22 жовтня у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція за результатами соціологічного дослідження на тему «Оцінка громадської думки щодо діяльності українських органів влади та інституцій (жовтень 2024 року)». Дослідження провела соціологічна компанія Active Group на замовлення БО «Фонд досліджень майбутнього».

У прес-конференції взяли участь засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, директор БО «Фонд досліджень майбутнього» Роман Ярошенко, а також політичні експерти Тарас Загородній, Євген Магда та Олег Постернак.

Андрій Єременко зазначив, що в межах дослідження проводився замір рейтингів довіри не до політичних діячів, а саме до топових державних службовців. Тому в результатах дослідження немає даних щодо Володимира Зеленського та інших політиків. Також опитування стосувалося успіхів та проблем України на третьому році повномасштабної війни, ефективності органів влади та державних структур, а також ставлення українців до гіпотетичного проведення виборів у найближчому майбутньому.

При зборі інформації було застосовано комбінований телефонний метод з самозаповненням анкет онлайн у панелі SunFlowerSociology. Опитано 2000 респондентів в усіх областях України (без урахування тимчасово окупованих територій).

В межах дослідження респондентам було задано декілька блоків запитань та отримано наступні результати:

Успіхи та проблеми в Україні, оцінка роботи органів влади та вищих посадовців

На думку респондентів, до п’яти найбільших успіхів України з початку повномасштабного вторгнення увійшли залучення міжнародної економічної допомоги (рейтинг 41,5%), організація оборони України (34,8%), залучення міжнародної військової допомоги (34,4%), боротьба з ворожою пропагандою (29,2%) та об'єднання суспільства в підтримку захисників країни (28,5%).

Серед п’яти найбільш актуальних проблем України респонденти назвали боротьбу з корупцією (79,2%), організацію оборони України (35,4%), підтримку економіки України (33,4%), проведення мобілізації (21,1%) та боротьбу з ворожою пропагандою (15,3%).

Євген Магда звернув увагу на те, що для українців проблема корупції вийшла на перший рівень, затінивши собою навіть війну.

«Воно й не дивно – варто поглянути на величезний потік корупційних скандалів на різних щаблях та в різних структурах. Прикладів дуже багато – постійні інциденти з ТЦК, скандал з хмельницькими прокурорами та багато іншого. Це і є те, що турбує людей в першу чергу», – зазначив експерт.

Позитивний та негативний рейтинг державних діячів та державних структур

Респондентам було поставлено два запитання з однаковим набором прізвищ – «Хто більше зробив для досягнення успіхів України?» та «Хто несе найбільшу відповідальність за проблеми в Україні?»

Найбільш позитивно респонденти оцінили діяльність Кирила Буданова (43,8%), Василя Малюка (22,3%) та Олександра Сирського (19,5%).

Найбільш негативні оцінки отримали Андрій Єрмак (51,9%) та Денис Шмигаль (33,2%).

Респондентам також було поставлено запитання: «Відсторонення (звільнення) кого з зазначених Вами осіб допоможе вирішити проблеми?» Лідирує в рейтингу щодо відставки Андрій Єрмак (43,5% опитаних). Друге місце посідає Данило Гетманцев (18,9%).

Найменші рейтинги щодо звільнення мають Михайло Федоров (2,4%) та Кирило Буданов (3,4%).

На думку Олега Постернака, високий негативний рейтинг Андрія Єрмака пов’язаний з тим, що протягом останніх років Офіс Президента перебрав на себе багато непритаманних йому державних функцій. Це викликає невдоволення в багатьох громадян – в їхніх очах більшість негативних процесів в Україні асоціюються саме з діяльністю Єрмака. Також експерт зазначає, що значну роль у зниженні рівня симпатії до багатьох державних діячів відіграли численні корупційні та медійні скандали за участі представників діючої влади, а також втрата популярності провладним телемарафоном «Єдині новини» – зараз більшість українців отримують інформацію з альтернативних джерел (онлайн-ЗМІ, соціальних мереж тощо).

Серед державних органів та служб найбільшу довіру отримали Збройні сили України (57,3%), Головне управління розвідки (39,2%) та Служба безпеки України (26,8%).

Найбільшу недовіру серед респондентів мають Кабінет Міністрів України (62,0%), Офіс Президента України (56,1%) та Міністерство внутрішніх справ (44,3%).

Суспільний запит на проведення виборів

Респондентам було поставлено запитання «За яких умов можна проводити вибори в Україні?» з варіантами умов. Майже чверть опитаних вважають, що вибори необхідно проводити за будь-яких умов і якомога швидше (23,6%). Не змогли визначитись з відповіддю лише 8,3% респондентів. На думку 40,7% респондентів, вибори можливі лише після остаточної перемоги. В цілому 51,0% опитаних вважають, що вибори можуть бути проведені фактично під час війни, але за тих чи інших умов.

На запитання «Які органи влади слід переобрати найближчим часом?» більшість опитаних відповіла, що це Верховна Рада (73,2%). Друге та третє місця посідають вибори місцевих рад (47,3%) та місцевих голів (46,9%). 43,4% респондентів вважають, що найближчим часом необхідно переобрати Президента України.

«Від дослідження до дослідження спостерігаємо поступове зростання запиту на вибори. Це спричинено занадто високим рівнем корупції, занепадом економіки, "ощіпуванням гусей" через підвищення податків під час війни, соціальною несправедливістю, проблемами мобілізації тощо. З лютого 2024 року цей запит зріс майже в півтора рази і буде зростати і далі, оскільки громадяни розуміють, що це легальний механізм зміни влади. Тож,  якщо влада не буде вирішувати проблеми, то буде зростати запит на вибори», – коментує ці результати Тарас Загородній.

Чутки щодо звільнення Умєрова та Буданова

У звʼязку з чутками, припущеннями та «інсайдами» щодо звільнення з посад міністра оборони Рустема Умєрова та начальника ГУР Кирила Буданова, що останнім часом активно ширяться у медіа, в дослідженні було поставлено низку відповідних запитань.

На запитання «Як Ви ставитесь до чуток про можливе звільнення з посади Умєрова?» 23,3% опитаних в цілому відповіли, що не підтримали б таке рішення, а 28,2% – що підтримали б. Не чули про це 26,4%, не визначились з відповіддю 22,1%.

Відповіді на запитання «Можливе звільнення [Рустема Умєрова] продиктоване звичайними плановими змінами керівництва чи політичним протистоянням?» розподілились так:

В цілому 24,8% опитаних вважають, що можливе звільнення Умєрова продиктоване політичним протистоянням, а 28,6% – що це можуть бути звичайні кадрові рішення. 46,5% респондентів не визначились з відповіддю.

Звільнення Буданова з посади начальника ГУР не підтримують 58,3% опитаних, підтримують – 10,1%.

Відповіді на запитання «Можливе звільнення [Кирила Буданова] продиктоване звичайними плановими змінами керівництва чи політичним протистоянням?» розподілились так:

В цілому 54,8% опитаних вважають, що можливе звільнення Буданова продиктоване політичним протистоянням, а 10,2% – що це можуть бути звичайні кадрові рішення. Показники суспільної підтримки та непідтримки звільнення дуже близькі до показників оцінки його причин.

На думку Євгена Магди, проти Умєрова та Буданова могли вестися медійні кампанії, спрямовані на розповсюдження чуток щодо їх скорого звільнення. «Як би там не було, суттєвих результатів вони не досягли. Якщо ж говорити про ситуацію з Будановим, то абсолютна більшість українців не підтримала ідею про його відставку. Рівень його підтримки в суспільстві лише зріс», – каже експерт.

Експерти зійшлись на думці, що владі слід більше дослухатись до думки громадськості в своїх ключових рішеннях, чи то стосується виборів, чи то кадрових, чи інших найважливіших питань. Адже це суттєво впливає на імідж керівників держави та інституційну міцність державних органів, а отже, на обороноздатність країни.

З повною версією дослідження можна ознайомитись за посиланням:
https://activegroup.com.ua/wp-content/uploads/2024/10/241022_research-results.pdf