нашим споживачам взимку. Це безпека постачання, це нацбезпека.

 

-- Ви газ вже закуповуєте?

-- Так, вже почали імпортувати, закачувати в підземку. Будемо це нарощувати. Всі спекуляції, що ці гроші підуть на "Велике будівництво" – це просто маячня! Я розумію, нащо потрібні були ці спекуляції, щоб дискредитувати рішення уряду . Але це неправда. До речі, цікава природа цих коштів. Це не прибутки, бо компанія була збиткова. Це гроші, наприклад, від продажу імпортованого раніше газу. Ми газ продали, і нам потрібно або закупити газ на новий опалювальний сезон, або вкласти в щось інше, щоб потім заробити. Бо той газ, який продали, "Нафтогаз" купував на кошти, які взяв в кредит. Наш кредитний портфель більший, аніж 50 млрд, ми заборгували більше грошей, аніж є. Тому треба купити влітку дешевше, і продати взимку дорожче. Або вкласти у видобуток, і таким чином заробити. Ми не можемо ці кошти подарувати або віддати, тому що потім нам не буде чим віддавати борг.

Просто створювалось певне враження, що якщо багато грошей, то ви успішний менеджер чи бізнесмен. Насправді, це просто ви взяли в борг. Купили товар, потім продали його в збиток і залишились винні ще більше, і зараз маєте щось робити.

Перша частина інтерв'ю Вітренка

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова Держлісагентства: Реалізація програми "Зелена країна" вже почалась

Уже в наступному році ми побачимо заклади McDonald's на трасах - директор з розвитку

"Епіцентр" відкриє у Львові перший торгово-розважальний центр у мережі – заступник гендиректора компанії "Епіцентр К" Гончаров

Голова ВАКС: можна сказати, що невідворотність покарання за корупцію в Україні стає нормою

Монастирський: П'ять структур МВС – це той кулак, який може гарантувати безпеку держави

Звільнення Тарана з посади міністра оборони має стати першою кадровою зміною цієї осені - нардеп Рудик

Намагаємося повернути міністерство в нормальний вигляд з повноваженнями і можливостями - міністр енергетики Галущенко

Із новою моделлю ПСО ринок електроенергії повинен припинити генерувати борги - міністр енергетики Галущенко

Наша рекомендація для МОЗ – не скорочувати інтервали між першою і другою дозами вакцини - голова НТГЕІ Лапій

Рішення щодо вступу України та Грузії до НАТО є та було підтверджено на найвищому політичному рівні в Альянсі - заступник генсека НАТО

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА