Виробники біометану в Україні закликають Верховну Раду в найкоротші терміни остаточно прийняти закон №9456 про митний контроль та митне оформлення біометану, який врегулює питання його експорту.

"У березні треба друге читання. Два вже готові біометанові заводи стоять, ще три фактично побудовані і будуть стояти разом з цими. А всі інші інвестори дивляться на піонерів. Якщо у них не вийде, то хто буде будувати далі", – сказав голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха на тематичній прес-конфереції в агентстві "Інтерфакс-Україна" 29 лютого.

Він висловив переконання, що у разі остаточного розблокування експорту біометану, до кінця цього року як мінімум 5 заводів буде віддавати біометан в мережу, а в наступному "можна буде говорити вже про десяток додаткових заводів".

Гелетуха уточнив, що уже зараз потужність заводів, готових експортувати біометан, складає майже 80 млн куб м біометану.

За його словами, два проєкти потужністю приблизно по 3 млн куб. м біометану в Київській та Чернігівській областях має компанія "Галс Агро", один завод такою ж потужністю – компанія VITAGRO.

Крім того, ще є великий проєкт "Теофіпольської енергокомпанії" (Хмельницька область) на 56 млн куб. м.
Гелетуха зазначив, що компанія зараз виробляє електрику з біогазу, але вже закупила необхідне обладання для виробництва з нього біометану, проклала трубу до магістрального газопроводу, і це буде перший проєкт, який підключаиметься не до розподільних, а до магістральної мережі.

Також, за його словами, готова експортувати біометан "Юзефо-Миколаївська біогазова компанія" у Вінницькій області, яка планує зріджувати газ і продавати його як біоLNG. Потужність проєкту приблизно 12 млн куб. м.

Голова правління Global 100 RE Ukraine, президент ПрАТ "МХП Еко Енерджи" Олександр Домбровський зі свого боку зазначив, що, за оцінками експертів, швидкий потенціал виробництва біометану в Україні може бути в межах 1 млрд куб. м, "якщо створити мінімальні умови для його ровитку".

"Очікуємо прийняття в березні цього законопроєкту. Дуже сподіваємося, що він буде прийнятий, бо нам треба рухатися до максимально ефективної системи енергобезпеки і незалежності, тоді у нас буде дуже крута експортно орієнтована економіка", – вказав Домбровський, зауваживши, що "підняти шлагбаум на заборону експорту, це місія держави", бо зараз точиться війна за експортні позиції європейських країн та України на кордоні.

Він додав, що ринок відновлюваних газів росте дуже швидко, особливо в ЄС.

"Сьогодні у нас в роботі 9 біогазових проєктів, частина – всередині МХП, частина поза її межами, для інших замовників, три з них – ЄС", – описав ситуацію Домбровський.

Директор з інвестицій та розвитку бізнесу Групи компаній VITAGRO Group Сергій Савчук акцентував, що інтерес європейців до біометану дуже великий.

"В Європі немає жодної країни, де б у нас не було потенційного покупця і з ким би ми не підписали попередній договір. Крім того, у нас підписані договори з найбільшими компаніями з іменем, які хотіли з нами разом зайти в подібні проєкти, співфінансувати, використовувати нас як якірну компанію, але з огляду на те, що експорт заблокований, ці компанії поки не беруть у цьому участі", – сказав він.

"Закликаю дивитися на цей сектор, як на майбутнє України. Ми можемо стати основним постачальником відновлюваних газів в Європу, все для цього є. У бізнесі є таке поняття блакитний океан. Це сектори, де немає конкуренції. Біометан – це саме той випадок. Уряду треба дати приіоритет розвитку цьому сектору", – висловив переконання Гелетуха.

За словами голови правління БАУ, потенціал України у виробництві біометану становить понад 20 млрд куб м на рік, і це затребуваний у Європі ресурс, оскільки це дефіцитний ринок, і вже зараз Європі не вистачає приблизно 15 млрд куб. м біометану, аби досягти їхньої мети – виробляти на 2030 рік 35 млрд куб. м. цього газу.

"Якби в нас були ці 15 млрд куб м, вони б купили їх у нас без всяких блокад", – зазначив Гелетуха, додавши, що біометан найбільш готовий до ринку в якості замінника природного газу, використання якого європейці ставлять на меті зупинити до 2050 року поряд з іншим викопним паливом. Він додав, що на той час передбачається виробництво від 100 до 180 млрд куб. м біометану.

"Якщо ми стаємо на цей базис, то це гра у довгу, його все більше і більше буде споживатися", – прогнозує глава БАУ.

Водночас він висловив занепокоєння, що буде затягування з прийняттям законопроєкту №9456 в цілому, як це вже було з прийняттям його у першому читанні 7 лютого цього року після реєстрації ще у липні 2023 року.

"Закон досить простий, але ми бачимо спроби його ускладнити. Бо вже зараз піднімаються питання, а як розрізнити газ і біометан, щоб під його видом на експорт не пішов природний газ. Але ж весь біометан проходить сертифікацію аудиторськими компаніями з ліцензією ЄС. Ви не продасте його в ЄС, поки він не матиме такого сертифікату сталості. Закон наче про митне оформлення, а починають говорити про підключення до мереж. Вони ж уже регулюються газовими кодексами, і це не тема законопроєку. Або кажуть, давайте протягом місяця закачувати біометан у сховища, хай він там полежить як задаток, раптом не вистачить газу покрити небаланси. Це вже дискримінаційні підходи", – вважає Гелетуха.

Разом з тим виконавчий директор Городище-Пустоварівської аграрної компанії (ТОВ "ГОПАК", група компаній Галс Агро) Олег Рябов звернув увагу на дуже тривалий час підключення біометанових заводів до газових мереж (у цьому випаку до мереж держоператорра Газмережі – ЕР), що, на його думку, також заважає розвитку цього бізнесу.

"Не думаю, що є бажання спеціально щось заблокувати. Найімовірніше це упередженість і необгрунтовані страхи. Існують правила роботи, кодекси, система працювала роками, а тут зявляється аграрій і хоче підключитися. У них немає прописаного протоколу, починаються узгодження-неузгодження. Я бачу необхідність створити координаційний центр на вищому рівні виконавчої влади, щоб зводив всі сторони і приймалися рішення, обовязкові для виконання усіма. Але поки наш досвід нецікавий, ми дуже повільно рухаємося. Хочемо завершити цей пілотний проект повним ланцюжком – від виробництва біометану через закачування до мереж, проходження ПСГ. На жаль, ще жодного куб. м не подано до мережі", – зазначив Рябов.

Топ-менеджер VITAGRO Group Савчук також підтвердив, що завод ще не вдалося підключити до мережі: "Ми не підключилися, не підписали технічну угоду. У нас є комунікація, ми пишемо один одному, але … якщо в системі не працює одна складова, то вся система не працює. У цьому випадку не працює складова, яка відповідає за бюрократичні питання. У газових монополіях має бути ініціатива на випередження".