15:01 06.08.2021

Директор групи ICU Григорій Овчаренко: “Ринок недержавних пенсійних фондів має потенціал розвитку в регіонах”

14 хв читати
Директор групи ICU Григорій Овчаренко: “Ринок недержавних пенсійних фондів має потенціал розвитку в регіонах”

Інтерв’ю директора, голови підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорія Овчаренка агентству "Інтерфакс-Україна"

Автор: Анна Родічкіна

— Заощадження українців у недержавних пенсійних фондах (НПФ) торік зросли на 13,4%, але на початок цього року все ще залишалися на відносно низькому рівні – 3,5 млрд грн.

– Так, це невеликі обсяги, але цьому є причини. Зараз майже 900 тис. осіб, а це близько 5% працездатного населення, залучені до недержавного пенсійного забезпечення. У більшості країн середній показник охоплення складає 10-15%. Навіть у розвинутих країнах, де найбільшого розповсюдження набули такі програми, ця позначка не сягає більше 25%. Тобто тільки кожен десятий в середньому самостійно заощаджує у світі. Багато перешкод, а молодь взагалі про це не думає. Вони хочуть мандрувати, купити авто, а потім з’являються діти… Поточне споживання не дає можливості відкладати. Але навіть незначна сума регулярних внесків дає потім певний ефект.

Тому не можна сказати, що ми відстаємо набагато. Першою перешкодою для таких заощаджень у нашому суспільстві є саме недовіра до банківських інституцій. Дехто намагається порівнювати: от недержавні пенсійні фонди (НПФ) не зазнали розповсюдження, бо не можуть демонструвати дохідність, або через відсутність ринку капіталу. Ні, це не так. Більш ніж 50% українців, як свідчать дослідження, не довіряють банківським і фінансовим установам, у тому числі й НПФ. Це відбулося завдяки кризам 2008-го та "банкопаду" в 2014-му. У США рівень недовіри до кризи 2008-го складав 15-16%, а в 2008-му під час кризи зріс до 50%, хоча згодом зменшився до більш природного рівня у 10-15%.

Кризові явища в нашому суспільстві сприяють недовірі до банківської системи, ще навіть пам’ятається криза після розпаду Союзу, інші соціальні проблеми з минулого. До того ж, на відміну від США, нашій країні притаманний високий рівень патерналізму. У нашій свідомості ще є ось це "державна повинна". За даними дослідження USAID, більше 60% респондентів покладають відповідальність на державу за забезпечення гідної пенсії. А існуюча система не може цього зробити.

— При цьому,навіть, у рік пандемії НПФ нарощували клієнтську базу.

— У період пандемії багато людей зіштовхнулися з втратою роботи, невизначеністю подальших доходів. А рівень заощаджень в українців вкрай низький: 90% мають рівень заощаджень менше трьох місяців. Тож будь-який ризик втрати роботи стає критичним. Це природний поштовх для людей. Людина стикається з проблемою, аналізує наслідки, розробляє шляхи вирішення проблеми в майбутньому і чинить відповідно. В Україні немає ні розуміння проблеми (наприклад, мало хто взагалі знає про НПФ), і ніщо не підштовує до дії – є поточні доходи, ніби нині все гаразд. А ця ситуація невизначеності якраз і підштовхнула людей до пошуку альтернативних інструментів заощаджень.

Другий фактор – риторика держави. Протягом 30 років незалежності перші особи, голова Пенсійного фонду транслювали: Пенсійний фонд забезпечить гідну пенсію. І тільки торік і сам президент, і прем’єр сказали: "Пробачте, ця система вже не працює і не здатна забезпечити гідну пенсію". І це звучало якось дикувато для суспільства – ми всі пам’ятаємо його реакцію. Ми сплачуємо податки та мали надію, що у нас буде 50-60% коефіцієнт заміщення й більш-менш нормальну пенсію. Але це вперше за історію країни ми почули: ні, цього не буде. І це теж підштовхнуло людей для пошуку дієвих інструментів.

Так, люди заощаджують і самостійно. Кладуть гроші на депозити, інвестують у НПФи. Але останнє, наприклад, доступне тільки в містах-мільйонниках, де є офіси адміністраторів фондів. Навіть банки не можуть надавати цю послугу. Наразі законодавство з фінансового моніторингу змінилося і маю надію, що ці зміни нададуть можливість більш широкому колу людей долучитися до різних фінансових інструментів.

— Як змінилися витрати на управління активами в НПФ?

— Для нас недержавне пенсійне забезпечення – стратегічний напрямок. Це не найбільш прибутковий бізнес. Іноді НПФ критикують за високі тарифи, мовляв, частина прибутку фонду йде на обслуговування. Наприклад, витрати на обслуговування ETF (Exchange Traded Funds) складають 0,5-1%, а витрати в НПФ в Україні ще в 2019-му були, в середньому, до 4%. Фонд витрачає до 2% на управління активами, а решта йде на адміністрування – податковий і бухгалтерський облік, зберігання активів. Якщо ви інвестуєте в ETF, у вас ці витрати теж є, просто ви несете їх самостійно – подаєте декларацію, маєте справу з податковою. У підсумку такі витрати навіть більші, ніж у НПФ. Крім того, є ще витрати на зберігання – якщо купуєш ETF, треба відкрити рахунок у цінних паперах своїм коштом. У більшості випадків витрати на зберігання складають до 0,5%.

Але, якщо подивитися на еволюцію цих витрат НПФ, то за останні кілька років вони зменшилися. Ми, як компанія з управління активами, за останній рік десь на 20% зменшили витрати, враховуючи зростання обсягів коштів під управлінням.

Для ICU це стратегічний напрямок, ми інвестуємо в його розвиток, розуміючи, що цей бізнес буде зростати і надасть можливість окупити інвестиції.

— З якими результатами завершили НПФ під управлінням ICU? Як змінилася кількість учасників?

— У нас в управлінні п’ять НПФ. Ми зростаємо трошки більше за індустрію – наш відсоток зростання (за критерієм чистих активів НПФ) складає більш як 15%. Деякі фонди, наприклад "Династія", демонструють зростання як за рахунок дохідності, так і за рахунок нових залучень. Ми використовуємо декілька каналів залучення клієнтів: і агентська мережа, і кампанії в соцмережах, і сайт. Навіть створили чат-бот, де є можливість дізнатися будь-яку інформацію. Це дозволяє залучити клієнтів з невеликих міст і містечок.

За минулий рік до "Династії" долучилося більше 500 нових учасників. Фонд завершив рік з дохідністю 11,1% при середній дохідності ринку 11%. Дохідність НПФ Укрексімбанку склала 13,4%, "Емерит Україна" - 10,5%, НБУ - 12%, але вони створені для працівників підприємств і не залучають нових клієнтів. Тобто на залучення нових клієнтів найбільше працює НПФ "Династія".

Активи п’яти фондів складають більше 640 млн грн. З урахуванням фонду НБУ, то це близько 17% загальної кількості, а якщо без врахування НПФ НБУ, то це більше 30%.

— Як змінилася структура інвестицій цих фондів?

— Загалом НПФ підходять до інвестицій доволі консервативно. До 2019 року ставки за депозитами мали найкращі показники за співвідношенням дохідності та ризиків. Можна інвестувати і в ринок акцій, зокрема за межами України, але там значна волатильність і валютні ризики. Тому в активах НПФ левову частку, більше ніж 90% складають інструменти з фіксованою дохідністю – державні, корпоративні, муніципальні облігації . Знову ж таки, тому що тут сприятливе співвідношення дохідності та ризиків. 

Навіщо інвестувати в NASDAQ, який демонструє дохідність у 10-11%, але з набагато більшою волатильністю? Коли ця волатильність відбувається і за місяць фіксується від’ємний результат, отримуємо шквал дзвінків, листів, повідомлень: що відбувається, чому результат від’ємний? На жаль, низький рівень обізнаності населення про те, як працює ринок, інколи призводить до занепокоєння щодо поточних результатів, оскільки НПФ це довгострокові інвестиції. 

На кінець 2019-го державні облігації складали майже максимальну частку – 49% (при максимумі 50%), депозити – 40%, інші інструменти складали ще 10%, серед яких 9% – корпоративні облігації. Тобто, інструменти з фіксованою дохідністю складали майже 99% доходів НПФ, як і в нас. Торік ставки за депозитами значно знизилися та зараз цей тренд продовжується, наразі вони складають близько 4-7%. Це підштовхує керуючих шукати інші напрямки для фінансування.

Ще два років тому ми прогнозували, що першим інструментом на заміщення депозитів стануть корпоративні, муніципальні облігації. Зараз прогнозуємо зростання інструментам ринку капіталу - акціям та іншим. Ми, на жаль, не можемо інвестувати в деривативи. Але це можуть бути як локальні, так і іноземні акції. Сьогодні вже є можливість таких інвестицій. Через це частка депозитів буде зменшуватися.

У наших фондах сьогодні частка депозитів складає 15-25%, що майже вдвічі менше порівняно з початком 2020-го. Немає сенсу тримати кошти в надійних банках - ОТП, Райффайзен Банку, де ставка за річним депозитом складає 4-5% річних. Це нижче інфляції зараз. Тож очікуємо поштовх до розвитку інструментарію. 

НПФ мають хоча й незначні активи, але вони створюють попит на інші інструменти. Уже бачимо цього року багато випусків корпоративних облігацій. Це надає можливість підприємствам випускати облігації, які користуються попитом у НПФ.

Ми розпочали роботи з пошуку інструментів акцій, перш за все, іноземних - і єврооблігацій, і акцій.

— А як вплине на НПФ запуск фондового ринку, який анонсує уряд?

— Обмеженість доступу та недовіра створюють перешкоди і для особистих заощаджень. Бо хтось може надавати перевагу самостійному інвестуванню. Участь великої кількості фізичних осіб на фондовому ринку створила б ліквідність, яка, зі свого боку, дозволила б проводити операції і з більшою кількістю цінних паперів. Наразі важко говорити про розвинутий локальний ринок, коли у лістингу в Україні лише дві акції. Це не дозволяє ні інституційним інвесторам працювати з локальним інструментарієм, а ні підприємствам залучати кошти на фондовому ринку. Залучення фізичних осіб, якщо ці дві проблеми будуть вирішені (а ми бачимо, що вже створюються додатки деяких банків, фінансових інституцій), дозволяють самостійно інвестувати в локальні та іноземні фінансові інструменти. Збільшення цього обігу дозволяє і НПФ долучитися до роботи з ринком капіталу. Авжеж, ті підприємства, які залучають кошти за межами України, несуть валютні ризики. В будь-якому випадку їм було б вигідніше залучати гривні за низькою ставкою. А інституційні інвестори, як НПФ, страхові компанії, банки, можуть створити цей ринок. Але перший поштовх дають приватні особи. У такий спосіб це буде відбуватися досить довго - 5-10 років. Обсяг інвестицій приватних осіб незначний. Всі очікують поштовх за рахунок пенсійної реформи. Якби вона відбулася, це досить суттєво би змінило український ландшафт - і з огляду на створення нових інструментів, і з огляду на фінансову інфраструктуру

Розвиток без реформ буде поступовий та довгий, а реформа досить швидко змінить ситуацію на краще.

— Обговорюється модель реформи, при якій буде створено державний накопичувальний фонд. Наскільки дієздатною, на вашу думку, є така ідея?

— Ще 5-7 років тому можна було відтермінувати новий етап цієї реформи, тому що підвищення пенсійного віку, збільшення стажу роботи та скасування низки пільг покращило стан і баланс солідарної системи на деякий час. У більшості країн, до речі, ця система дотується з боку держави, це не тільки українська проблема. Але враховуючи нинішній демографічний стан, далі відтягувати уже нікуди.

На парламентських комітетах під час обговорення кивають у бік добровільної системи, мовляв є добровільна, нехай відкладають. Та це робить тільки кожен десятий. Для дев’яти потрібно створити іншу систему або автоматичного зарахування, або обов’язкового відрахування.

Тепер дискурс відбувається більше навколо того, скільки відраховувати, які джерела і яка інфраструктура. І тут ніколи не буде порозуміння. 

Щодо першого – обов’язковості: тут немає іншого вирішення, ніж відкладати. Тепер питання – скільки: 1,2 чи 5%? НКЦПФР надала підрахунок, що для більш-менш нормального заміщення потрібно відраховувати,щонайменше, 7%, але можна робити це поступово. Яку реакцію ми побачили? "Сім відсотків від нашого доходу? Ні, це неможливо", – каже бізнес. "Чотири відсотки за рахунок існуючих податків? Ніколи", – каже Мінфін. Зрозуміло, при ставці 7%, 8% і 10%  реформи ніколи не буде.

Інші країни, розуміючи, що різні сторони будуть блокувати будь-які ініціативи вище 2%, йде на ці 2% на першому етапі. Таким шляхом пішла Великобританія, попрацювала так 3-4 роки і почала поступово збільшувати розмір ставки за рахунок додаткових внесків.

По-друге, жваві дискусії точаться навколо того, яка система потрібна – чи потрібен, наприклад, той централізований державний фонд чи ні. У деяких пострадянських країнах, як-от Казахстан, це призвело лише до корупції та неефективного інвестування коштів. З іншого боку, у нас високий рівень недовіри до приватних інституцій. Але менше - до державних. Тож варто зробити якийсь симбіоз із державних і приватних структур. 

Поки що по цьому питанню консенсусу немає: на минулому засіданні одні виступали за створення тільки державної інституції, інші - тільки за приватні. Якщо питання ставити тільки так, ніякого порозуміння не буде. Потрібно надати можливість працювати і державним інституціям у будь-якому вигляді, і приватним теж.

— Як оцінюєте шанси запуску обов'язкового рівня накопичувальної системи з 2023 року?

— Здається, вже є якийсь баланс інтересів. Попередній законопроект відхилили, бо в учасників комітету не було розуміння, як система працює. Були радикальні настрої – хтось тільки за державні фонди, хтось тільки за приватні. Але поступово створюється якийсь консенсус, завдяки якому вдасться доопрацювати законопроект. Цього року за нього можуть проголосувати в першому читанні, наступного, якщо він пройде і друге читання, можна створити інфраструктуру, доопрацювати законодавство щодо захисту пенсійних заощаджень. Бо ж це ще один окремий елемент – хто буде надавати захист і в якому вигляді – це гарантії держави, прямі чи непрямі… У системі, щоправда, вже закладені певні гарантії – це диверсифікація та нагляд. Проте учасники комітету часто навіть не розуміли, які ж це гарантії: "Хто буде платити, якщо щось відбудеться?".

Якщо ж буде досягнутий консенсус, то система може запрацювати і з 2023 року або навіть раніше.

— Скільки фондів можуть покинути ринок, якщо законопроект про накопичувальний рівень пенсійної системи не проголосують цього року? Чи є у ваших планах приєднання нового фонду тих п’яти, що маєте під управлінням?

— Деякі НПФ створювалися для обслуговування конкретних підприємств. А ті згодом відмовилися від них. Наприклад, існував відомий КНПФ "Поштовик" для працівників "Укрпошти", але нове керівництво вирішило відмовитися від залучення співробітників до недержавного пенсійного забезпечення і закрили фонд. Фонди створювалися не тільки для деяких компаній, але і для окремих секторів. Ці компанії можуть повернутися до відрахувань за умови старту реформи. Кількість НПФ зменшується, і це природно. Паралельно відбувається і реєстрація нових фондів. Підприємства, зокрема й іноземні, цікавляться такими програмами та створюють такі мотиваційні елементи для своїх співробітників. 

На мій погляд, нинішня кількість НПФ як для поточної ситуації завелика. Однак ринок має потенціал розвитку в регіонах, там підприємства цікавляться цим інструментом. Ми наступного місяця будемо створювати окремий фонд для одного з великих українських підприємств. Тож з одного боку, кількість раніше створених фондів зменшується, але є і зворотня тенденція – деякі підприємства навпаки розглядають ці програми для додаткового пенсійного забезпечення.

— Але про консолідацію з іншими фондами поки що мова вже не йде?

— Ми розглядаємо таку можливість наразі, ведемо перемовини з деякими фондами про можливість об’єднання. Це надасть можливість зменшення витрат і збільшення дохідності. Але невдовзі конкретних об’єднань не планується.

— Ви відчули збільшення інтересу до уже існуючих НПФ з боку юридичних осіб? Наприклад, по "Династії"?

— У нас більше 50 підприємств є вкладниками "Династії". У період кризи компанії намагаються скоротити витрати, а внески в НПФ – це додаткові витрати. Обсяг внесків протягом 2015-2017 років зменшився. Наразі інтерес зростає, але він не конвертується в збільшення внесків. Проте, це питання часу.

— Минулого року загальна дохідність НПФ значно перевищувала інфляцію: 11% при інфляції в 5%. Які тенденції зараз і які прогнози на 2021 рік?

— Портфель НПФ складається із депозитів, державних облігацій, корпоративних і муніципальних облігацій. Зараз середня ставка за депозитами - 8%, за держоблігаціями - 11-12%, за корпоративними - 13%, муніципальними - 12%, за банківськими облігаціями - 11%. Тож середньозважена дохідність буде складати 10-11%. Відрахуємо від цього витрати, які в середньому складають 3% (що нижче за рівень попередніх років у 4%), то це буде надавати середню дохідність по індустрії близько 8%. Тобто близьку за середню ставку за депозитами. Для консервативної стратегії це дуже добре. Але якщо зважити на інфляцію, то ставка дохідності може бути нульовою або близькою до нуля.

Проте не всі НПФ мають пасивні стратегії, є більш активні, які надають можливість інвестувати у валюту або активні операції з купівлі-продажу. Такі можуть згенерувати дохідність більше 10%.

— Тобто на межі інфляції?

— На мій погляд, якщо інфляція на кінець року буде складати 10%, дохідність буде на межі інфляції. За останній місяць ми отримали багато звернень: "От ми побачили інфляцію на рівні 9,5%, а у вас тут дохідність 8%, це ж менше за інфляцію, то я витрачаю свої кошти?". НПФ – це довгострокове інвестування, тож слід відстежувати динаміку щонайменше за підсумками року.

—Які плани у ICU на цей рік? Чи є плани інвестувати в міжнародні активи?

—В ICU є кілька напрямків інвестування, є й більш географічно диверсифіковані інвестиції. Вже цього року ми відпрацювали модель інвестицій за межі України, і вона досить непроста. Враховуючи валютні обмеження, обмеження законодавства, питання купівлі-продажу – відпрацювання такої моделі зайняло майже рік. Ми вже інвестуємо в іноземні цінні папери. Це теж стосується НПФ. Цього року ми створили і нові інструменти, серед яких, наприклад, Global Equity Index. Є попит на іноземні цінні папери, на ETF, з боку приватних осіб, які не можуть самостійно інвестувати в ці інструменти щомісячно по $100-300 через надто високі адміністративні видатки. Ми створили локальний фонд, де будь-яка особа може купувати цінні папери. Та інвестуємо самостійно за кордон. Є плани створити ще деякі локальні інструменти, бо попит такий зростає. Є бачення розвитку географічної присутності за рахунок нових інструментів. Бо раніше клієнти могли фізично обслуговуватися лише в офісах. Це зменшувало можливість в Україні працювати з такими інструментами - тільки п’ять, сім великих міст. А за рахунок додатків можна працювати в будь-якому населеному пункті.

— Але для підписання договору все-таки треба приїхати в офіс?

— Ні, зараз законодавство дозволяє використовувати додаток "Дія" або цифровий підпис. Для ідентифікації, верифікації та підписання документів уже зараз існує можливість віддаленого доступу. Плануємо запустити цю послугу найближчим часом.

 

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Менеджер з комерції "Укрзалізниці": Закон про ваговий контроль на автодорогах за 1-2 роки поверне вантажі на залізницю

Голова Держмитниці: Поки ми не застосовували поліграфи, але думаю, скоро застосуємо

Зрив інтеграції з європейським енергоринком стане дуже негативним сигналом для всіх інтеграційних процесів України - експерт CSIS

Рада може прийняти закон про повноваження НКЦПФР цієї сесії – голова профільного підкомітету Ради Ніколаєнко

Уже в 2050-х роках Україні знадобиться 15 нових атомних енергоблоків - глава "Енергоатому" про меморандум з Westinghouse

Заступник керівника Офісу президента Свириденко: Цього року ми прогнозуємо зростання ВВП на рівні 3,8%

Голова Бюро ВООЗ в Україні: В Україні реально можна вакцинувати понад 70% населення

В. о. директора ДБР Сухачов: Президент мені жодного разу ще не телефонував

Разумков: Венеціанська комісія – цілком незалежна, вона – над процесом, її точно не можна звинуватити в підіграванні політичним силам, бізнесменам або владі

Голова Держлісагентства: Реалізація програми "Зелена країна" вже почалась

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА