Київ. 16 жовтня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Допити українських моряків у рамках розслідування Державним бюро розслідувань справи про перехід кораблів у Керченській протоці можуть негативно позначитися на розгляді позову України проти РФ у Гамбурзькому трибуналі з морського права, повідомив адвокат Ілля Новіков.

"Висловлю свою особисту думку. Я здивований, що допити (моряків - ІФ), які здійснюють слідчі органи тут, в Україні, рухаються в тому самому напрямі, в якому рухалося російське слідство", - сказав Новіков на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

Адвокат нагадав, що він та його колеги протягом тривалого часу наполягали на тому, що переслідування українських моряків безпідставні і що українські кораблі мали право там перебувати і не здійснювали провокацій.

"Якщо українські слідчі органи вважають, що військові особи здійснили провокацію, а стаття, за якою було відкрито провадження, передбачає відповідальність військовослужбовців, може виявитися, що українські слідчі органи погоджуються з російськими в тому, що була провокація", - акцентував увагу адвокат.

У цьому контексті він висловив думку про те, що це може мати негативні наслідки для України. "Як це вплине на обґрунтованість української позиції в Гамбурзькому трибуналі, який ще не ухвалив кінцевого рішення, я не знаю. Напевно, негативно вплине... Справа йде до того, що Україна може виграти в міжнародному трибуналі, але такі дії можуть призвести до того, що українську скаргу до Росії не буде задоволено", - сказав Новіков.

Адвокат вважає, що ДБР і Міністерству закордонних справ було б доцільно комунікувати між собою у цьому питанні, щоб мати єдину позицію.

Раніше директор ДБР Роман Труба заявив про намір бюро отримати свідчення всіх моряків у рамках розслідування кримінального провадження, яке стосується можливого здійснення кримінального правопорушення посадовими особами під час переходу кораблів ВМС через Керченську протоку в листопаді 2018 року.

Як повідомлялося, російські прикордонники 25 листопада 2018 року затримали із застосуванням зброї в районі Керченської протоки український буксир "Яни Капу" та малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь", що прямували з Одеси до Маріуполя.

У ФСБ характеризували інцидент як провокацію. Російська сторона також стверджувала, що Київ не повідомив Росії в установленому порядку про проходження кораблів ВМС України через Керченську протоку.

На думку влади України, РФ порушила Конвенцію ООН з морського права та договір між Україною і РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки.

16 квітня Україна звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права, вимагаючи вжити заходів стосовно Росії, звільнити українських моряків і судна. Позиція МЗС Росії - цей трибунал не має юрисдикції для розгляду "керченського інциденту". Тому Росія не брала участі в слуханнях.

Міжнародний трибунал ООН з морського права 25 травня постановив, що Росія має звільнити українських моряків і передати Україні конфісковані під час інциденту українські судна. Москва та Київ також мали до 25 червня надати звіти про інцидент у Керченській протоці. МЗС Росії 25 червня направило до Міжнародного трибуналу з морського права та посольства України ноти з первинною інформацією щодо виконання приписаних трибуналом тимчасових заходів, що стосуються звільнення українських моряків і кораблів, затриманих у Керченській протоці.

У Росії 24 українцям, що перебували на суднах, зокрема двом працівникам СБУ, пред'явлено обвинувачення в "незаконному перетині кордону, вчиненому групою осіб за попередньою змовою або організованою групою, або із застосуванням насильства або із погрозою його застосування" (ч. 3 ст. 322 КК РФ).

24 військові моряки повернулися в Україну 7 вересня у рамках взаємного звільнення Україною та РФ утримуваних осіб.