Друга частина ексклюзивного інтерв'ю заступника голови Національного банку України Сергія Ніколайчука агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

-- Перед тим, як перейти до кількох запитань щодо монетарної політики, ще задам запитання про ризик з боку державного бюджету 2024 року. Експерти кажуть, що видатки в ньому занижені, тож їх, як і цього року, доведеться збільшувати, а ось чи буде на це фінансування, як цього року – далеко не факт. Ті самі військові видатки у держбюджеті-2024 нижчі за держбюджет-2023. Чи бачить Національний банк якісь можливості підвищення внутрішніх доходів або скорочення видатків? Наприклад, в інфляційному звіті ви натякали, що пауза з замороженими тарифами затягнулася.

-- Я хотів би зазначити, що військові видатки в бюджеті на 2024 рік закладені на досить значному рівні. Зменшення їх порівняно з видатками 2023 року скоріше пов'язано з тим, що вони розкидані по кільком статтям, тож просто не можна порівнювати одні й ті ж самі статті між двома бюджетами. Тому, я думаю, що цього року бюджет від самого початку, особливо в контексті воєнних видатків, закладений досить реалістично, і його потрібно буде переглядати набагато рідше і менш суттєво порівняно з бюджетом 2023 року.

У випадку реалізації певних ризиків для бюджету, як через розширення його дефіциту внаслідок більших видатків або нижчих доходів, так і через менші обсяги фінансування від наших міжнародних партнерів, реакція, на нашу думку, має враховувати кілька факторів.

Передусім нам критично важливо зберегти керованість економікою, макроекономічними процесами, можливість пріоритезувати певні сектори економіки та напрями використання обмежених ресурсів. Ми вже про це говорили, коли обговорювали ситуацію з управлінням імпортом.

Нам також важливо забезпечити соціальну справедливість. Тому, на нашу думку, передусім мають бути використані фіскальні інструменти, які дають можливість зробити таку корекцію набагато більш зрозумілою, прогнозованою і прийнятною для суспільства.

Використання чинників, пов'язаних з монетарним послабленням, з генеруванням інфляції, зокрема через емісію, на нашу думку, матиме суттєві негативні соціальні ефекти, може підважити серйозно нашу обороноздатність та потенціал економіки. Недарма у Меморандумі з МВФ монетарне фінансування передбачене як останній захід реакції на реалізацію ризиків, коли всі інші можливості вичерпані.

-- А Нацбанк, до речі, якось залучений до написання Національної стратегії доходів, Українського плану в рамках Ukrainian Facility від ЄС? Заступник міністра економіки Сергій Соболєв днями повідомив, що взагалі готується велика матриця реформ, де всі плани, стратегії, програми та меморандуми будуть об’єднані.

-- Це трохи різні напрями. Національною стратегією доходів, в першу чергу, займається Міністерство фінансів і уряд загалом. Ми можемо залучатися по якимось дуже конкретним кейсам, як, наприклад, оподаткування банківської системи.

Якщо говорити про Український план з Європейським союзом, то ми досить глибоко залучені до цього процесу. Відповідаємо за розділ фінансові ринки, також долучаємося до підготовки макроекономічних сценаріїв і кількох інших розділів.

Що ж стосується того плану, про який говорив пан Соболєв, то я припускаю, що тут йшлося про так званий План планів, який об'єднує зобов'язання України за різними програмами: і за програмою з Міжнародним валютним фондом, і за Макрофіном з ЄС, і новим Українським планом з ЄС, і перед Світовим Банком тощо.

-- Монетарна політика. Наскільки ви задоволені переходом до режиму нижньої межі? Чи можете назвати конкретні умови щодо ліквідності, за яких Нацбанк поверне двотижневі депосертифікати?

-- Маю сказати, що ми дуже задоволені результатами переходу до операційного дизайну на основі системи нижньої межі. Ми змогли суттєво посилити сигнальну функцію облікової ставки: зараз ставки на міжбанківському ринку фактично знаходяться на рівні нашої облікової ставки.

І мені здається, що після нашого грудневого рішення по зниженню облікової ставки до 15% і зниження всього набору наших ставок за операціями з банками, у ринку теж з'явилася ця впевненість, що подальші зміни облікової ставки повністю корелюватимуться зі ставкою за нашим основним інструментом і з умовами на міжбанківському ринку.

Чим я, мабуть, не дуже задоволений, це першою реакцією окремих експертів на наше жовтневе рішення з переходу до нового операційного дизайну. У нас традиційно з'явилося дуже багато повідомлень про зраду, про обнулення ролі облікової ставки як інструменту монетарної політики і так далі. Хоча наші комунікації пояснювали в деталях і аргументацію на користь цього рішення, і логіку нового операційного дизайну.

Щодо повернення двотижневих депозитних сертифікатів як основної операції, то ключовою передумовою для переходу до опердизайну на основі коридору є суттєве зменшення вільної ліквідності. Ця система більше притаманна тим центральним банкам, які оперують в умовах або дефіциту ліквідності на ринку, або нейтрального стану ліквідності, який коливається між дефіцитом і профіцитом. В умовах, коли ми маємо суттєвий профіцит ліквідності на ринку, ставки на міжбанку тяжіють до нижньої межі коридору, і в цих умовах набагато прийнятнішою є якраз система, коли ключова ставка політики встановлюється на цій нижній межі і таким чином управляє ставками на ринку напряму. Тому в найближчий період ми навряд чи будемо змінювати цю систему.

Ми можемо її коригувати, скоріше за рахунок допоміжних інструментів, параметри яких ми будемо змінювати залежно від додаткових завдань, які ми розв'язуватимемо за їхньою допомогою.

-- А змінами щодо тримісячних депозитних сертифікатів, які ви запровадили наприкінці жовтня, ви задоволені? Бо їх обсяг в обігу почав знову зростати тільки зараз. Це й була мета обмежити вкладення в них, можливо, щоб банки більше ОВДП купували?

-- Мета була продовжувати надавати банківській системі стимули для залучення строкових депозитів з терміном більше трьох місяців.

-- Ви досягли мети?

-- Частка строкових депозитів населення зросла до 35% порівняно з приблизно 30% на початок року. Враховуючи, що близько 90% відсотків цих депозитів – це депозити зі строком більше трьох місяців, ми вважаємо цей результат дуже і дуже непоганим, особливо ураховуючи те, що протягом 2022 року частка таких строкових депозитів мала тенденцію до зниження. Фактично, ми не тільки переламали цей тренд, але й забезпечили зростання.

-- Але на рівень біля 35% строкові депозити вийшли вже доволі давно. Чи просто в умовах війни важко змусити людей класти більші гроші на більші терміни?

-- У нас постійно відбувається нарощування депозитів до запитання через нарахування заробітної плати бюджетникам, через інші виплати з бюджету, вливання ліквідності. Тому в цих умовах забезпечити таке зростання – це вже дуже непогано. І в нас набагато вищі темпи зростання строкових депозитів цього року порівняно з депозитами до запитання.

-- Стосовно опублікованої дискусії з останнього засідання Комітету з монетарної політики (КМП). Чи правильно я розумію, що у січні ми побачимо зниження траєкторії прогнозної облікової ставки на 2024 рік?

-- У нас є базовий прогноз, який був оприлюднений в жовтні, і він є релевантним. Відповідно до нього в нас облікова ставка залишатиметься на рівні 15% протягом 2024 року.

Водночас, як зазначалося в нашому прес-релізі і під час прес-конференції, зміна облікової ставки залежатиме від розвитку ситуації в фінансовій сфері, від інфляції, стану валютного ринку, міжнародних резервів, надходження міжнародної допомоги. Під час дискусії на КМП більшість його членів бачили вищу вірогідність того, що ці фактори наступного року будуть сприятливими для того, щоб дозволити Національному банку знизити облікову ставку на 1-2 відсоткових пункти.

У новому прогнозному циклі, який зараз триває і закінчиться оприлюдненням оновленого макроекономічного прогнозу 25 січня, будуть враховані нові припущення, і Національний банк вийде з новими оцінками, в тому числі, щодо облікової ставки. Чи залишиться в цьому прогнозі ставка на рівні 15% на весь 2024 рік чи вона буде іншою, зараз я не можу вам сказати.

-- Але як ви вважаєте, залишився ще потенціал для зниження депозитних і кредитних ставок після вашого грудневого рішення про зниження облікової ставки?

-- Вірогідно, так. Водночас ми не очікуємо суттєвого зниження ставок за депозитами, особливо за строковими депозитами в гривні, враховуючи якраз ті стимули, які ми надаємо банкам за допомогою нашого допоміжного інструменту – тримісячних депозитних сертифікатів.

По кредитам ставки більшою мірою залежать від ситуації з ризиками в позичальників, і якщо говорити про корпоративний сектор, то ми бачимо, що ситуація з кредитоспроможністю позичальників покращується. Про це свідчить і динаміка непрацюючих кредитів, і ефективність державних програм підтримки кредитування, тому маємо надію, що ще певне зниження кредитних ставок за рахунок премії за ризик цілком можливо.

Крім того, зараз Національний банк разом з партнерами розробляє стратегію розвитку кредитування, значна частина заходів якої мають бути націлені на те, щоб цю премію за ризик в кредитних ставках, особливо для корпоративного сектору, суттєво зменшити. Це наше пріоритетне середньострокове завдання.

-- Останнє в цьому блоці. Міжнародний валютний фонд в оновленому меморандумі підставив вам плече та визнав, що витрати на реалізацію монетарної політики через абсорбування ліквідності (процентні витрати за депозитними сертифікатами НБУ) є необхідними та виправданими для підтримки макроекономічної стабільності. Додаткове оподаткування банків може, на ваш погляд, поставити крапку в обвинуваченнях на адресу Нацбанку, у тому числі й політичних, за начебто завищені облікову ставку та ставки за депосертифікатами?

-- Я думаю, цей пункт у меморандумі з Міжнародним валютним фондом є ще одним підтвердженням адекватності наших дій по управлінню монетарними процесами та щодо забезпечення цінової стабільності в умовах війни, що неодноразово підтверджувалося нашими міжнародними партнерами на різних рівнях.

Так, для того, щоб забезпечити цю макроекономічну фінансову стабільність, ми були змушені досить суттєво підвищити процентні ставки за своїми операціями, процентні ставки в економіці, але в умовах війни забезпечити макрофінансову стабільність за рахунок політики дешевих грошей було б неможливо. Це була б абсолютно інша реальність.

Водночас, як і в дуже багатьох країнах, у тому числі із розвинутою економікою, які зараз борються з інфляційними процесами, така політика центрального банку в умовах значного профіциту ліквідності мала наслідком також і досить значні прибутки банків. Структурні профіцити ліквідності у свою чергу були сформовані в інших країнах програмами кількісного пом'якшення та припливом іноземного капіталу в попередні роки, а в нас – через монетарну підтримку бюджету 2022 року та конвертацію коштів від партнерів у гривневі ресурси.

Значною мірою суттєві прибутки банків були спричинені ще й достатньо повільною трансмісією від підвищення ставок центральними банками у ставки за депозитними продуктами банків. Власне, саме через цей фактор багато країн запровадили так званий податок на надзвичайні прибутки банків. Саме такою була і логіка Національного банку – визнати доцільним застосування такого податку на надприбутки, які були отримані банками внаслідок того, що ставки за їхніми активами – депозитними сертифікатами, кредитами, ОВДП – суттєво зросли, тоді як ставки за депозитами підвищувалися досить повільно в умовах високої ліквідності.

-- Чи зніме цей податок дискусію?

-- Ми вважаємо, що в наступні періоди банки вже не матимуть таких надвисоких доходів, які вони мали 2023 року. По-перше, ми вже знизили облікову ставку, вона є значно нижчою, ніж у 2022 році.

По-друге, банки поступово протягом 2023 року, в тому числі і через заходи Національного банку, підвищили процентні ставки за своїми депозитами. Тобто відбулося природне скорочення процентної маржи для банківської системи.

-- Які ризики у 2024 році нам можуть нам принести світова економіка, міжнародні фінансові та товарні ринки? Я не кажу про вибори в США або війну на Близькому Сході, саме про економічні ризики.

-- Наш ризик, пов'язаний з міжнародною економікою, зараз концентрується в сфері міжнародної підтримки. Будь-які рецесійні процеси в глобальній економіці, у наших міжнародних партнерів, які можуть призвести до важкого політичного вибору між підтримкою власної економіки і підтримкою України, можуть стати проблемою для нас.

Хоча, знову ж таки, на нашу думку, яку поділяє в тому числі і Міжнародний валютний фонд, найкращим позитивним сценарієм для світової економіки є перемога України. Враховуючи, що обсяг підтримки України з точки зору бюджетів розвинених країн не дуже значний, це для них найкраща інвестиція і у власну обороноздатність, і у власну економіку.

-- У вашому підпорядкуванні управління європейської інтеграції та міжнародних програм. Які головні завдання та цілі в цьому напрямку на 2024 рік?

-- Насправді, кілька місяців тому це управління було реструктуризовано у департамент міжнародного співробітництва, враховуючи важливість цього напряму… Тобто була підвищена вага, роль міжнародного напряму діяльності Національного банку.

Якщо говорити про пріоритетні напрями в контексті саме європейської інтеграції, то для нас ключовою подією 2023 року стало відкриття переговорів щодо набуття членства в Європейському союзі, і, звичайно, ця подія визначає наші подальші кроки. Це і імплементація Угоди про асоціацію, і наближення стандартів роботи нашого фінансового сектору до законодавства ЄС. Крім того, ми вже сьогодні обговорювали нову програму Український план з Європейським союзом. Саме за цими напрямками буде сконцентрована наша робота в євроінтеграційній сфері.

Якщо говорити більш широко про міжнародний напрям, то для нас залишатиметься важливим пріоритетом ефективне співробітництво з Міжнародним валютним фондом, також зі Світовим банком, з ЄБРР, з іншими міжнародними фінансовими організаціями.

Плюс важливою залишатиметься та робота, яку ми розпочали у 2022 році і активізували у 2023 році, пов'язана з санкційним тиском на країну-агресора.

-- З того, що можна, як кажуть, руками пощупати, 2024 року це буде приєднання України до SEPA – європейської платіжної системи в євро?

-- Так, приєднання до SEPA – це один з елементів нашого євроінтеграційного треку. І це один з елементів-індикаторів в нашому Українському плані з Європейським союзом.

-- Останнє запитання, пов’язане зі святами. Можливо у Національного банку є оцінка результатів рішення про вплив відміни всіх святкових днів під час війни на економічну динаміку.

-- Якщо порахувати механістично, то святкові дні, які ми наразі не святкуємо, становлять приблизно 4,5% від кількості робочих днів. Але не можна сказати, що саме на таку суму, на такий рівень збільшується ВВП, тому що, по-перше, певна частина бізнесу працює навіть більше у святкові дні, наприклад, сфера обслуговування.

По-друге, робота у святкові дні стосується передусім державного сектору. Бізнес вільний визначати графік своєї роботи самостійно, і не всі компанії насправді притримуються встановлених державою правил.

Крім того, це був той фактор, який зумовив зниження негативного ефекту на ВВП 2022 року. Тож наразі він не є якимось визначальним і важливим.

Перша частина інтерв'ю