Три четвертих українців очікують якнайшвидшого початку судів щодо воєнних злочинів в Україні – соцопитування

Київ. 15 лютого. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Українці передусім прагнуть якнайшвидшого встановлення справедливості - на думку більшості (75%) суди з воєнних злочинів в Україні слід розпочинати якнайшвидше, 23% опитаних вважають, що це потрібно робити вже після закінчення війни, свідчать результати опитування "Правовий захист постраждалих від воєнних злочинів Росії", проведеного соціологічною групою "Рейтинг" 23-26 грудня, оприлюднені в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

75% опитаних також вважають, що пріоритетом під час правосуддя з воєнних злочинів має бути справедливе покарання воєнних злочинців, і лише 21% – компенсація постраждалим.

Водночас респонденти надають перевагу передусім легітимним формам правосуддя – через систему розслідування та розгляду справ у судах. 55% виступають проти самосуду, 40% вважають його виправданим. Високий рівень очікувань щодо розгляду воєнних злочинів згідно зі стандартами правосуддя демонстрували респонденти із суддівського та ветеранського співтовариств.

Майже третина опитаних готова особисто брати участь у судових позовах із метою вимоги компенсації за втрачене майно/здоров'я у судах України, міжнародних чи спеціальних судах за участю національних та іноземних суддів.

Найефективнішим механізмом для суду за воєнні злочини Росії вважають спеціальні суди за участю національних та іноземних судів (65%). 22% вважають, що у цьому випадку будуть ефективними міжнародні інституції, 7% – суди України. Абсолютна більшість (96%) підтримує ідею залучення міжнародних правових організацій для документування воєнних злочинів Росії під час війни.

Правоохоронну систему України у розслідуванні воєнних злочинів РФ вважають ефективною 65% опитаних, 20% – протилежної думки. Головними причинами неефективності ті, хто дотримується такої позиції, назвали корупцію (59%), недовіру громадян до правоохоронців (29%), їх непрофесіоналізм (24%) і тривале розслідування справ (21%).

Ефективність судової системи України у розслідуванні воєнних злочинів оцінили так само: 60% вважають її ефективною, менше ніж 20% – неефективною. Серед головних причин неефективності судової системи ті, хто так стверджує, назвали корупцію (65%), недовіру громадян до судів (36%), тривалий розгляд справ (21%) та непрофесійність суддів (15%).

Про ініціативу створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України обізнані 15% опитаних, щось чули про це – майже 60%. Чверть про це нічого не знає. 96% вважають, що цей суд також має розглядати й інші воєнні злочини – злочини проти людяності, геноцид. Вести розслідування у справі про злочин агресії проти України, на думку 95% опитаних, мають і українські, і іноземні фахівці.

Абсолютна більшість опитаних вважає політичну владу РФ винною у скоєнні воєнних злочинів проти України (98%), військовослужбовців РФ вважають винними 96%, громадян РФ – 87%, невинуватими– лише 10%. Водночас менше ніж половина опитаних вірить, що РФ компенсуватиме економічні та інфраструктурні втрати; приблизно стільки ж не вірять у це. У компенсацію моральної шкоди, життю та здоров'ю громадянам України від РФ вірять менше ніж 40%, не вірять – майже 60%.

На думку більшості, РФ має компенсувати економічні та інфраструктурні втрати України (94%), а також моральну шкоду життю і здоров'ю громадян України (92%). Про компенсацію від міжнародних організацій говорять 11% та 14% відповідно, Європи – 6% та 5%, США – по 2%, України – 2% та 5% відповідно.

Під час дослідження було опитано 2 000 респондентів віком від 18 років у всіх підконтрольних областях методом CATI на підставі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Похибка репрезентативності з вірогідністю 0,95% не перевищує 2,2%.

Проєкт реалізує ГО "Українська правова консультативна група" у межах проєкту "Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства", впроваджуваного Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину (ІСАР) "Єднання" за фінансової підтримки Європейського Союзу.