Київ. 9 листопада. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Законопроект №5655 про реформу містобудування, ухвалений Верховною Радою 1 липня у першому читанні, у нинішньому вигляді нівелює досягнення децентралізації, заявили представники професійної спільноти на прес-конференції "Містобудівна реформа. Чи почула влада архітекторів?", яка відбулася в агентстві "Інтерфакс-Україна" у понеділок, 8 листопада.

"Розвиваючи архітектуру, ми розвиваємо громадянське суспільство загалом. Ми переконані, що для формування гармонійних та стимулюючих розвиток законів необхідний діалог архітектурної громадськості з владою – Верховною Радою, Мінрегіоном", - повідомив президент Національної спілки архітекторів України (НСАУ) Олександр Чижевський.

Заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій повідомила, що з моменту ухвалення законопроекту у першому читанні триває системна боротьба "не лише за права архітекторів, а насамперед за права людей на безпечний, якісний та комфортний простір наших міст".

Вона зазначила, що є дві системних проблеми, що призводять до хаотичної забудови міст, а саме непричетність людей та громад до ухвалення рішень про те, як виглядатимуть їхні міста, а також розбалансованість системи на користь забудовників.

"І що робить так звана містобудівна реформа? Законопроект №5655 посилює ці проблеми. Він утискає ще сильніше права громад, а забудовникам, які мають найбільші ресурси, знижує відповідальність", - зазначила Кирій.

Архітектор та урбаніст, головний архітектор Львова (2015-2019 роки), заступник міністра розвитку громад та територій (2019-2020 роки) Юліан Чаплінський зазначив, що, працюючи над законопроектом про реформу містобудування, слід було не просто виділити стейкхолдерів, а й чітко визначити, хто саме представляє їхні інтереси.

"Цифовізація всіх процесів, які пропонує №5655, – безумовний плюс. Але сфера архітектури та процедура - це не одне й те саме. Законопроект №5655 це не про міста, не про громади, не про якість архітектури. І попередня система містобудівного контролю та нагляду передбачала, що місцева влада видає містобудівні умови та обмеження (МУО), а не дозволи. Нині цей процес ще посилюється, тому що "спрощуються МУО", міста та громади і надалі отримуватимуть сумнівну архітектуру з незрозумілими фасадами", - зазначив Чаплінський.

Водночас, за його словами, жителі вимагають якісного середовища насамперед від мера, але місцева влада, в рамках майбутньої реформи, зможе керувати лише двома параметрами: максимальною висотою та щільністю забудови ділянки.

Кирій додала, що законопроект передбачає деякі запобіжники, наприклад органи місцевого самоврядування можуть боротися із самобудами та здійснювати моніторинг.

"Але моніторинг - це не контроль. Так, наразі вписали, що і органи місцевого містобудування можуть здійснювати містобудівний контроль, але у них мають бути у складі інженери, фахівці, застраховані на 3-5 млн. євро. Мені цікаво, як органи місцевого самоврядування можуть собі дозволити найняти на роботу таких фахівців та сплатити таке страхування?" – каже Кирій.

Експерт додала, що законопроект викликав критику не лише архітектурної спільноти.

"Негативні висновки щодо законопроекту №5655 також надали: Національне агентство з питань запобігання корупції, головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України, Міністерство культури та інформаційної політики, ГО "Разом проти корупції”, представники органів місцевого самоврядування. Зокрема, Асоціація міст та Асоціація ОТГ спрямувала до ВРУ та Мінрегіону відповідні листи", - повідомила Кирій.

Кирій зазначила, що завдяки злагодженій та активній роботі архітектурної громадськості вдалося домогтися вилучення із законопроекту найбільш суперечливих моментів.

"У нас було п'ять принципових вимог: припинити втручання в авторські права архітекторів, заборонити вносити зміни до проекту та побудованого об'єкта без автора, прибрати норму, що дозволяє проекту вбудувати та будувати без архітектора взагалі, повернути вилучені положення до законів про архітектурну діяльність та основи містобудування, надати право видачі та позбавлення сертифікатів архітекторів професійній саморегульованій організації, а не чиновникам", - перерахувала Кирій, додавши, що вимоги були почуті на профільному підкомітеті ВР.

Наразі, за її словами, тривають спільні консультації та робота з членами підкомітету щодо формулювань та правильно виписаних текстів. "Але я хочу зафіксувати, що всі наші вимоги автори законопроекту погодились задовольнити", - повідомила Кирій.

На її думку, варто було б не просто відправити законопроект №5655 на доопрацювання, а організувати відкритий та прозорий процес написання реформи із залученням усіх учасників ринку.

Експерт наголосила, що боротьба архітекторів за свої права спрацьовує лише за масової залученості та медійної активності. Вона анонсувала всеукраїнську акцію архітекторів 16 листопада.