14:30 30.06.2022

Війна може надати додаткового стимулу для повного впровадження реформ системи охорони здоров'я - представник ВООЗ

10 хв читати
Війна може надати додаткового стимулу для повного впровадження реформ системи охорони здоров'я - представник ВООЗ

Начальник відділу фінансування охорони здоров‘я штаб-квартири ВООЗ, автор рекомендацій щодо відновлення системи охорони здоров’я в Україні Джозеф Катцин (Joseph Kutzin) в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" розказав, чи має Україна після війни продовжити реформувати систему охорони здоров’я, в чому переваги реформи і як ВООЗ рекомендує відновлювати систему надання медичної допомоги після війни.

Автор – Анна Левченко

- Які існують рекомендації щодо відновлення України після війни та яке місце займає сфера охорони здоров'я у цій системі?

- Існує ряд причин чому здоров'я та сфера охорони здоров'я мають вирішальне значення у процесі відновлення України. По-перше, масштаби нападів на систему охорони здоров'я є безпрецедентними. Хоча ВООЗ ще й досі перевіряє багато інцидентів, з 24 лютого 2022 року нами вже було підтверджено 323 атаки на сферу охорони здоров'я (health attacks) в Україні — що становить більше нападів протягом 4 місяців, аніж, наприклад, у Сирії з початку 2018 року (298 нападів). Фізичне знищення ресурсів у поєднанні з психологічним впливом війни на працівників сфери охорони здоров’я та населення в цілому, матиме тривалі наслідки.  Таким чином, відновлення системи охорони здоров'я відіграє вирішальну роль у процесі національного відновлення шляхом забезпечення відновлення базових послуг та реагування на нові, та щораз більші потреби серед населення, зокрема психічне здоров'я, реабілітація, контроль у сфері громадського здоров'я.

По-друге, здоров'я є як невід'ємною частиною добробуту людини, так і інвестицією для довгострокового відновлення та зростання країни. Наявність високоякісних медичних послуг та медикаментів створює відчуття безпеки та нормального життя для усіх, надає людям впевненість у можливості повернутись додому та сприяє примиренню та довірі до місцевих та національних органів влади.

По-третє, інвестування у сферу охорони здоров'я відіграє вирішальну роль у процесі загального розвитку держави: ця сфера ключова для економіки що, зокрема, можна побачити на прикладі вітчизняного фармацевтичного виробництва та дистрибуції.  Потенційно значущим є стимул для розвитку науки, технологій та високотехнологічної промисловості/ робочих місць, які надає сфера охорони здоров'я.  Сфера охорони здоров'я також відіграє важливу у роль у забезпеченні робочих місць, особливо для жінок, та має багатогранний вплив на місцеву економіку.

- Яким чином має відбуватися фінансування системи охорони здоров'я? Чи треба змінювати курс, взятий під час реформи?

- Напрямок реформ, розпочатих в Україні у 2016 році, відповідає передовій міжнародній практиці. Війна цього не змінила, більш того, вона повинна дати додатковий стимул для повного впровадження реформ. ВООЗ вважає, що країни повинні прагнути досягнути універсального охоплення послугами охорони здоров’я (UHC), що означає (a) зменшення розриву між потребою в послугах та їх використанням; (б) підвищення якості послуг; та (в) забезпечення того, щоб ніхто не збіднів у зв'язку з необхідністю платити за послуги сфери охорони здоров'я. Водночас уряд повинен забезпечити фінансування базових функцій щодо запобігання, забезпечення готовності та кризового реагування у разі надзвичайної ситуації.

Реформи фінансування системи охорони здоров’я в Україні нині сприяють розвитку системи задля досягнення цих цілей, але можуть бути поглиблені. Їх перевага полягає в тому, що основним джерелом фінансування системи є загальні податкові надходження, і те, що всі українці мають право на отримання послуг в рамках Програмою медичних гарантій (ПМГ). Об’єднання коштів для закупівлі ПМГ на національному рівні через НСЗУ дає змогу системі спрямовувати ресурси туди, де в цьому є найбільша потреба. Ще до вторгнення 24 лютого, ключовим завданням було отримати кращі результати від наявних державних видатків на охорону здоров’я (досягнення ефективності). Для подальшого просування реформ та більш повної реалізації їх потенціалу необхідно:

а) реструктуризувати систему надання послуг у сфері охорони здоров'я таким чином, аби більша частина коштів була спрямована на лікування пацієнтів, а менша — на утримання будівель. Історично склалося так, що у системі охорони здоров'я України кожен рівень влади володіє та керує мережею закладів охорони здоров'я. Саме тому в обласному центрі кожної області так багато лікарень — система організована за рівнями державного управління (міська лікарня – обласна лікарня – державна лікарня), а не за потребами населення. Це потребує змін, і тому ми згодні з Міністерством охорони здоров'я у тому, що мета післявоєнного відновлення сфери охорони здоров'я полягає не лише у тому, щоб просто відновити будівлі, зруйновані або ушкоджені унаслідок війни, а у фокусі на пошук кращих способів надання необхідних послуг для населення. Такий підхід може змінити на краще мережу надання послуг.

б) місцеві бюджети в Україні продовжують фінансувати комунальні витрати закладів охорони здоров'я, які знаходяться у їх власності. Це підриває потенціал стимулів, закладених у механізми оплати через НСЗУ, та перешкоджає процесу реструктуризації закладів охорони здоров'я. Ці кошти мають бути об'єднані у бюджеті Національної служби охорони здоров'я і, як наслідок цього, керівники закладів будуть мати більше стимулів для ефективнішого управління власними ресурсами для скорочення надлишкових потужностей.

в) організація системи надання послуг відповідно до потреб населення та переведення місцевих бюджетів на систему охорони здоров'я під НСЗУ дозволить краще реалізувати фінансові стимули для підвищення ефективності. Однак, вигоди від скорочення надлишкових спроможностей закладів мають обмеження через стару інфраструктуру, більша частина якої була побудована до 1990 року, коли не виникало великих побоювань щодо витрат на експлуатацію цих будівель. Нові інвестиції, що надходитимуть у період відновлення, повинні ґрунтуватися на критеріях енергоефективного проєктування. Це поступово дозволить зробити систему надання послуг менш витратною (дозволить спрямувати використання коштів з будівель на пацієнтів), більш екологічною (більш сприятливою для навколишнього середовища) та менш залежною від іноземних енергоносіїв.

- Чи варто продовжувати реформу охорони здоров’я або краще змінити її (що зараз є пріоритетом — реконструкція лікарень чи, навпаки, пошук інших гнучких рішень для задоволення нагальних потреб)

Як зазначено у відповіді на попереднє запитання, ми переконані у необхідності продовження та поглиблення реформ системи охорони здоров’я в Україні. Безперечно, що першочерговим завданням є відновлення функціональності мережі надання медичних послуг та забезпечення доступу до основних послуг для задоволення поточних, зростаючих та нових потреб у сфері охорони здоров’я та загроз громадському здоров’ю.  У цілому, мета полягає в тому, щоб знайти найкращі шляхи надання необхідних послуг для населення, визнаючи необхідність гнучкого підходу, необхідного для швидкої адаптації та розстановки пріоритетів за зміни умов у країні. 

Ми переконані, що найкращий шлях до цього — це запровадження сучасного підходу до первинної медичної допомоги, яка має бути оцифровізована, здатна надавати розширені послуги та забезпечувати безперервну допомогу людям, які переміщуються. Деякі елементи цього включають:

а) переведення деяких послуг зі стаціонарного на амбулаторний рівень та надання послуг на виїзді для забезпечення максимального охоплення;

б) розширення обсягу послуг, що надаються на рівні первинки для задоволення нагальних потреб, що виникли безпосередньо у результаті війни, зокрема психічне здоров'я, та координація послуг для внутрішньо переміщених осіб;

в) розширення надання послуг у спільноті шляхом залучення мобільних бригад, які наразі надають основні медичні послуги в межах гуманітарної допомоги, які згодом можуть стати частиною надання послуг у форматі виїзних консультацій для віддалених районів або пацієнтів з обмеженими можливостями, або ж забезпечити надолуження у наданні основних послуг, зокрема імунізації та скринінгів.

- Чи має ВООЗ рекомендації щодо відновлення медичних послуг, якщо деякі лікарі виїхали з країни?

По-перше, необхідно визначити масштаби цієї проблеми. Коли я відвідав у травні заклади охорони здоров’я Чернігова, то приємною несподіванкою став той факт, що попри усі події, багато лікарів та медсестер залишилися і виконують велику роботу.  Це не означає, що проблема з від’їздом медичних працівників відсутня, однак важливо розуміти її масштаби.

По-друге, коли справа доходить до відновлення, ми повинні думати не тільки про фізичну інфраструктуру, але й інвестувати у кадровий потенціал у сфері охорони здоров’я.  Ці інвестиції тісно пов’язані між собою: відновлення закладів охорони здоров'я та покращення їх функціонування має вирішальне значення для прискорення повернення медичних працівників. Крім того, створення цифрового реєстру наявних медичних працівників, їх кваліфікації та місця розташування допоможе уряду розробити ефективну політику для залучення та розподілу медичних працівників. Іншим важливим варіантом, який слід розглянути в середньостроковій перспективі, є зміна розподілу функцій між лікарями та медсестрами та вдосконалення навчальних планів освіти у сфері охорони здоров’я (наприклад, інтеграція компетенцій громадського здоров’я у загальну медичну освіту). Враховуючи потребу у новій та більш ефективній моделі надання послуг, потреби щодо медичних кадрів також повинні бути кількісно визначені відповідно до цього майбутнього бачення надання послуг. 

- Існує думка, що після відновлення системи кількість закладів охорони здоров'я може суттєво зменшитися. Як ви можете це прокоментувати?

У нас немає визначеної кількості закладів охорони здоров'я, до якої необхідно прагнути. Дійсно, як було зазначено вище, держава має бути зацікавлена у тому, щоб забезпечити більш ефективне та справедливе використання фінансових ресурсів у сфері охорони здоров’я.  Один зі способів реалізації цього полягає у тому, щоб відносна сума, яка буде витрачатись на утримання будівель (зокрема, витрати на комунальні послуги, опалення, електроенергію, газ тощо), зменшилась, а суми, витрачені на лікування пацієнтів (наприклад, лікарські засоби, витратні матеріали, персонал), збільшилися. Окрім необхідного переходу до планування мережі надання послуг з урахуванням чисельності та потреб населення та більш екологічного проєктування, ефективність також може бути досягнута шляхом переходу від великої кількості моноспеціалізованих лікарень до багатопрофільних закладів, в яких в тому числі забезпечені потужні механізми інфекційного контролю, наприклад.

- Питання щодо приватних та бізнес-інвестицій у процесі відновлення сфери охорони здоров'я. Зрозуміло, що держава неспроможна фінансувати усі напрямки з відновлення та звернеться за допомогою до організацій, що надають фінансування, та підприємців. Що вони можуть отримати натомість?

Ентузіазм донорських організацій та приватних структур, що бажають інвестувати у відновлення системи охорони здоров’я, заохочується. Однак важливо, щоб цей ентузіазм був спрямований у найбільш продуктивному напрямку. Саме тому ВООЗ підготувала звіт "Принципи відновлення та трансформації системи охорони здоров’я в Україні". Ми пропонуємо п'ять принципів, які допоможуть узгодити потенційні інвестиції із реформами, та спрямувати заходи із відновлення на те, щоб система охорони здоров’я якнайкраще надавала необхідні послуги для населення України:

а) орієнтація на людину: це означає організацію системи на основі потреб, а не по кожному захворюванню чи рівню державного управління. Це означає посилення первинної медичної допомоги — надання послуг з профілактики та просвітницької роботи у спільнотах, оснащення первинки мультидисциплінарними командами, від лікарів загальної практики до соціальних працівників;

б) рівність та фінансовий захист: це означає, що інвестиції підтримують реформи, спрямовані на забезпечення наявності та доступності послуг для тих, хто найбільше постраждав від війни. Це також вимагає, щоб люди, яких конфлікт загнав у бідність, особливо літні люди з хронічними захворюваннями, були захищені від фінансових бар’єрів та необхідності витрачати кошти на охорону здоров’я. Інвестиції та політика, спрямовані на підвищення доступності лікарських засобів, будуть мати життєво важливе значення;

в) гнучкість: це означає, що система охорони здоров’я повинна бути спроможною поглинати потрясіння, адаптуватися та реагувати на нові виклики, керувати та обмежувати вплив потенційних збоїв, підтримувати зв’язки з громадськістю та реагувати на потреби, що виникають. Існують великі можливості для інвестицій у подальшу цифровізацію систем управління охорони здоров’я, щоб забезпечити необхідну гнучкість;

г) ефективність та стійкість: Як було зазначено вище, екологічне проєктування та інвестиції у багатопрофільні заклади охорони здоров'я мають бути пріоритетним для інвесторів, де вищі початкові витрати призведуть до менших витрат на експлуатацію системи у середньостроковій та довгостроковій перспективі;

ґ) підзвітність: процес відновлення, система охорони здоров’я та уряд повинні виконувати свої зобов’язання, водночас управління ресурсами повинно залишатися прозорим. Ролі та відповідальність на кожному рівні системи охорони здоров’я мають бути визначені та узгоджені із залученням громадян, спільним плануванням, стандартизованим бюджетним обліком та механізмами фінансової звітності.

Ми впевнені, що за умови дотримання цих критеріїв, організації, що будуть фінансувати відновлення системи охорони здоров’я в Україні, зможуть отримати значну політичну та соціальну підтримку, а недержавні інвестори зможуть отримати раціональний приватний прибуток в окремих частках сектора. Найголовніше, щоб процес інвестування не відбувався у хаотичному та неузгодженому порядку. Принципи, викладені у нашому звіті, спрямовані допомогти уряду у питанні узгодження ресурсів відповідно до потреб та напрямків реформи охорони здоров'я України шляхом розробки певного набору національних стандартів.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Економічних підстав зростання доходів окрім детінізації ми не бачимо – голова парламентського комітету Гетманцев

Ми не бачимо перспективи у мобільних фінсервісах – президент "Київстару"

Ринок мобільного зв'язку котиться з гори, й це лише питання часу, коли ми підемо в мінус – президент "Київстару"

Жолнович: Якщо ми не змінимо філософію соціальної підтримки, ми не повернемо частину людей з-за кордону

Страховий ринок України цього року може скоротитися на 40-60%

У планах на найближчі роки - розвиток мережі в столичному регіоні – операційний директор NOVUS Олексій Панасенко

Іван Федоров: Якщо ми не встигнемо звільнити Мелітополь до початку опалювального сезону, то опалення в місті не буде

У вас не буде іншого виходу, окрім як стати, в якомусь сенсі, "другим Ізраїлем"

Prozorro є критичним для відновлення України, але у новій формі - СЕО держкомпанії Василь Задворний

Проекти відновлення та інвестування в Україну мають готуватися вже сьогодні – глава Міненерго Галущенко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА