Лише від початку року на Львівщині від отруєння чадним газом вже загинули 11 людей. У 2017 році - 15 випадків із летальним наслідком. Причинами нещасних випадків під час використання газу в побуті стає недбальство та порушення правил користування газовими приладами.

У 80% випадках основна причина трагедій неправильне користування пічним опаленням, 10% - встановлення газових колонок у приміщенні ванної кімнати та ще 10% летальних випадків відбуваються через використання газових плит для обігріву приміщень.

"Такі дії споживачів є грубим порушенням правил безпеки під час користування газовими приладами. На жаль, нехтуючи ними, люди самі ж наражаються на небезпеку. Найчастіше вмикають пічне опалення та лягають спати. Як результат – перекал пічки та утворення чадного газу у приміщенні, а людина так і не просинається. А також використання газових плит для опалення приміщень, що категорично заборонено", - зазначає директор технічний ПАТ "Львівгаз" Павло Сербан.

Чадний газ, котрий утворюється при горінні природнього газу та іншого палива особливо небезпечний. Адже він не має ані кольору, ані запаху. Потрапляючи у кров, чадний газ сполучається з гемоглобіном та робить його нездатним розносити кисень організмом. Через це людина гине від задухи.

Зазначаємо, відповідно до "Правил безпеки систем газопостачання України", технічний стан, безпечну експлуатацію та технічне обслуговування димових і вентиляційних каналів житлових і громадських будинків забезпечує власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)).

Інфомаційна довідка:

ПАТ "Львівгаз" - компанія, яка займається розподілом природного газу через розподільчі газопроводи на території Львівської області. Це найстаріше вітчизняне підприємство у своїй галузі, а також одне з найбільших за рівнем газифікації. Щороку компанія транспортує приблизно 1,5 мільярдів кубометрів природного газу до споживачів Львівщини. Природний газ потрапляє до споживачів Львівщини через розподільчі мережі ПАТ "Львівгаз". Загальна довжина розподільних газопроводів в області становить 24 712,284 км, з яких розподільні 16 638,736 км, та газопроводи-вводи 8 073,548 км. Регулювання тиску газу здійснюється за допомогою 4 267 газорегуляторних пунктів та 72 781 будинкових регуляторів.