Ексклюзивне інтерв'ю з першим заступником голови Державного агентства автомобільних доріг України ("Укравтодор") Андрієм Івком

Текст: Дар Грищенко

 

- Розпочнімо з нагального питання – повернення акцизу на пальне та Дорожній фонд. Ваше ставлення до цього?

- Повернення акцизу дасть змогу фінансувати об'єкти відновлення, аварійні ремонти та виконувати необхідні роботи з експлуатаційного утримання автошляхів. Це той комплекс робіт, який сьогодні критично потрібен дорожній інфраструктурі України. Звісно, ми виступаємо за наповнення дорожнього фонду шляхом повернення акцизу. На мою думку, це не має призвести до суттєвого здорожчання вартості бензину.

- Яке нині процентне співвідношення ремонтів різного типу і наскільки все змінилося з початку активних воєнних дій? Чи збільшився обсяг ситуативного, ямкового ремонту?

- Всі планові об'єкти, котрі ми мали намір реалізовувати у 2022 році, зупинилися. Цього будівельного сезону плани були амбітними: ми мали б відновити близько 5 тис. км доріг і 350 штучних споруд (мостів, шляхопроводів, естакад) та реалізувати низку мегапроектів. Але, з початку повномасштабної російської агресії, фактично з моменту війни, ситуація кардинально змінилася. "Укравтодор" перевів роботу на воєнні рейки. Сьогодні наше завдання - поєднати населені пункти, де через наслідки бойових дій не було сполучення з рештою країни та забезпечити проїзд "дорогами життя", наприклад ті маршрути, якими рухається гуманітарний конвой та перевозять наших поранених бійців.

Станом на сьогодні ми відновили 50 тимчасових споруд на автомобільних дорогах державного значення. Це дало нам змогу налагодити сполучення зруйновані мости. Загалом же за півроку війни в Україні зруйновано 311 штучних споруд різних форм власності (із них 131 на автомобільних дорогах державного значення). І ми крок за кроком відновлюємо їх. Але перш ніж розпочати роботи на будь-якому з об'єктів – консультуємося з нашими військовими, адже багато залежить від безпекових питань. Що ж стосується видів ремонту, то сьогодні це переважно аварійний ремонт та ремонт штучних споруд.

- Як ви відновлюєте дороги, знищені в ході військових дій?

- Це все залежить від ситуації безпосередньо як на самому об'єкті, так і в регіоні. Наприклад, якщо ми говоримо про великий міст, то для того, щоб його капітально відремонтувати, в деяких випадках необхідно більше року. Тому сьогодні ми зосереджені переважно на тимчасових рішеннях, таких як об'їзди та переправи, які зводимо за один-два тижні. Після цього (і паралельно з цим) ми розробляємо проєктну документацію і розпочинаємо капітальний ремонт основної штучної споруди.

З дорогами ситуація дещо інша, наприклад, коли необхідно терміново полагодити дорогу (вона є об'їздом пошкодженої ділянки дороги чи частиною важливого маршруту), тоді йдемо за стандартами експлуатаційного утримання – відновлюємо дорогу різними видами ремонтів. Якщо ж проводимо капітальний ремонт, то, звісно, робимо його за всіма нормами й стандартами, які є на сьогодні в Україні, й обов'язково з дотриманням усіх якісних показників.

- А в процентному співвідношенні якого типу ремонтів зараз усе-таки більше?

- На сьогодні більше аварійного ремонту. В нинішній воєнній ситуації нам важливий час - аварійний ремонт можна зробити максимально швидко. І забезпечити, ще раз повторюся, проїзд для наших людей, місцевих мешканців, гуманітарних конвоїв і техніки.

- Як у принципі змінився загальний стан дорожнього полотна в Україні з лютого? Як це може змінитися принаймні до кінця року? Які обсяги проблем ви прогнозуєте?

- Прогнозувати тут дуже складно. Скажу про те, що змінилося з лютого - це 311 зруйнованих штучних споруд і 25 тис. км доріг різних форм власності. Не всі дороги зруйновані вщент. Десь дорога була завалена розбитою технікою та автівками, десь зламано бар'єрне огородження, шумові екрани або освітлення, а десь повністю зруйноване дорожнє покриття після ведення активних бойових дій та руху військової техніки.

Сьогодні ми вже відновили або розчистили близько 940 км доріг державного значення. На 50 штучних спорудах на дорогах державного значення забезпечили тимчасові об'їзди, які зшивають містечка й села, що були відрізані від ключових регіонів. Якою буде ситуація до кінця року, важко спрогнозувати. Але ми не зупиняємося, працюємо далі й будемо відновлювати ті об'єкти, що важливі на сьогодні, як для наших військових, такі і для життєдіяльності країни в цілому.

- Із цих 25 тис. км який обсяг руйнувань у східних областях, де вам може бути складно працювати через постійні військові дії?

- Практично більшість руйнувань припадає на схід та південь України, там близько 70% доріг, які зруйновані або в той чи інший спосіб потребують ремонту.

- Крім того, що наші дороги руйнує війна, їх також добивають перевантажені автомобілі, яких нині, наскільки я розумію, стає більше. Як у принципі змінився трафік на автодорогах з лютого?

- Якщо ми порівнюємо дані з часу активних військових дій з лютого, то трафік повернувся на 75%. Якщо ж ми порівнюємо аналогічні періоди цього року й минулого року, то приблизно на 50%. Але на окремих маршрутах фіксуємо трафік довоєнних часів. Наприклад, дорога Київ - Чоп сьогодні максимально завантажена, велика кількість експортних та імпортних вантажів проходить по цій дорозі та через пункти пропуску на Захід, тому й трафік там суттєво зріс. З перевантаженнями - так само, як і до війни. Ми будемо боротися, щоб зберегти наші дороги від руйнувань, і далі будемо встановлювати комплекси WIM, адже ця система це не лише про штрафи та перевантаження, це про спосіб створити нову культуру вантажоперевезень в Україні. До речі, після запровадження автоматичного стягування штрафів кількість порушень зменшилася в 30 разів.

- Цікаво, наскільки нині порівняно з минулим роком побільшало перевантаженого транспорту?

- Тут є ще низка чинників, які я не можу озвучувати. Наприклад, військові вантажі. А якщо говорити про цивільний транспорт, то в розрізі років ситуація така: вересень 2020 - серпень 2021 рр. загальний трафік 11 143 229, виявлено 8% порушників; вересень 2021 - серпень 2022 рр., загальний трафік 15 220 730 і 2% порушників.

- Щодо ремонтів: чи вистачає вам виділених на дороги грошей, щоб продовжувати всі ремонти, оскільки основне будівництво було зупинено?

- Звісно, не вистачає – ще з початку війни. Фінансування, яке передбачалося на проєкти, які наразі зупинені, не було виділено. По суті, на початок активних військових дій в нас були лише планові кошти на утримання автодоріг і невеликі залишки фінансування Дорожнього фонду з минулого року. На сьогодні ми маємо достатньо високі обсяги руйнувань та низку важливих об'єктів, що потребують відновлення. Тому для нас вкрай важливе наповнення Дорожнього фонду, що формується здебільшого з акцизу на пальне, адже кошти йдуть насамперед на реалізацію ремонтів критичних інфраструктурних об'єктів.

- Ваша оцінка необхідних на ремонт пошкодженого автодорожнього господарства коштів?

- На сьогодні збитки від пошкодження дорожньої інфраструктури сягнули цифри у 958 млрд грн, саме стільки потрібно для відновлення тих об'єктів, які зруйновані через війну. Справедливо, якби це були кошти із заарештованих російських активів, російських грошей.

Що ж стосується післявоєнної відбудови основних об'єктів, нам буде потрібно рік-півтора. А для реалізації всієї програми відновлення – близько чотирьох років. За цей час плануємо відновити всі зруйновані дороги й мости. Зараз ми працюємо над планом реалізації й паралельно працюємо у двох напрямках – стратегічному й тактичному. На тактичному ми відновлюємо ті штучні споруди та дороги, які потрібні тут і зараз, максимально швидко, також працюємо над модернізацією інфраструктури яка задіяна у експортній логістиці. А щодо стратегічного – створюємо план відновлення інфраструктурних об'єктів, який згодом реалізовуватимемо. І шукаємо, звісно ж, джерела фінансування під це все.

- Якщо говорити про додаткові джерела фінансування – це можуть бути нові позики, євробонди?

- Так, ми розглядаємо всі можливі варіанти, це, зокрема, й кредитні, й грантові кошти. Ведемо перемовини з нашими європейськими партнерами і не лише з ними, про залучення коштів з різних джерел. Наразі говорити про якісь конкретні рішення та проєкти зарано, але гадаю, що вже за місяць ми зможемо предметно озвучити фінальну стадію переговорів і суми, які зможемо залучити до кінця цього року.

- Не можу не запитати про відстрочення виплат за євробондами... Зважаючи на все, що відбувається з Україною як вашим гарантом, нині у ваших переговорах вам готові йти назустріч?

- Нам готові йти назустріч. Знову ж таки, ми прямо обговорюємо моменти про реструктуризацію заборгованості. Навіть у мирному житті це звичайні практики, як в державному, так і в приватному секторі. В нас форс-мажор, триває найбільша війна на європейському континенті, тому нам йдуть назустріч. І реструктуризація дасть нам змогу легше переносити те, що сьогодні відбувається. Маю на увазі - з фінансової точки зору.

- Окрім готовності йти назустріч щодо євробондів ваші європейські і не лише європейські партнери якось вам уже допомагають? Можливо, з технікою, можливо, з якимись матеріалами для ремонтів?

- Звісно, Чеська Республіка надала нам чотири тимчасові мости. Один ми вже змонтували на Київщині, ще один в процесі монтажу на Черкащині, і два зараз прямують до Чернігівської області, де будуть змонтовані найближчим часом. Такі мости досить швидко монтуються – у Київській області його змонтували впродовж тижня.

Також активно тривають переговори з Францією: дуже дякуємо нашому посольству, вони нам допомагають фіналізувати наші домовленості. З французькою стороною наразі є домовленості про три мости. Щойно завод завершить їх виготовлення, орієнтовно в жовтні, ми їх забираємо в Україну і змонтуємо. Об'єкти, де вони стоятимуть, вже визначені.

Також ведемо переговори з британцями, котрі є однією зі сторін допомоги. В якості пілотного проєкту розглядається можливість відбудови мостів на Київщині. Крім того, ми проводимо дуже багато консультацій. Європейські країни діляться власним досвідом у реалізації проєктів, зокрема технічний і авторський нагляд на об'єктах будівництва, допомагають адаптуватися під стандарти і норми, які нині чинні в європейському просторі. Тому консультації відбуваються постійно. Після перемоги це виллється у відповідні зміни в наших чинних нормах для наближення їх до європейських.

- Тобто євроінтеграція попри війну триває?

- Безумовно, вона триває, я сказав би, що навіть у прискореному режимі. Нинішня ситуація сприяє ґрунтовнішій та швидшій співпраці, відкидає зайву бюрократію. Наприклад, зміни торкнуться ціноутворення, яке буде приведене до європейських практик на кшталт CESMM.

- За вашими ж словами, наразі ведеться дуже багато ремонтів, зокрема аварійних. Хто їх здійснює? Як відбирають підрядників?

- Стандартні процедури з відбору підрядника для ремонту дороги в мирний час в деяких випадках затягувалися на місяці. Але наразі ми керуємося постановою Кабінету міністрів № 169 й укладаємо прямі угоди, розроблені в Міністерстві економіки. Процес відбору підрядника відбувається з дотриманням основних принципів закупівельного процесу, зокрема добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії. Також враховуємо місцерозташування об'єктів та підрядних організацій для якнайшвидшого та ефективного відновлення.

- Якщо говорити про міжнародні компанії, які раніше працювали в Україні, хтось із них залишився? Чи всі пішли через військові дії?

- Міжнародні компанії залишилися. З ними всіма є діалог. Частина міжнародних договорів, які було укладено до початку активної фази війни, продовжує реалізовуватися. Це західні проєкти таких компаній, як Azvirt та Onur. Там, де немає змоги продовжувати роботи й були укладені контракти за кошти держбюджету, наприклад з турецькою Ozaltіn, роботи наразі призупинено. Ozaltіn працювала в Запорізькій області, де наразі немає можливості здійснювати роботи. Але коли ми звільнимо регіон, вони готові стати до роботи. Ще одна турецька компанія Dogus Insaat Ve Ticaret будувала Кременчуцький міст і те готова працювати за першої ж нагоди.

- Їхня техніка, люди - вони залишилися в Україні?

- Людей частково на початку війни вони вивезли, сім'ї виїжджали... До речі, допомагали й нашим українським співробітникам вивозити сім'ї і там допомагали влаштуватися. Що ж до техніки, то вона базується на місцях, вона складована.

- Розкажіть про план відбудови України. Що треба відбудовувати в автодорожньому господарстві? Лише інфраструктуру чи також техніку облавтодорів?

- Є зруйновані дороги й мости, і ми бачимо пріоритизацію тих об'єктів, потрібних для максимального швидкого запуску повноцінного руху дорогами країни. Критично важливі об'єкти ми готові відновити за рік-півтора, але щоб повністю відбудувати те, що наразі зруйноване, потрібно близько трьох-чотирьох років за наявності стабільного фінансування. Цей план постійно оновлюється і доповнюється в міру нових руйнацій. Війна не закінчується, але ми сподіваємося на швидку нашу перемогу. У мирний час, ми швидко і якісно реалізовували об'єкти практично з нуля. Тож як тільки в нас з'явиться можливість, всю зруйновану інфраструктуру відновимо якісно та в найкоротші терміни.

- Можете назвати найважливіші дороги, на яких буде зосереджено увагу, як тільки це буде можливо?

- На сьогодні можна говорити найбільш завантажені дороги, на яких є інтенсивний трафік. Наприклад, це дорога Київ – Чоп в бік західних кордонів, оскільки вона взяла на себе основний експортно-імпортний потік. Загалом же це дороги міжнародного значення, які сполучають обласні центри, як-от Київ – Харків. Дороги міжнародного значення, безумовно, будуть в пріоритеті, тому що вони сполучають основні обласні центри і дають можливість швидко пересуватися країною.

- Доволі хвилююче питання на сьогодні - підготовка до зими. Як просувається заготівля солі, пального, ремонти техніки? В яких обсягах ви плануєте це все заготовлювати?

- До зими ми почали готуватися заздалегідь. На сьогодні в наявності маємо залишки протиожеледних матеріалів з минулорічного періоду - це 25 тис. тонн технічної солі та 159 тис. тонн фрикційних матеріалів. До початку погіршення погодних умов заготовимо 283 тис. тонн фрикційних матеріалів та 89 тис. тонн технічної солі (це 50% від нормативної потреби на весь осінньо-зимовий період). Готуємося, техніка є, до речі, цього сезону плануємо залучити 4885 одиниць техніки та механізмів.

Доволі чутливою є проблема солі, адже, як ви знаєте, ДП "Артемсіль" припинило постачання технічної солі. Тому ми промоніторили інші родовища й виробництва в нашій країні та знайшли альтернативу на заході: Стебницьке родовище калійних солей у Львівській області та Буштинське родовище в Закарпатській області, а також родовища бішофіту на Полтавщині. Ми вже провели технічні випробування матеріалів - наявна сировина не поступається за якістю тій, яку раніше закуповували, а іноді навіть краща за плавильністю матеріалу. Окрім технічних характеристик, враховано й економічний складник таких постачань. Тож використовуватимемо всі наявні на сьогодні ресурси. Також працюємо з нашими європейськими партнерами, спілкуємося щодо забезпечення можливості закупівлі технічної солі з Європи. Тому на 1 листопада 2022 року будемо готові до зими на всі 100%.

На базі "Укравтодору" функціонує Оперативний штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, до якого входять представники Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, Державної служби з безпеки на транспорті, АТ "ДАК "Автомобільні дороги України", Київської військової адміністрації та міської державних адміністрацій, Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників та Асоціації міжнародних перевізників України.

- А щодо пального якихось кризових ситуацій не прогнозується? Готуєте запаси?

- Щодо пального питань немає. Щодо людей і техніки - теж. Усе є. Єдине - були питання щодо солі, які наразі вирішують. І до початку зимового періоду точно будемо готові, як і в мирний час.

- Насамкінець поговорімо про плани. Як ви працюєте з бюджетом на наступний рік в такий складний для країни і для компанії ситуації? Чи будете намагатися його подати цього року?

- Робота з бюджетом ведеться, як завжди. Тобто якщо ми повернемо Дорожній фонд, який фінансуватиме зруйновану критичну інфраструктуру та необхідне експлуатаційне утримання доріг-мостів, то в штатному режимі працюватимемо й наступного року. Я вважаю, що проєкти, задумані до війни, і в наступному році будуть, скажімо так, не на часі. І ми робитимемо основний акцент на тій зруйнованій інфраструктурі, яку маємо на сьогодні. І щоб фінансувати все це, нам, звісно, потрібен Дорожній фонд. Його наповнення – це переважно акциз. Ось така коротка інформація, як ми працюватимемо з бюджетом на наступний рік.