Голова комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія (фракція Партії регіонів) прогнозує, що в четвер народні депутати ухвалять євроінтеграційний закон і внесуть зміни, що вдосконалять законодавство з питання проведення виборів.

"За нього проголосують усіма фракціями", - сказав Д.Жванія агентству "Інтерфакс- Україна" у середу в Києві.

Він нагадав, що опозиція вносила "понад 370 поправок і з них дуже велику кількість враховано".

За словами керівника профільного комітету, поправки і пропозиції до законопроекту про удосконалення законодавства з питань проведення виборів (№ 3396), що обговорювали в понеділок на засіданні комітету, а також внесли народні депутати під час дискусії з голосу, комітет розглядатиме в остаточній редакції і рекомендуватиме парламенту для ухвалення законопроекту в другому читанні та загалом.

Д.Жванія зазначив, що залишилася зробити чисто технічну роботу, що виконує юридичне управління парламенту і експерти.

"Не знаю, чи буде завтра комітет. Принаймні, ми маємо встигнути до четверга. Технічних правок величезна кількість... Якщо все буде готове технічно, ми розглядатимемо завтра (на засіданні комітету - ІФ), якщо ні, то будемо вже в четвер під куполом збиратися (у будівлі парламенту, де проходять пленарні засідання - ІФ)", - сказав Д.Жванія.

Євроінтеграційний законопроект про внесення змін до виборчого законодавства, внесений народними депутатами фракції Партії регіонів, передбачає створення закордонного виборчого округу, зміну процедури формування окружних виборчих комісій, зменшення розміру грошової застави при реєстрації, введення обмеження на розмір виборчого фонду, а також посилення вимог до інформаційних агентств з висвітлення виборів.

Текст законопроекту № 3396 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань проведення виборів" оприлюднено на офіційному сайті Верховної Ради. Авторами законопроекту виступили народні депутати Олександр Єфремов, Володимир Олійник та Дмитро Шпенов (фракція Партії регіонів).

Згідно із законопроектом передбачається створення закордонного виборчого округу, до якого входитимуть усі закордонні виборчі дільниці. Водночас Центральна виборча комісія пропонує наділити повноваженнями окружну комісію цього округу.

Як відомо, спочатку у законі про вибори народних депутатів, що був ухвалений перед парламентськими виборами 2012 року, передбачалося, що до складу закордонних виборчих дільниць входитимуть одномандатні округи на території Києва, але Конституційний Суд визнав це положення неконституційним. Опозиція розцінила це як намір влади зменшити кількість округів у Києві, оскільки кияни більше симпатизують опозиції.

Згідно із законопроектом також передбачається, що у формуванні окружних комісій, окрім парламентських партій, можуть брати участь партії, що висунули своїх кандидатів у загальнодержавному окрузі, тобто за партійними списками.

На парламентських виборах 2012 року в формуванні окружкомів брали участь і непарламентські партії, що висунули кандидатів і в одномандатних округах. Це призвело до того, що більшість членів окружкомів були представниками партій, що висунули по одному кандидату в будь-якому з 225-ти округів.

Також депутати пропонують зменшити розмір грошової застави: для партії з 2 тисяч до тисячі мінімальних розмірів заробітної плати, для кандидата в мажоритарному окрузі - з 12 до 10 мінімальних розмірів заробітної плати. Обмежити розмір виборчого фонду партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, та кандидата у депутати в одномандатному окрузі (зміни до частини першої статті 48 Закону).

Запропоновано також запровадити обмеження розміру виборчого фонду партій і кандидатів-мажоритарників, хоча на парламентських виборах 2012 року такого обмеження не було.

Депутати пропонують скоротити часові обмеження поширення інформації про результати опитувань громадської думки з 10 до 7 днів до дня голосування.

У законопроекті також передбачається нормувати правила участі інформаційних агентств у виборчому процесі, порівнявши їх у статусі з засобами масової інформації.

Також передбачено введення так званої системи "гендерної орієнтації політичних партій", що полягає у добровільному закріпленні політичними партіями у своїх статутах партійних квот для жінок.