Київ. 8 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Можливості майбутньої безпечної реінтеграції тимчасово окупованих територій України мають опрацьовувати суспільство і держава вже сьогодні, вважає політолог і співзасновник національної платформи "Діалог про мир і безпечну реінтеграцію" Олег Саакян.

"Питання соціальної єдності та згуртованості є не просто елементом національного інтересу, а питанням виживання і національної безпеки. Коли ми говоримо про безпечну реінтеграцію в широкому сенсі, то вона передбачає також питання, пов'язані і з окупованими, і зі звільненими територіями, які перебувають у кризовому стані. Тобто ми повинні вже зараз працювати над можливостями завтрашнього дня", - розповів Саакян під час прес-конференції на тему "Національна єдність та соціальна згуртованість: як подолати дефіцит системної політики" в прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".

За його словами, "війна на Донбасі в розрізі національної єдності та стійкості проявила певні дефіцити - це відсутність інституціонального забезпечення соціальної єдності".

Як зазначила співзасновник національної платформи "Діалог про мир і безпечну реінтеграцію" Ольга Мусафірова, в державних інституціях України досі немає чіткої стратегії реінтеграції тимчасово окупованих територій.

"Я розумію побоювання тих, хто шукає ці шляхи, тому що вони можуть зустрітися з неоднозначною реакцією суспільства. Але війна тим часом триває. Прірва, яка розділяє окуповані та підконтрольні території, стає дедалі глибшою. Криза набуває загрозливих масштабів", - додала вона.

За словами голови правління аналітичного центру "Пента" Володимира Фесенка, вирішення проблеми реінтеграції окупованих територій необхідно розпочинати з концептуалізації.

"Це перший крок для визначення інструментарію і суб'єктів. Треба рухатися не інтуїтивно, а чітко та послідовно. Наповнювати конкретними ініціативами. Завдання суспільства - запропонувати державі конкретні кроки. І питання в тому, яка державна інституція цим займатиметься і нестиме відповідальність", - сказав Фесенко.

Він зазначив, що одним із джерел дезінтеграції є партійно-політичне середовище.

"Ми спостерігаємо дезінтеграційні мотиви в діяльності окремих політичних сил. Їм вигідно грати на протиставленні, на розколах, їм вигідно це на виборах. Це дає їм політичні дивіденди, але грає проти суспільних інтересів", - зазначив він.

У свою чергу співзасновник національної платформи "Діалог про мир і безпечну реінтеграцію" Володимир Лупацій наголосив, що Україні потрібна індустрія національного діалогу з питань національної єдності та соціальної згуртованості, а також розробка "політики національної єдності", яка має ґрунтуватися на принципах інклюзивності, багатовимірності та проектної ідентичності.

Патронат політики національної єдності має бути відображений у стратегії національної безпеки, в посланнях президента, в програмі соціально-економічного розвитку українського уряду.

Він запропонував використання так званого малазійського кейсу щодо досвіду країн Азії, коли існує Міністерство національної єдності, і при ньому розроблено пакет відповідних документів, а саме щорічний план дій із реалізації політики національної єдності на 5 років і документ про індекс національної єдності на 3 роки.

Як зазначив Лупацій, органами, які можуть стати "відповідальними за реалізацію політики національної єдності, могли б стати Рада з питань національної єдності при президентові, консультативна рада Кабінету Міністрів, куди ввійшли би провідні міністерства, які мають стосунок до сектора національної єдності, або навіть спеціальне Міністерство соціальної єдності".

За його словами, окрім державних інституцій політику національної єдності можуть утілювати недержавні інституції, як національна рада представників громадськості з питань громадської згуртованості, консорціум науково-аналітичних центрів, мережа експертів з питань національної єдності, а також фонд підтримки ініціатив і щорічний форум під патронатом президента або уряду.