Київ. 3 березня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Ключові аграрні асоціації України просять продовжити дію держпрограми "Доступні кредити 5-7-9" і збільшити поріг кредитування з 90 млн грн до 180 млн грн на одне господарство.

Відповідний заклик до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка озвучили в пресцентрі агентства "Інтерфакс-Україна" директорка Всеукраїнського національного аграрного форуму Марія Дідух, заступник голови об'єднання "Всеукраїнська аграрна рада" (ВАР) Денис Марчук, гендиректор фермерського господарства "Родина 2007" Валерій Мартишко, а також керівник і засновник ПП "Андріївка" Микола Пивовар.

За даними аграріїв, напередодні весняної посівної кампанії в Україні склалася ситуація, навіть критичніша для агросектору, ніж на початку повномасштабної російської агресії. Це пояснюється тим, що з початком війни 2022 року аграрії задіяли власні накопичені ресурси та позикові кошти за держпрограмою пільгового кредитування "5-7-9", якою за минулий рік скористалися близько 44 тис. агровиробників. Однак на 2023 рік цю програму не продовжено, притому що фермери не мають коштів для закупівлі товарно-матеріальних цінностей для майбутньої посівної.

"Наближаючись до весняної кампанії, ми бачимо, що посівні площі буде скорочено щонайменше на 25% у результаті окупації та мінування території, і близько 7 млн га не буде задіяно під вирощування с/г культур. Є ризик, що аграрії за відсутності коштів на посівну не засіють ще близько 5 млн га. Це катастрофічні цифри. В умовах недосіву Україна недопоставить світові продовольство і недоотримає валютну виручку. Навіть якщо пільгове кредитування буде, Україна збере 2023 року не більше ніж 35-36 млн тонн урожаю зернових, а без фінансування цей прогноз варто ще знизити", - зазначив заступник голови ВАР Марчук.

За його даними, торік український АПК зміг зібрати понад 70 млн тонн врожаю, зокрема 50 млн тонн зернових культур, що дало змогу залучити приблизно $22 млрд і підтримати економіку країни, що воює, а аграрна продукція становила 53% загального експорту з України.

Крім того, становище аграріїв перед посівною цього року гірше за торішнє, оскільки перед війною аграрії встигли закупити добрива, ЗЗР, паливо і насіння, чого не встигли зробити в нинішньому році. Також після 24 лютого 2022 року було зруйновано ланцюги постачання продукції, заблоковано порти, а морський експорт української продукції АПК певний час було повністю зупинено. Ситуація принципово не покращилася навіть із початком роботи "зернового коридору", наземних "шляхів солідарності" та формування альтернативних маршрутів експорту українського зерна. Ці заходи не допомогли агровиробнику повною мірою реалізувати свою продукцію та отримати достатньо фінансових ресурсів.

"Аграрії зіткнулися з тим, що логістика "з'їдає" 60-70% ціни продукції, їм доводилося продавати вироблену ще попереднього року продукцію у збиток. Напередодні посівної 2022 року аграрії за 2,5 місяця залучили 38,5 млрд грн кредитів завдяки програмі пільгового кредитування "5-7-9". Сьогодні ті, хто користувався цими кредитами, мають дві великі проблеми. Перша - потрібно провести посівну, друга - потрібно віддавати ці кредити, якщо уряд не пролонгує програму", - заявила директорка ВАФ Марія Дідух під час пресконференції.

"Ми розуміємо, що держава наразі не має коштів, усі фінансові ресурси йдуть на армію. Але потрібно розуміти, наскільки важливий агросектор для економіки України. Без експорту не буде валютних надходжень, ми не зможемо забезпечити продовольчу безпеку, а без пільгового кредитування посівної є ризик, що багато виробників с/г продукції припинять господарську діяльність", - додала вона.

За словами гендиректора ФГ "Родина 2007" Валерія Мартишка, який брав участь в обговоренні, торік наявність кредитування дала змогу "притримати" зерно на елеваторі для вигіднішого продажу й завдяки цьому отримати бодай нульову рентабельність, що 2023 року буде складніше зробити через брак оборотних коштів.

"Цього року кредитні кошти повністю підуть на забезпечення посівної, бо на її проведення немає інших фінансових джерел. Наступний 2024 рік буде ще складнішим. Останні 12 років моє підприємство працювало так, що не потребувало залучення коштів, але у війну без фінансової підтримки ми не виживемо", - зазначив він.

Про ще складнішу ситуацію з посівною для аграріїв на деокупованих торік територіях заявив керівник ПП "Андріївка" Микола Пивовар.

"На Харківщині багато аграріїв узагалі втратили свої підприємства. Ті, у кого залишилися кошти для обробіток землі, не можуть працювати, бо всі поля заміновані. Ми вдячні за програму "5-7-9", вона дала змогу працювати минулого року. Цього року просимо її пролонгувати, щоб було піднято фінансовий поріг і ті підприємства, які не в змозі погасити минулорічні кредити, могли збільшити свій фінансовий портфель і працювати далі", - наголосив він.

Учасники пресконференції зазначають, що 2022 року держава пішла на поступки і збільшила можливості кредитування в АПК за програмою "5-7-9" на одну юридичну особу із 60 млн грн до 90 млн грн, але через інфляцію таких обсягів уже недостатньо 2023 року. На думку учасників зустрічі, для закриття проблемних питань посівної-2023 необхідно продовжити дію зазначеної держпрограми та подвоїти кредитний ліміт на юридичну особу з 90 млн грн до 180 млн грн.