Проведення зелених аукціонів та малі квоти державної підтримки можуть знищити галузь та відлякати інвесторів - експерти
Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, ухвалений у травні 2019 року, суттєво змінює правила гри для учасників ринку зеленої енергетики. За законом, з 1 січня 2020 року виробники електроенергії з альтернативних джерел енергії, залежно від потужності, типу енергії та наявності договору з ДП "Гарантований покупець" зможуть отримати державну підтримку лише в разі перемоги на аукціоні. Підтримка передбачає гарантію викупу 100% згенерованої переможцем аукціону електроенергії за тарифом, який буде найнижчим серед запропонованих на такому аукціоні.
Мінекоенерго нещодавно оприлюднило орієнтовні квоти державної підтримки на аукціони, які для виробників електроенергії з біомаси, біогазу та малих гідроелектростанцій складатимуть загалом близько 50 МВт на рік.
Такі незначні квоти, застерігають експерти, унеможливлюють реалізацію великих проектів та призведуть до відтоку інвесторів, які вже увійшли на ринок. Адже іноземні інвестори, що вже проінвестували значні кошти в розробку біонергетичних проектів Україні, змушені будуть відмовитися від своїх планів через неможливість отримати гарантовану державну підтримку. У результаті розвиток виробництва електроенергії з біомаси може взагалі зупинитися, а проекти, що вже реалізовуються – заморозять.
Один із прикладів – Хмельницька біопаливна електростанція. Група іноземних інвесторів з Ірландії та Великобританії планує збудувати біоелектростанцію потужністю 46 МВт, яка вироблятиме електроенергію з біомаси. Зараз проект – на фінальному етапі і очікує на перший аукціон для забезпечення фінансування. Інвестор вже вклав у його реалізацію 1,4 мільйони євро. У перспективі група інвесторів має намір збудувати ще 10 аналогічних станцій у інших регіонах України, вклавши в них понад 2 мільярди доларів США та створивши 5 тисяч нових робочих місць.
Втім, ці наміри можуть не реалізуватися, адже запропоновані Урядом квоти не дають можливості навіть одному проекту потенційно отримати необхідну квоту державної підтримки.
Це положення, кажуть представники Хмельницької біопаливної електростанції, може стати причиною ситуації, коли масштабні проекти з біомаси не зможуть отримати необхідний обсяг потужностей, що заблокує розвиток необхідних для енергосистеми проектів.
Експерти ринку також зазначають, що в порівнянні з іншими джерелами альтернативної енергії, біомаса – найефективніша й розв’язує низку проблем, типових для сонячних та вітрових станцій. Зокрема, дає змогу забезпечувати безперебійне виробництво електроенергії у режимі 24/7, ефективно використовувати побічні продукти фермерських господарств, відкрити джерело додаткового прибутку для фермерів та балансувати енергосистему.
Тому, вважають біоенергетики, ця галузь потребує додаткової підтримки від держави, а отже пропонують розглянути можливість збільшення квоти або запровадити додаткову квоту для об’єктів зі стабільною генерацією.
Спікери:
Олександра Гуменюк – Директор Європейсько-українського енергетичного агентства
Максим Лебедєв – Член Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, Партнер Юридичної фірми GOLAW
Майкл Рузерфорд – директор з розвитку проекту Хмельницької біопаливної електростанції
Георгій Гелетуха – Голова Правління Біоенергетичної Асоціації України
Прес-конференція ініційована Європейсько-українським енергетичним агентством, яке було створене в 2009 році та об'єднує учасників ринку та інвесторів з Австрії, Бельгії, Великобританії, Норвегії, Іспанії, Швейцарії, Туреччини, України, США та інших країн, які реалізують в Україні проекти з відновлювальної енергетики з використанням сонячної, вітрової та біо-енергетики. http://euea-energyagency.org/