Київ. 17 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Народний депутат Ігор Луценко (фракція "Батьківщина") ініціював звернення до Конституційного Суду України щодо неконституційності положень законодавства стосовно примусового викупу (squeeze-out - ІФ) і примусового продажу (sell-out) акцій.

Зазначені механізми були законодавчо закріплені в 2017 році змінами до закону "Про акціонерні товариства". Squeeze-out передбачає право особи або осіб, що діють спільно, у власності яких перебуває 95% і більше акцій, здійснювати примусовий викуп акцій у міноритарних акціонерів.

"На сьогодні найбільш доступний, реалістичний і зрозумілий механізм - це конституційне звернення. Я зараз його підписую і ще необхідні підписи 44 депутатів, щоб Конституційний суд прийняв документ", - сказав він під час прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".

І.Луценко зазначив, що цей закон не відповідає фундаментальним принципам Конституції України щодо непорушності права власності. Норми документа, зокрема, дозволяють одним приватним особам за допомогою судових механізмів вилучати в інших власність без їхньої згоди і без попередньої компенсації.

"Сподіваюся, що цього тижня ми зможемо зібрати необхідну кількість підписів серед народних депутатів і запустимо цей механізм", - сказав він.

Директор юридичного департаменту ПрАТ "КУА "Кінто" Олександра Кологойда зазначила, що акції - це така ж власність, як і нерухомість, транспортні засоби, земельні ділянки. Згідно з Конституцією, всі суб'єкти права власності є рівними в правах. Водночас ці зміни до закону "Про акціонерні товариства" ставлять мажоритарного власника вище від міноритарного.

"Зазначене конституційне звернення виходить не в цілому з процедури примусового викупу акцій, яка існує в законодавстві низці країн, а того, як вона була впроваджена в українському законодавстві, за яких умов, і наскільки вона відповідає Конституції України", - зазначила вона.

Крім цього, додала О.Кологойда, незважаючи на те, що документ було розроблено у виконання Євродирективи 2004/25/ ЄС, у документі відсутні передбачені в європейському законодавстві механізми визначення ціни викупу. Тобто, в українському законодавстві порушено механізм повного відшкодування вартості.

"Відсутнє право на конкуруючу пропозицію, передбачене в Євродирективі, відсутні вимоги щодо контролю за оцінкою, а також механізм оцінки вартості акцій загалом. Це все було проігноровано", - наголосила вона.

Закон також порушує механізм попереднього відшкодування вартості. "В законодавстві передбачений механізм ексроу, однак відповідний рахунок належить домінантному власнику акцій, і він має право розпоряджатися зарахованими на рахунок котвами. У результаті, незважаючи на те, що стосовно "Азовсталі" викуп стався 12 квітня, наша компанія до цього часу не отримала належних їй коштів ", - сказала О.Кологойда.

Управляючий активами КУА "Арт-Капітал" В'ячеслав Король звернув увагу, що порушення законодавства були допущенні ще на етапі прийняття документа. "Незважаючи на те, що юридичне управління при Верховній Раді чітко вказало, які саме були допущені конституційні порушення, жодні правки до другого читання не були внесені. Як наслідок, закон було ухвалено з порушенням Конституції і з цими порушеннями підписаний гарантом Конституції", - пояснив він.

Загалом В.Король вважає, що наразі процедури примусового викупу і примусового продажу акцій не можуть працювати в Україні через відсутність публічного ринку як передумови для цивілізованого виходу компанії з ринку.

"Ми зараз проходимо період "дикого оцінювання", коли оцінювач може встановити будь-яку ціну для акцій, що викуповуються. Наприклад, нікому не відомий оцінювач з Донецька оцінив компанію бізнесмена Ріната Ахметова у вартість одного футболіста підконтрольного йому клубу "Шахтар" у $ 40 млн. Хоча насправді ця компанія коштує як дві з половиною команди "Шахтар" з усіма гравцями світового класу, і разом з дублюючим складом. Тобто, компанія фактично недооцінена у 56 разів", - зазначив він.

Більш того, додав В.Король, деякі компанії з групи "Метінвест" в оприлюдненій аудованій фінансовій звітності за МСФЗ вказали оцінку удесятеро вищу за ту, за якою відбувався викуп акцій у міноритаріїв.

"Тобто, і в цьому плані наше законодавство програло, оскільки мало ввести цей мінімум, що зазначений у міжнародній звітності", - сказав експерт.

Схожої думки дотримується і О.Кологойда.

"У нас наразі відсутній публічний ринок і публічні компанії, щоб забезпечити вихід публічної компанії з ринку", - сказала вона.

Як повідомлялося, Україна в 2017 році імплементувала вимоги Директив ЄС щодо реформи фондового ринку, прийнявши зміни до закону "Про акціонерні товариства", які вступили в чинності 4 червня 2017 року і законодавчо закріпили механізми виведення з обігу на фондових біржах паперів квазі-громадських організацій підприємств, зокрема через squeeze-out і sell-out.